Перший та другий закон Г. Менделя

Тема: Перший та другий закон Г. Менделя.

Мета: ознайомити учнів із законами Г. Менделя, розглянути їх статистичний характер і цитологічні основи; розвивати вміння пов’язувати виконання функцій певними структурами з особливостями їхньої будови; виховувати вміння критично й обґрунтовано сприймати наукову інформацію.

Методи та форми: Лекція, самостійна робота

Обладнання: довідкова література, схеми , таблиці.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Обговорюємо виконання домашнього завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 На основних закономірностях успадкування ознак ґрунтуються сформовані Г. Менделем закони: 1 – одноманітність ознак у гібридів першого покоління; 2- розщеплення альтернативних варіантів ознаки серед особин другого покоління; 3- незалежне комбінування ознак батьків у нащадків.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Вступне слово вчителя. (Лекція)

Генетичні закономірності, відкриті Г. Менделем, описують правила незалежного успадкування, в основі яких лежать дискретні одиниці спадковості – гени.

Правило одноманітності гібридів першого покоління, або правило домінування, – перший закон Г. Менделя. Це правило доведено при вивченні гібридів, отриманих від схрещування сортів, які відрізнялися один від одного за однією парою альтернативних (взаємовиключаючих) ознак.

Спираючись на результати проведених досліджень, Г.Мендель дійшов висновку, що при схрещуванні сортів, які відрізняються за однією парою контрастних ознак у гібридів F , завжди переважає у гібридів, домінантною, а ту, яка не проявляється у гібридів, F1 – рецесивною. Одна алель детермінує розвиток домінантною, інша рецесивного стану ознаки.

Наведена схема ілюструє Перший закон Г. Менделя – закон одноманітності гібридів першого покоління: при схрещуванні гомозиготних особин, які різняться за однією парою альтернативних ознак, спостерігається одноманітність гібридів першого покоління F1 як за фенотипом, так і за генотипом.

За фенотипом усі особини мають домінантну ознаку, за генотипом вони гетерозиготні.

Якщо адаптувати цей закон Менделя (ураховуючи його універсальний характер) стосовно успадкування вище розглянутої патогенної ознаки людини (полідактилія), то матимемо:

А – ген полідактилії;

а – ген нормальної будови кисті.

Р ♀ АА х ♂ аа

гомозиготи-полідактиліки гомозиготи з нормально кистю

гамети А а

F1 Аа

100% гетерозиготи з полідактилією

Цитологічні основи цього закону: гомозиготні батьки (ААхаа) у процесі мейозу утворюють гамети лише одного типу – а і а відповідно. Поєднання цих гамет дає зиготу лише одного типу – Аа.

Наступні закономірності Г. Менделя розглянемо на прикладі патогенних ознак людини. Якщо зобразити схему шлюбу людей з генотипами, що відповідають F1 , матимемо:

 

 

 

 

Р ♀Аа х ♂ Аа

гетерозиготи гетерозиготи

 полідактиліки полідактиліки

гамети А а А а

F2 АА, Аа, Аа, аа

Генотип : гомозигота гетерозиготи гомозигота

 домінантна рецесивна

Фенотип: полідактилія п’ятипалість

Другий закон Г. Менделя – закон розщеплення ознак: при схрещуванні (шлюбі) двох гетерозиготних особин (гібридів), які різняться за однією парою альтернативних ознак, у потомстві спостерігаються розщеплення за фенотипом 3:1 і за генотипом 1:2:1.

За фенотипом ¾ особин (75%) мають домінантну ознаку, а ¼ (255) – рецесивну. За генотипом ¼ особин (25%) – домінантні гомозиготи АА, 2/4 (50%) – гетерозиготи Аа, ¼(25%) – рецесивні гомозиготи аа.

Цитологічні основи другого закону: гібриди першого покоління F1 (аа) при мейозі утворюють яйцеклітини і спермії двох типів – А і а, поєднання яких при схрещуванні дає три типи зигот: АА, аа, Аа. Тому одноманітності в F2 не може бути, бо в основі закону розщеплення лежить феномен не змішування алелів у гібридних організмів.

Той факт, що пасивна ознака, яка була відсутня в гібридів першого покоління F1, знову з’явилася в ¼ гібридів другого покоління F2 , Г.Мендель пояснив тим, що успадковуються не самі ознаки, а спадкові фактори (гени), які визначають розвиток цих ознак, і що ці фактори дискретні. У гібридів F1 (Аа) є два спадкові фактори (алель ні гени), один з них А відповідає за домінантну ознак, інший а – за рецесивну.

Отже, алель ні гени, знаходячись у гетерозиготному стані, не зливаються, не змінюють один одного і. не втрачаючи своєї індивідуальності, передаються в гамети. Гамети є «чистими»: вони несуть лише один з двох алелей певного гена.

 Ця закономірність була названа гіпотезою «чистоти» гамет, її цитологічну основу забезпечує механізм мейозу, який був відкритий значно пізніше законів Г. Менделя. Оскільки алель ні гени знаходяться в гомологічних (парних) хромосомах, а при мейозі в кожну гамету потрапляє лише одна з гомологічних хромосом, відповідно – й один ген з цієї алельної пари.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Самостійна робота учнів (Заповнити таблицю)

Закони Г. Менделя

Назва закону

Формулювання закону

1 Закон однотипності гібридів першого покоління

 

 

 

 
2 Закон розщеплення спадкових ознак у нащадків гібрида

 

 

 

 

VI. Домашнє завдання. Опрацювати теоретичний матеріал теми.

завантаження...
WordPress: 22.83MB | MySQL:26 | 0,343sec