ОСВІТА. ШКІЛЬНИЦТВО. ВИЩА ОСВІТА

Мета: охарактеризувати стан розвитку освіти на українських землях в ХVІІІ ст.; познайомити з вищими навчальними закладами, що діяли на українських землях (Києво-Могилянська академія, Львівський університет); розвивати вміння аналізувати як текстові, так і візуальні історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення щодо стану освіти на українських землях у ХVІІІ ст.; сприяти естетичному вихованню учнів

Основні поняття: Києво-Могилянська академія, Львівський університет, Чернігівський колегіум, Харківський колегіум, Переяславський колегіум

Обладнання: картки з історичними та візуальними джерелами, портрети діячів науки

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів


Евристична бесіда

1.До складу яких держав входили українські землі на початку ХVІІІ ст.?

2.У чому проявилася колоніальна політика Російської держави по відношенню до України на початку ХVІІІ ст.?

3. Які фактори позитивно впливали на розвиток української культури?

4. Які фактори негативно впливали на розвиток української культури?

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.Розвиток освіти

Розповідь вчителя.

Незважаючи на те, що умови розвитку культури і освіти в українських землях були не дуже сприятливі, освіта залишалася на досить високому рівні. Нижчою ланкою в системі освіти були початкові школи. Протягом ХVІІІ ст. їхня кількість невпинно зростала. Так, у Слобідській Україні в 1732 році було 129 шкіл, а в семи з десяти полків Гетьманщини діяло 866 шкіл. Деякі мали полки і в селах. Сільські і міські школи утримувалися громадою – усім дорослим населенням села чи міської парафії, отже були справді народними. Подібні початкові школи існували і на західноукраїнських землях. Ними там опікувалися здебільшого братства.

Наприкінці ХVІІІ ст. в Російській імперії було здійснено загальнодержавну реформу освіти. На Лівобережній Україні та в Слобожанщині впроваджували нові типи шкіл – головні й малі народні училища. Чотири головні народні училища, що відкрилися в Києві, Чернігові, Новгород-Сіверському, Харкові, Катеринославі, мали навчати дворянських дітей. У повітових містах було створено дворічні малі училища. З’явилася нова форма навчання і здобуття професійних знань: навчання при канцеляріях, учнівство в ремісничих цехах, січова школа на Запоріжжі.

2.Січова школа на Запоріжжі

Повідомлення учня


У січовій школі навчалися хлопчики або силою привезені звідкись козаками і потім усиновлені ними в Січі, або ті, що самі приходили до них з України й Польщі, або ж спеціально привезені багатими батьками в Січ для навчання грамоти й військового мистецтва; на Запоріжжі їх звичайно звали «молодиками». Таких школярів, за свідченням одних сучасників, було в Січі понад 30; за свідченням інших – до 80, з них 30 дорослих і 50 дітей. Січові школярі вчилися читання, співів і письма; мали особливий, але схожий на все військо громадський устрій; мали спільні шкільні кошти, що зберігалися завжди у старшого; обирали зі свого середовища двох отаманів — одного для дорослих, другого для дітей, і на власний розсуд або залишали їх на цих посадах, або скидали після закінчення року. Вони отримували прибутки частково від «наказних» батьків, частково за дзвоніння у дзвони й читання псалтиря по вмерлих козаках, за продаж ладану в січовій церкві, за колядку під вікнами січового товариства й привітання його у свята Різдва Христового, Нового року й світлого Воскресіння Христового; крім того всього січові школярі отримували певну частку бойових припасів — свинцю й пороху,— які щороку присилали зі столиці в Січ на все Запорізьке Військо низове 9.

Головним учителем січової школи був ієромонах-уставник, котрий крім своїх прямих обов’язків наставника виконував і другорядні: дбав про здоров’я хлопчиків, виводив їх при пошестях «на свіжу воду» в луки, сповідав і причащав хворих, ховав померлих і про всі випадки у школі детально доповідав кошовому отаманові і водночас прикордонному лікареві. Судячи з документа 1750 р., розміри січової школи зовсім не відповідали кількості хлопців, що вчилися в ній: її подвір’я було настільки малим, що діти, зібрані сюди «з різних місць усі вкупі перебувають».

Вчитель

У Миколаєві було відкрите штурманське та артилерійське училища, в Єлисаветграді – артилерійська школа, у Львові (1773р.) – Медична колегія

Здібні та охочі до науки діти мали змогу продовжити освіту в колегіумах, які створювалися за зразком Києво-Могилянської академії. До першої половини

ХVІІІ ст. на землях Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини діяли колегіуми Чернігівський, Харківський та Переяславський. Тут вивчали нові предмети (граматику, риторику, логіку).

Словникова робота

Тривіум (перехрестя трьох доріг) – перший ступінь середньовічної освіти, основа подальшого навчання. Складалася з трьох дисциплін – граматики, діалектики, риторики.

Граматика – наука, яка вчить нас розуміти поетів і істориків, і мистецтво, дякуючи якому ми правильно говоримо і пишемо.

Риторика – мистецтво ефективно використовувати світську бесіду в повсякденному житті. В риторику входило мистецтво виражати свої думки не тільки вголос, але й письмово, а також основи юриспруденції і правила складання офіційних документів.

Логіка – наука розуміння і відповідно наука наук.

Квадривіум (чотири дороги) – підвищений цикл «семи вільних мистецтв», який слідував після тривіуму і включав арифметику, геометрію, астрономію і музику.

3.Колегіуми

Робота в групах.

Опрацюйте історичні джерела і дайте характеристику навчальних закладів, які були створені на українських землях у ХVІІІ
ст.

1 група – Харківський колегіум

Харківський колегіум – навчальний заклад в Україні ХVІІІ-ХІХ ст. Заснований як слов’яно-латинська школа єпископом Єпіфанієм Тихорським у Бєлгороді 1722року. У 1726 році переведений до Харкова і в 1731 році отримав статус колегіуму. Становленню колегіуму сприяла широка благодійна підтримка різних верств населення Слобідської України, завдяки якій склалися його значні земельні та господарські володіння. До колегіуму приймали дітей усіх соціальних станів – козацтва. Духовенства, городян. Наявність великого господарства давала можливість навчати і утримувати знану кількість учнів (у середині ХVІІІ ст. – 400, на початку ХІХ ст. – понад 800). Зміст навчальних програм був близьким до програм Києво-Могилянської академії та московського університету. Тут вивчали слов’яно-руську, церковнослов’янську, латинську, грецьку, староєврейську мови, історію, географію, основи математики, катехізис, піїтику, риторику, філософію та богослов’я. У 1768 році при Харківському колегіумі почали діяти додаткові класи, освітня програма яких була зорієнтована на світські потреби.

Становленню Харківського колегіуму сприяла широка благодійна підтримка різних верств населення Слобідської України, завдяки якій склалися його значні земельні та господарські володіння. До колегіуму приймали дітей усіх соціальних станів – козацтва, духовенства, городян. Наявність великого господарства давала можливість навчати і утримувати значну кількість учнів (у серед. ХVІІІ ст. – 400, на поч. ХІХст.- понад 800).

З 1740 років на деякий час за закладом закріпилася назва «академія». У 1768р. при колегіумі почали діяти додаткові класи, освітня програма яких була зорієнтована на світські потреби. У них викладали німецьку та французьку мови, математику, інженерну справу, живопис, музику, архітектуру тощо. З відкриттям Харківського університету (1805) учні колегіуму слухали природничі (ботаніку та фізику) та медичні університетські курси. Колегіум мав велику бібліотеку. До бібліотеки увійшло книжкове зібрання Стефана Яворського, що було перевезено з Ніжинського Благовіщенського монастиря. У колегіумі був створений перший у Харкові церковний хор.

Вихованцями Xарківського колегіуму були київський митрополіт — Арсеній Могилянський та ін.; губернатори: М. Ковалевський, фізик В. Петров, перекладач М. Гнедич, лікарі Г.Базилевич та Є.Мухін, письменники П.Кореницький, С.Писаревський, С. і В.Олександрови, а також 3. Корнієв, А.Руновський, Д. Скибинський; діячі науки і культури: Є. Базилевич, Т.Смілівський, М. Каченовський, М. П. Ярославський, митці С. Маяцький, В.Неминущий та ін. Число учнів у колегіумі коливалося від 400 до 600. Харківський колегіум

1 група –Переяславський колегіум

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

OSVITA (369.0 KiB, Завантажень: 1)

Сторінка: 1 2 3
завантаження...
WordPress: 23MB | MySQL:26 | 0,371sec