ПІДГОТОВКА ДО ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСИЛІУМУ

Перші два місяці навчання у 5-му класі — складний період для учнів.

Головна мета цього періоду:

• допомогти дітям пристосуватись до режиму роботи;

• допомогти зосередитись на навчанні, не розгубитись.

Ми повинні мати чітке уявлення про те, як ставляться діти до змін, що відбуваються в їхньому житті, — спокійно, оптимістично чи зміни в житті викликають відчуття тривоги, або песимізму; як почуваються діти в нових умовах: чи швидко до них звикають, чи до нових умов навчання звикають повільно, з труднощами.

Зважаючи на важливість процесу пристосування до нових умов середовища, потрібно проводити такі форми роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу в школі (учнями, вчителями, батьками), які допомогли б зробити процес адаптації набагато легшим для дітей.

Особливе місце в процесі підготовки до проведення психолого-педагогічного консиліуму займає робота з учителями, адже від їхнього розуміння ситуації, проблем дитини, особливостей віку залежить те, наскільки успішно діти пристосуються до нових умов навчання в школі.

У період підготовки до проведення психолого-педагогічного консиліуму важливо використати різні форми роботи з учасниками навчально-виховного процесу:

1. Планування підготовки до психолого-педагогічного консиліуму.

2. Оформлення стенду для вчителів з матеріалами основних напрямів підготовки до консиліуму, переліком запитань учителям-предметникам до психолого-педагогічного

консиліуму.

3. Проведення попереднього консиліуму (у вересні), ознайомлення з планом підготовки до консиліуму та з методичними рекомендаціями щодо вивчення навчальних дисциплін у 5-х класах (надруковані в інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України у № 7—8, 2005 року).

4. Визначення реального ставлення вчителів, які викладають у 5-х класах, до учнів, сприйняття учнів учителями (методика Фідлера).

5. Проведення активних форм роботи з учителями для глибшого розуміння важливості адаптаційного періоду (ділова гра «Адаптація»).

Результатом проведеної роботи за 2 місяці (вересень — жовтень) є проведення пси-хологопедагогічного консиліуму «Особливості адаптації п’ятикласників до навчання у школі другого ступеня».

Отже, пропонуємо вашій увазі докладний опис поданих форм роботи на психолого-педагогічному консиліумі.

ПЛАН ПІДГОТОВКИ ДО ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСИЛІУМУ «ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ II СТУПЕНЯ»

1. Спілкування з класними керівниками 4-х класів для ознайомлення з особливостями класних колективів. (Вересень.) Проводять класні керівники.

2. Ознайомлення з психологічними особливостями учнів 5-х класів (на запит класних керівників та вчителів). (Вересень.) Проводять психолог, соціальний педагог.

3. Ознайомлення вчителів-предметників з методичними рекомендаціями щодо вивчення навчальних дисциплін у 5-му класі (педагогічна адаптація учнів 5-го класу до навчання в основній школі). (Вересень.) Проводять заступники директора з НВР, психолог.

4. Відвідування уроків у 5-х класах. (Вересень, жовтень.) Проводять заступники директора з НВР, класні керівники, психолог, соціальний педагог.

5. Організаційно-методичне засідання класних керівників 5-х класів з питань підготовки до проведення консиліуму. (Вересень.) Проводить психолог.

6. Психологічне обстеження учнів 5-х класів:

• діагностика теоретичного мислення учнів;

• діагностика шкільної тривожності. (Вересень.) Проводить психолог.

7. Бесіда з учителями «Фізіологічні та психологічні особливості дітей молодшого підліткового віку». (Жовтень.) Проводять психолог, соціальний педагог.

8. Психологічне обстеження учнів 5-х класів:

• визначення рівня мотивації до навчання;

• діагностика сформованості класних колективів та системи взаємин (соціологічні дослідження);

• діагностика ступеня адаптації учнів до навчання у 5-му класі;

• ознайомлення з особливостями сімейного виховання п’ятикласників. (Жовтень.) Проводять психолог, соціальний педагог.

9. Підготовка документації до консиліуму класними керівниками, психологом та соціальним педагогом (діагностичних карт, таблиць). (Жовтень.) Проводять класні керівники, психолог, соціальний педагог.

10. Проведення психолого-педагогіч-ного консиліуму «Особливості адаптації п’ятикласників до навчання в школі II ступеня». (Листопад.) Проводять директор, заступники директора з НВР, психолог, соціальний педагог, класні керівники, учителі-предметники.

11. Проведення батьківських зборів на тему «Психологічні новоутворення у дітей підліткового віку. Емоційна підтримка дитини в період переходу зі школи І ступеня до школи II ступеня». Проводять класні керівники, психолог, соціальний педагог.

ЗАПИТАННЯ ВЧИТЕЛЯМ-ПРЕДМЕТНИКАМ ДО ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСИЛІУМУ

1. Яке загальне враження склалось у вас про цей клас: про його поведінку, ставлення до навчання, вчителів, про взаємини між учнями?

2. У чому полягають ваші основні труднощі в роботі з цим класом і в яких ситуаціях вони найбільше трапляються: на уроках, у безпосередньому спілкуванні з дітьми, під час перерви, у процесі проведення позакласних заходів тощо?

3. Чи подібний цей клас на інші класи, з якими вам доводилось мати справу у педагогічній роботі?

4. Що вам видається найдоцільнішим для подолання труднощів: налагодити регулярну роботу з батьками чи домовитись про певні заходи стосовно цього класу з боку всього педагогічного колективу, вчителів, які у ньому працюють?

5. Назвіть позитивні сторони цього класу. Які шляхи видаються вам найдоцільнішими для зміцнення та розвитку позитивних сторін?

6. Що в житті цього класу здається вам незрозумілим, незбагненним? Інакше кажучи, якої інформації про цей клас вам бракує?

МЕТОДИКА ФІДЛЕРА

Пропонуємо вам 20 рис, які певною мірою притаманні людині у сфері ділових та особистісних стосунків. Вам потрібно диференціювати ці риси в «хороших» та «поганих» учнів за десятибальною шкалою, тобто проаналізувати, наскільки ці риси виражені в «поганих» та «хороших» учнів.

 

 

Риси

«Хороший» учень, бали (від 1 до 10)

«Поганий» учень, бали (від 1 до 10)

Працелюбність

   

Працездатність

   

Ініціативність

   

Акуратність

   

Навчальна грамотність

   

Організованість

   

Енергійність

   

Відповідальність

   

Здатність до роботи

   

Дисциплінованість

   

Доброзичливість

   

Справедливість

   

Колективізм

   

Вміння тримати слово

   

Чуйність

   

Врівноваженість

   

Скромність

   

Зовнішня привабливість

   

Життєрадісність

   

Широта світогляду

 

Тест вимірює установку педагога у ставленні до учнів, тобто спосіб оцінювання їхніх рис. Для визначення ставлення до учнів необхідно додати всі бали, виставлені вчителем у стовпчику «Поганий» учень, та поділити результат на 20. Якщо число менше за 4,4, то вчитель напружено ставиться до інших людей (зокрема учнів). Якщо число вище за 4,4, то в педагога позитивне ставлення до інших, зокрема й до учнів.

ДІЛОВА ГРА «АДАПТАЦІЯ»

Учителі, присутні на консиліумі, поділяються на три підгрупи. Кожній підгрупі роздають на стіл матеріали «Адаптація біологічна», «Адаптація психологічна», «Адаптація соціальна».

Учителі повинні відповісти на такі запитання:

1. Що школа та вчителі можуть зробити для успішної біологічної адаптації учнів?

2. Що школа та вчителі не можуть зробити для успішної біологічної адаптації учнів?

3. Що школа та вчителі можуть зробити для успішної психологічної адаптації учнів?

4. Що школа та вчителі не можуть зробити для успішної психологічної адаптації учнів ?

5. Що школа та вчителі можуть зробити для успішної соціальної адаптації учнів?

6. Що школа та вчителі не можуть зробити для успішної соціальної адаптації учнів? Кожна група представляє свої напрацювання з теми.

 

 

ЩЕ РАЗ ПРО КОНСИЛІУМ

МАЙСТЕР-КЛАС У 5 КЛАСІ

Усім давно відомо, що будь-яка важлива справа має виконуватись із дотриманням певних принципів, критеріїв. Тому кожен психолог, готуючись до психолого-педагогічного консиліуму, а також під час проведення його повинен чітко розуміти мету цього заходу, які форми роботи краще використати, щоб результат був високим. Для цього заздалегідь розробляється план підготовки до консиліуму, а саме: добираються діагностичні методики, проводиться психологічне обстеження учнів, ведеться просвітницька робота з педколективом, батьками. А потім на основі цього планується й проводиться сам консиліум.

Принципи проведення психолого-педагогічного консиліуму

1.
Достовірність
— базується на діагностичній основі. Неможливо давати рекомендації та поради, не маючи результатів діагностики.

2. Доступність.
Учителі — професіонали в педагогіці, вони також мають певний запас знань із психології, але не всі наукові поняття їм знайомі, тому психолог має доступно доносити до колег-педагогів свої думки, інтерпретувати результати діагностик. Консиліум — це хороша нагода для психолога презентувати свою роботу. Його вміння аргументовано, доступно показати свої напрацювання — це запорука успішної співпраці з педколективом.

3. Науковість. Доповнює попередній принцип, підвищуючи рівень психологічних знань учителів, унеможливлюючи помилки в роботі психолога.

4.
Системність і наступність.
На консиліумі відбувається обговорення рівня успішності, вихованості, розвитку психічних процесів, мотиваційної сфери, особливостей сімейного виховання не лише перехідного періоду навчання учнів, а й попередніх років. Це й рівень готовності до школи, рівень розвитку довільності, стан фізичного самопочуття, сформованості навчальних умінь та навичок. Саме на консиліумі чітко простежується цей принцип, коли вчитель початкових класів «передає» своїх учнів класному керівнику 5-х класів, коли психолог продовжує свою роботу з учнями на основі напрацювань у 1—4-х класах.

Останнім часом психолого-педагогічні консиліуми проводяться з використанням інтерактивних форм роботи.
Пропоную вашій увазі свою структуру проведення ППК і вправи, які можна використати під час консиліуму.

 

Структура проведення психолого-педагогічного консиліуму

1. Виступ заступника директора. Основна мета і завдання консиліуму.

2. Теоретична частина. Вправа «Сходинки розвитку».

3. Психолого-педагогічна характеристика класу. Класні керівники 5-х класів.

4. Доповнення до характеристик від учителів початкових класів.

Вправа «Мікрофон»

— Як вам працювалося з класом?

— Які труднощі виникали в процесі навчання?

— На яких учнів потрібно звернути особливу увагу?

5. Виступ психолога. Адаптація учнів 5-х класів до навчання у школі. (Результати узагальнених діагностичних даних.)

6. Вправа «Адаптаційний портфелик».

7. Виступ медичної сестри. Стан здоров’я учнів 5-х класів.

8. Виступ психолога. Вправа «Небезпечні новоутворення».

9. Виступ психолога. Вправа «Снігова куля» для вчителів-предметників.

10. Вироблення спільних рекомендацій психолого-педагогічного консиліуму.

Вправа «Адаптаційний портфелик»

Ми говорили про адаптацію учнів 5-х класів до навчання в середній ланці. А тепер усі разом складемо портфель п’ятикласника, поклавши до нього все необхідне для успішної адаптації дитини в середній школі.

На ватмані намалювати відкритий портфель і на нього прикріпити папір з надписами необхідних складових для успішної адаптації:

• фізичне здоров’я;

• комунікативні здібності;

• високий рівень шкільної мотивації тощо.

Вправа «Небезпечні новоутворення»

Ми — дорослі люди, які вже давно закінчили школу, але ще можемо пригадати певні події свого шкільного життя. Уявимо себе п’ятикласниками або пригадаємо події того періоду. Чого боялися ми найбільше, переходячи до 5-го класу? Що було найважчим для нас?

Кожен висловлює свою думку, яка записується на ватмані, а потім триває обговорення, під час якого визначають нові проблеми, небезпечні новоутворення характерні для учнів цього вікового періоду (мотиваційна криза, занижена самооцінка, незадоволеність своїми досягненнями).

 

ПЛАН СУПРОВОДУ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

РІШЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНСИЛІУМУ

1. Вивчити (повторити) і враховувати вікові особливості дітей молодшого підліткового віку у навчально-виховному процесі. Проводять педагоги. (Постійно.)

2. Продовжити роботу щодо формування класних колективів за програмами «Формування колективу та розвиток особистості в ньому». Проводять вихователі. (Впродовж навчального року.)

3. Враховувати рівні розвитку загальних розумових здібностей, процесів пізнавальної сфери, характерологічні особливості п’ятикласників у навчально-виховному процесі, сприяти позитивній динаміці розвитку. Проводять педагоги. (Впродовж навчального року.)

4. У рамках тісної співпраці та дотримання єдиних вимог провести батьківські збори у 5-х класах за однойменною темою. Проводять вихователі, педагоги, психолог.

5. Організувати розвивальні заняття «груп ризику» п’ятикласників за корекційно-відновлювальною програмою креативно-інтелектуатьного тренінгу. Проводить психолог. (І семестр.)

6. Організувати повторне діагностичне дослідження змін в адаптаційному процесі, провести якісний аналіз отриманих результатів. Проводить психолог. (Березень 2007 року.)

7. Звертати увагу на дітей, які виховуються у неповних сім’ях (назвати прізвища школярів). Постійно проводять вихователі та педагоги.

8. Під час навчально-виховного процесу та на уроках фізичного виховання, під час позаурочних, позашкільних заходів враховувати стан здоров’я школярів (назвати прізвища дітей). Постійно проводять вихователі та педагоги.

9. Враховувати принципи роботи з обдарованими дітьми під час співпраці з учнями 5-х класів, які мають високі потенційні здібності. Навчати дітей працювати з тестовими завданнями. Проводять впродовж навчального року педагоги.

10. Бібліотекарю, педагогам розвивати читацькі інтереси п’ятикласників.

 

ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ (ПРАКТИКУМ)

План виступу психолога

I. Вступ. Повідомлення мети й завдання батьківських зборів

II. З’ясування очікувань батьків

Орієнтуючись на тему сьогоднішнього спілкування, прошу описати ваші очікування від співпраці на батьківських зборах:

— Про що ви хотіли б почути?

— На які результати адаптації вашої дитини орієнтуєтесь?

(Батьки письмово за 2—3 хв оформлюють свої очікування.)

III. Лекція «Складові адаптації»

Адаптація
являє собою процес і результат

активного пристосування індивіда до видозміненого середовища за допомогою різних соціальних засобів (діяльності, вчинків, поведінкових дій). Тобто, діти-гімназисти змінюють свої звичні дії, вчинки під впливом нового оточення. Отже, успішність адаптації залежить (визначається), як від характеристик середовища (гімназія), так і від особливостей психічного світу самої дитини.

З’ясуємо, які саме фактори впливали і позитивно, і негативно на дитину під час звикання до нових умов навчально-виховного процесу. (Батьки висловлюють свої думки.)

1. Психофізіологічні фактори

(стан здоров’я, зміна режиму дня, харчування, сну, друга зміна, час виконання домашнього завдання).

2. Психологічні фактори (традиції, вимоги гімназії, тон, тембр, стиль викладання, спілкування 14 педагогів, «синдром відмінника», «установка лідера», тривожність отримання «низького» бала).

3. Соціальні фактори (зміна класу, педагогів; батьки дуже часто накидають дітям велику кількість соціальних ролей, компенсуючи свої невдачі, неуспіхи, низький рівень досягнень).

(Батьки аналізують рівні адаптації дітей за «Індивідуальними діагностичними картками».)

Особливу увагу хотілося б звернути на рівень шкільної тривожності маленьких гімназистів.

Тривожність вивчають за такими напрямами:

• тривожність вналагодження контактів з ровесниками;

• тривожність встановлення контакту з педагогами;

• тривожність перевірки знань;

• тривожність самовираження;

• тривожність не задовольнити очікування дорослих: очікування негативних оцінок своєї діяльності з боку оточуючих;

• фізіологічний опір шкільним тривогам (тремтіння рук, колін, підвищене серцебиття, пересихання в горлі, зміна голосу, алергії, розлади шлункового тракту; 7 — підвищений);

• загальний рівень шкільної тривожності (1 — високий; 6 — підвищений).

Психолог акцентує увагу батьків на необхідність допомоги в роботі з тривожними дітьми.

Рівні сформованості пізнавальних психічних процесів гімназистів 5-го класу

Психолог називає дітей, які показали значно кращий результат під час вивчення інтелектуальних здібностей.

Рівень самооцінки та позитивна адаптація дитини до нових умов. Роль батьків у формуванні адекватної самооцінки у дитини

1. Високий
рівень самооцінки.
Такі діти активні, працьовиті, впевнені у собі. (Профілактика зазнайства.)

2.
Адекватна самооцінка.
Такі діти бачать як позитивні, так і негативні сторони в собі. (Варто заохочувати розвиток позитивних і вказувати шляхи подолання негативних рис.)

3.
Низький рівень самооцінки.
Такі діти зазвичай невпевнені, плаксиві, хворобливі діти. (їх необхідно хвалити, заохочувати, розкривати яскраві сторони їхньої особистості.)

Шкільна мотивація та позитивна адаптація дитини до нових умов

У 17 дітей повністю сформоване бачення себе гімназистом, максимальна готовність до виконання вимог гімназії, педагогів, вихователя. У 11 гімназистів ця готовність практично сформована.

Взаємини у класі та звикання дитини до нових умов

Індивідуальне ознайомлення батьків з результатами першого соціометричного зрізу у 5-му класі. Увага акцентується не лише на шкалі «Ставлення однокласників до дитини», а й на шкалі «Ставлення дитини до однолітків». (Висловлюється прохання якомога частіше вести розмови з дитиною про необхідність доброзичливих взаємин у класі.)

 

 

Анкета «Відлуння»

З’ясувати наскільки справдились очікування батьків щодо побачених результатів первинної діагностичної роботи, щодо почутих висновків, порад, рекомендацій. (Батьки відповідають письмово.)

завантаження...
WordPress: 22.84MB | MySQL:26 | 0,345sec