Підготовка до ЗНО: Українські землі в ХVI ст.

Тема №1 Українські землі в ХVI ст.

Арсеній Еласонський – перший ректор Львівської братської школи, один із авторів «Адельфотеса» – підручника грецької мови для слов’ян.

Аріанство – протестантський напрямок, прихильники якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християнське вчення про Святу Трійцю.

Арсенал – склад зброї і військового спорядження .

Архітектура – мистецтво створення (побудови і проектування) будинків і споруд, а також їхніх комплексів, самі будинки і споруди, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей.

Аркада – ряд однакових за формою й розмірами арок, що спираються на стовпи або колони.

Берестейська церковна унія – об’єднання православної церкви з католицькою на території Речі Посполитої, в результаті чого утворилась уніатська (Українська греко-католицька церква) церква, проголошена в жовтні 1596р. на церковному соборі у м. Бересті.

Бояри – воїни, служилі люди, панівні прошарки суспільства в Київській Русі (пізніше в Російській державі). Після захоплення українських земель Литвою становили основу її війська, зникли як окрема категорія населення в ХVІ ст.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі організації українських міщан, які виникли при церковних парафіях Україні в ХV-ХVІІ ст. В ХVІ ст. набули великого громадсько-політичного і національно-культурного значення в боротьбі за захист прав українського населення від польського гніту, захист православ’я.

Булава – вид зброї, що являє собою металевий стержень з кулею на кінці, символ влади гетьмана та кошового отамана.

Бунчук –мідна або позолочена куля на дерев’яній палиці з прикріпленим пучком кінського волосся.

Бюргерство – повноправні громадяни міст.

Великий Луг – заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від острова Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25км. Загальна площа – понад мільйон десятин землі. Майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським водосховищем.

Відродження (Ренесанс) – епоха у розвитку культури у Західній та Центральній Європі, що настала після Середньовіччя. Характеризується небаченим злетом думки та мистецтва, розкріпаченням людського духу, гуманістичним світовідчуттям.

Військо Запорізьке – офіційна назва української національної держави – Гетьманщини та її збройних сил.

Військо Запорізьке (Військо Запорізьке низове) – 1)офіційна назва війська українських реєстрових козаків, створеного в 1572 році за універсалом польського короля Сигізмунда ІІ Августа. Існувало до середини ХVІІ ст. 2)офіційна назва Січі Запорізької у ХVІ-ХVІІ ст.

Військові старшини – адміністрація на Січі, обиралася на козацькій раді. Волинське Євангеліє – рукописна пам’ятка церковного життя XVI ст.

(1571 р.) написане у Володимирі, найбільш вірогідно – в одному з монастирів, на які було багате це місто над річкою Луг.

Воєводство – адміністративно-територіальна одиниця у ХV-ХVІІ ст. в Литві та Польщі, а також на території українських земель, що входили до складу Речі Посполитої.

Гаптування – вишивка речей шовковими, укритими тонким шаром золота або срібла.

Герасим Смотрицький ( рік народження невідомий – помер 1594р.) – український письменник і педагог, був міським писарем у м. Кам’янці-Подільському, з 1578р. – перший ректор Острозької школи, автор трактатів «Ключ царства небесного…», «Календар римський новий»

Мелетій Смотрицький (рік народження невідомий – помер близько 1634р.) – учений-просвітитель, церковний діяч, викладач братської школи в Києві, Київського колегіуму, автор книг «Граматика слов’янська» (1619р.), «Тренос»

(«Плач»)

Гедеон Балабан –Гедеон Балабан (світське ім’я Григорій) (1530-1607)

Український церковний діяч. Став львівським єпископом 1569 року і був ним до самої смерті. Починаючи з 1590 року брав участь у всіх переговорах з Ватиканом, які стосувалися об’єднання православної та католицької церков. За його ініціативою 1590 року в Белзі була проведена нарада єпископів холмського й белзького Діонісія Збируйського, луцького Кирила Терлецького та пінського й турівського Леонтія Пельчинського, де вперше порушили питання про об’єднання православної та католицької церков; протягом тривалого часу вів із цього приводу суперечки зі Львівським Ставропігійним братством. Однак 1596 року на Берестейському соборі Гедеон Балабан підтримав князя К. Острозького й виступив проти унії.

Упродовж усього життя священик піклувався про шкільництво, заснував школу в Стрятині. У цьому ж місті відкрив друкарню, де видавав церковні книги: 1604 року побачив світ «Служебник», а 1606 — «Требник».

Гетьман (начальник) – старший, головний серед козаків, був головнокомандувачем, мав вищу судову і виконавчу владу, а також представляв Військо Запорозьке під час переговорів, обирався на козацькій раді.

Герб Війська Запорозького – постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, – виник у другій половині ХVІ ст. Цей герб вперше було зображено на печатці війська запорозького у 1595 році за гетьманування Григорія Лободи. Згодом цей герб стали зображувати на прапорах, портретах, іконах, у рукописних та друкованих виданнях.

Григорій Лобода – (рік народження невідомий, Київщина — 1596) — кошовий отаман, гетьман Війська Запорозького, гетьман повстанської армії. Представник заможного козацтва. У 1593 р., під час повстання К. Косинського, уже був кошовим отаманом Запорозької Січі і підтримував повстанців. У 1594 і 1595 рр. як союзник імператора Священної Римської імперії Рудольфа ІІ очолював разом з С. Наливайком козацьке військо у протитурецькому поході в Молдову. Витіснив турків з межиріччя Дунаю і Дністра. У ході селянсько-козацького повстання 1594—1596 рр. під проводом Северина Наливайка запорозькі курені під командуванням Григорія Лободи боролися проти шляхти у Південному Подніпров’ї, здобули Чигирин і Канів. У ході повстання козацький гетьман виступав за досягнення порозуміння між козаками та польським урядом. Під збройним тиском примусив коронного гетьмана Речі Посполитої відмінити ряд економічних та політичних санкцій проти козаків, зокрема заборону козакам з’являтися в прикордонних староствах. У березні 1596 р. його позбавили булави, але після поранення гетьмана М. Шаули в бою поблизу урочища Гострий Камінь (біля Трипілля на Київщині) його знову обрали гетьманом. У травні 1596 р. під час облоги козацького табору польським військом в урочищі Солониця (біля Лубен) на річці Сула Лобода був запідозрений у веденні переговорів з коронним гетьманом С. Жолкевським, звинувачений у зраді і вбитий козаками.

Гравюра – друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.

Данники – вільні селяни, які сплачували державі данину (чинш) натурою або грошима.

Духівництво – окрема верства суспільства, яка не підлягала світському суду.

Дике Поле – історична назване розмежованих і слабо заселених причорноморських степів між Доном, Верхньою Окою і лівими притоками Десни та Дніпра, де у ХVІ – ХVІІ ст. сформувалося українське козацтво.

Дніпровський Низ –землі з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.

Дмитро Вишневецький (рік народження невід. – помер 1015р.) – князь, з 1551р. – черкаський староста, перший з відомих українських гетьманів (1552-1563рр.) організував загони козаків. У 1556р. (за іншими даними у 1552-1555рр.) побудував на острові Мала Хортиця фортецю (поблизу сучасного Запоріжжя). Очолював походи козаків проти кримських татар і турків. Страчений за наказом турецького султана. Д.Вишневецький – герой української народної думи про Байду.

Декоративно-ужиткове мистецтво – вид мистецтва, який обслуговує побутові проблеми людини і одночасно задовольняє її естетичні потреби, несучи в життя красу.

Єзуїти (від лат. Iesus – Ісус) – члени католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», створеного для зміцнення католицької церкви і влади папи римського в усьому світі.

Захарія Копистенський – (рік народження невідомий – 1627р.) – просвітитель, церковний і культурний діяч, письменник, перекладач, видавець, редактор. Захарія Копистянський народився в Перемишлі (тепер Польща). Навчався у львівській братській школі, а після переїзду до Києва (1616 р.) присвятив своє життя літературно-полемічній та видавничій діяльності. Одним з перших вступив до Київського братства, згодом став архімандритом Києво-Печерської лаври. Є автором праць : «Часослов» (1617 р.), «Книга о вере единой…» видана анонімно), знаменитої «Палінодії, або Книги оборони…» — трактату-відповіді на антиправославну проуніатську книжку Л.Кревзи «Оборона церковної єдності», видану в Польщі в 1618 р.

Запорожжя – землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.

Зем’яни – дрібна шляхта, колишні вихідці із селян та міщан, які за свою військову службу одержали статус шляхти та земельні володіння.

Іконопис – найпопулярніший і найпоширеніший вид живопису, в якому домінував ансамбль з декількох рідів ікон.

Іван Федоров (1510-1583рр.) – засновник друкарства в Росії та Україні. У 1563-1564рр. разом з Петром Мстиславцем видав першу російську друковану книгу – «Апостол».

Іван Вишенський (нар. між 1545-50-після 1620р.) – видатний український письменник-полеміст, автор твору «Послання до єпископів».

Іов Борецький – (рік народження невідомий – помер 1631р.) – учений-просвітитель, ректор Київської братської школи. У 1620-1631рр. – київський православний митрополит.

Іконопис – найпопулярніший і найпоширеніший вид живопису, в якому домінував ансамбль з декількох рідів ікон.

 

Іван Підкова (? — 1578, Львів) — козацький отаман, молдавський господар (1577—1578). Відомостей про його походження немає. На Запоріжжі він з’явився близько 1550 р., привівши з собою на Січ цілий козацький полк. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно, спалював передмістя татарських приморських поселень. Своє прізвисько отримав за рідкісну фізичну силу: легко розгинав підкови, міг зупинити віз, запряжений шістьма кіньми.

«Княжата головні» – нащадки княжих родин, які не підлягали місцевій адміністрації, брали участь у засіданнях великокнязівської ради, їхні збройні загони виступали окремими підрозділами з родовими гербами

«Княжата повітники» – власники отчин-вислуг, наданих свого часу великим князем за межами їхніх родових гнізд.

Козацтво – збірна назва козаків в Росії і в Україні, особливий стан тогочасного українського суспільства.

Кріпацтво – система правових норм феодальної держави, що встановлювала залежність селянина від феодала і водночас власність (неповну) останнього на селянина-кріпака. Кріпосне право включало в себе прикріплення селян до землі, право феодала на працю і майно селянина, на відчужування його як із землею, так і без неї, позбавлення селянина права розпоряджатися нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді.

Контрреформація – рух, розпочатий католицькою церквою для боротьби з Реформацією.

Костянтин-Василь Острозький (1526-1608) – князь, український політичний та культурний діяч, з 1550р. Володимиро-Суздальський староста. В 1559р. – київський воєвода, найбільший після короля землевласник Речі Посполитої. Засновник Острозької академії. За його кошти був виданий перший повний текст Біблії українською мовою. Очолював православну опозицію проти Берестейської унії.

Клірик Острозький – (дати життя не відомі) — письменник-полеміст, релігійний і освітній діяч другої половини XVI ст. Про життя Клірика Острозького відомостей майже немає. Не відоме і справжнє його ім’я. Існують гіпотези, що ототожнюють Клірика Острозького з М. Смотрицьким, Й. Борецьким, Г. Дорофейовичем. На думку І. Мицька, Клірик Острозький — острозький протопоп Ігнатій Наливайко.

Кирило Лукаріс – (1572 – 28,6.1638; за іншими даними, 1633) – православний церковний діяч, Патріарх Олександрійський (1602-21) і Константинопольський (з 1621). В 1596 був висланий Олександрійським Патріархом Мелентієм Пігасом для участі в Берестейському соборі 1596. Деякий час викладав в Острозькій Академії. Ставши патріархом, підтримував тісні зв’язки з Україною, затвердив Луцьке братство та статути братських шкіл у Луцьку і Києві. В 1627 заснував друкарню у Константинополі.

Козацтво – із ХV-ХVІ ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. козацтво стало привілейованим станом.

Козацька рада – законодавчо-розпорядчі збори всіх козаків, де мав право вільно висловлювати свою думку кожен козак і на якій вирішувалися всі найважливіші питання. Рада була вищим органом влади на Січі.

Козацька старшина – привілейована верхівка українського козацтва, його військовий та адміністративно-політичний керівний склад. Виникла з появою козацтва й походила з його заможної верхівки.

Курінь – житло козаків.

Кіш – все козацтво, козацький табір.

Клейноди – дорогоцінні військові знаки, регалії або атрибути козацтва, що використовувались у ХVІ – ХVІІ ст.

Корогви – різнокольорові козацькі прапори із зображенням святих, хрестів, зброї. Їх шили з найдорожчих тканин та оздоблювали вишивкою і гаптуванням.

Криштоф Косинський – гетьман реєстрового козацтва, очолював повстання козаків-реєсторвців 1591 року проти Польщі.

Культура – історично визначений рівень розвитку суспільства і людини, виражений в організації життя і діяльності людей і в створюваних ними матеріальних і духовних цінностей.

Крехівський Апостол — визначна рукописна пам’ятка української мови 2-ї пол. 16 ст. (після 1563). Знайдений у Крехівському монастирі на Львівщині, зберігається у ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. Пам’ятку виявив і подав про неї відомості Й. Боцян 1925, докладно описав І. Огієнко.

Київський літопис – одна з найдавніших історичних пам’яток Київської Русі, складова частина Іпатіївського літопису і продовження «Повісті минулих літ», що охоплює події з 1117 до 1199 рр.

Люблінська унія (1569р.) – акт про об’єднання Великого князівства Литовського із шляхетською Польщею у федеративну польсько-литовську державу Річ Посполиту. На основі Люблінської унії Річ Посполита мала виборного монарха (король польський був одночасно і великим князем литовським), спільний сейм, закордонну політику та монетну систему. Велике князівство Литовське зберігало державну автономію, маючи окремі закони, уряд, адміністрацію, суд, військо та фінанси.

Литаври – великі мідні котли, обтягнуті шкірою, що служили для подання різних сигналів.

Літописи – історичні твори, в яких з позицій середньовічного світогляду описані події за роками («літами»). Віддавна літописи складалися в монастирях. Літописання підтримували й контролювали князі.

Магнати – великі власники великих князівських і боярських землеволодінь в Литві, Польщі, Україні та Білорусі, які зростали за рахунок великокнязівських дарувань, захоплення общинних земель, купівлі маєтків, освоєння нових земель.

Міщани (міщанство) – суспільний стан доби середньовіччя і нового часу, до якого належало населення міст та містечок.

Магдебурзьке право – середньовічне право, за яким міста звільнялися від управління й суду великих землевласників і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. у м. Магдебург.

Михайло Рогоза – (рік народження невідомий — 1599) — митрополит Київський, Галицький і всієї Руси. Один з організаторів Берестейської церковної унії 1596 р. З 1579 року був архімандритом Мінського Вознесенського монастиря. У 1589 році висвячений Константинопольським патріархом Єремією на митрополита Київського, Галицького та всієї Руси.

У 1590 році Рогоза з частиною православних єпископів почав переговори з польським королем Сігізмундом ІІІ про об’єднання (унію) православної церкви з католицькою. У 1596 році скликали в Бересті церковний собор для офіційного проголошення унії. У цьому ж році став греко-католицьким митрополитом Київським, Галицьким і всієї Руси.

«Непохожі» («отчичі» ) селяни – селяни, які примусово і безоплатно працювали на господарстві пана.

Низове козацтво – назва, що вживалась стосовно козаків-запорожців, які селилися в нижній течії Дніпра.

Нереєстрове козацтво – виникає внаслідок самовільного покозачення, не мало визначеного статусу, проживало в прикордонних районах.

Національно-визвольна боротьба – масовий рух різних верств населення за національну, політичну, соціальну, релігійну свободу, рух за звільнення від іноземного панування й утворення незалежної національної держави.

Пани – члени великокнязівської ради та найзаможніші феодали, які у військові походи виїжджали зі своїми загонами під власними корогвами. Разом з князями утворювали елітну групу, яка була основою для формування державного апарату.

Парафія – нижча церковна адміністративна одиниця, фактично, територія, на якій живуть члени громади, вірні одному храму.

Патриціат – найбагатші та найвпливовіші купці та промисловці.

Плебс – міська біднота.

Привілей – пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей, станам.

«Похожі» («вільні») селяни – вільні селяни.

Панщина – відробіткова форма феодальних повинностей селян, закріплена законом.

«Пересопницьке євангеліє» – унікальна рукописна книга для церковного богослужіння середини ХVІ ст. Писане у 1556-1561рр. у с. Двірець і Пересопницькому монастирі Михайлом Васильовичем та архімандритом Григорієм, яке було знайдене у 1837р. О.Бодянським. Рукопис нараховує 964 стор., оправлений у дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. На ньому складають присягу новообрані президенти України.

Протестантизм – один із найбільших (поряд із католицизмом і православ’ям) напрямків у християнстві, який виник у період Реформації в ХVІ ст.. Його початковими формами були кальвінізм, лютеранство, англіканство.

Полемічна література – література, присвячена суперечці (полеміці) навколо ідеї об’єднання церков.

Парафія – нижча церковна адміністративна одиниця, фактично територія, на якій живуть члени громади вірних одного храму.

Пороги – пасма кам’яних скель, що, здіймаючись майже на п’ять метрів, перетинали течію Дніпра. Усього на Дніпрі було дев’ять порогів: Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець, Вовнизький, Будило, Лишній та Вольний.

Перначі (шестопери) – менші ребристі булави, символи влади козацьких полковників.

Печатка – мала круглу форму із зображенням козака у гостроверхій шапці на голові, із шаблею, порохівницею при боці, із самопалом на лівому плечі, а навколо надпис: «Печать славного війська Запорозького Низового».

Повстання – форма збройного виступу на захист власних інтересів, що носить локальний характер, відзначається слабкою організацією й організованістю. Керівники повстань формулюють приблизно, а частіше – зовсім не висувають програм ліквідації існуючої соціальної структури й захоплення політичної влади.

Портал – архітектурно оформлений вхід до споруди.

Річ Посполита – офіційна назва польської феодальної держави від часів Люблінської унії 1569 року до 1795 року. До Речі Посполитої входили загарбані нею українські землі – Східна Галичина, Західне Поділля, Волинь, Брацлавщина та Київщина.

Соціальні стани – великі групи людей, що мають закріплені законом права та обов’язки, відрізняються своїм політичним становищем і наявністю привілеїв.

Селяни – найнижчий прошарок суспільства, який також був неоднорідний (чиншові селяни або данники, тяглі селяни, службові селяни).

Сенат – одна з двох палат сейму, в якій засідали призначені королем найвищі державні чиновники, воєводи, каштеляни та представники вищого духовенства.

Схизматики (від схизма – розкол), розкольники, відступники від істинної віри, так називали католики православних.

Сигізмунд ІІІ – (20.06.1566 — 30.04.1632) — король польський и великий князь литовський с 27 грудня 1587 року, король шведський с 27 листопада 1592 по липень 1599 року, внук Густава Ваза и Сигізмунда Старого, син шведського короля Юхана III и Катерини Ягеллонки.

 

Стефан Зизаній (Тустановський; справжнє прізвище — Кукіль ( близько 1570- до1621) — український письменник-полеміст і педагог. Брат Лаврентія Зизанія. Брав активну участь у діяльності Львівського та Віленського братств. З 1586 р. працював у Львівській братській школі. Деякий час був її ректором. За викриття духовних і світських феодалів, католицизму та уніатів зазнав переслідувань польсько-шляхетської влади. У 1593-1594 рр. викликаний віленським братством для боротьби з унією. Автор православного «Катехізису» (Вільно, 1595 р.; до наших часів не дійшов), антикатолицького трактату «Казання св. Кирила» українською і польською мовами (Вільно, 1596 р.), спрямованого проти римського папи та уніатів

 

Стратегія – загальний план ведення бойових дій.

Самообкопування – засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.

Северин Наливайко – очолив національно-визвольне повстання проти польських загарбників (1594-1596рр.). Повстанці захопили Гусятин, Бар, Канів, Луцьк. Після поразки під Солоницею біля Лубен Наливайко та шість його ватажків-побратимів взяті у полон. Страчений у Варшаві.

 

Себастіан Кльонович – автор поеми «Роксоланія».

Скульптура – вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємність, тривимірність і виконуються з твердих або пластичних матеріалів, Має два основні різновиди – круглу (статуя, бюст) та рельєф (об’ємне зображення на площині).

Тяглі селяни – селяни, що не мали власної землі і за користування землею пана відбували повинності на користь держави або землевласників зі своїм «тяглом» (робочою худобою).

Трипільна система – система обробітку землі, сівозміна на трьох частинах земельної діяльності.

Третій Литовський статут (1588р.) – кодекс середньовічного права Великого князівства Литовського, що діяли і на захоплених ним українських землях аж до першої половини ХІХ ст. Документ запровадив для різних категорій залежних селян кріпосне право.

Тактика – конкретні дії для виконання бойових завдань.

Табір – один із видів тактики бою, коли військо рухалося похідним строєм у вигляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. Із возів козаки обстрілювали ворога із гармат та рушниць. До бою піхота виходила з табору назовні, а потім верталася під захист пересувних укріплень.

Фільварок – хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Був багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові і яке базувалося не праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.

Федеративна держава – союзна держава, що складається з кількох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи власні органи влади, підпорядковується загально федеративним органам влади.

Шляхта – привілейований феодальний стан у Польщі, Литві та на загарбаних ними в ХV-ХVІІІ ст. українських землях (рос. – дворяне), а також рицарі, основним заняттям яких була військова служба.

Удільні князі – глави удільних князівств, знатні феодали, члени правлячих князівських династій.

«Устава про волоки» – правовий акт, запроваджений 1.04.1557р. у Великому князівстві Литовському (на українських землях, які входили до складу князівства), і на основі якого була проведена волочна поміра (волока – 33 морги – 19,5 десятин), регламентувалося проведення аграрної та фінансово-податкової реформи.

Федеративна держава – союзна держава, що складається з кількох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи власні органи влади, підпорядковується загально федеративним органам влади.

Унія – союз, спілка, об’єднання держав або церков.

«Шляхетська демократія» – назва, що використовувалась стосовно устрою Речі Посполитої, за якого провідна роль в державі належала привілейованому стану, який управляв країною від імені всього народу.

Реформація – суспільно-політичний рух ХVІ-ХVІІ ст., спрямований проти католицької церкви.

Церква – релігійна організація, до якої входять духівництво та вірні; також споруда, призначена для християнських богослужінь і молитов.

Галас – один із видів тактики бою, коли козаки йшли до бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом і кожен запорожець демонстрував у бою власну хоробрість і військову майстерність.

Табір – один із видів тактики бою, коли військо рухалося похідним строєм у вигляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. Із возів козаки обстрілювали ворога із гармат та рушниць. До бою піхота виходила з табору назовні, а потім верталася під захист пересувних укріплень.

Чайка – легкий маневрений човен, який мав два керма (кормове і носове), рухався як на веслах, так і за допомогою вітрил. Чайки вмішували 50-70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.

Реєстрові козаки – частина українських козаків, узятих урядом Речі Посполитої на військову службу ( з другої половини ХVІ ст.) і внесених в особливий список – реєстр (звідки й назва).

Іван Підкова (? — 1578, Львів) — козацький отаман, молдавський господар (1577—1578). Відомостей про його походження немає. На Запоріжжі він з’явився близько 1550 р., привівши з собою на Січ цілий козацький полк. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно, спалював передмістя татарських приморських поселень. Своє прізвисько отримав за рідкісну фізичну силу: легко розгинав підкови, міг зупинити віз, запряжений шістьма кіньми.

 


Київський літопис – одна з найдавніших історичних пам’яток Київської Русі, складова частина Іпатіївського літопису і продовження «Повісті минулих літ», що охоплює події з 1117 до 1199 рр.

Острозька академія – вища греко-слов’янська школа, заснована в 70-х роках ХVІ ст. в м.Острозі на кошти князя Костянтина Острозького, яка відігравала важливу роль в розвитку педагогічної думки та організації національної школи в Україні.

Острозька Біблія – перше повне видання Біблії у перекладі церковно-слов’янською мовою, здійснене І.Федоровим у 1581р. в м. Острозі. Є зразком друкарського мистецтва ХVІ ст. України.

Ордер – вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних колон і горизонтальних частин у відповідній стильовій обробці.

Фреска – живописний твір, виконаний технікою малювання фарбами на свіжій штукатурці.

Фасад – передній бік будинку або споруди в архітектурі.

Каплиця – невеличка споруда без вівтаря для відправ і молитов.

Гравюра – друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.

Книжкова мініатюра – невеликі кольорові зображення в рукописних книгах, виконані фарбами.

завантаження...
WordPress: 22.82MB | MySQL:26 | 0,332sec