ОЦІНКА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

За попередніх часів система освіти мала чітко розроблену систему контролю установ і закладів освіти, яка періодично коригувалась відповідно до нових досягнень педагогічної науки. Вона мала таку структуру.

І. Відбір інформації про різні аспекти діяльності установи або закладу освіти /методика такого відбору могла бути різною/.

2. Аналіз інформації.

3. Оцінка діяльності системи в двох аспектах:

а/ на підставі статистичних даних, певних математичних вимірювань;

б/ оцінні судження: суб’єктивні, з погляду того, хто перевіряє, або більш-менш об’єктивні, на основі опитування певного кола осіб /анкетування, інтерв’ю, педагогічний консиліум/.

Не дивлячись на. бурхливий розвиток та відкритість освітнього простору України в умовах демократизації, проблема оцінки успішності освітніх закладів, особливо нового типу, залишається актуальною і не до кінця вирішеною. Ще немає чітко визначених одиниць виміру чи усталених критеріїв оцінки педагогічної праці для відповідних установ освіти. За таких умов оцінити ефективність діяльності навчального закладу адміністрація чи органи управління освіти можуть лише виробивши власні критерії і порівнюючи навчальний заклад з його попереднім станом та з ідеальною моделлю.

Модель оцінки успішності навчального закладу має три компоненти:

1. Інформація. Знімаються всі інформаційні показники діяльності навчального закладу.

Система інформації про стан діяльності навчального закладу за певний період часу включає в себе інформацію про:

– стан викладання навчальних предметів;

– стан виконання навчальних програм;

– якість знань, умінь та навичок учнів;

– стан виховної роботи в школі;

– стан дисципліни і культури поведінки в школі;

– стан відвідування учнями школи;

– робота з педагогічними кадрами з питань професійного вдосконалення;

– стан ведення шкільної документації, зошитів, щоденників;

– стан реалізації нормативних документів про школу;

– стан управління школою;

– стан роботи з батьками та громадськістю.

Інформація, яка поступає від учителя

– про виконання навчальної програми з предмета;

– про якість, рівень знань, умінь та навичок учнів з предмета;

– про стан та результативність виховної роботи в процесі викладання предмета;

– про проведення позакласної роботи з предмета /гурток, клуб, товариство, факультатив тощо/;

– про роботу над підвищенням кваліфікації і удосконалення педагогічної майстерності ;

– про роботу з батьками;

– про стан ведення шкільної педагогічної документації.

Інформація, яка поступає від класного керівника.

– про згуртованість учнівського колективу і стан дисципліни;

– про ставлення учнів до навчання та громадсько-корисної праці;

– про стан успішності учнів класу;

– про роботу з батьками ;

– про стан роботи учнівського активу, самоврядування, учнівських об’єднань та oб’єднань та організацій;

– про працевлаштування випускників школи;

– про матеріальне забезпечення дітей, умови виховання в сім’ї.

Інформація, яка поступає від учня

– про поведінку в школі, вдома, громадських місцях;

– про відвідування шкільних занять;

– про успішність навчання;

– про навчальну роботу в класі та вдома;

– про виконання громадських доручень;

– про участь у громадсько-корисній праці;

– про стан ведення зошитів, щоденника, збереження підручників.

Інформація, яка поступає від батьків учня

– про ставлення дітей до батьків, старших та молодших, дисципліну вдома;

– про сумлінність виконання домашніх завдань, домашніх обов’язків;

– про інтереси, нахили, спілкування з дітьми в неформальних ситуаціях;

– про бережливість та економію бюджету сім’ї, догляд за одягом, власними речами тощо;

– про захоплення мистецтвом, художньою літературою, спортом.

2. Класифікація. На основі класифікації інформаційних показників визначаються критерії оцінювання. Створюється система критеріїв.

Для прикладу наведемо орієнтовні критерії оцінки діяльності навчального закладу / /

1. Державне визнання навчального закладу

Критерії оцінювання:

1.1. Ліцензування навчального закладу.

1.2. Акредитація, комплексна перевірка.

1.3. Співпраця з вищими навчальними закладами, науковими інституціями, державними і громадськими організаціями.

1.4. Розроблення та реалізація проектів /одержання грантів/.

1.5. Розроблення та впровадження освітніх експериментів, технологій програм.

1.6. Впровадження концепцій розвитку навчального закладу, забезпечення його пакетом документів /статут/, положення/.

1.7. Участь у міжнародних проектах, міжнародне співробітництво.

2. Якість освіти

Критерії оцінювання:

2.1. Наявність системи управління якістю освіти.

2.2. Освітня модель навчального закладу.

2.3. Показник /якісний/ результатів державних випускних іспитів.

2.4. Показник /відсоток/ вступу випускників до вищих навчальних закладів.

2.5. Рівень науково-педагогічного складу.

2.6. Матеріально-технічне та. інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу.

3. Навчальний процес

Критерії оцінювання:

З.і. Показник /якісний/ рівня знань, умінь та навичок учнів державного компонента освіти.

3.2. Мотиваційний аспект навчальної діяльності.

3.3. Оцінювання навчальних планів закладу відповідно до спеціальності, спеціалізації.

3.4. Розроблення та впровадження авторських програм, навчальних посібників.

3.5. Образ-стратегія освітньої технології навчального закладу /згідно з концепцією/.

3.6. Кваліметричний підхід до оцінювання глобальної мети освіти:

формування творчої, гуманної особистості учня.

4. Виховний процес

Критерії оцінювання:

4.1. Стратегія концепції національного виховання.

4.2. Рівень взаємозв’язків та взаємовпливів: учитель – учень – родина.

4.3. Розвиток учнівського самоврядування.

4.4. Робота експериментальних майданчиків /відповідність запитам особистості, ідея, принципи, положення, новаторство, актуальність, способи діяльності.

4.5. Розроблення змісту /етапи, творчі та цільові програми/.

4.6. Реалізація виховних моделей /ефективність діяльності/.

4.7. Факторно-критеріальні рівні розвитку особистості /психологічний клімат у сім’ї; повага дитини до людської особистості, гуманізм сімейних стосунків/.

5. Науково-методична робота

Критерії оцінювання:

5.1. Розвиток навичок навчально-пошукової роботи:

– забезпечення науковості методичної роботи;

– удосконалення наукової організації праці;

– використання довідкової, енциклопедичної літератури, науково-інформаційних джерел;

– розроблення програми діяльності, цілей, завдань науково-методичної роботи.

5.2. Інформаційні підходи до практичної індивідуальної діяльності:

– проведення досліджень з питань удосконалення змісту, методів роботи;

– вироблення вмінь аналізувати, осмислювати чужий і власний досвід;

– нестандартне, оригінальне розв’язання завдань.

5.3. Інноваційні підходи до практичної колективної діяльності:

– видавнича діяльність, робота науково-методичної ради;

– діяльність предметних кафедр, школи педагогічної майстерності;

– творчі звіти кафедр;

– тижні педагогічної майстерності;

– педради.

5.4. Робота над обраною науково-методичною темою:

– розроблення програм, їх апробація та впровадження, прогнозування, оновлення навчальних курсів /коригування/;

– аналіз одержаних результатів;

– діагностика етапів дослідження;

– аналіз стану викладання свого предмета за результатами;

– наставництво;

– уроки, виховні заходи;

– видавнича діяльність.

5.5. Реалізація принципу неперервності освіти:

– розроблення наскрізних навчальних планів і програм;

– підвищення кваліфікації педагогічних кадрів /координація планів індивідуальної наукової роботи/;

– участь у виконанні програми, проектів.

5.6. Складання планів видавничої діяльності:

– затвердження видавничої Ради;

– рецензування авторських програм, посібників, підручників;

– редагування статей;

– популяризація результатів освітньої діяльності закладу.

5.7. Участь у проведенні експерименту, реалізація програми, апробація державних стандартів освіти.

6. Управління освітнім закладом

Критерії оцінювання:

6.1. Вироблення керівництвом закладу на основі наукових, творчих засад концепції, яка. має висвітлювати основні цілі закладу, його специфіку, основні завдання та етапи становлення і функціонування навчального закладу.

6.2. Модель управління: принципи, стиль, роль та. взаємодія з дорадчими структурами, роль національно-психологічних /з огляду на менталітет/ чинників.

6.3. Психологічна готовність керівника до управлінської діяльності /мотиваційний компонент/.

6.4. Добір педагогів на конкурсній основі за спеціальними критеріями /високий інтелект, професіоналізм, творчий потенціал, орієнтація на гуманістичні і національні ідеали та. цінності, розуміння основної місії закладу тощо/ відповідно до Положення про конкурсний відбір учителів та педагогів-кураторів.

6.5. Система добору учнів з урахуванням їхніх здібностей і нахилів та профілю закладу /згідно з правилами прийому/.

6.6. Створення відповідного до основних завдань навчального закладу соціально-психологічного клімату в педагогічному і учнівському колективах, показником якого мають бути:

а) ціннісно-орієнтаційна єдність;

б) дух творчості, пошуку і майстерності, дотримання демократичних і гуманістичних принципів, партнерство, повага між учителями, учнями, батьками

в) відкритість, довіра.

6.7. Управлінський цикл, реалізація прогностичних, діагностичних, координаційних, науково-методичних і контрольних функцій.

6.8. Контроль, механізм запровадження.

3. Останнім компонентом моделі оцінювання є порівняння. Використовуючи визначені критерії, порівнюється стан навчального закладу з його попереднім станом та. з ідеальною моделлю.

Зазначена, модель оцінки діяльності освітнього закладу реалізується в ході наступних етапів:

1. Конструювання ідеальної моделі навчального закладу, передбачивши всі його функції.

2. Опис сучасного стану закладу, аналіз його. Визначення критеріїв оцінки.

3. Повторення аналізу стану освітнього закладу через певний час.

4. Порівняння “зрізів” із використанням визначених критеріїв. Обробка інформації.

5. Формування оцінного судження на підставі порівняння і аналізу.

6. Формування кількох варіантів рішень на підставі оцінки і вибір одного з них.

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,471sec