ПІДГОТОВКА ДО ОЛІМПІАД ТА МАН

ПРОГРАМА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Талановитим, здібним дітям варто постійно перебувати в особливому, творчому середовищі. Для них важливі певні труднощі, конкуренція, оскільки занадто легкі здобутки і загальний слабкий емоційний фонд загрожують швидкою творчою деградацією. Тому предметні олімпіади та МАН мають створити атмосферу наукового пошуку, розвивати уміння полемізувати, обстоювати свою точку зору і формувати власні наукові погляди на світ.

Мета:
формувати в учнів психологічну готовність до олімпіад і захисту наукових робіт для МАН.

Завдання:

• опанувати техніку публічного виступу; в розвивати навички спілкування;

• розвивати уміння зосереджуватись на роботі;

• розвивати впевненість у своїх силах, уміння долати тривожність і сором’язливість.

Очікувані результати: зниження рівня тривожності, підвищення впевненості в собі, покращення комунікативних навичок.

Структура занять: заняття проводять у зручний для учнів час; 1 заняття на день (до 1 години) протягом тижня.

ЗАНЯТТЯ 1

Мета:
познайомити учасників, створити позитивний клімат у групі, формувати психологічну готовність учнів, розвивати впевненість у своїх силах.

Вправа «Знайомство»

Учасники називають свої імена й улюблений предмет, записують ‘їх на картках і прикріплюють до одягу.

Гра-розминка «Австралійський дощ»

Вправа «Чому я такий?»

Учасникам пропонують дати відповіді на запитання:

— Як мої батьки вплинули на формування моїх цінностей, світогляду? Які цінності були в моїй сім’ї?

— Які ще люди відіграли важливу роль у моєму житті? Яку саме?

— Які події життя вплинули на формування мого характеру та цінностей?

Інформаційне повідомлення «Сценарій життя»

Існує два варіанти сценарію життя:

  • пасивний — плисти за течією, дозволяти вашому минулому визначати ваше майбутнє;
  • активний — створювати своє майбутнє сьогодні, взяти з минулого потрібне для подорожі до щасливого майбутнього; негатив залишити позаду; дозволити вашому уявному щасливому майбутньому впливати на вас сьогодні.

Треба мати на увазі, що попри всі обставини сценарій свого життя обирає сама людина. Вона може погіршити життя, обравши сценарій пасивності.

Вправа «Переінтерпретація симптомів тривожності»

Слід пам’ятати, що перші ознаки тривожності часто деморалізують людину. Але корисно знати, що в багатьох випадках це ознаки готовності діяти (активізації), їх відчуває більшість людей, і вони допомагають відповісти, виступити якнайкраще.

Вправа «Комплімент»

Перший учасник кидає м’яча тому, кого він обрав, і каже йому комплімент. М’яча кидають, аж доки він побуває у кожного.

ЗАНЯТТЯ
2

Мета:
створити позитивний емоційний клімат, формувати психологічну готовність до випробувань, розвивати впевненість у своїх силах.

Вправа «Знайомство»

Учасники називають бажане ім’я та рису, яку дуже люблять у собі.

Гра-розминка «Оплески»

Вправа «Цілі»

Пригадайте минуле заняття. Ми говорили про сценарії життя. Якщо ви обрали для себе активний сценарій, давайте навчимося, як правильно ставити цілі.

Учасникам пропонують дати відповіді на наступні запитання:

1. Одне завдання на сьогодні ________________________

2. Два завдання на тиждень__________________________

3. Два завдання на місяць____________________________

4. Два завдання на рік_______________________________

Після цього учасники за бажанням висловлюють свою думку.

Інформаційне повідомлення «Правила формування цілей»

Можна виділити 5 правил формування цілей.

1. Важливо, щоб мета була сформульована позитивно. Мозок людини працює так, що якщо ви хочете запобігти чомусь, треба спочатку уявити це та сконцентруватися на ньому. Так, наприклад, якщо дитина йде вузеньким місточком, а мати, побачивши, кричить: «Не впади», — то дитині для виконання наказу треба спочатку уявити, що таке падати. Такий наказ збільшує ймовірність падіння. Краще було б сказати: «Тримайся рівно», або «Іди спокійно», — тому для того, аби мозок концентрувався на позитивних образах, мету також треба формулювати позитивно.

2.
Людина відчуває особисту зацікавленість у досягненні мети. Уявіть собі, що батько та мати хочуть, щоб їхня дитина вступила до інституту, а сама вона — ні. Чи є вступ до інституту її метою? Чия тоді це мета?

3.
Просування до цілі малими кроками. Питання: як з’їсти слона? Відповідь: шматочками!

Якщо ваша мета надто масштабна, то ви не зможете досягти її миттєво. Вам треба скласти план кроків, які наближатимуть вас до неї. Крім того, ви зможете бачити успішність вашого просування.

4.
Чітко встановлені часові обмеження. Час — дуже важливий ресурс, із ним треба бути обережним. По-перше, якщо немає часових обмежень, то невідомо, коли ви почнете заплановані дії. По-друге, ви не можете контролювати свої досягнення. Якщо немає часових обмежень — ціль неконкретна.

5. Чітко встановлений кінцевий результат. Нечітко сформульовану мету важко уявити, бо вона не заохочує до активної дії (не мотивує). Уявіть собі мету настільки чітко, наскільки зможете. Що ви бачите, що відчуваєте? Ваша уявна картинка з майбутнього може впливати на вашу поведінку сьогодні (активний сценарій).

Висновок: одну із цілей ви вже реалізували — ви є учасниками олімпіад та МАН.

Вправа «Переформулюйте завдання»

Відомо, що одним із моментів, які знижують результативність діяльності, є те, що люди зосереджені не тільки на її виконанні, а й на тому, як вони виглядають збоку. Тому необхідно тренувати уміння формулювати цілі своєї діяльності в тій чи іншій ситуації, повністю відволікаючись від себе.

Аби це було легко зробити, заздалегідь подумайте про свій зовнішній вигляд: кожен почувається впевненіше, якщо знає, що виглядає добре. Одяг має бути чистим, охайним, черевики вичищені, зачіска не повинна створювати неробочого настрою. Завжди намагайтесь почуватися так, наче ви маєте прекрасний вигляд.

Не горбтеся, сидіть прямо, але не напружено, тримайте голову високо і дивіться в обличчя світові! Тоді відчуєте, що ситуацію контролюєте ви, а не вона вас.

Вправа «Дихання»

Учасникам пропонують декілька способів дихання, аби зняти напруження:

• глибокий видих, удвічі довший за вдих;

• глибоко вдихнути і затримати подих на 20—30 секунд.

ЗАНЯТТЯ З

Мета:
згуртувати групу, створити позитивний емоційний клімат, розвивати навички вербального та невербального спілкування, викладу інформації, впевненість.

Вправа «Колір настрою»

Кожен учасник називає колір, який відповідає його настрою на початку заняття.

Гра-розминка «Привітання»

Вільно рухаючись по кімнаті, кожен має привітатися будь-яким способом з усіма учасниками.

Вправа «Пазли»

Усі об’єднуються у групи. Кожна має скласти з окремих частин цілісний текст про мистецтво публічного виступу.

Психолог.
Уміння публічно виступати є дуже важливим етапом презентації роботи у будь-якій сфері діяльності.

Ораторське мистецтво зародилося ще у Стародавній Греції, і вже тоді було вагомою частиною суспільного життя.

У промови може бути кілька цілей:

• інформувати;

• розважати;

• переконувати;

• спонукати до дії.

Але, хоч би якою була мета виступу, якщо ви прагнете, щоб вас слухали уважно, розуміли та ще й діяли так, як ви хочете, вам необхідно викликати інтерес та довіру слухачів.

Перша порада: побудуйте виступ психологічно правильно. У виступі має бути три складові:

1. «Я сам». Недосвідчені оратори дуже рідко використовують цей компонент, але він надзвичайно важливий. Ви розповідаєте про те, як ця тема стосується вас особисто. Це або історія з вашого життя, або ваше особисте ставлення до проблеми. Чого ви цим досягаєте? Ви встановлюєте особистий контакт. Адже перед слухачем не просто радіоприймач, який вони слухають, а жива людина, особистість. Крім того, розповідь про себе — це посилення інтересу до теми та емоційність у викладі інформації. Такому промовцю більше довіряють.

2.
«Інформація». Як правило, цей компонент буває у виступі завжди, але дуже часто присутній тільки він. Оратор повідомляє слухачеві якусь інформацію, розповідає ідею та спонукає до роздумів або дій. Але цього замало. Потрібні і складові «Я сам» та «Аудиторія».

3.
«Аудиторія». Промовець розповів нам щось, пояснив, чому він розповідає про це. Оратор може пояснити, чому він говорить про це нам.

Умілий оратор завжди робить наголос на тому, чим ця інформація може бути корисна аудиторії. Таким чином він іще раз «ловить своїх слухачів на гачок інтересу».

Ось ми і розібрали три складові психологічно правильного виступу. Виступ без цих компонентів — це просто текст, зачитаний уголос якійсь аудиторії.

Наприкінці роботи учасники виголошують коротенькі промови. Спільне обговорення.

Вправа «Налаштування на певний емоційний стан»

Усім пропонують подумки пов’язати схвильований, тривожний емоційний стан із мелодією, кольором, пейзажем, якимось характерним жестом; спокійний, розслаблений — з другим, а впевнений, «переможний» — із третім. При сильному хвилюванні радимо спочатку згадувати перше, потім друге, потім перейти до третього, повторюючи його декілька разів.

Вправа «Усмішка»

Існує прямий зв’язок між емоційним станом людини та виразом її обличчя (мімікою) і жестами. Спочатку позитивний (радість) чи негативний (смуток, злість) сигнал надходить до головного мозку, а звідти — до систем організму та органів. М’язова система також реагує на ці сигнали. Але якщо штучно створити вираз обличчя, невідповідний настрою, то відбувається посилання сигналу у зворотному напрямку — до мозку. Отже, усмішка зніме нервово-м’язове напруження і покращить настрій.

Вправа «Усмішка по колу» Учасники стають у коло і по черзі передають одне одному усмішку.

Вправа «Колір настрою»

ЗАНЯТТЯ
4

Мета:
створити позитивний емоційний клімат, проаналізувати невербальні засоби спілкування, розвивати уміння долати тривожність і сором’язливість.

Вправа «Привітайся незвично»

Учасники вітаються одне з одним незвичайними способами, не використовуючи при цьому мовлення. Обговорення.

Гра-розминка «Ми йдемо полювати на лева»

Інформаційне повідомлення «Мова тіла» Психолог Альберт Мераб’ян встановив, що при першому контакті враження про людину залежить від того, що вона каже (тобто від слів) Лише на 7 %, від характеристик голосу (тон, тембр, інтонація) — на 38 % і від мови тіла (жести, міміка, одяг) — на 55 %. Отже, ваші слухачі — радше глядачі. Це треба враховувати під час публічного виступу.

Вправа «Імідж промовця»

Усі об’єднуються у групи. Завдання кожній групі — розробити вимоги до іміджу ідеального оратора. Після закінчення роботи учасники складають пам’ятку «Імідж промовця»:

• не виставляйте бар’єрів між собою та аудиторією (стіл, кафедра, зошит у руках);

• використовуйте «відкриті жести» (долонями до слухачів, не стійте в позі «Напо-леона»);

• не поводьтеся скуто;

• будьте впевнені в тому, що говорите;

• змінюйте тембр голосу;

• стежте за мовою тіла слухачів (позіхають, дивляться на годинник);

• вдягайте зручний для вас одяг (ваш зовнішній вигляд не має відволікати від основних думок) тощо.

Вправа «Репетиція»

Програйте з учасниками заняття ситуацію, що викликає тривогу, занепокоєння. Детально відпрацюйте способи дій учасників у різних випадках (поганий настрій, перестала писати ручка, аудиторія вас не слухає тощо).

Вправа «Приємний спогад»

Запропонуйте уявити ситуацію, в якій учасники відчували повний спокій, розслаблення. Уявіть це якомога яскравіше, спробуйте пригадати всі відчуття.

Вправа «Комплімент»

ЗАНЯТТЯ 5

Мета:
виробляти загальну стратегію поведінки.

Вправа «Знайди пару»

Учасники отримують картки, на яких написано назви тварин. Назви повторюються на двох картках. Усі читають те, що написано, так, щоб ніхто не бачив. Завдання кожного — мімікою і жестами знайти свою пару.

Повторення

Повторіть ті вправи, які найбільше сподобалися групі.

Самостійна робота

Кожен виробляє для себе загальну стратегію поведінки під час проведення олімпіади чи конкурсу-захисту МАН. За бажанням стратегії зачитують і обговорюють.

Вправа «Сонечко»

Усім пропонують намалювати сонечко. У середині зобразіть себе. На кожному промінчику запишіть якусь одну свою позитивну рису. Сонечко слід повісити на видноті, аби щодня читати про себе щось хороше — підвищувати самооцінку та самовпевненість.

завантаження...
WordPress: 22.83MB | MySQL:26 | 0,330sec