Полімерна будова крохмалю й целюлози. Реакції їх гідролізу

Тема. Полімерна будова крохмалю й целюлози. Реакції їх гідролізу.

Лабораторна робота № 11. Взаємодія глюкози з купрум (ІІ) гідроксидом.

Лабораторна робота № 12. Відношення крохмалю до води (розчинність, утворення клейстеру).

Лабораторна робота № 13. Взаємодія крохмалю з йодом.

 

Мета. Ознайомити з природніми полімерами на прикладі крохмалю та целюлози, дати порівняльну характеристику будови їх молекул та властивостей, зясувати галузі застосування. Розвинути вміння доводити наявність крохмалю у продуктах.

Обладнання. Хімічний посуд, реактиви.

Форми і методи роботи. Інформаційно рецептивний, фронтальна, групова парна.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Повідомлення теми і мети уроку.

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Хімічний диктант (Записати формулами речовини): етанова кислота, метан, глюкоза, крохмаль, етанол, гліцерин, целюлоза, карбон (ІV) оксид, кисень, сахароза, аргентум (І) оксид, гідроген оксид.

2. Охарактеризуйте значення процесу гідролізу жирів.

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

1. Полімерна будова крохмалю та целюлози.

2. Поняття про гідроліз вуглеводнів.

3. Гідроліз крохмалю та целюлози.

4. Хімічні властивості крохмалю, целюлози.

1. У крохмалі і целюлозі молекули мономерів сполучені в молекули полімерів за до­помогою оксигенових містків.

 

 

2. Гідроліз вуглеводнів — розщеплення водою молекул дисахаридів і полісахаридів на моносахариди.

6Н10О5)n + nН2О kt→ (С6Н10О5)m → С12Н22О11 → С6Н12О6

крохмаль декстрини мальтоза глюкоза

3.Гідроліз целюлози та крохмалю:

6Н10О5)n + nH2O кат.→ nС6H12O6.

Гідроліз целюлози, відомий також під назвою оцукрення,—дуже важлива властивість целюлози, він дає змогу добувати з деревної тирси і стружок глюкозу, а зброджуванням останньої—етиловий спирт. Суміш декстринів з глюкозою—патока.

Кінцевим продуктом гідролізу крохмалю є глюкоза. Звідси можна зробити висновок, що макромолекула крохмалю побудована із залишків молекул глюкози.

4. а) Повне окиснення до вуглекислого газу і води:

6Н1005)n + 6nО2→6nСO2 +5nH2O + Q;

б)Взаємодія з йодом (якісна реакція на крохмаль)

Крохмаль + І2 (розчин) → синє забарвлення;

в) При нагріванні деревини без доступу повітря утворюються метан, метанол, ацетон, оцтова кислота та інші речовини.

г) Целюлоза і крохмаль завдяки наявності в їхніх молекулах спиртових гідроксильних груп із кислотами утворюють складні ефіри:

– Ефіри крохмалю не мають практичного значення.

– Утворення ефіру із целюлози:

 

 

ІV. Узагальнення й систематизація знань учнів.

Виконання лабораторних робіт №11,12,13.

Лабораторна робота № 11. Взаємодія глюкози з купрум (ІІ) гідроксидом.

У пробірку налийте 1 мл розчину гідроксиду натрію і до­дайте кілька крапель розчину сульфату купруму(ІІ). Спосте­рігайте утворення осаду гідроксиду купруму(ІІ). До осаду до­дайте розчин глюкози і суміш збовтайте. Спостерігайте утво­рення прозорого розчину синього кольору (рівняння реакції не записуємо через складність будови продукту).

Лабораторна робота № 12. Відношення крохмалю до води (розчинність, утворення клейстеру). У пробірку насипте трохи крохмалю, добавте холодної води. Розмішайте суміш, дайте їй відстоятися. Що спостерігається? Чи розчинився крохмаль у холодній воді?

Закип’ятіть воду у склянці. Вилийте суміш із пробірки, пере­мішуючи, у гарячу воду. Що спостерігається? Зробіть висновок про відношення крохмалю до води.

Збережіть крохмальний клейстер для наступного досліду.

Лабораторна робота № 13. Взаємодія крохмалю з йодом. .

До заздалегідь приготовленого крохмального клейстеру до­дайте краплину спиртового розчину йоду. Спостерігайте появу синього забарвлення.

Ця реакція використовується для виявлення крохмалю або йоду.

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Поясніть взаємозв’язок між органічними і неорганічними речовинами на прикладі глюкози. Складіть схему послідовних хімічних перетворень.

3. Підготувати повідомлення „Роль вуглеводів в обміні речовин”.

 

 

 

 

 

 

Додатковий матеріал.

1. Деякі жаби з користю застосо­вують глюкозу в своєму організмі. Взимку іноді можна знайти таких жаб, що вмерзали у крижані брили, але після відтавання земноводні з часом оживають.

Виявляється, з настанням холодів, у крові жаби в 60 разів збільшується кількість глюкози – це заважає утворенню усе­редині організму кристаликів льоду.

2. Коли клітина дихає киснем, глюкоза «згоряє» у ній, пере­творюючись на воду і вуглекис­лий газ, виділяючи при цьому енергію. Але, припустимо, що тварина довго біжить, чи люди­на швидко виконує якусь важку фізичну роботу, наприклад, рубає дрова. Кисень не встигає по­трапити в клітини м’язів. Проте клітини «задихаються» не від­разу. Починається цікавий про­цес — гліколіз (що в перекладі означає «розщеплення цукру»). При розпаді глюкози утвориться не вода і вуглекислота, а більш складна речовина — молочна кислота.

3. Кожний, хто куштував кисле молоко чи кефір, знає її смак. Також молочна кислота утво­рюється при квашенні капусти, огірків, силосуванні зелених кор­мів; в організмах вищих тварин при м’язових скороченнях.

Енергії при гліколізі виділя­ється в 13 разів менше, ніж при подиху. Чим більше молочної кислоти накопичилося в м’язах, тим сильніше людина чи тва­рина почуває втому. Нарешті, всі запаси глюкози в м’язах виснажуються. Необхідний відпочинок. Тому, переставши рубати дрова чи вибігши по до­вгих сходах, людина звичайно починає «віддихуватися», по­повнюючи брак кисню в крові. Саме молочна кислота зробила несмачним м’ясо тварини, підстреленої героями Жуля Верна.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

54 (234.8 KiB, Завантажень: 54)

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,314sec