Пісня – душа народу. Історичні пісні

УРОК 9

Тема. Пісня – душа народу. Історичні пісні.

Мета.

  • Ознайомити учнів з поняттями: історичні пісні, козацькі пісні, кобзарі; надати знання про жанр інтродукції до опери, ознайомити з творчістю М. Лисенка;
  • дати визначення понять «опера», «лібрето», «увертюра»;
  • акцентувати увагу на значення народних джерел у музиці М.Лисенка;
  • розвивати предметні та міжпредметні компетентності школярів, збагачувати кругозір, поширювати обізнаність у сфері українського мистецтва;
  • виховувати в п’ятикласників патріотичні почуття, шанобливе ставлення до української культури; підтримувати пізнавальний інтерес до творчості українських митців.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: музичний інструмент; слайди із відомостями про кобзарське мистецтво, про оперу і увертюру; диск для слухання музики; портрет М.Лисенка; ілюстрація до опери «Тарас Бульба» та до пісні; дерев’яна шкатулка у вигляді старовинної скрині; ударний інструмент – бубон; нотні зошити.

ТЗН: музичний центр; комп’ютер, мультимедійний проектор

Основні поняття для засвоєння: історичні пісні, козацькі пісні, кобзарі, опера, увертюра.

Музичний матеріал:

• М.Лисенко. Увертюра до опери «Тарас Бульба» – слухання;

• вірші М.Воньо і П.Карася, музика М.Балеми. Пісня «Козацькому роду нема переводу» – розучування.

Хід уроку.

  1. Організація учнів до уроку. Музичне вітання. Вхід до класу під звучання української пісні «Засвіт встали козаченьки».
  2. Актуалізація опорних знань. (Кожне запитання один із учнів отримує із шкатулки-скрині, зачитує його )

    Мозковий штурм:

    – яку нову тему ми почали вивчати на минулому уроці? («Народна музика»);

    – що таке фольклор ?

    – об’єднавшись у групи за інтересами для пошукової діяльності, ви , я надіюсь, сьогодні поділитесь цікавою інформацію. Отже, зачитайте прислів’я та приказки про народну пісню (1 група);

    – які казки та легенди про народні пісні ви дібрали? (2 група);

    – продемонструйте записані вами з уст ваших рідних календарно-обрядові пісні зимового циклу;

    – які пісні називають календарно-обрядовими? Назвіть календарно-обрядові пісні відповідно до пір року;

    – які види народних пісень існують?

    – яку українську народну пісню ми з вами вивчали на попередньому уроці?

    – до яких із видів народних пісень вона належить? Чому? (Жартівлива. Народ висміює таку негативну рису людини, як лінь)

    3. Розвиток вокально-хорових навичок. Виконання української народної пісні «Чи не той то Омелько»:

  • розспівка;
  • повторення тексту пісні;
  • виконання пісні хором; у квартеті .

4. Мотивація до уроку, повідомлення теми і мети.

Із шкатулки-скрині вчитель «добуває» булаву.

– Скажіть, будь ласка,символом чого є булава?

– Сьогодні ми, продовжуючи вивчати тему «Народна музика», знайомимось з народними історичними піснями, найдавніші з яких називались козацькими.

Козацька слава квітне у віках,

Крізь дим сторіч летить, неначе птах.

А я козацьку пісню в світ несу,

Прекрасну, ніжну, чисту, мов росу.

Бо пісня, це відрада козака,

Вона стрімка, немов в горах ріка.

Я пісню цю нащадкам донесу,

Прекрасну, ніжну, чисту, мов росу.

5. Музичний словничок. Учні з’ясовують значення понять «історичні пісні», «кобзарські пісні», (ст. 47 підручника) виписують визначення у нотні зошити. Діляться з вчителем результатами дослідження.

6. Сприймання нового матеріалу.

Розповідь вчителя про козаків, значення музики у їхньому житті, про кобзарів – співців-мандрівників, які оспівували доблесть і славу героїв, красу рідного краю. (Слайд №1).

Кобзарі завжди прославляли бойові походи Війська Запорозького, а козаки над усе любили пісню. “На війну було йдуть з радістю, а з війни повертаються з музиками та піснями, чи поб’ють турка, чи пошарпають ляха, зараз же й пісню складуть на той випадок”, — писав Д. Яворницький. Польський історик XVI століття Папроцький свідчив: “Козаки показували дивовижні штуки, співали, стріляли та грали на кобзах”. М. Гоголь вважав кобзарів охоронцями бойової слави України, талановитими поетами та літописцями.

Безіменні народні співці передавали з покоління в покоління своє мистецтво, яке виховувало в народу патріотизм, почуття національної гордості, високу духовність. Недаремно Тарас Шевченко, який зізнавався, що як поет зростав на високопатріотичних думах та піснях кобзарських, з поваги до цих народних співців назвав збірник своїх творів “Кобзарем”, а в повісті “Прогулка с удовольствием и не без морали” зауважив, що коли б грецький сліпець Гомер воскрес і послухав хоч одну думу у виконанні українського сліпого співця, “то розбив би на тріски свій козуб, званий лірою, і пішов би міхоношею до самого бідного нашого лірника”. Нелегкі умови кобзарського життя примусили цих незрячих співців утворювати братства або гурти на взірець ремісничих цехів.

– Робота з підручником: -Прочитайте і виясніть, чому кобзарів переслідували і навіть арештовували?

– Бесіда за малюнком:

  • кого ви бачите на малюнку? (ст.48 «Пам’ятник кобзарю Остапу Вересаю»);
  • як ви думаєте, символом чого цей пам’ятник є?

    – Розповідь вчителя про Остапа Вересая

    Остап Микитович Вересай (по вуличному — Радчишин) народився 1803 року в селі Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Срібнянського району Чернігівської області) в сім’ї кріпака. Батько його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на скрипці. У чотирирічному віці Остап втратив зір.

    Змалку захопився музикою та співом під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. Хлопчиком переймав мистецтво співу та гри на кобзі у кобзаря Юхима Андріяшівського, з яким познайомився на ярмарку в Ромнах і був у нього поводирем. Після смерті Андріяшівського Остап деякий час навчався в кобзаря Семена Кошового з села Голінки, після нього — у лірника Ничипора Коляди, далі повернувся в Калюжинці й продовжив навчання самотужки. З Калюжинець переїхав до села Сокиринці Прилуцького повіту.

    Понад сорок років мандрував містами і селами України. Його помітив художник Лев Жемчужников, який записав від Остапа Вересая кілька пісень, намалював його портрет і познайомив з Пантелеймоном Кулішем, який також записав від нього кілька пісень. Куліш розповів про Вересая Тарасові Шевченку, який 1860 року послав Вересаєві гроші та свого “Кобзаря” з підписом: “Брату Остапу від Т. Г. Шевченка”.

    22 лютого він виступив на сніданку, влаштованому українцями в пам’ять про Т. Г. Шевченка. 6 вересня кобзар співав у Зимовому палаці під час лекції з народної словесності професора О. Міллера князям Сергієві та Павлові, які подарували кобзареві срібну табакерку з підписом. 16 вересня на околиці Петербурга, в Соляному містечку, де відбувалися промислові й кустарні виставки, відбувся концерт, в якому, крім О. Вересая, брали участь хор під керівництвом М. Лисенка, сам М. Лисенко як піаніст, відома російська співачка М. Каменська. Спів О. Вересая в Петербурзі слухали П. Чайковський, М. Римський-Корсаков.

    III відділення, занепокоєне успіхом у глядачів дум та історичних пісень, виконуваних О. Вересаєм, припиняє гастролі. По дорозі з Петербурга, у Прилуках, Вересая заарештували на базарі за пісню “Про правду й неправду” і посадили до в’язниці. У поліції під час допиту Вересая врятувала табакерка, подарована йому в царському палаці в Петербурзі князями, і його звільнили. До кінця життя Вересай живе у Сокиринцях.

    Павло Чубинський на власні кошти збудував йому нову хату. Інколи старого кобзаря запрошують у Київ. 1884 року він виступав у Київській рисувальній школі М. Мурашка, де з нього учні малювали портрети. Помер Остап Вересай наприкінці квітня 1890 року. Похований у Сокиринцях.

    – Пригадайте, які історичні пісні вам відомі? Про які події в них розповідається?

    7. Слухання музики.

  • Послухайте українську народну пісню «За світ стали козаченьки». За легендами, автором цієї пісні вважали легендарну піснярку Марію Чурай. Створена пісня була як лірична. Але вона так полюбилась козакам, що перетворилась на маршову, похідну. (Слухання)
  • Про що розповідається у пісні? Який її характер? Що ви уявили, слухаючи її?

    Мелодії народних пісень дуже часто у своїх творах використовували багато композиторів. В увертюрі до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка ви почуєте мелодію народної пісні. Постарайтесь впізнати її (слухання увертюри).

  • Обговорення прослуханої музики:

    – Чи впізнали ви мелодію пісні, що звучить в оркестровому виконанні? Порівняйте характер мелодії української народної пісні «За світ встали козаченьки» та увертюру до опери. Що змінилось? Порівняйте засоби виразності творів (ритм, характер, темп, динаміку).

  • Творче завдання. Учні з допомогою ударних інструментів створюють ритмічний супровід до пісні.
  • Розповідь вчителя про композитора М.В.Лисенка (Слайд № 2)
  • Ознайомлення з поняттями опера, увертюра. (Слайд № 3). Запис визначень у нотні зошити.

    9. Вивчення пісні «Козацькому роду нема переводу» (Слайд № 4):

  • ознайомлення з текстом пісні (ст.53);
  • бесіда за змістом (до якого виду народних пісень можна віднести цю пісню? Які негативні риси висміює народ у цій пісні? Яке українське народне прислів’я перекликається по тематиці з нашою піснею?); (демонстрація ілюстрації до пісні);
  • первинне сприймання пісні (виконання вчителем);
  • вивчення пісні по фразах;
  • виконання пісні хором.

    10. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці з коментарем.

    Що нового дізнались на уроці? Які пісні називають історичними, козацькими ? Які види мистецтва поєднуються в опері? Хто такі кобзарі?

    Тестові завдання Оберіть правильні твердження.

    1.Автором пісні «Засвіт встали козаченьки» вважають:

    а)М.Гоголя

    б)М.Лисенка

    в)М.Чурай

    2. Увертюра – це:

    а)одноголосний вокальний твір

    б)оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму

    в)клавішний твір

    3. Оркестр, який виконує увертюру:

    а)духовий

    б)симфонічний

    в)народний.

    11. Домашнє завдання.

    – закріпити пісню «Козацькому роду нема переводу»; визначення про оперу та увертюру;

    – ознайомитись із творчістю М.В.Лисенка (ст.50);

    * (Завдання підвищено складності, виконується за бажанням)

    *Міні-проект «Улюблена народна пісня моєї родини»

    * Створити ілюстрацію до вивченої пісні.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Презентація до уроку 9 (1.0 MiB, Завантажень: 7)

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,397sec