ПІДВИЩЕННЯ ЗДАТНОСТІ ДО САМОКОНТРОЛЮ Й САМООРГАНІЗАЦІЇ

Мета:
формувати вміння обирати ефективний тип поведінки, продуктивну стратегію

/. Вправа «Коли я прошу…»

Кожний учасник описує, що він відчуває стосовно кожного значущого іншого, коли висловлює своє прохання згідно з наведеними нижче категоріями:

  1. Очікую певну відповідь.
  1. Вважаю, що маю право (повністю заслуговую) на позитивну відповідь.
  1. Почуватимуся ображеним, розлюченим, покинутим, якщо моє прохання не буде задоволене.
  2. Я вважаю за краще взагалі не говорити прямо про свої бажання, я тільки натякну.
  3. Я прошу тільки тоді, коли впевнений, що прохання буде виконане.

    Після цього відповіді всіх учасників зачитують, аналізують.

     


    2. Вправа «Сила слів»

    Учасникам пропонують порівняти, яка фраза більш вагомо та переконливо звучить. Де проблема наче «законсервована»?

     

    У формі дієслова

    У формі іменника

    Я боюся

    Я відчуваю страх

    Я вирішив

    Я прийняв рішення

    Я тривожусь

    Мене мучить тривога

    Я образився

    У мене залишилась образа

    Я хвилююся

    Я відчуваю хвилювання

    Назвавши свій стан іменником, людина починає ставитися до сказаного, як до чогось постійного, і ніби виражає у своїй мові, що її почуття і стан діють відособлено, ніби окремо від її волі — не вона керує ними, а вони самі виникають і залишаються, переповнюють її. Фрази у формі дієслова звучать як незакінчені. Вислови на зразок «я не можу» (можливість) та «я повинен», «я зобов’язаний» (необхідність) накладають обмеження на поведінку. Універсальні слова на зразок «усе», «ніколи», «завжди» вказують на узагальнення. Слова компаратерні — прикметники та прислівники — означають порівняння з замовчуванням. Усі ці граматичні форми сприяють спотворенню інформації і потребують уточнення.

     

    3. Релаксація «Воскова фігура»

    Сядьте у зручну позу. Заплющте очі. Дихайте спокійно, глибоко. Ви прийшли на виставку воскових фігур, повільно рухаєтесь від одного експонату до іншого. Зупиніться біля одного з них. Це — ваша копія, а точніше, це ви. Дуже цікаво на якійсь час стати восковою фігурою. Ваші ноги торкаються підлоги. Підлога дуже тепла, вона стає все теплішою і теплішою. Ваші ступні відчувають тепло, і віск починає топитися… Ви навіть бачите. Як краплини воску стікають з ваших ніг… Вам приємно. Тепло… Тепло підіймається вище, і поступово починає танути все тіло… Останні краплини падають з пальців рук. Ви відчуваєте приємне розслаблення, спокій, впевненість у собі. Але що це? Ноги. Воші ноги у воді. Вона все прибуває і прибуває. Прохолодна, від неї йде свіжість і бадьорість. Вона підіймається дедалі вище і вище. З кожним видихом відчуваємо як вона піднімається знизу вгору — від ніг до голови. Все ваше тіло занурюється у воду. Ви легко відштовхуєтесь і пливете до берега. З кожним рухом відчуваєте приплив сил і заряд бодрості. Цілюще відчуття свіжості. Почніть зворотний відлік від 10 до 0. Закінчивши рахувати, ви пливете до берега. Усміхніться: ось берег — виходьте.

завантаження...
WordPress: 22.83MB | MySQL:26 | 0,310sec