Отруєння побутовими хімічними речовинами. Класифікація побутових хімікатів (неорганічні й органічні; кислі, лужні та окисники; небезпечні)

Тема. Отруєння побутовими хімічними речовинами. Класифікація побутових хімікатів (неорганічні й органічні; кислі, лужні та окисники; небезпечні). Правила зберігання побутових хімічних речовин та роботи з ними. Надання першої медичної допомоги при отруєннях та опіках. Домашня аптечка.

Цілі: ознайомити учнів із класифікацією побутових хімікатів, вмістом домашньої аптечки; розглянути правила зберігання побутових хімічних речовин та роботи з ними, надання першої медичної допомоги при отруєннях та опіках; розвивати вміння порівнювати та класифікувати, співпрацювати, формувати вміння працювати у групах; виховувати бережливе ставлення до власного організму та до оточуючих.

Обладнання: зразки побутових хімікатів.

Девіз: «Людина може стільки, скіль­ки знає».

Хід заняття

І. Організаційний етап. (Поетичне привітання)

Учитель. Добрий день!
Рада, діти, вас вітати

Й дуже хочу запитати,

Чи готові розпочати

Черговий урок?

    Учні. Так! Сміливий робім крок.

ІІ. Актуалізація опорних знань. (Методичний прийом «Квітка»)

Учитель малює на дошці квітку (серединка і чотири пелюстки). У серединці записує основне поняття. після цього він просить учнів назвати прояви й характеристики поняття й записує їх на пелюстках.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Хімія обов’язково присутня в повсякденному житті людини. Це – засоби лікування, косметика, синтетичні тканини. Хімія також використовується у процесі ремонту, прибирання житла, приготування їжі тощо. Можна сказати, що будинок людини – це невелика хімічна лабораторія. Сьогодні ми на нашому уроці продовжимо бути дослідниками в цій лабораторії.

ІV. Оголошення теми і мети заняття.

V. Вивчення нового матеріалу. (Інтерактивний метод «Ажурна пилка»)

1. Створюються чотири «домашні групи», які отримують інформацію для вивчення. Ці групи працюють над такими темами:

Група 1. Побутові хімікати.

Група 2. Правила поводження з побутовими хімікатами.

Група 3. Ознаки отруєння препаратами побутової хімії.

Група 4. Перша допомога в разі отруєння побутовими хімікатами і хімічних опіків.

(Інформацію для вивчення див. у додатках)

2. Створюються чотири «експертні групи», де учні виступають у ролі експертів з питань, над якими працювали в «домашній групі», та отримують інформацію від представників інших груп.

3. Учні повертаються у свою «домашню групу», для того щоб поділитися новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп.

VІ. Узагальнення та систематизація знань. (Гра «Ланцюжок», Вправа «Поміркуймо»)

1. Гра «Ланцюжок» (на дошці розміщуємо три плакати однакового змісту.)

Товари побутової хімії, які є у мене вдома

Назва хімікату

Характер небезпечності

Екологічне маркування

     

Учні класу поділяються на три групи за рядами. По черзі кожен із учнів ряду виходять і кольоровими маркерами заповнюють таблицю. Звичайно, учні, які сидять на одному ряду, можуть консультуватися між собою.

2. Вправа «Поміркуймо»

ü Незамерзаючі рідини для миття автомобільного скла виготовляють на основі метанолу, що, як відомо, має токсичну дію. До їхнього складу входять ще два базові компоненти – розчинники (етанол, етиленгліколь) і поверхнево-активні речовини, які також небезпечні для людини. Чи припустимий продаж токсичного продукту «автомобільної хімії» у супермаркетах? Чому?

ü Якщо у вас удома є нашатирний спирт і хлоридна кислота. чи можна їх зберігати поряд? Чому? Поясніть, написавши відповідне рівняння реакції.

ü Ваша дії, якщо ви в кухонній шафі раптово виявите невідому речовину.

ü Поміркуйте та складіть перелік медикаментів, які, на вашу думку, повинні бути в домашній аптечці.

VІІ. Підведення підсумків.

VІІІ. Домашнє завдання.

Пригадати правила роботи із кислотами та лугами

Додаток 1

Побутові хімікати

Побутові хімікати – це речовини або суміші речовин, що використовують у побуті з певною метою або у складі композицій.

Побутові хімікати класифікують за різними ознаками.

За призначенням їх можна розділити на такі групи:

–       синтетичні миючі засоби;

–       засоби для вибілювання, підсилювання і підкрохмалювання виробів із тканини;

–       засоби видалення плям;

–       засоби чищення та дезінфекції;

–       полірувальні засоби;

–       засоби догляду за транспортом (автомобілями, мотоциклами, велосипед-дами тощо);

–       засоби догляду за виробами зі шкіри та замші;

–       засоби для склеювання;

–       засоби для знищення побутових комах та гризунів;

–       засоби захисту рослин від шкідників та боротьби з бур’янами;

–       мінеральні добрива;

–       лакофарбові матеріали;

–       фотохімічні товари;

–       шкільно-письмові товари;

–       інші товари побутової хімії.

За агрегатним станом побутові хімікати бувають рідкі та тверді. До рідких належать також суспензії та емульсії. Тверді побутові хімікати бувають порошкоподібними, гранульовані й таблетовані. Їх випускають у вигляді паст, помадо подібних препаратів, а також в аерозольній упаковці.

За вмістом основної речовини побутові хімікати можуть бути концентрованими і готовими для безпосереднього застосування. Концентрати перед застосуванням розчиняють у воді або розбавляють водою чи іншим розчинником у певному співвідношенні, зазначеному на упаковці.

За ступенем небезпеки, яку вони можуть мати для людей під час застосування, побутові хімікати можна поділити на чотири групи:

  • безпечні побутові хімікати;
  • побутові хімікати, що виявляють певну небезпеку;
  • вогненебезпечні побутові хімікати;
  • отруйні побутові хімікати.

До першої групи належать побутові хімікати, на упаковці яких або і інструкції до них відсутні попереджувальні позначки і написи. Прикладом безпечних побутових хімікатів можуть бути синтетичні мийні засоби, очищувальні засоби, засоби для підсинювання, підкрохмалювання, мінеральні добрива, шкільно-письмові товари тощо.

До другої групи належать відносно безпечні побутові хімікати, на упаковці яких або в інструкції до них є попереджувальні позначки і написи, наприклад: «Берегти від потрапляння в очі!», «Не розпилювати поблизу їжі!», тощо. Це засоби для вибілювання, дезінфекції, репеленти, засоби догляду за меблями і чищення одягу.

Третю групу становлять побутові хімікати, на упаковці яких або в інструкції до них містяться попереджувальні позначки і такі написи, як «Вогненебезпечно!», «Не розпилювати поблизу відкритого вогню!», «Не нагрівати вище 40 (50 або 60) градусів!» тощо. Зазвичай це препарати в аерозольній упаковці, органічні розчинники (бензин, уайт-спірит, гас, ацетон, скипидар, метиловий і етиловий спирти тощо), рідкі засоби для захисту рослин і знищення побутових комах, деякі види полірувальних засобів.

До четвертої групи належать найнебезпечніші побутові хімікати, на упаковці яких або в інструкції до них містяться попереджувальні позначки і написи «Отрута!», «Отруйне!». Ці написи, як правило, виділено кольором або доповнено позначкою – череп з кістками.

Додаток 2

Правила поводження з побутовими хімікатами

Перш ніж використати будь-який пре­парат побутової хімії, треба ознайо­митися з інформацією про його склад і способи застосування. Згідно з ре­комендацією Держстандарту Украї­ни, вона повинна бути надрукована на упаковці українською мовою. Це є свідченням того, що продукція сертифікована. В інформації також має бути зазначено: чи є препарат небез­печним (вогненебезпечним, токсич­ним тощо), я к правильно його засто­совувати і яких запобіжних заходів треба дотримуватися, в яких умовах зберігати препарат; дата виготовлен­ня і термін зберігання; заходи першої допомоги під час випадкового потрап­ляння препарату на шкіру або одяг. Якщо препарат не містить такої пись­мової інструкції, краще його не ку­пувати і не застосовувати. Особливо важливо не сприймати на віру будь-яку рекламу, впевнитися в наявнос­ті відповідних сертифікатів.

Витрачати хімікати треба акуратно й економно, а упаковки викидати тільки в баки для сміття, цим самим роблячи внесок у справу збережен­ня довкілля.

Не можна споживати їжу, пити воду та палити в приміщенні, надворі, якщо в повітрі є хімікати (під час фарбуван­ня підлоги, догляду за автомашиною, дезінфекції приміщення, обробки приміщень отрутохімікатами, про­труювання насіння, обприскування рослин, використання мінеральних добрив, виготовлення з них розчинів тощо), оскільки вони можуть потра­пити в організм.

Усі препарати побутової хімії необ­хідно застосовувати тільки за при­значенням. Так, наприклад, препа­ратами, призначеними для прання білизни, не можна мити посуд, бо вони погано відмиваються, а залиш­ки можуть потрапити з їжею у шлу­нок. Для миття посуду є спеціальні малотоксичні препарати. Але й після їх застосування треба добре ополіс­кувати посуд водою в об’ємі, що до­рівнює ємності посуду.

Усі побутові хімікати потрібно обов’яз­ково зберігати у спеціально відве­дених і недоступних для дітей міс­цях, окремо від продуктів харчування і питної води. Не варто забувати про те, що, знаходячись поряд з іншими домашніми речами і ліками, побуто­ві хімікати можуть забруднити про­дукти харчування і потрапити в ор­ганізм людини.

Ні в якому разі не можна:

ü використовувати тару, що зали­шилася після побутових хіміка­тів, якою б «чистою» вона не зда­валася;

ü переливати і пересипати побу­тові хімікати в інший посуд (на­приклад, пляшки з-під мінераль­ної води, напоїв, оцту, рослинної олії, склянки з-під лікарських препаратів, ємності з-під харчо­вих продуктів);

ü нюхати невідомі побутові хімі­кати, сильно втягуючи повітря, щоб визначити їх призначення і склад;

ü перевіряти невідомі побутові хі­мікати на дотик, оскільки вони можуть ушкодити або подразни­ ти шкіру;

ü пробувати побутові хімікати на смак з метою їх розпізнавання;

ü нахилятися низько над посудом з рідинами, особливо під час вли­вання в них нової порції рідини, насипання порошку або кип’я­тіння;

ü наливати гарячі рідини у звичай­ний товстостінний скляний сосуд;

ü змочувати язиком місце з нане­сеним клеєм (наприклад, під час заклеювання конвертів);

ü змішувати будь-які побутові хімі­кати на свій розсуд, підпалювати їх;

ü застосовувати препарати побуто­вої хімії після визначеного термі­ну зберігання.

Пам’ятайте! Кожний з препаратів побутової хімії має свої специфічні властивості. Всі без винятку побу­тові хімікати потребують підвище­ної обережності під час поводження з ними, тому що потенційно небез­печні для здоров’я!

Додаток 3

Ознаки отруєння препаратами побутової хімії

Ознаки отруєння залежать від шля­ху надходження хімікатів до організму. Так, у разі потрапляння їх у шлунок спостерігаються нудота, сильне виділення слини, неприєм­ний смак у роті, біль під грудьми, блювота. Якщо відбулося вдихан­ня хімікату з повітрям, тоді з’явля­ються нежить, дряпання в горлі, ка­шель. Бувають також почервоніння і різь в очах, сльозотеча (особливо часто ці симптоми виявляються під час безпосереднього потрапляння хімікатів у очі). Після потрапляння хімікатів на шкіру характерні свер­біж шкіри, почервоніння, висип. Під впливом кислот на ній з’являють­ся окреслені, сухі, чорного чи жовтого-зеленого кольору струпи; під впливом лугів утворюються струпи з нерівними контурами вологі, сірого кольору. Крім того, можуть спостерігатися і загальнотоксичні явища: загальна слабкість, озноб, головний біль, нездужання, запа­морочення, підвищення темпера­тури, нудота.

Препарати побутової хімії можуть викликати алергічні реакції. Тер­мін «алергія» походить від грецьких слів alios«інший» та ergon «дія». Алергія це стан підвищеної чутли­вості організму до певних чинників середовища, які називають алерге­нами. Алергічні реакції від хіміка­тів досить різноманітні. Це можуть бути шкірні захворювання запа­лення шкіри (дерматити), екзема, кропивниця тощо. Можуть вини­кати алергічні риніти, мігрені, не­жить, астматичні напади (напади задухи) та ін.

Додаток 4

Перша невідкладна допомога у разі отруєння побутовими хімікатами і хімічних опіків

Якщо препарат потрапив у шлунок, необхідно негайно викликати «швид­ку допомогу». До її приїзду потріб­но викликати у потерпілого блю­вання, для чого дати випити дві-три склянки води кімнатної температури (18-20 °С), оскільки тепліша вода може прискорити всмоктування не­безпечних речовин у шлунку. Після цього дати випити один із засобів об­воді кування рослинну олію, моло­ко, збитий яєчний білок або білкову воду (два-три білки на 1 л води), щоб захистити слизову оболонку шлунка від ушкодження.

Не рекомендується давати потерпілому розчин питної соди (натрій гідрогенкарбонат NaHCO3), оскільки під f час взаємодії з деякими речовинами  він призводить до утворення вуглекислого газу в шлунку Якщо отруєний утратив свідомість, його треба  покласти на бік.

 Уразі запорошення очей чи потрапляння в них бризок їдких речовин не і можна терти очі! Необхідно промити їх водою. Для цього можна відкрити кран з прохолодною питною водою і підставити обличчя під сильний і струмінь. На природі можна промити очі двома-трьома літрами питної : води, яка виливається струменем з і будь-якої ємності. Після цього необхідно накласти на око чисту пов’язку і відправити потерпілого до лікаря-окуліста.

Хімічні опіки виникають унаслідок дії на шкіру і слизові оболонки кислот, лугів у разі необережного поводження з ними. Ті, хто надає допомогу потерпілим від опіків хімічними речовинами, повинні остерігатися, щоб ці речовини не потрапили їм на шкіру. Із потерпілих якомога швид­ше знімають одяг, білизну і протягом 10-15 хв ретельно промивають водою місце ураження. Після цього необ­хідно нейтралізувати хімічну актив­ність речовини, що спричинила опік. Рану від дії кислоти промивають луж­ним розчином (мильною водою чи розчином питної соди NaHCO3 одна чайна ложка на одну склян­ку води), розчином амоніаку, заси­пають питною содою і накладають суху пов’язку.

У разі опіків лугами використову­ють розчин оцту (оцтової кислоти СН3СООН), лимонної (цитринової) (СН2СООН)2С(ОН)СООН або борної кислоти Н3ВО3 з масовою част­кою розчиненої речовини 2%. Після промивання таку рану засипають су­хою лимонною кислотою і перев’я­зують бинтом.

Незважаючи на ступінь хімічних опіків, навіть за неглибоких і обмежених опікових ран, після першої медичної допомоги потрібно обов’язково звернутися до лікаря.

Знання цих достатньо простих, але важливих вимог першої долікарської допомоги в разі побутових отруєнь хімічних опіків є певною гарантією того, що вдасться попередити наслідки цих отруєнь і опіків.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,350sec