ОСОБИСТА ПРОФЕСІЙНА ПЕРСПЕКТИВА

ОСОБИСТА ПРОФЕСІЙНА ПЕРСПЕКТИВА

Професійне й особистісне самовизначення мають дуже багато спільного,

а у вищих проявах – майже зливаються

Головні поняття

    У профорієнтації традиційно виділяються такі напрямки: профінформація, профагітація, профпросвіта,профдіагностика (профвідбір, профпідбір) і проконсультація …

    Профорієнтація – дуже широке поняття. Наприклад, можна сказати, що сучасне західне суспільство є профорієнтаційне, тому що від народження орієнтує дитину на «життєвий успіх» і «успішну кар’єру». Профорієнтація припускає широкий комплекс заходів для надання допомоги у виборі професії, куди входить і профконсультація як індивідуально орієнтована допомога в професійному самовизначенні.

    І профорієнтація, і профконсультація – це «орієнтування» професійне самовизначення більше співвідноситься із «самоорієнтуванням» учня, що виступає в ролі суб’єкта самовизначення (за Є.Климовим).

    Професійне й особистісне самовизначення мають дуже багато спільного, а у вищих проявах майже зливаються. При спробі розділити їх можна виділити дві принципові відмінності.

    Професійне самовизначення – більш конкретне поняття, його простіше оформити офіційно (одержати диплом тощо); особистісне самовизначення –

це більш складне поняття, оформити офіційно його неможливо.

    Професійне самовизначення – залежить від зовнішніх, найчастіше сприятливих умов; особистісне самовизначення залежить від самої людини.

    Поняття «кар’єра» розповсюджене на Заході (наприклад, у США профорієнтація часто взагалі називається психологією кар’єри). У Росії існує своя традиція вживання цього слова, що припускає успіх у певній діяльності, але з деяким негативним відтінком (типу «кар’єризм»).

    Професійний вибір, на відміну від професійного самовизначення (за Є.Головахою), – це рішення, що стосується лише найближчої життєвої перспективи школяра». Вік може бути здійснений «як з урахуванням, так і без урахування віддалених наслідків », і «в останньому випадку вибір професії як конкретний життєвий план не буде опосередкований віддаленими життєвими цілями». Дж.Сьюпер вважає, що протягом життя (кар’єри) людина змушена робити безліч виборів (сама кар’єра розглядається як «вибори, що чергуються»).

Сутність професійного самовизначення

    Поняття «самовизначення» цілком співвідноситься з такими «модними» нині поняттями, як «самоактуалізація», «самореалізація», «еампярансценденція».. При цьому багато мислителів пов’язують ці поняття з трудовою діяльністю. Наприклад, А.Маслоу вважає, що самоактуалізація виявляє себе «через захопленість значимою роботою»; І.Кін говорить, що самореалізація виявляється через працю, роботу і спілкування; П.Щедровицький зазначає, що «сутність самовизначення – у здатності людини творити саму себе, свою індивідуальну історію, в умінні постійно переосмислювати власну сутність; Є.Климов виділяє два рівні професійного самовизначення:

1) гностичний (перебудова свідомості й самосвідомості);

2) практичний (реальні зміни соціального статусу людини).

    Самовизначення припускає не тільки «самореалізацію», а й розширення своїх споконвічних можливостей – «самотрансценденцію» (за В.Франклом): «.. .повноцінність людського життя визначається через його трансцендентність, тобто здатність «виходити за рамки самого себе», а головне – в умінні людини знаходити нові змісти в конкретній справі і у всьому своєму жимі..». Таким чином, саме зміст визначає сутність самовизначення, самоздійснення і самотрансценденції.

    За більш творчого підходу до життя сам зміст створюється людиною заново. У цьому випадку людина перетворюється на справжнього суб’єкт самовизначення, а не просто виступає як провідник якихось «вищих» зміст.

    Однією з найскладніших (і одночасно творчих) проблем є пошук змісту для конкретного клієнта, що самовизначається. Але єдиного змісту (для всіх однакового) бути не може. Винятки становлять лише епохи воєн і моральних випробувань, коли народ або окремі шари суспільства об’єднані загальною ідеєю.

Схема ОПП

    Розглянемо схему особистої і перспективи (ОПП) як варіант змістовно-процесуальної моделі професійного самовизначення (див. таблицю).

    За основу взято схему, запропоновану Є.Климовим, що суттєво доповнена ціннісно-змістовими компонентами. У лівій частині таблиці – компонент схеми побудови ОПП, а в правій – питання для роботи з клієнтами.

    Якщо робота проводиться з класом, то кожний бере звичайний аркуш із зошита, підписує його, проставляє номер запитання і затасує відповідь (зазвичай на весь опитувальник витрачається близько 25-30 хв). Після цього результати обробляються.

    Якщо це індивідуальна профконсультація, психолог-консультант може вставляли питання безпосередньо в бесіду з клієнтом. При цьому краще орієнтуватися на компоненти. Чому? По-перше, вони повніші за своїм змістом, а по-друге, більше враховують позитивні характеристики ситуації даного клієнта (наприклад, пункт 8: праворуч – питання про недоліки, а ліворуч – акцент робиться на можливостях і достоїнствах клієнта).

    І в опитувальнику для роботи з класом, і в індивідуальній бесіді – профконсультації формування питань може видозмінюватися за збереження головного їхнього змісту.

    Якщо уважно подивитися на дану схему ОПП, можна зрозуміти, що в ній иак чи інакше представлена майже вся психологія. Це означає, що профорієнтація – дуже складна і розгорнута в часі робота. Якщо профорієнтаційна допомога надається протягом 30-40 хвилин, то звичайно таку «допомогу» називають профанацією.    

Таблиця

Компоненти ОПП 

Опитувальник за схемою побудови ОПП (відповіді пишуть на аркушах: проставляють номери запитань і одразу дають відповідь)

1. Усвідомлення цінності чесної праці

(ціннісно-моральнісна основа

самовизначення) 

1. Чи варто в наш час чесно працювати? Чому? 

2. Усвідомлення необхідності професійної освіти після школи

2. Чи варто продовжувати навчання після школи, адже можна й без цього добре влаштуватися?

3. Загальне орієнтування в соціально-економічній ситуації країни та прогнозування її зміни

3. коли в Україні жити стане краще?

4. Знання ринку професійної роботи (макроінформаційна основа самовизначення) 

4. Завдання: три літери (м, н, с) – за три хвилини написати професії, що починаються на ці літери. Якщо буде зазначено більше 17

професій, то це вже непогано 

5. Виділення далекої професійної мети (мрії) та її узгодження з іншими важливими життєвими цілями 

5. Ким би Ви хотіли стати (за фахом) через 20-30 років?

6. Виділення найближчої професійної мети (як етапів і шляхів до далекої мети)

6. Виділіть основні 5-7 етапів на шляху до своєї мрії

7. Знання конкретних обраних цілей: професій, навчальних закладів, місць роботи (мікро інформаційна основа вибору) 

7. Завдання: виписати три неприємних випадки, пов’язаних із роботою за обраним фахом, і три – пов’язаних із навчанням у ВНЗ або в коледжі

8. Уявлення про свої можливості та недоліки, що можуть вплинути на досягнення поставленої мети

8. Що у Вас самих може перешкодити Вам на

шляху до мети? (Про «лінь» писати не можна – треба конкретніше.)

9. Уявлення про шляхи подолання своїх недоліків (і про шляхи оптимального використання своїх можливостей) 

9. Як Ви збираєтеся працювати над своїми недоліками й готуватися до опанування професії

(до вступу у ВНЗ)?

10. Уявлення про зовнішні перешкоди на шляху до мети

10. Хто і що може перешкодити Вам у досягненні мети?

11. Знання про шляхи подолання зовнішніх перешкод

11. Як Ви збираєтеся долати ці перешкоди? 

12. Наявність системи резервних варіантів вибору

12. Чи є у Вас резервні варіанти вибору? 

13. Уявлення про зміст своєї майбутньої роботи    

13. У чому Ви бачите сенс свого професійного життя (заради чого Ви хочете опанувати професію та працювати)?

14. Початок практичної реалізації ОПП 

14. Що Ви вже зараз робите для реалізації своїх планів? (Писати про те, що Ви добре вчитеся, не робите понад це.)

    Можливі різні обробки результатів (за опитувальником ОПП):

І. Перший варіант. Аркуші збирають, і психолог сам оцінює якість відповідей. Нижче подано орієнтовні критерії оцінок ( за кожним запитанням):

1 бал – відмова відповідати надане запитання;

2 бали – явно помилкова відповідь або чесне визнання того, що немає відповіді;

3 бали – мінімально конкретизована відповідь (наприклад, збираюся вступати до ВНЗ, але не ясно, у який саме ВНЗ);

4 бали – конкретна відповідь зі спробою обґрунтування;

5 балів – конкретна і добре обґрунтована відповідь, що суперечить суперечить іншим відповідям.

2. Другий варіант. Спочатку учні самі оцінюють свої відповіді, потім психолог збирає аркуші, оцінює їх і порівнює із самооцінюванням школярів.

Увага: опитувальник призначений тільки для виявлення проблемних компонентів (низькі бали з відповідного запитання). У роботі з опитувальником немає сенсу аналізувати узагальнені результати.

завантаження...
WordPress: 22.99MB | MySQL:26 | 0,691sec