Поговоримо про кохання…

(Година спілкування)

 

Торгує той дрібними
почуттями,

Хто серце всім на показ відкрива.

                        Вільям Шекспір

Мета: поговорити про кохання, про те, що вважається природним і що є небажаним у взаєминах молоді; допомогти розібратись у собі, підготувати до майбутнього сімейного життя.

Обладнання: епіграф на дошці.

 

Вступне слово психолога:

 

Почати розмову я хочу давньою індійською легендою про взаємостосунки, чоловіка і жінки.

Спочатку Тваштрі (давньоіндійське божество) створив світ. Потім – чоловіка, а після цього виявилося, що він використав усі будівельні матеріали, які були в нього, і не лишилося жодного міцного елемента з якого він міг би створити жінку. Тоді Тваштрі замислився і незабаром зробив таким чином: він узяв круглу форму повного місяця і хвилясту лінію змії, переплетеність повзучих рослин і тремтіння трави, стрункість тростини, дитячу веселість сонячного променя і сльози хмар, непостійність вітру, лякливість зайця, пишність пави, непіддатливість алмазу і м’якість пуху, що вкриває шийку горобця солодощі меду і жорстокість тигриці, жар вогню і холод криги, стрекотіння сойки і воркотання голубки — змішав усе це разом і створив жінку. Покликав до себе чоловіка і віддав її йому, в дарунок.

Чоловік узяв жінку і пішов з нею, але через 8 днів прийшов до Тваштрі і сказав:

– Господарю, що за істоту ти мені подарував? Вона просто отруює мені життя: то вона плаче через кожну дрібничку, то говорить так багато, що забирає у мене час і не дає працювати, то вічно хворіє. Я прийшов просити тебе, Господарю, щоб ти забрав її назад, бо я не можу з нею жити. І Тваштрі забрав у чоловіка жінку. Але через вісім днів чоловік змову прийшов до Бога сказав:

– Господарю, не знаю, як це вийшло, але життя моє стало одноманітним відтоді як Ти забрав у мене цю істоту, я пригадую, як вона танцювала і співала передімною, як
вона дивно дивилася на мене, віддай мені її назад, і Тваштрі віддав чоловіку жінку. Але рівно через три дні чоловік знову прийшов до Бога і сказав:

– Ні Господарю, тепер я точно переконався, що істота, яку ти подарував мені, приносить набагато більше горя ніж радості. Я молю тебе, візьми її назад!

–  Але тут уже розсердився Тваштрі і вигукнув:

–  Іди геть, чоловіче і влаштовуйся сам, як хочеш!


Але не можу ж я жити з жінкою — сказав чоловік.

– Так само,- як не можеш жити без неї – відповів Бог. Тоді чоловік пішов своєю дорогою і при цьому постійно повторював:

– О, я нещасний з жінкою не можу жити з нею, і без неї не можу.

Отже, йтиметься про одне з найпрекрасніших почуттів людини. Ще в XIX ст. Артур Копенгауер визначив чутливість людини незримим центром усіх справ і прагнень. «Вона – причина війни і мета миру».

Кохання – найзаповітніше і найсущніше, те, що турбує, штовхає до дії, примушує виявляти свій талан. Воно може набувати різних форм.

Давні елліни стверджували, що:

  • Існувало кохання “філіа” — глибока ніжна дружба, що базується на особистих симпатіях і взаєморозумінні.
  • Кохання «строге» — рівне постійне подружнє почуття, що живиться турботами про підростаюче покоління.
  • Є кохання «арапе»— жертовне, безкорисливе і вимогливе, що доходить іноді до самозречення.
  • І нарешті, кохання «ерос» — некерована, пристрасна чуттєвість, спрямована на фізичне володіння.

Історія знає чимало прикладів прекрасного, неповторного почуття – Ромео і Джульєтта, Отелло і Дездемони, Лаура і Петрарка.

Мабуть, жодну дівчину не лишила байдужою інформація про «рицарську любов» з її моральною потребою захистити нещасну жінку, яка не може відстояти себе.

«Озброєний деревом, залізом і сталлю, я підтримую слабких проти сильних”, — співав один трубадур.

Рицар починав з вибору дами серця, якій давав обітницю вірності. Якщо Вассал служив господарю заради честі й обов’язку, то рицар служив дамі ради кохання, яке виявлялося в платонічному співпереживанні і було спрямоване не на володіння, а на повагу. Рицар шанував не плоть, а дух, чистоту і цнотливість діви. Він мріяв про те, щоб доторкнутися рукою до її сукні, і цього було достатньо на все життя. Посмішка дами, її погляд, випадково зронена рукавичка чи серпанок могли назавжди зробити щасливим лицаря.

Не було такого подвигу чи безглуздя, на яке б не зміг піти рицар заради дами серця. Таким був Ульріх фон Ліхтенштейн (1200—…?) — «рицар скорботного образу» середньовічної Германії. Прикрашений квітами. І символами коханої, він подорожував по країні, ламав списи на турнірах на її честь, виконував найдикіші її примхи. За наказом дами серця Ульріх жив серед прокажених, їв з ними з однієї миски. Він без вагання пив воду, якою вмивалася його кохана, відрізав собі нижню губу, яка нібито заважала поцілункам, послав дамі відрубаний палець, щоб довести відданість.

Історія згадує і Петра Відала, який закохався у даму на гербі якої був зображений вовк. Він одягнув на себе вовчу шкіру, рачкував навкруги її замку, вив, допоки його мало не до смерті почали рвати собаки.

Відомі факти, коли аристократи били себе різками так що кров потокам текла зі спини, а дами серця сидячи на балконі заохочували їх посмішками, жестами. Зрада ж узятій на себе обітниці, відмова, виконувати, жахливі примхи могли призвести до загального осуду.

За дотриманням моральних зобов’язань слідкували так звані суди любові, що негласно існували у Франції і Германії в XII—XIII століттях.

Рицарська любов з її культом прекрасної дами породила цілу традицію в світовій літературі. Але
за всіх її достоїнств вона так і залишилася для людства бажаним але не досяжним ідеалом.

«Чиста любов, – писав середньовічний автор,—поєднує узами взаємної ніжності. Вона в духовному єднанні, поклонінні краси. Вона може доходити до поцілунку, обіймів, навіть до взаємного дотику оголених тіл, але не більше цього».

– Чому, на ваш погляд, рицарське кохання залишилося тільки не досяжним ідеалом?

(Обговорення учнями поставленої проблеми).

– Кажуть, кохання починається з першого погляду.

– Чи згодні ви з таким твердженням? Чи існує насправді в житі кохання з першого погляду?

(Обговорення учнями поставленої проблеми).

Думка психолога:

Можливо це і так, але в розважливості такого початку єднання двох юних сердець сумнівалися ще люди античного світу. Якось Сократа запитали, чи знає він, великий мудрець, як уберегтися від кохання з першого погляду ?

«Знаю – відповів Сократ, – треба уважно подивитися вдруге».

Чи вміють деякі молоді сучасники уважно подивитись одне на одного? Колись парубок півроку ходив за дівчиною і тільки іноді насмілювався взяти її за руку, а ще через півроку обважувався поцілувати її, діставав ляпас і нарешті, освідчувався в коханні, а тепер дехто
за півроку встигає закохатись, одружитися, розчаруватись і розлучитись та закохатися вдруге, причому знову з першого погляду.

– Що традиційно вважається природним і що не бажаним у взаєминах молоді?

 

Юнацьке залицяння і дівоче зачарування під час танцю, розваг ні на давніх вечорницях, ні на сучасних дискотеках не було
і не
є
чимось непристойним. Навпаки, можна тільки вітати все те, що сприяє молодим ближче познайомитися, знайти нових друзів і подруг. Мабуть, нема потреби нагадувати, що у взаєминах юнаки і дівчини діють звичайні правила ввічливості. Ввічливість надійно оберігає найніжніші почуття. Не відповісти грубим словом на грубе, образою на образу — означає проявити тактовність, зберегти власну гідність. У своєму середовищі молодь не завжди керується цими правилами, що можна пояснити недостатнім умінням або й свідомим небажанням коритися загальноприйнятим умовностям.

На підприємствах, в установах, вузах, спортивних організаціях між юнаками і дівчатами виникають переважно дружні, товариські зв’язки, в основі яких лежить спільність інтересів. Ці зв’язки стали настільки звичними, що молодь і не уявляє собі що колись могло бути інакше. Ввічливість вимагає цінувати дружбу, дорожити нею, не руйнувати її.

Чим відрізняється дружба від кохання?

(Обговорення проблеми учнями).

Молодь нерідко сприймає статевий погляд за кохання “ІІерш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину», – радив В.О.Сухомлинський.

Чи згодні ви з цією порадою? Що означає вислів «полюби людину»?

(Обговорення проблеми учнями).

Думка психолога:

Якщо юнак поважає в дівчині людину, то він зрозуміє її стриманість і серйозність. Ця дівоча серйозність не примха, вибір друга життя, батька її дітей є чи не найважливішим у долі жінки. Тільки дівчина, яка легковажить своїм майбутнім, може бездумно ставитися до вибору своїх стосунків з юнаками. Така легковажність у тому з ким юнак має намір поєднати долю, повинна насторожити його.

Якими ж повинні бути стосунки між закоханими?

(Обговорення проблем учнями ).

Думка психолога:

Духовна єдність, взаємної поваги, підтримка – основні взаємини юнака і дівчини. Відомо, що дівчата споконвіку мало цінують юнаків, які не мають доброї репутації, а хлопці без поваги ставляться до легковажних дівчат, хоч може і шукають зв’язків з ними.

– Які якості ви найбільше цінуєте в людині? Яким би ви хотіли бачити кохану чи коханого?

(Обговорення проблем учнями).

Думка психолога:

За даними соціологічного опитування проведеного, в нашій країні на перше місце серед достоїнств своїх бажаних супутників життя дівчата ставлячи інтелігентність (моральний розвиток юнака, вихованість, наявність доброго смаку, вміння співпереживати – розвинений і духовний світ ). А поряд стоять такі якості як чуйність, працелюбність, почуття гумору, відвертість доброї спеціальності почуття рівноправності, повага до жінки, прагнення до всебічного вдосконалення, розумна воля і віра в себе.

Інакше кажучи, фізична сила, якою чоловік споконвіку так пишався і яка утверджувала його перевагу над жінкою, відійшла на задній план.

– Чому так трапилося?

 

(Обговорення проблем учнями).

Думка вчителя:

На місце сили м’язів приходить сила розуму внутрішньої культури.

Юнаки в більшості своїй звертають увагу на жіночність дівчини.

–         На ваш погляд що це таке?

  (Обговорення проблеми юнаками та дівчатами )

Думка психолога:

Жіночність – риса загалом стала, однак вона проявляється щоразу по іншому, не рідко змушуючи юнака перебувати в стані неприємного очікування чогось незвичайного. Ця риса не має, нічого спільного з м’якотілістю, безхарактерністю. Їй властиві однаковою мірою як ніжний пісенний, так і закличний, мобілізуючий ритм. Сьогодні було б наївно шукати в дівочому характері смиренності, покори. Жінка накопичує найкращі людські властивості, щоб ставши матір’ю, передавати її дітям. Обираючи дружину, з усіх її прекрасних якостей треба віддавати перевагу одній, найважливішій – доброті.

Чому, на ваш погляд у нашій країні такий великий відсоток розлучень?

(Обговорення проблем учнями).

Думка психолога:

Шлюб ( у даному вимовляється «злюб») має корінь «люб» від слова любити.

Отже, в основі стосунків молодих людей, а згодом в основі молодої сім’ї має лежати любов, кохання.

Що ж містить у собі це поняття?

 

(Обговорення учнями поставленої проблеми учнями)

завантаження...
WordPress: 22.85MB | MySQL:26 | 0,338sec