ПОЧАТОК ЛИТОВСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО ПАНУВАННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

ТЕМА. ПОЧАТОК ЛИТОВСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО ПАНУВАННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ.

Мета: характеризувати процес вступу Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини та Поділля до складу Литовської держави, а Галичини — до складу Польщі, визначати характер Литовсько-Руської держави, розвивати в учнів уміння узагальнювати матеріал, працювати з історичними джерелами і на основі їх робити певні висновки, працювати з історичною картою, використовувати її для характеристиці історичних подій; виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: Велике князівство Литовське, Литовсько-Руські

держава, Кревська унія, полонізація, автономія.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікуванні результати: після цього уроку учні зможуть: характеризувати процес вступу українських земель до складу Литовської держави та Польщі в XIV ст.; називати і показувати на карті українські території, які ввійшли до складу Литви та Польщі в XVI ст.; застосовувати та пояснювати на прикладах понят­тя «Литовсько-Руська держава», «Кревська унія», «полонізація», «автономія»; давати оцінку діяльності князя Ольґерда; удосконалити вміння складати хронологічну таб­лицю, працювати з картою та джерелами інфор­мації.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Запитання та завдання.

1)         Пригадайте, яке становище склалося в Галицько-Волинській державі за останніх правителів?

2)    У чому полягала складність становища в державі наприкін­ці XIII — на початку XIV ст.?

3)    Використовуючи карту «Польсько-литовське проникнення на українські землі», назвіть держави, які були сусідами Галицько-Волинського князівства на початку XIV ст.

III. Мотивація навчальної діяльності

У XVI ст. історичні події мали несприятливий характер для України. Якраз у період її політичного, економічного та куль­турного занепаду почали підноситися сусідні держави — Литва, Польща та Москва. Місто Київ перебувало в занепаді, тому його залишили багато бояр і купців, навіть православний митропо­лит у 1300 р. виїхав до Москви. Протягом тривалого часу Київ не мав навіть свого князя. Після того як 1323 р. закінчився рід Романовичів, без свого князя опинилися й західноукраїнські зем­лі. Таким чином, українські землі ставали легкою здобиччю для порога. Серед перших, хто скористався цією можливістю, були литовці та поляки.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Польська експансія на українські землі.

Розгляд питання про експансію Польщі на українські землі відбувається пі ляхом розповіді вчителя, яка супроводжується демонстрацією карти. Під час розповіді учні за допомогою вчи­теля складають схему у вигляді хронологічного лан­цюжка.

Примітка: автономія — самоврядування певної частини держа­ви. Полонізація — політика Польщі, яка була спрямована на поширення польських звичаїв, мови та католицької віри на інші землі.

 

Запитання та завдання.

1)    Як ви гадаєте, чому Польща починає своє проникнення ні українські землі?

2)    Які держави вели суперечки з Польщею за Галичину та Волинь?

3)    Як і за яких обставин у Галичині була встановлена польська влада?

4)    Як змінилося становище українських земель під владою Польщі?

5)    Покажіть на карті українські землі, які ввійшли до складу Польщі.

Історична довідка.

Казимир III Великий (30.04.1310 — 5.11.1370 рр.) — ко­роль Польщі. Проводив політику зміцнення королівської влади і централізації країни, загарбницьку політику проти Галицько-Волинської держави. У 1349 р. захопив Галичину. За його правління тривала війна між Польщею та Литвою за Галицько-Волинські землі. У 1352 р. остаточно закріпив за собою гали­цькі землі. Розпочав процес полонізації українських земель. У 1364 р. заснував Краківський університет.

Робота з історичними джерелами.

Учитель ознайомлює учнів з уривками з історичних джерел, після чого вони виконують завдання до них.

Із листа Папи Бенедикта XII краківському римо-католицькому єпископові (1341 р.)

Із поданого до нас прохання цього короля (Казимира) ми не­давно довідалися, що, коли схизматський народ русинів за допо­могою отрути вбив Болеслава, князя Русі, сина віруючих батьків і двоюрідного родича згаданого короля, а також деяких інших християн, які були слухняними цьому князеві за його життя, тоді король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав своїм військом на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав багато шкоди…

Виконуючи його доручення, король уклав договір із цим старостою, який засвідчив присягою, що збереже за старостою і народом усі їх обряди, права і звичаї. Проте король висловлює сумнів, чи діятиме він цим самим згідно з волею Вога. Тому він просив, щоб ми ласкаво звільнили його від цієї присяги. Дбаючи про спасіння душі згаданого короля і маючи до тебе особливе довір’я в Бозі, ми доручаємо апостольською грамотою, щоб ти нашою владою звільнив короля від присяги дотримуватися хиб­ного договору, призначивши йому відповідну спасенну покуту.

Запитання.

1)    Зверніть увагу на рік написання документа. За яких істо­ричних умов він був написаний?

2)    Чим католицька церква оправдовує втручання польсько­го короля в справи Галичини? У чому полягала справжня мета цього втручання?

3)    Що ставив собі за мету Казимир III, укладаючи угоду з Дмитром Дедьком? Чому він відмовився від неї?

4)    Якою була позиція Папи Римського щодо викладених подій?

Із листа польського короля Казимира III константинопольському патріархові (1370 р.)

Уся земля тепер гине без Закону, бо пропадає Закон. Від віків Галич, відомий по всіх краях яко митрополія і митрополичий стіл із віку віків. Першим митрополитом за благословенням Вашим був Нифонт, другим митрополитом Петро, третім митрополитом Гавриїл, четвертим митрополитом Теодор; усі були на Галицькім столі. Князі руські були нашими своя і але ці руські князі погинули, і земля стала порожньою, і ||| здобув Руську землю я, король Лехії Казимир. І тепер Святий Отче, патріарх Вселенського собору, просимо собі і архієреєм того, кого з ласки Божої… з нашими князями й боярами собі вибрали… А як на це не буде ласки Божої і Ніни благословення, то потім не жалуйте на нас: прийдеться хрестити русинів на латинську віру, як не буде на Русі митрополита бо земля не може бути без Закону.

Запитання та завдання.

1)    Як ви вважаєте, у чому полягає сутність звернення корми Польщі до константинопольсього патріарха?

2)    Спробуйте визначити, що спільного між цими двома документами.

2. Вступ Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля до складу Литовської держави.

Розгляд питання про проникнення литовців на українські землі відбувається шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком з історичного документ/і, після чого вони виконують завдання до нього.

У той час як Україна, оточена звідусіль ворогами, слабим і втрачала свою державну єдність та силу, на північному заході виростала сильна держава литовська. Литовці… жили понад південно-східним берегом Балтійського моря і в басейні Німану та Вілії (притока Німану). Жили вони серед лісів окремими племенами, які не мали між собою державного зв’язку. Це був мирний хліборобський і мисливський народ; поганська релігія литовців нагадувала таку ж релігію слов’ян. На початку XIII ст. при гирлі Німану та Вісли поселяється німецький лицарський орден тевтонів… і ставить собі за мету боротьбу з литовським «поганством»… Грізна небезпека примусила литовців об’єднатися. Уже в середині XIII ст. появляється в них князь Міндовґ, який устиг об’єднати в одну державу майже всі литовські землі…

Запитання та завдання.

1) Покажіть на карті територію, на якій проживали литовські племена.

2) Що змусило литовців об’єднатися в єдину державу?

3) Хто очолив об’єднання литовських племен?

Робота в групах.

Учитель об’єднує учнів у три групи, кожна з яких опрацьовує певне питання:

І група — правління литовського князя Міндовґа, II група — Ґедиміна та III група — Ольґерда, одночасно з’ясовуючи, як відбувся вступ українських земель до складу Литовської держави. Також учні виконують завдання до

опрацьованого матеріалу.

I група

Міндовґ (? — 1263) — великий князь литовський від 30-х рр. XIII ст. Об’єднав під своєю владою більшість ли­товських земель. У 1251 р. прийняв католицтво і був коро­нований із благословення Папи Римського. У 1250—1253 рр. вів війну з Данилом Галицьким, по завершенні якої уклав із ним угоду і віддав йому Чорну Русь із містом Новогрудком. У 1254 р. уклав союз із Галицько-Волинською державою проти татар. Проте згодом розірвав союз, відновив війну з Данилом, відібравши в нього Чорну Русь із містами Гродно, Волковиськ, Новогрудок. Після його смерті між литовськими князями зно­ву відновлюються усобиці.

1)         Яку роль відіграв Міндовґ у становленні Литовської дер­жави?

2)    Відшукайте на карті руські землі, які були приєднані до складу Литовського князівства за його правління.

8) Поясніть вислів Міндовґа, із яким він звертався до місце­вих князів перед завойовницькими походами: «Що хто собі там здобуде, того й буде».

II  група

Ґедимін (? — 1341) — великий князь литовський від 1316 р. Знову зібрав литовські землі під своєю владою. Вів боротьбу з німецькими рицарями, уклав угоду з польським королем Владиславом проти німців. Активно проводив політику захоплення руських земель. У 1319—1320 рр. захопив Берестейську землю, Дорогочин, потім Кам’янець. У васальній залежності від нього перебували Мінськ, Вітебськ, Друцьке і Турово-Шнське князів­ства, завершив підкорення Полоцького князівства. У 1340 р. зробив свого сина Любарта князем Волині й почав титулувати себе «князем литовців і руських». Заснував нову столицю Литви Вільно (Вільнюс).

1)    Схарактеризуйте роль князя Ґедиміна в становленні, Литовської держави.

2)    Відшукайте на карті руські землі, які були приєднанні до Литовського князівства за правління Ґедиміна. Чи були серед них українські землі?

III група

Ольґерд (1296—1377) — великий князь литовський від 1345 р. Прагнув розширити володіння Литовського князівства за рахунок українських земель. Вів боротьбу проти Золотої Орди, Московського князівства, Польщі та Тевтонського » ордену. У 1355—1356 рр. відвоював у татар Чернігово-Сіверщину. У 1362 р. розгромив татар на річці Сині Води й приєднав Київщину, Поділля та Переяславщину. Посадив удільним князем у Києві свого сина Володимира Ольґердовича. Вів боротьбу з Польщею за Волинь, унаслідок якої в 1377 р. до Литви ввійшли Берестейський, Володимирський і Луцький уділі

Із записки другої чверті XV ст.

Коли господарем Литовської землі був великий князь Ольґерд, він пішов із литовським військом у поле (степ) і повік на Синіх Водах татар, трьох братів: князів Качибея, Кутлубугу і Дмитра. А ці три брати були отчичі і дідичі Подільської землі, а від них завідували отамани, а баскаки, збірники доходів, брали дань з Подільської землі. А був брат в Ольґерда князь Коріят… і було в нього три сини: князь Юрій, князь Олександр, князь Костянтин. І от ті княжата Коріятовичі… за призволенням великого князя Ольґерда і з поміччю Литовської землі пішли в Подільську землю. …Почали Подільську землю від татар боронити і баскакам «вихід» (данину) перестали давати. І найперше знайшли собі твердиню на річці Смотричі і туї собі поставили город Смотрич. А на іншім місці… поставили город Бакоту. А ловлячи на ловах, нагодилося їм заганяти багато оленів на той острів, де тепер Камінецьке місто стоїть і, вирубавши ліс, вимурували город Камінець. І так всі городи подільські помурували і всю землю Подільську засіяли.

1)    Які українські землі й за яких обставин увійшли до складу Литовського князівства за правління Ольґерда? Покажіть їх на карті.

2)    Поясніть вислів літописця: «Ольґерд не стільки силою, скільки мудрістю воював».

Завдання для всіх груп.

Ознайомтеся з уривком із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України» та виконайте завдання.

…Литовські княжата, засідаючи по українських та білорусь­ких землях, старались у всім приноровитись до місцевого життя, його порядків і культури. Вони старались якнайменше вносити змін у місцеві обставини: «Ми старини не рушаємо, а новини не вводимо» — було їх правилом. Вони приймали православну віру, місцеву культуру, мову, одним словом — ставали україн­ськими або білоруськими князями, тільки з нової литовської династії, і по змозі старалися далі продовжувати давніше заве­дені порядки місцевого життя. Із другого ж боку, громадянст­ву не раз-таки приємно було, приймаючи литовського князя, покінчити з пережитими, докучливими княжими відносинами старої династії, …встигла наскучити й татарщина, особливо як настали непорядки в татарській Орді. Литовське ж князівство було в повній силі; приймаючи литовського князя, люди могли сподіватись, що в князів литовських знайдуть захист і оборону у всяких тяжких обставинах. Прикро було тільки князям зрі­катися свого панування; але й тут часто укладалося так, що й сі князі зоставалися на своїх волостях, тільки мусіли признати над собою власть литовського князя.

1)          Як ви гадаєте, чому Велике князівство Литовське після вступу до нього руських земель назвали Литовсько-Руською державою?

2)    Поясніть, чому приєднання українських земель до Литви відбулося майже без війн і боротьби?

3)    Назвіть особливості Литовсько-Руської держави.

Останнє завдання учні виконують за допомогою вчителя, який наголошує на особливостях Литовсько-Руської держави:

  • зберігалися звичаї, традиції, мова приєднаних українського та білоруського народів;
  • до XV ст. руські князівства зберігали свої органи влади, те­риторіальний устрій, мали автономію;
  • українська та білоруська знать зберегла свої права на зем­лю;
  • литовці перейняли руську військову організацію, систему господарювання, приймали православну віру;
  • «Руська правда» ставала джерелом литовського права.

3. Кревська унія.

Питання щодо причин укладення Кревської унії між Литвою та Польщею та її змісту з’ясовуються шляхом розповіді вчителя та опрацюванням схеми:

Кревська унія 1385р.

Польська королева Ядвіга

Великий князь литовський Ягайло

 

 

 

Умови укладання Кревської унії

Ягайло зобов’язувався прийняти католицизм, охрестити литовське населення та приєднати до Польщі всі литовські, українські та білоруські землі.

Ягайло одружувався з польською королевою Ядвігою і ставав королем Польщі.

Король Польщі одночасно вважався і великим князем Литви.

Велике князівство Литовське фактично приєднувалося до Польщі.

Завдання

Позначте причини та зміст Кревської унії. Які наслідки вона мала для українських земель?

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання на узагальнення

Складіть таблицю

Вступ українських земель до складу іноземних держав у ХVІ ст.

Назва українських земель

Назва держави, до складу якої ввійшли

Дата вступу

     

 

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника §§

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

ПОЧАТОК ЛИТОВСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО ПАНУВАННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (30.5 KiB, Завантажень: 1)

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,329sec