Перший президент Л. Кравчук. Формування президентської вертикалі в Україні

Тема : Перший президент Л. Кравчук. Формування президентської вертикалі в Україні.

Мета : З’ясувати прихід Л. Кравчука до влади, пояснити формування президентської вертикалі в Україні , навчити аналізувати, систематизувати.; виховувати і формувати патріотичні почуття громадянина своєї держави.

Хід заняття

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

  1. Що стало причиною прийняття незалежності Україною?
  2. Які події передували проголошеню незалежності?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення учителя.

Інститут президентства в Україні

В Україні інститут президентства розвивався своїм шляхом. Зародження демократичного суспільства почалося ще в часи козацтва, але бурхливийрозвиток демократії й інституту президентства почалося в 10-х роках ХХсторіччя. В часи діяльності Центральної Ради були видані чотири Універсали (Укази), що повинні були стати основою демократизації країнськогосуспільства. Останнім Універсалом, від 22 січня 1919 року, Центральна Радапроголосила повну політичну незалежність України від Росії. А 29 квітня 1918 року Центральна Рада обрала Михайла Гушевського Президентом Української Народної Республіки. 1 грудня 1991 року відбулася друга значима подія в історіїпрезидентства України. У той день на референдумі народ віддав свої голосиза проголошення незалежності України й обрав першого Президента вже нової Української держави – Леоніда Кравчука.

Перший президент України – Леонід Макарович Кравчук. Один із трьох учасників Біловезьких угод, по яких Радянський Союзфактично припинив своє існування і було створено СНД. Ініціаторусеукраїнського референдуму, у результаті якого 90,32% громадян Українипідтримали Акт проголошення незалежності України.  1 грудня 1991 року обраний Президентом України на перших прямихпрезидентських виборах, набравши 61,59% голосів.

Повідомлення учня.

Народився в селі Великий Житин Рівненської області, у селянськійродині. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1958) заспеціальністю «економіст, викладач політекономії»; Академію суспільних наукпри ЦК КПРС (1970). Захистив дисертацію на здобуття наукового ступенякандидата економічних наук – «Сутність прибутку при соціалізмі та його рольу колгоспному виробництві »(Академія суспільних наук при ЦК КПРС, 1970). Після закінчення університету працював викладачем політекономії у Чернівецькому фінансовому технікумі (1958-1960). З 1960 р. – На партійнійроботі: лектор Будинку політосвіти, зав. відділом пропаганди та агітації Чернівецького обкому КПУ. У 1970-1989 рр.. працював в апараті ЦК КПУ в Києві: зав. сектором перепідготовки кадрів відділу організаційно-партійноїроботи; інспектор, перший заступник зав. відділом, з 1980 р.. – Зав.відділом пропаганди та агітації ЦК КПУ; в 1988-1989 рр.. – Зав. ідеологічнимвідділом ЦК КПУ.  У 1989-1990 рр.. – Секретар ЦК Компартії України з ідеологічної роботи,з червня 1990 р.. – Член Політбюро, другий секретар ЦК КПУ. В липні 1990 р.. – Грудні 1991 р.. – Голова Верховної Ради УРСР. Був членом ЦК КПРС з липня 1990 р.  19 серпня 1991 р. заявив про свій вихід з КПРС. 1 грудня 1991 р. напрезидентських виборах отримав 19 643 481 голос (61,59%). Перший Президентнезалежної України (грудень 1991 р. – липень 1994 р. .).  Кандидат у президенти України на виборах 1994 р..: 1-й тур – першемісце з семи претендентів, за 37,92%; у 2-му турі – друге місце,  за 45,1%, поступився Л. Кучмі. Народний депутат України 12 — го та 14-го скликань. У Верховній Раді України 14-го скликання є членом фракції Соціал-демократичної партї України (об’єднаної). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого Vступеня. До вершин кар’єри Л. Кравчук йшов 56 років. Сільський хлопчина з Рівненщини, батько якого загинув на фронті, а мати все життя пропрацювала уколгоспі, спромігся не лише стати дипломованим економістом, кандидатомнаук, а й здолати тернистий шлях від рядового працівника обкому до другогосекретаря ЦК КПУ.  23 липня 1990 р. сесія Верховної Ради УРСР у зв’язку з відставкою В. А. Івашка обрала на альтернативній основі Л. М. Кравчука головою Верховної  Ради УРСР.

Завдання.Вставте пропущені слова.

  1. Перший президент належав до ……. партії?
  2. До вершини кар’єри прийшов у… років.
  3. Л. м. Кравчука обрали у зв’язку із відставкою на альтернативній основі.

Повідомленя учителя.

Вже на початку вересня 1990 р.. Л. Кравчук значно скоригували баченняпроблеми консолідації, заявивши на одній із прес-конференцій: «Я був тоді впевнений, що вона можлива. Але тепер, коли утвердилися різні групи,партії, вона стала нереальною. Я за консолідацію українського народу, за вихід з кризи, за будівництво нової суверенної держави. Щодо консолідації в самій Верховній Раді, то це – ілюзії. Але не треба ворожнечі. Потрібнірозумні компроміси ».  Життя владно висувала на порядок денний питання майбутнього Союзного договору. Серпневий «заколот» 1991 р.. прискорив розпад Радянського Союзу і виявився фатальним для деяких політиків, насамперед батька «перебудови» – М. С. Горбачова. Неоднозначну оцінку дістала позиція, які в ці дні займав  Л. М. Кравчук як Голова Верховної Ради УРСР. Одні звинувачували його в надмірній обережності, другі – мало не в потуранні «Заколотникам», треті –у зраді КПУ.

Тим часом 24 серпня 1991 р. Верховна Рада прийняла Акт проголошеннянезалежності України як самостійної Української держави. 26 серпня Указом Президії Верховної Ради було тимчасово припинено, а її Указом від 30 серпняй заборонено діяльність компартії України.

. Незважаючи на складнощі, об’єктивні та штучні перешкоди, в Україні на початку 90-х відбувалося формування багатоукладного народного господарства. В 1994 – на початку 1995 р. в державі функціонували підприємства і заклади семи різновидів власності в тому числі і приватної.

За рік незалежності Україну визнав увесь цивілізований світ: понад 120країн, а з 87 з них на різних рівнях було встановлено дипломатичнівідносини. Вона набула основних ознак державності: кордони, прикордоннівійська та митна служба, сформувала власне військо.  Але пригадаймо Фрідріха Ніцше, який стверджував, що величним для історії єтой, хто задав напрямок. Усвідомлює це і сам Леонід Макарович, який водному із своїх постпрезідентськіх інтерв’ю наголосив, що усі йогонаступники на президентській посаді – «п’ятий, десятий, сороковий – лишепродовжуватимуть робити те, що розпочав я. Добре чи погано, але лишепродовжуватимуть ». З іменем першого Президента незалежної України традиційно пов’язуютьприйняття Акту про незалежність України, проведення референдуму 1 грудня 1991 р., Ліквідацію СРСР, нові державні атрибути, дистанціювання від СНД,перші кроки щодо інтеграції України до європейських структур.

Президентська вертикаль в Україні .

Учитель пропонує самостійно прочитати про призедентську вертикаль і спробувати зобразити її за допомогою таблиці.

В Україні у 1992 – 1994 роках відбувся реальний розподіл влади на законодавчу, яку уособлювала Верховна Рада, та виконавчу, яку очолив Президент. За цією моделлю Президент одержав виконавчу вертикаль із представників Президента в областях і районах, які здійснювали державну виконавчу владу і контролювали органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих державних функцій і дотримання Конституції і законів України. Закон визначав представника Президента найвищою посадовою особою державної виконавчої влади в області і районі. На нього покладалося загальне керівництво місцевою державною адміністрацією, виконання районного та обласного бюджетів, контроль за дотриманням Конституції та законодавства. Варто зазначити, що цей закон був досить загальним. Всі інші питання діяльності адміністрацій мали регулюватись актами Президента України.

Нова редакція названого вище закону про місцеве самоврядування була ухвалена 26 березня 1992 року після схвалення 5 березня 1992 року Закону “Про представника Президента України”. У новому законі було враховано передання частини повноважень від обласних та районних рад представникам Президента. Головним тут було те, що на районному і обласному рівні Ради народних депутатів позбавлялися  власних виконавчих органів і мали характер виключно представницьких органів. Оскільки ще перша редакція закону “Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування” ліквідувала так звану “радянську матрьошку”, а саме підпорядкування рад одна одній по вертикалі та введення інституту представників Президента мало остаточно ліквідувати радянську модель влади і створити систему влади, у якій поєднується принцип забезпечення в регіонах державного управління через місцеві державні адміністрації з широкою самодіяльністю громадян у населених пунктах через органи самоврядування з досить широкими повноваженнями. Основним недоліком такої структури влади стало те, що представники Президента в областях і районах фактично не мали виходу на Кабінет Міністрів, вплив Уряду на їх призначення та управління діяльністю був надто слабкий, а адміністрація Президента не могла забезпечити тісної взаємодії між місцевими державними адміністраціями та Урядом. Плюс до цього додались і чисто суб’єктивні фактори: не зовсім адекватна кадрова політика тодішнього Президента України щодо призначення голів адміністрацій, а також жорстка конкуренція між Президентом і Головою Верховної Ради. Варто згадати, що призначення представників Президента здійснювалося все з тієї ж “партійної обойми”. В багатьох областях чи районах на чолі ради і на чолі відповідної адміністрації опинялися відповідно перший і другий секретарі райкому чи обкому. Це, разом із недостатньо розведеною компетенцією між радами й адміністраціями, призводило до конкуренції між цими посадовими особами, яка в деяких регіонах переростала в постійні конфлікти на верхніх щаблях місцевого керівництва.

Закон “Про представника Президента України” передбачав, що представники Президента не можуть бути народними депутатами, і повноваження понад ЗО народних депутатів, які обіймали посади представників, були припинені. Це, звичайно, різко послабило позиції Президента в парламенті.  Після прийняття Верховною Радою України у вересні 1993 року принципового рішення про проведення дострокових президентських і парламентських виборів Президент вніс на розгляд парламенту проект про зміни і доповнення Конституції України, де пропонувалось введення посади Віце-Президента як глави Уряду, та деяка модифікація структури  влади в Україні загалом. Оскільки цей законопроект вважався таким , що засвідчував слабкість Президента, то народні депутати в процесі роботи над цим законопроектом трансформували його в невеликий за обсягом, але вкрай важливий як для України, так і для долі Л. Кравчука та І. Плюща Закон “Про формування місцевих органів влади і самоврядування” 3 лютого 1994 року. Цим законом разом з новими виборами до місцевих органів влади скасовувався інститут місцевої державної адміністрації. Голови рад усіх рівнів мали обиратися всім населенням, замість держадміністрацій знову відновлювалися виконкоми. Не потрібно було бути великим аналітиком, аби зрозуміти, що для Президента Кравчука підписати прийнятий Закон означало все одно, що підписатись за поразку на наступних виборах. Леонід Макарович цей Закон підписав — можливо, тоді він не думав виставляти свою кандидатуру на президентських виборах, адже такий розумний політик мав передбачити наслідки для себе від реалізації цього закону. Леонід Кравчук не був переобраним на новий термін, оскільки його головна сила — представники Президента не підтримали його на виборах, вони займалися своїми прямими виборами уже як голів рад, а не голів державних адміністрацій.

Обговорення тексту.

Учитель. Погодьмося зі словами його наступника на нелегкій президентськійпосаді – Л. Кучми, який сказав про свого попередника: «Я віддаю належне Леоніду Макаровичу Кравчуку, який зробив перші нелегкі кроки на шляхустановлення української державності ».

ІV. Закріплення знань учнів.

Гра «Точність – ввічливість королів»

Учні записують дати, що зустрічаються в тексті підручника. Всі дати треба пояснити.

V. Домашнє завдання.

За допомогою інтернет ресурсів знайти президентську вертикаль влади у різних країнах

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,314sec