Підготовка до ЗНО: Проголошення незалежності України

Тема №5 Проголошення незалежності України.

Акт проголошення незалежності України 1991 р. – документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р., яким проголошено незалежність України та створення незалежної держави – України .

Багатопартійність — характеристика такої політичної системи, в якій одночасно діють кілька політичних партій. Багатопартійність— необхідна передумова демократії, без неї неможливо адекватно представити в системі державного управління різноманітність суспільних інтересів. Разом з тим багатопартійність не розв’язує автоматично проблему демократизації. Лише ті партії, що тісно пов’язані з широкими і впливовими силами і насправді виражають їхні інтереси здатні своєю участю в роботі державних органів домогтися узгодження державної політики з насущними потребами народних мас. Тільки за такої умови демократичні інститути можуть забезпечити політичну стабільність без застосування бюрократії та апарату, примусу. Формування партій, які тісно пов’язані з стихійними громадськими рухами І надають цим рухам організованого і свідомого характеру,— невід’ємна складова частина демократичного перетворення суспільства.

Гласність – політика максимальної відвертості та правди в діяльності державних і громадських організацій, дієва й активна форма участі громадської думки в демократичному вирішенні найважливіших проблем кра їни.

Декларація про державний суверенітет України – документ, прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1990 р., яким було проголошено наміри наролу України самостійно вирішувати свою долю. Декларація заклала основи майбутньої незалежності.

Диференціація соціальна (від латин, differentia — різниця) — поділ суспільства на окремі верстви, що характеризуються різним рівнем доходів.

Економічні реформи – законодавчі зміни в системі господарчої діяльності країни.

Інфляція – переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що спричиняє знецінення їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, реальної заробітної плати.

Легітимність – визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження; здатність політичного режиму досягати суспільного визнання й виправдання обраного політичного курсу, винесених ним політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади.

 

Лібералізація – система заходів, спрямованих на звільнення від жорстких обмежень, державного регулювання, контролю; політика ідеологічної свободи.

Лібералізація
цін — звільнення цін від адміністративного регулювання.

Перебудова – політичний курс КПРС, розпочатий у 1985 році і спрямований на оздоровлення суспільноь-політичної, економічної й ідеологічної сфер життя.

Плюралізм – ідейно-регулятивний принцип суспільно-політичного та соціального розвитку, що базується на існуванні декількох (чи багатьох) незалежних начал політичних знань і розуміння буття; система влади, що ґрунтується на взаємодії та протидії політичних партій та громадсько-політичних організацій.

Політика прискорення – це політика, яка передбачала розробку довгострокових заходів, спрямованих на соціально-економічний розвиток країни, широке впровадження досягнень НТП, реорганізацію управлінської структури, пріоритетний розвиток машинобудування, спробу вирішити традиційні соціальні проблеми – житлову, продовольчу, забезпечення населення товарами повсякденного вжитку.

Популізм – схильність політиків домагатися визнання їхньої громадської діяльності, популярності, вдаючись до простих, прийнятих для населення аргументів та пропозицій, уникаючи непопулярних, але необхідних заходів щодо вирішення суспільних проблем.

Приватизація – процес перетворення будь-якої форми власності (державної, колективної, особистої тощо) у приватну; передача частини державної власності в будь-яку іншу недержавну власність, трансформація державних підприємств та організацій в акціонерні, колективні, кооперативні, приватні тощо.

Референдум – усенародне опитування з найважливіших питань державного життя, в якому беруть участь усі громадяни, що мають виборчі права.

 

Ринкові відносини — це відносини і зв’язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів.

Ринкова система — це система ринків, цін і конкуренції.

СНД – Співдружність Незалежних Держав.

Суверенітет – незалежність держави в зовнішніх і верховенство у внутрішніх справах.

Українська Гельсінська спілка — українська громадсько-політична і правозахистна організація, заснована 7 липня 1988 року у Львові членами Української Гельсінської Групи. Головою Спілки було обрано Левка Лук’яненка. На базі УГС згодом була створена Українська республіканська партія. Тема 6. Україна в умовах незалежності

Багатомандатні виборчі округи – округи, де вибори були альтеративними, а до бюлетеня для таємного голосування включено кілька кандидатур.

Блок політичний (угода, союз) – обєднання політичних партій, громадських організацій, груп людей задля узгоджених дій, досягнення спільних, переважно політичних цілей.

Громадянське суспільство — сукупність незалежних від держави громадян, громадянських інституцій, що протистоять державі в справі захисту приватних, сімейних, групових інтересів і контролюють державу в справі захисту нею загальносуспільних, національних інтересів.

Грошова реформа — це проведення деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених паперових грошей, випуск нових грошових одиниць, зміна їх золотого вмісту з метою зміцнення грошової системи.

Мета грошової реформи — це надання національній валюті характеру справді єдиного законного платіжного засобу та суттєвого підвищення її купівельної спроможності й конвертованості.

Дивіденди (від латин, dividendum — те, що треба розділити) — частина прибутку, яку отримують окремі члени акціонерного товариства відповідно до вкладеного ними капіталу.

 

Дефіцит бюджетний – перевищення витрат над доходами в рамках

державного бюджету.

Державний бюджет – річний план майбутніх доходів і витрат держави, який

складається урядом і затверджується вищим органом законодавчої влади.

Економічна інтеграція – процес зближення економік ряду країн,

співробітництво між ними.

Конституційний процес – це процес створення і прийняття нової конституції. В Україні він розпочався у 1990 році та закінчився прийняттям конституції 28 червня 1996 року. Він передбачав декілька етапів. Законом України були внесені зміни і доповнення до діючої конституції 8 грудня 2004 року.

Криза політична – тимчасове призупинення або припинення функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи; значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, політичної напруженості

Опозиція – протидія, опір певній політиці, політичній лінії, політичній дії;

організація, партія, група, особа, які виступають проти панівної думки, уряду,

системи влади, Конституції, політичної системи в цілому.

Поляризація соціальна — посилення відмінностей у становищі соціальних груп настільки, що вони протистоять одна одній.

Правова держава – тип держави, в основі якої — верховенство закону,

поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина і

держави.

Президент (від латин, praesidentis — той, що сидить попереду) — обраний на певний строк глава держави; виборний голова, керівник установи, організації, товариства тощо.

Суверенітет — виключне право здійснювати верховну владу у певній державі (рідше — на окремій території, над окремою групою осіб) незалежно від будь-кого (відповідно суверенітет почасти тлумачиться як «повна незалежність»). Проявляється у властивості державної влади самостійно видавати загальнообов’язкові для всіх членів суспільства правила поведінки, визначаючи і забезпечуючи єдиний правопорядок, права і обов’язки громадян, посадових осіб, державних, партійних, громадських організацій і органів. Державні органи УРСР посилалися на суверенітет, починаючи з Декларації прав народів Росії 15 листопада 1917 р., що проголошувала «рівність і суверенність народів Росії» та їх право на самовизначення, аж до так званого союзного договору між УРСР і РРФСР 28 грудня 1920 р.. Договори УРСР з Польщею, балтійськими країнами та іншими у 1920—1922 рр. виходять з цього ж принципу. Насправді, УРСР користувалася лише номінальним суверенітетом, знаходячись під контролем Радянської Росії і знаряддям її політики. З формального боку вона продовжувала окреме існування як держава і суверенна фікція: повнота влади була в руках іноземної надрядної держави (РРФСР) та її керівної сили — російської комуністичної партії.

Українське державотворення – процес формування і діяльності

організації державної влади та управління в Україні, спрямований на

утвердження суверенітету, розбудову національної держави, розвиток

економіки і культури.

Толерантність – терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань,

політичних уподобань та позицій.

завантаження...
WordPress: 22.81MB | MySQL:26 | 0,318sec