ОТРУЄННЯ РТУТТЮ

Ртуть — метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки. Ртуть починає випаровуватися уже при температурі 18°С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

Ртуть може потрапити до організму в вигляді пари через дихальні шляхи, нерідко через забруднені руки під час їжі, в обмеженій кількості – через шкіру.

З попаданням до організму людини, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головний біль, біль при ковтанні та підвищення температури; згодом — болі в животі, розлад шлунку, ураження ясен.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу, і, як правило, протікає без явних ознак захворювання. Потім з’являється зниження працездатності, швидка стомлюваність, сонливість, порушення мовлення, послаблення пам’яті і головна біль, в окремих випадках можливі катаральні явища верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, тремтіння рук, повік та розлад шлунку. Ртуть уражає нервову систему, а тривалий вплив її викликає навіть божевілля.

Дії при розливі ртуті у приміщенні

Якщо у приміщенні розбито ртутний термометр:

  • виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;
  • відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;
    • максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
    • захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою; негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води; більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір, і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Збирати ртуть можливо за допомогою пласти нок, які покриті міддю або бронзою, а також за допомогою лейкопластиру (медичного). Увага! Використання пилососу для збирання ртуті забороняється!;
    • вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);
    • зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;
    • утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче18-20°С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;
    • вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у термометрі:

  • зберігайте спокій, уникайте паніки;
    • виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку;
  • відчиніть настіж усі вікна;
    • ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
    • негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.
      У крайньому випадку зателефонуйте в міліцію.

Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією, яка проводиться двома способами:

  • хіміко-механічним—механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання);
  • механічним — механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).

Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.

завантаження...
WordPress: 22.78MB | MySQL:26 | 0,340sec