Особистісна самооцінка

Тема: Особистісна самооцінка

Мета: ознайомити учнів з поняттям «самооцінка»; показати як формується самооцінка і як вона впливає на поведінку людини.

Хід заняття

І. Організація класу.

1.Вправа «Не хочу хвалитися, але я …».


Мета: розвивати у підлітків уміння стислої самопрезентації.

Хід вправи.

Усі учасники заняття сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та говорить фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я …» Наприклад: «Не хочу хвалитися, але я добре граю у футбол». У вправі мають бути задіяні всі учні.

Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную вам прийняти правила взаємодії у групі, за якими ми будемо працювати впродовж усіх наших занять.

 

 


Ухвалення правил.

  1. Цікаво! Для цього потрібно бути активним, правдивим

    і уміти слухати кожного.

  2. Комфортно! Забороняються образи, докори,

    звинувачення. А ось увага до позитивних сторін

    кожного вітається і навіть заохочується.

  3. Безпечно! Все, що відбувається на заняттях,

    для всіх, окрім нас, секрет.

  4. Корисно! Виконується завдання сумлінно.
  5. Завдання виконувати як важливу і відповідальну

    справу.

  6. Не боятися бути самим собою.
  7. Бути відкритим для нових вражень.

     

     

ІІ. Теоретичний блок.

 

Одного разу вчителька принесла до класу скриньку і сказала: «Зазирнувши до цієї скриньки, ви побачите свого найкращого друга». Як ти думаєш, що у ній було? Книжка, іграшка, фото президента…? Ні, там лежало люстерко. Тому, зазирнувши всередину, кожен побачив себе. «Любіть і шануйте свого найкращого друга», — сказала вчителька. Одна учениця запитала: «Хіба ми не повинні шанувати інших, а лише себе?» Вчителька пояснила: «Щира повага до інших людей завжди базується на повазі до самого себе».

 

1.З чого складається самооцінка.

Наша самооцінка складається з того, як ми оцінюємо себе у різних ситуаціях: у навчанні, спорті, у спілкуванні з друзями. Наприклад, ми можемо вважати себе хорошим спортсменом, але не досить вправним декламатором.

 

ІІІ. Практична робота.

Методика «Рівень самооцінки».

Виявити самооцінку можна за допомогою нескладного тесту-питальника. Питальник цей включає 32 судження, з приводу яких можливі п’ять варіантів відповідей, кожен із яких кодується балами по схемі: дуже часто – 4 бали, часто – 3 бали, іноді – 2 бали, рідко – 1 бал, ніколи – 0 балів.

 

1. Я хочу щоб мої друзі підбадьорювали мене.

2. Постійно відчуваю свою відповідальність за роботу.

3.Я турбуюся про своє майбутнє.

4.Багато хто мене ненавидить.

5. Я проявляю меншу ініціативу, аніж інші.

6. Мене турбує мій психічний стан.

7. Я боюся виглядати дурнем.

8. Зовнішність інших набагато краща за мою.

9. Я боюся розпочинати розмову з незнайомими людьми.

10. Я часто роблю помилки.

11. Шкода, що я не вмію говорити з людьми.

 

12. Шкода, що мені не вистачає впевненості в собі.

13. Мені не хотілося б, щоб мої дії схвалювалися іншими частіше.

14. Я надто скромний.

15. Має життя даремне.

16.Більшість неправильної думки про мене.

17.Мені немає з ким поділитися своїми думками.

18. Люди очікують від мене багато чого.

19. Люди не особливо цікавляться моїми досягненнями.

20. Я злегка ніяковію.

21.Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене.

22.Я не відчуваю себе у безпеці.

23. Я часто хвилююсь даремно.

24. Я почуваюся, незручно, коли заходжу до кімнати, де вже сидять люди.

25.Я відчуваю себе скованим.

26. Я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною.    

27.Я впевнений, що люди майже все сприймають легше, аніж я.

28. Мені здається, що зі мною повинна статися яка-небудь неприємність.

29. Мене хвилює думка про те, як люди ставляться мене.

30. Шкода, що я не дуже компанійський.

31. У суперечках я висловлююся тільки тоді, коли впевнений у своїй правоті.

32. Я думаю про те, чого чекає від мене товариство.

(Обговорення результатів тестування)

 

Обробка результатів:

Для того, щоб визначити рівень самооцінки, необхідно додати бали всіх 32 тверджень.


Сума балів від 0 до 25 свідчать про високий рівень самооцінки, на якому людина, як правило, не обтяжена «комплексом неповноцінності», правильно реагує на зауваження інших і рідко має сумніви щодо вірності своїх ідей.

 

 

Сума балів від 26 до 45 свідчать про середній рівень самооцінки, на якому людина рідко страждає «комплексом неповноцінності» і лише час від часу намагається схилитися на думку інших.

 


Сума балів від 46 до 128 вказує на низький рівень самооцінки, при якому людина болісно сприймає критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди зважати на думку інших і часто страждає від комплексу «комплексу неповноцінності».

 

 

 

 

 

2. Гра
«Хто я?».

Мета: допомогти учням не лише більше дізнатися одне про одного, а й краще усвідомити та оцінити самих себе, побачити, як у дзеркалі, свої сильні і слабкі сторони.

На аркушах паперу запишіть цифри від 1 до 5 і п’ять разів дайте відповідь на запитання: «Хто я?». Візьміть до уваги риси характеру, свої інтереси, вміння. Наприклад:

  1. Я веселий.
  2. Я люблю читати.
  3. Я добре плаваю.
  4. Я вмію куховарити.
  5. Я не дуже сильний у математиці.

Відтак пришпиліть аркуші собі на груди і починайте ходити і читати, що написали про себе інші діти.

 

3. Як формується самооцінка.

Коли ти був малим, то у ставленні до себе керувався думкою дорослих. Спробуй пригадати: якщо тебе підхвалювали, ти вважав себе хорошим, а як сварили — поганим.    

Згодом ти почав робити висновки і самостійно, порівнюючи себе з іншими дітьми, також під впливом власного    досвіду — твоїх успіхів і невдач.    

Самооцінка буває завищеною, заниженою і адекватною. Той, кого незаслужено захвалюють, кому дозволяють робити, що заманеться, може мати завищену самооцінку, безпідставно вважати себе найкращим, принижувати оточуючих зверхнім ставленням. Іншому, навпаки, приділяють мало уваги чи ставляться до нього занадто вимогливо. Це може призвести до формування заниженої самооцінки. А той, хто поважає і реально оцінює себе, має адекватну самооцінку.

Давайте розглянемо 2 ситуації:

 

  1. Шестикласник Сергійко нещодавно записався до басейну, і тренер вважає його талановитим. Хоча він займається плаванням не так давно, та вже виграв змагання. Але хлопчик думає, що тренер помиляється щодо його здібностей, а свою перемогу у змаганнях вважає випадковістю. Яку самооцінку має хлопчик – завищену, занижену чи адекватну?

 

  1. Ознайомлення із давньогрецькою легендою про юнака Нарциса, який закохався у самого себе. Дайте відповідь на запитання: яку самооцінку мав цей персонаж – завищену, занижену чи адекватну?

 

 

4. Читання легенди.

Давньогрецька легенда про Нарциса.

У річкового бога Кефеса і німфи Лавріони був син, вродливий юнак на ім’я Нарцис. Він ніколи не любив, відмовлявся навіть від кохання прекрасних німф.

Одного разу одна з них вигукнула: «Покохай і ти, але нехай твоє кохання не буде взаємним!».

Невдовзі після цього одного спекотного дня Нарцис пішов на полювання. Відчувши спрагу, підійшов до струмка, щоб напитися. Побачивши у воді своє відображення, він тієї ж миті закохався в себе.

Забувши про все, Нарцис сидів біля струмка й, не стулюючи очей, милувався собою. Він не спав, не пив, не їв, і сили полишили його. Нарцис помер. На тому місці, де він сидів, виросла запашна квітка з білими пелюстками. Цю квітку називають нарцисом.

Любов до себе – це чудово, але тільки поки вона не переросла у самозакоханість.

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Як самооцінка впливає на поведінку.

Вже давно помічено: як людина ставиться до себе, так вона і поводиться. Отже, самооцінка впливає на те, що ми робимо і як ми це робимо. Повернімося до ситуації з Сергійком. Те, що він не вірить у себе, може вплинути на його поведінку. Він міркує: «Для чого старатися, все одно в мене нічого не вийде». А якщо не тренуватись і налаштовуватися на провал, шансів на перемогу набагато менше. Отже, через свою занижену самооцінку хлопчик ризикує остаточно розчаруватися в собі.

Оскільки самооцінка залежить від успіхів і невдач у важливих для нас ситуаціях, ми можемо підвищити її, оволодівши життєвими навичками постановки і досягнення мети.

 

  1. Гра
    «Ти — молодець».

Станьте в коло. Кожен по черзі говорить про те, що він навчився робити, або про свій успіх, наприклад: «Я нещодавно навчилася їздити на велосипеді». А всі хором: «Ти – молодець!» і піднімають угору великий палець.

 

 

  1. Обговорення заняття.
завантаження...
WordPress: 22.81MB | MySQL:26 | 0,342sec