Підготовка до ЗНО: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)

Тема 5 . Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)

«Воєнний комунізм» – соціально-економічна політика введена за рішенням органів радянської влади, керівництва РКП(Б) і особисто В. Леніним в липні 1918 р. на території РСФРР, а в 1919 р. – в Україні. Характерні риси політики воєнного комунізму: скасування товарно-грошових відносин, торгівлі, заборона підприємницької діяльності, оренди землі, прискорена націоналізація всіх підприємств, насильницька колективізація, продрозверстка, загальна трудова повинність, жорстока централізація економікою і розподілу промислових сільськогосподарських товарів і ресурсів, контроль над суспільством, репресії проти широких верств населення, заборона опозиційних політичних партій і встановлення однопартійної політичної системи. Політика «воєнного комунізму» в економіці була скасована в 1921-1922 рр. в зв’язку з початком здійсненняНЕПу.

Колективізація – перетворення дрібних одноосібних селянських господарств у великі суспільні (колективні) соціалістичні господарства (колгоспи), здійснене радянською владою у 1918-1932 рр. з метою встановлення державного контролю за сільськогосподарським виробництвом.

Коренізація – політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного статусу їхнім національним мовам. Проводилась в СРСР протягом 20-30-х рр..ХХ ст.

Націоналізація – перехід з приватної власності у власність держави чи суспільства землі , промислових підприємств, банків, транспорту тощо.

НЕП (нова економічна політика) – введена в 1921 р.в РСФР, УСРР та інших радянських республіках за рішенням РКП(Б), що замінила політику «воєнного комунізму» в економіці. НЕП передбачав відновлення товарно– грошових відносин підприємницької діяльності, скасування продрозверстки припинення насильницького об’єднання селян в колгоспи, радгоспи, створення умов для розвитку кооперацій, передачі частини підприємств колишнім власникам, зняття заборони на оренду. НЕП проводився до 1929 р.

Продзагони – продовольчі загони, що були створені за рішенням органів радянської влади у 1918-1921 рр. для здійснення продрозверстки, організації комбідів, проведення репресій проти куркулів і противників радянської влади в сільській місцевості. Продзагони створювалися переважно з робітників та сільської бідноти, як правило були озброєні.

Продрозверстка (продовольча розверстка) – насильницьке вилучення зерна та інших сільськогосподарських продуктів, вироблених в селянських господарствах понад споживчу норму, що встановлював Раднарком, яке проводилося за рішенням органів радянської влади 1919-1921 рр. в СРСР, з метою встановлення продовольчої диктатури, а також для заготівлі сільськогосподарських продуктів в умовах громадянської війни 1918-1920-х рр.. Продрозверстка проводилась з застосуванням репресій, продзагони грабували селян, що призвело до голоду 1922-1923 рр.

Пролетаризація – розорення і зубожіння дрібних товаровиробників (селян, кустарів) і перетворення їх на пролетарів, неминуче в умовах капіталізму.

Радгоспи – радянські господарства, великі механізовані товарні соціалістичні державні підприємства в сільському господарстві (теоретично). Перші радгоспи були створенні в РСФРР в 1918 р.

Репресії – Незаконні каральні міри, покарання з боку держави стосовно окремих громадян, соціальних, етнічних груп, що проводяться в антидемократичних державах з метою зміцнення панування органів влади над суспільством. Проводились в СРСР 30-40-60-х рр. , репресіям підлягали всі верстви суспільства.

Українізація – політика керівництва СРСР у середині 20-х років ХХ ст.., спрямована на часткове зменшення русифікації, з метою зміцнення своїх позицій в Україні. В 30-х рр.. була припинена.

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,320sec