Оволодіння «китайською»грамотою. Конспект прочитаного

Тема: оволодіти «китайською»грамотою. Конспект прочитаного

Мета: сформувати в учнів поняття про конспект як один із видів самостійної роботи з літературою; ознайомити з його видами, алгоритмом роботи над складанням конспекту прочитаного; розвивати вміння критично осмислювати прочитане, виділяти в ньому головне, ділити висловлювання на логіко-смислові частини, складати план, використовувати різні способи конспектування.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Подача нового матеріалу. Мотивація навчальної діяльності.

1. Матеріал для вчителя.

Всім відомо, що учнівська молодь здебільшого не вміє як слід писати конспекти, реферати, а у студентів ви­никають трудноті в роботі над курсовими та диплом­ними проектами. Що ж стосується курсових і дипломних, то закладати основи знань із проблем конспектування та реферування наукового тек­сту, на наш погляд, потрібно ще в школі, бо це розвиває культу­ру читання наукового тексту, логічне мислення і усне мовлення. Як правило, студент-першокурсник відчуває стрес через те, що не встигає записувати лекції, не знаючи, що конспект — це запис змісту, а не тексту. Дехто з викладачів, жаліючи студентів, настільки повільно читає лекції, що вони перетворюються на шкільні диктанти, а розум студента у ньому разі перебуває у «сплячому режимі».

Хочеться порушити ще одне бо­люче для нас питання: не можна працювати над реферуванням текстів, не навчивши конспектуван­ня, бо реферат базується на кон­спекті — те саме виділення певних фрагментів тексту. Їхнє трансформування, скорочення і запис. Є, звичайно, й різниця. Наприклад, зовсім різне оформлення текстів, бо конспектуючи слід скорочувати слова та словосполучення, можна додавати ри­сунки, вживати позначки, зрозумілі лише авторові конспекту, але при реферуванні це неприпустимо (крім застосування загаль­новідомих позначок і скорочень).  Обминаючи  конспектування тексту, яке є базовим знанням при роботі з науковим текстом, ми намагаємося досягти вершини, не дійшовши підніжжя.

 

Для виявлення комунікативних блоків не слід враховувати чіткого ділення тексту на абзаци, бо в одному абзаці може міститися кілька блоків і. навпаки, декілька абзаців може стано­вити лише один блок.

2. На прикладі науково-популярного тексту «Чи можна використати водень під час співу?», що складається з трьох абзаців, легко виділити два блоки: 1. Вплив водню на спів.

2. Пояснення причин цього впливу.

Чи можна використовувати водень під час співу?

Водень невидимий, без смаку й запаху. Жоден з наших органів чут­тя не відгукнеться на нього. Муха, що залетить у наповнену воднем по­судину, змахне кілька разів крилами й загине. Це не тому, що водень їдкий, а тому, що в посудині немає кисню. Але в гримучому газі кисень є, і гримучим газом дихати можна, не маючи й гадки, що це щось відмінне від повітря. І бували любителі, які зважувалися на цей дослід, попередньо виставивши з кімнати курців. Надихавшись гримучого газу, вони не своїм голосом запевняли, що дихати гримучим газом навіть легше й приємніше, ніж повітрям. Чи не варто, мовляв, виправити по­милку природи й замінити повітря, природну атмосферу Землі, гриму­чим газом? Але аматори гримучого газу вчасно схаменулися, адже курців можна виставити з кімнати, та не можна позбавитися їх на всій земній кулі, і з жалем відмовилися від свого «чудового проекту».

Потрібно зазначити, що похвала гримучому газу виголошувалась «не своїм голосом». І справді, що б ви сказали про свого знайомого, від природи наділеного басом, якби він заговорив тенором? Отак і з голо­сом людини, що надихалася гримучого газу, відбувається щось подібне: доки гримучий газ не видалився з її легенів, жодна найближча людина не зможе впізнати її по голосу.

Постає природне запитання: чому змінюється голос людини, яка на­дихалася гримучого газу? Головне ось чому: тони, що утворюються зву­чанням тіл, залежать і від швидкості звуку; швидкість звуку, в свою чер­гу, — від газу, в якому звук поширюється. Швидкість поширення звуку в газах тим більша, чим менша молекулярна маса газу. А водень і є газ із найменшою молекулярною масою.

Для того, щоб над текстом працювати далі, слід звернути ува­гу на визначення характеру інформації залежно від змісту, тобто ввести означення фактографічної інформації (ФІ), яка відобра­жає факти, явища, події тощо і при конспектуванні скоро­чується, але цілком не опускається, логіко-теоретичної інфор­мації (ЛТІ,  що є джерелом ФІ і при конспектуванні, як прави­ло, опускається, та оцінної інформації (01), яка містить оцінку того, що повідомляється, і при конспектуванні також опус­кається. Логіка підказує, що слід шукати в тексті ФІ і міркувати над її скороченням. Учням і студентам можна запропонувати такі завдання за цією темою:

♦ Завдання 1.  Прочитайте мікротексти і виділіть фактографічну інформацію, проминувши логіко-теоретичну. Зразок: (Ви читаєте вголос лише ФІ). Дослідження показали, що солод­кий смак цукру починає відчуватися навіть при розведенні 1:200.

1. Досліди свідчать про те, що у деяких сплавів при дуже низьких температурах спос­терігається надпровідність. 2. Чи багато існує солоних солей? Вчені давно відповіли на це за­питання: існує лише одна солона сіль — кухонна, тобто хлористий натрій. 3. Як з’ясувалося з часом, не тільки ртуть, але й інші метали є надпровідниками. 4. Після дослідів учені зробили дивовижний висновок: існує новий стан ртуті, в якому опір фактично зникає. 5. З висловлю­вань деяких авторів можна зробити висновок, що загинули такі твори Архімеда, як «Про осно­ви лічби», “Про многогранники», «Про терези», «Про важелі».

♦ Завдання 2. Прочитавши мікротексти, визначте, в яких із них для точного розуміння фак­тографічної інформації (ФІ) має значення логіко-теоретична інформація (ЛТІ) і в якому разі ос­танню не можна пропустити без порушення змісту речення.

Робіть з а з р а з к о м. За переказами вчених Евдема Родоського, Діогена Лаерція, Прокла та інших, допитливий юнак Фалес Мілетський ще в молоді роки вирушив у подорож до Єгипту, щоб ознайомитися з єгипетською культурою і вивчити природничі науки. (ЛТІ, яку виділено шрифтом, можна пропустити, зміст речення не порушується).

1. Піфагорійці вважали, що в природі існують дух і матерія, і надавали числам містичного значення. (ЛТІ не можна пропустити, зміст речення стає незрозумілим). 2. Історики вважають, що «Начала» Евкліда – це обробка творів попередніх грецьких математиків Х-ХІ ст.. до н.е. (ЛТІ модна пропустити) і т.д.

3. Пояснення вчителя.

1.Всі конспекти однієї людини стосуються 1-2 розділів наук, тому в них можна вве­сти елементи запису, специфічні для цих наук.

2.Конспект пишеться від руки і для себе, тому в ньому можна використати форми за­пису, зрозумілі тільки автору конспекту.

3.Конспект треба писати швидко, тому спосіб запису має забезпечити швидкість конспектування.

4 Конспект необхідно легко читати, тому форми запису мають бути орієнтовані на швидке читання.

5.Конспект полегшить запам’ятовування тексту, якщо способи запису сприятимуть запам’ятовуванню, тобто будуть мнемонічними.

6.За конспектом не потрібно однозначно встановлювати вихідний текст, бо конспект — це запис змісту, а не вихідного тексту.

По-друге, не забуваючи  і про звичайні скорочення слів, як, наприклад, скорочення на приголосний, запис закінчення тощо (змін-ся— змінюється, обч-ий — обчислювальний), ми ознайом­люємося з головними і допоміжними прийомами спеціального скорочення елів, слів-термінів та словосполучень. Але слід заува­жити, що:

  • • при скороченні слів треба застосовувати такі позначки, які б різко виділялися серед інших звичайних літер;
  • • одна й та сама позначка може означати тільки одне й те саме поняття в усіх конспек­тах; якщо у тексті, який конспектують, часто повторюється поняття, характерне лише для да­ного тексту, використовують якесь «тимчасове» скорочення;
  • • за тиждень можна «ввести» до свого конспекту від однієї до трьох позначок, аби во­ни добре запам’ятовувалися, бо конспект не має перетворюватися на дешифрування;
  • • за роки навчання у вузі, як підраховано, студентові доцільно виробити для себе близько 50 позначок, які стосуються певної галузі наук.

Існує декілька способів скорочення слів та словосполучень, а саме:

♦ «літера на службі» являє собою застосування усталених позначень різних наук: V — швидкість, V — обсяг, Ре — залізо, ІД —- літій, тут бажано використову­вати латинські та грецькі літери;

♦використання принципу китайської грамоти, за яким можна застосовувати позначки, наповнені змістом, що зрозумілі лише автору конспекту, як-от : ♀   ;   ♂:

♦ піктограма вважається одним з найкращих прийомів скорочень, незважаючи на те, що час на її малювання витрачається більший, ніж на написання слів, але тут «виграє» образна пам’ять, бо те, що малюється, добре запам’ятовується; у конспекті можна використати при потребі, наприклад, такі піктограми, як — яскравість,   чинник (людський);    — подібний (зіркоподібний); у вигляді     (зигзага) тощо. Не може бу­ти добрим конспект, якщо він не містить піктограм — такого висновку дійшов Л. Ф. Штерн-берг, автор навчально-методичного посібника «Швидкісне конспектування».

Отже, ми вивчили деякі прийоми роботи з текстом. І тепер, оз­найомившись з подібними скороченнями, вміючи виділяти потрібну інформацію за рахунок скидання інформації, не важливої для нас. та робити необхідну трансформацію речень,  учні можуть проконтролювати себе, спочатку пишучи конспект науково­го тексту, призначеного для читання, а потім — для слухання. Але через те, то методика аудіювання наукових текстів — це тема для окремої статті, ми зупинимося на текстах для читання з метою по­дальшого конспектування. Тут можна запропонувати такі завдання: 1) підготувати текст для конспектування, а після складання конспек­ту попросити учня встановити зміст тексту на підставі написаного (краще відновлювати зміст конспекту на наступному за­нятті), до того ж можна відтворити текст не тільки за власним кон­спектом; 2) вчитель може принести готовий конспект для подаль­шого встановлення його змісту тими, хто навчається.

4. Завдання для учнів

  • • Законспектуйте текст, використовуючи доцільні способи скорочення. Відтворіть інформацію тексту за конспектом.

Гама штучних льодів

Природа знає один сорт льоду. Людина ж сьогодні знає вже сім сортів. Утворюють їх при підвищених тисках і дуже різних температурах.

Звичайний лід може існувати тільки до тиску близько 2000 атмосфер, причому чим вищий тиск, тим нижча температура замерзання води. При тиску близько 2000 атмосфер, навіть під час охолодження до мінус 5′ С, вода лишається рідкою. Тому, щоб добути лід при високому ти­ску, доводиться одночасно дуже знижувати температуру. Скажімо, спершу до мінус 30′ С. При цій температурі й тиску 2115 атмосфер утворюється так званий лід 3. Звичайний лід назива­ють льодом 1. Відрізняється лід 3 від звичайного передусім своєю густиною. Вона не тільки вища від густини звичайного льоду, а й на 50% вища від густини води. Цей лід уже тоне у воді.

Якщо ми ще охолодимо лід, наприклад, до мінус 50° С та ще посилимо тиск, приміром, до 3000 атмосфер, то матимемо новий різновид льоду — лід 2. Він відрізняється від льоду 3 ще більшою щільністю. Якщо шматок цього льоду швидко вийняти з преса й покласти на стіл, він на наших очах почне набухати й подрібнюватися на кристали звичайного льоду.

Ще посилимо тиск. При 5000 атмосфер можна добути лід 5. Тепер ми можемо підняти температуру майже до нуля — лід 5 не тане. Він залишається твердим. За цих самих умов ут­ворюється лід 4, але це нестійка модифікація, що швидко переходить у лід 5. Деякі вчені вза­галі беруть під сумнів її існування.

Стрілка манометра показує дуже високий тиск — 20 тис. атмосфер. Це зона існування льоду 6. Не знижуючи тиску, спробуємо розплавити його. Підвищуємо температуру. Нуль гра­дусів, а лід лишається твердим. Плюс п’ять, плюс 10′, + 20″ С… Це вже не лід, а молоко з-під корови, але речовина, як і раніше, лишається твердою…+ 60″ С. Це вже температура гарячого чаю. А лід, як і до того, — твердий. Він розплавиться під таким тиском лише при температурі близько + 80″ С. Просто гарячий лід!

Є ще остання — з відомих на сьогодні — модифікація твердої води — лід 7. Добув її аме­риканський фізик П. Бріджмен при тиску понад 40 тисяч атмосфер. Це ще густіший і тугоплавкіший лід. На його розжарених шматках, ніби на вугіллі, можна смажити яєчню: він плавиться тільки при температурі + 175′ С.

5. Прочитати конспект тексту «Гама штучних льодів». Проаналізувати його і порівняти із своїм конспектом

Гама штучних льодів

  • • Л1 —  єдиний звичайний,    до р=2000 атм і t = —5″С.
  • • Л3: р = 2115 атм, t = -ЗО’С, рп3 > рл1 і > 50%/ρн2о.
  • • Л2: t = -50′ С, р = 3000 атм, рл2 > рл3.
  • • Л5: р = 5000 атм,  t = – 50″ С не тане, тверд. За цих умов утв. Л4 -> Л5.
  • • Л6: р = 20000 атм, іпл = + 80°С.
  • • Л7: р = 40000 атм, іпл+ 175″ С.
  • • (Використані скорочення Л — лід, р — тиск,      — квантор існування, 1пл              – температура плавлення, р — густина).

ІV. Підсумок уроку.

V. Оцінювання учнів.

VІ. Завдання додому.

Зробити конспект одного із параграфів підручника фізики.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Оволодіння «китайською»грамотою Конспект прочитаного (25.6 KiB, Завантажень: 2)

завантаження...
WordPress: 22.91MB | MySQL:26 | 0,331sec