Переказ художнього твору з творчим завданням

Тема: Переказ художнього твору з творчим завданням

Мета: на основі здобутих знань, зокрема вміння відмежовувати головне від другорядного, письмово переказувати з прослу­ханого тексту головне, опускаючи все другорядне, менш іс­тотне, а також завершувати це висловлювання відповідно до одержаного завдання; удосконалювати культуру писем­ного мовлення; виховувати поважливе ставлення до загаль­нолюдських моральних цінностей.

ХІД УРОКУ

I.    Повідомлення теми, мети та завдань уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Повторення відомостей про стилі мовлення

Фронтальна бесіда:

  • Що таке стиль мовлення?
  • Які ви знаєте стилі мовлення?
  • Назвіть сфери обслуговування кожного з них?

2. Повторення специфічних ознак художнього стилю мовлення.

Коротке усне повідомлення на тему «Художній стиль мовлення».

IIІ.   Підготовка до роботи над переказом

1. Читання тексту вчителем або учнями.

  1. Визначення теми і головної думки тексту.
  2. Колективне складання плану прослуханого тексту.
  3. Пояснення значення слів з пасивного словника учнів, що наявні в тексті.
  4. Обговорення можливих варіантів закінчення (бажано відобразити в плані переказу одним-двома пунктами).
  5. Повторне читання тексту.

КАЗКА ПРО ЧАРІВНЕ ЗІЛЛЯ

Улянка любила цю галявину. Вона була як зелене кругле озерце, як жива парасолька, виткана з мільйонів пелюсток. Рослини тут навзаводи пнулися до сонця. І всіх перемагав петрів батіг, який з високої гнучкої стеблини озирав галявину блакитними жаринами своїх квітів.

Тут Улянці завжди пригадується дідова казка. Є у лісі найглухіший закуток. Захований він од звірів і людей. Залетить туди часом зозуля, і, налякана завороженою тишею, відразу поспішає геть. Тільки їжаки, як смеркне, перекочуються там таємничими клубками. А ще під чорним ка­менем живе старий вуж. Він такий старий, що жовтогарячі цятки на йо­го голові вицвіли й стали білими.

У тому закутку цвіте полум’яна квітка. Це чарівне чарнамай-зілля.

Кажуть, жив тут колись дід Чарнамай. Усі звірі, птахи, усі лісові гади були в нього на послузі, бо знав він віще слово. Вовки приносили йому м’ясо вепра, птахи збирали найкращу полуницю, вужі, гадюки й ящірки діставали духмяні й ніжні гриби, які ростуть під землею і ніколи не по­казуються на денне світло.

Коли дожив дід до півтораста років, прийшла й до нього смерть.

І ось у тих місцях, де жив колись старий Чарнамай, виросло товсте м’ясисте стебло, а на ньому розцвіла червона, гаряча, як вогонь, квітка. Піхто її ще не бачив ніколи. А хто знайде її та зірве, той ніколи, скіль­ки й житиме, не буде сиротою. Кожна стрічна жінка буде йому матір’ю, кожний чоловік — батьком, юнак — братом, а дівчина — сестрою. У кож­ній сім’ї стане він рідним. Серед усього народу — улюбленим сином. Як і міме він глухою пущею — розступиться пуща, шлях широкий проляже. Як ітиме через болото — висохне твань, ствердне трясовина.

Отаку дивну казку розповідав дід.

Ось іде Улянка лісом. Аж ось такі пішли яри та стрімкі кручі, уже ні стежки, ні голосу людського…

Уже й птахи затихли. І дерева почали траплятися незвичайні. Ось береза як береза, а тільки покручена, наче в тузі заломила свої білі руки. Дуб як дуб, а тільки низенький, кривобокий, мов приплюснула його зверху чиясь дужа долоня. Гриби з тарілку завбільшки ніби стежать за кожним кроком дівчини, і зеленими важкими краплинами капає з них отрута…

Як проповз між дерев старий вуж із руку завтовшки, зупинилась Улянка – іти далі чи назад повернутися?

Глянула – і серце зайшлося: під кручею ручай дзвенить, і над ним схилилась червона вогнена квітка з ясними, як шматок неба, сердечком усередині. «Чарнамай-зілля!» – шепоче Уляна. Кинулась уперед, простягла руку…

І все зникло враз: ні ручая, ні квітки. Лежить дівчина в траві, розкинувши руки, а галявину стережуть густі липи (За О.Донченком, 400сл.).

1. Бесіда

  • До якого типу мовлення можна віднести текст?
  • Які художні засоби запам’яталися?
  • Яким настроєм перейнято початок уривка?
  • Як змінився настрій персонажа наприкінці?

2. Словникова робота

Дібрати синоніми до слів навзаводи, духмяний, твань, приплюснути.

3. Орієнтовний план

І. Улянка любила цю галявину

ІІ. Дідова казка.

  1. Є в лісі найглухіший куток.
  2. Жив тут дід, який знав віще слово.
  3. Розцвіла по смерті діда гаряча квітка.
  4. Хто її знайде, не буде сиротою.

ІІІ. Улянка йде лісом.

  1. Почали траплятися незвичайні дерева.
  2. Гриби стежать за кожним кроком.
  3. Іти далі чи повернутися?
  4. Вогненна квітка над ручаєм.

IV. Все зникло.

ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

Переказати текст, завершивши його міркуваннями про те, наскільки доречними в житті сучасної людини є мрії та романтичні переживання.

 

V. Підбиття підсумку уроку.

VI. Домашнє завдання

Записати переказ у зошит

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Переказ художнього твору з творчим завданням (17.8 KiB, Завантажень: 23)

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,318sec