ПОГОВОРИМО ПРО РЕКЕТ У ШКІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Погрози, крадіжки, шантажування, забирання речей або примус їх віддати — на жаль, відомі у багатьох школах.

Словник тлумачить рекет як «злочинне вимагання, що здійснюється шляхом шантажу, загроз, залякувань, насильства».

Як правило, рекетир погрожує найстрашнішими карами, якщо жертва комусь розповість: побиттям, жорстокістю, смертю, шантажуванням молодших членів сім’ї тощо. І виникає дилема: діти, які страждають, нікому нічого не говорять, оскільки підкоряються сильнішому, відчувають страх і провину. А батьки, які раптово виявили проблему, не знають, до кого звернутись. Дитина стикається із протиріччям — розповісти дорослим і «викликати вогонь на себе» чи мовчати ї далі бути жертвою насильства…

Часто діти бояться розповісти про ситуацію рекету батькам, щоб не дратувати їх, уникають зайвих розпитувань, з’ясувань деталей. Це свідчить про те, що між дитиною і батьками відсутнє достатнє порозуміння, довіра, дитина не впевнена, що дорослі реально допоможуть, боїться погіршити ситуацію.

Спробуймо розібратись у причинах виникнення рекету у школі

1. Рекет може бути спричинений заздрістю (дорогий одяг, нова модель мобільного телефонна, дорогі особисті речі, багато кишенькових грошей). Вдаватися до рекету з цієї причини можуть діти із сімей як із високим, так і з низьким достатком.

2. У сім’ях, де діти звикли отримувати все на першу ж вимогу, де всі їхні потреби батьки задовольняють негайно і в повному обсязі. Подальші відмови у виконанні дитячих примх викликають у них прояви рекету. Спрацьовує механізм: якщо не можуть батьки — я зроблю це сам, але іншим шляхом.

3. Дітей із малозабезпечених сімей дражнить нескінченна кількість реклам споживчих товарів, яких вони не можуть придбати. Це підштовхує їх на вимагання речей або грошей у ровесників чи молодших дітей.

4. Рекет може провокувати так звана віктимна поведінка, коли жертва не вміє самоствердитися у колективі однолітків, має низький рівень самооцінки, мовчить, коли з неї насміхаються, вона не може дати відсіч.

5. Рекет може бути наслідком сімейного виховання за принципом «непротидії злу насильством» — такі діти не вміють відстояти своє «Я», мають м’який, поступливий характер, нерішучі, сором’язливі, ні з ким не товаришують.

 

Характерні ознаки, які можуть викликати стурбованість батьків

1. Зміна поведінки вдома: дитина стає замкненою, неохоче розмовляє про шкільне життя.

2. Дитина займає позицію «відходу» від ситуації, тобто робить вигляд, що йде до школи, але до класу так і не доходить. Додому повертається вчасно, розповідає про шкільне життя, робить домашнє завдання.

3. Інколи, навпаки, дитина постійно шукає привід, щоб пропустити уроки та залишитися вдома: болить голова, живіт, нудить.

4. Дитина може просити більше кишенькових грошей, ніж звичайно, а інколи — навіть красти гроші у батьків, щоб задовольнити потреби переслідувачів.

5. Деякі діти перестають спілкуватися з колишніми друзями, замикаються у собі. Інші — навпаки — стають агресивними з молодшими, оскільки насильство викликає насильство.

6. У дитини швидко погіршуються оцінки, вона стає неуважною, роздратованою, часто плаче без явних для батьків причин.

7. З’являються синці на тілі, появу яких дитина не може зв’язно пояснити…

Якщо ж факти рекету стали очевидними, батькам жертви у першу чергу необхідно повірити своїй дитині, зрозуміти її стан, дізнатися про всі обставини, запевнити у тому, що вони докладуть максимум зусиль для припинення ситуації, для захисту своєї дитини. Необхідно негайно звернутися до адміністрації навчального закладу, соціальної служби школи, шкільного батьківського комітету, відділу міліції. Вдома з дитиною треба обговорити проблему, не драматизуючи ситуації, пояснити, що існує закон, якого кожен зобов’язаний дотримуватись, який будь-кого захищає, порушення якого спричиняє кримінальну відповідальність і покарання, навіть якщо закон порушує дитина. Жертва рекету повинна мати нагоду неодноразово обговорювати ситуацію за її бажанням, висловлювати свої почуття, емоції, аж доки перестане відчувати потребу в цьому. Дорослим треба з розумінням ставитися до цієї потреби дитини, щоб у неї не залишалося відчуття страху, сорому чи провини.

Аби запобігти рекету як одній із форм насильства у школі, необхідно проводити з учнями бесіди із правової тематики, обговорювати питання припустимої та неприпустимої поведінки, усвідомлення наслідків своїх вчинків та відповідальності за завдану іншим шкоду.

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,316sec