Основні закони хімії. Закон збереження маси речовин, ста­лості складу, об’ємних відно­шень

Тема. Основні закони хімії. Закон збереження маси речовин, ста­лості складу,  об’ємних відно­шень.

Мета: ознайомити учнів із законом  збереження маси речовин, ста­лості складу,

об’ємних відно­шень; розкрити суть хімічних реакцій; формувати уявлення

про хімічні рівняння як  умовний запис хімічної реакції. Пояснити правила

складання рівнянь  хімічних  реакцій, підбору коефіцієнтів, спираючись

на закон збереження    маси  речовини. Формувати системність мислення.

Виховувати            активність учнів на уроці.

Тип заняття: урок вивчення нового матеріалу.

Методи і форми роботи: інтерактивна технологія «Мікрофон», колективна робота, лекція з елементами бесіди, бліц-конкурс.

 

Хід заняття

І. Організаційний етап.

Подаруй ласкаве слово  однокласникові.

ІІ. Актуалізація і мотивація навчальної діяльності.

1. Метод “Мікрофон”.

Учні самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення теми.

2.Інтелектуальна гра “Ти – мені, я – тобі”. Робота в парах. Взаємоопитуваня, взаємооцінка. Корекція.

  1. 1.     Хімічний диктант.

Записати формули таких сполук:

– молекула цукру складається з 12 атомів Карбону, 22 атомів Гідрогену і 11 атомів Оксигену

– молекула крейди складається з 1 атома Кальцію, 1 атома Карбону і 3 атомів Оксигену

– молекула питної соди складається з 2 атомів Натрію, 1 атома Карбону та 3 атомів Оксигену.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Закон збереження маси речовин.

–                     Дуже часто у повсякденному житті ми чуємо слово „закон”. Як ви розумієте це поняття? Які бувають закони?

–                     У природничих науках закон – це твердження про властивості матеріалів та речовин, вірність якого є загальноприйнятною. На основі закону можна зробити передбачення про поведінку речовин. Закон може бути універсальним, тобто таким, що не матиме виключень або обмеженим, тобто таким, що діє, наприклад, за певної температури чи тиску.

–                     На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з універсальним законом збереження маси речовин.

–                      Продукти будь – якої хімічної реакції складаються з тих самих атомів, що і вихідні речовини, Атоми під час хімічних реакцій зберігаються. А отже, повинна зберігатися і маса кожного з них окремо, і маса всіх атомів, разом узятих. У такому разі продукти будь – якої хімічної реакції повинні всі разом мати таку саму масу – не більшу і не меншу – якою була загальна маса вихідних речовин.

–                      Здавалося б, дослід іноді суперечить цьому. Так, метали внаслідок прожарювання на повітрі перетворюються у крихкі окалини, маса яких завжди більша, ніж маса металу до досліду. Може. До металу приєднуються якісь частинки з повітря? Просте розв’язання цього питання знайшов М. В. Ломоносов. Замість того, щоб прожарювати метали на відкритому повітрі, він прожарював їх у запаяних посудинах. Метал перетворювався на окалину, отже, маса повинна була збільшитися. Але маса посудини після досліду була така сама, як до того, коли її почали нагрівати. Отже, повітря, що було у посудині втратило стільки маси, скільки набув її прожарений у повітрі метал.

–                     Маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, завжди дорівнює масі речовин, що утворилися в результаті реакції.

–                     Цей основний закон хімії називається законом збереження маси речовин.

–                      Із закону збереження маси виходить, що речовини не можуть виникати з нічого або перетворюватися в ніщо. Коли нам здається, що під час хімічної реакції речовина або утворюється з нічого або зникає безслідно, то це означає, що ми не врахували всіх речовин, які беруть участь у реакції , і тих, що утворюються після неї. Наприклад, коли горить деревина, нам здається, що речовини, які її утворюють, зникають безслідно. Проте докладніше вивчення реакції показує, що це не так: маса речовин, що витратилася при згорянні деревини (самої деревини і кисню повітря), дорівнює масі води, вуглекислого газу і попелу, що утворилися в результаті горіння.

Користуючись законом збереження маси, можна обчислити масу або однієї з речовин, що вступили в реакцію, або однієї з утворених речовин, якщо відомі маси всіх інших. Коли треба визначити масу купрум оксиду, який утворився у результаті нагрівання мідної пластинки з певною масою кисню, то за законом збереження маси речовин маса цього оксиду буде дорівнювати сумі мас міді і кисню, що прореагували.

2. Закон ста­лості складу. (З історії хімії).

Закон сталості складу: 1799-1806 (Луї Жозеф Пруст). джерела цього закону відходять до 1799 р. коли Бертоле прочитав в Єгипетському Інституті (Каїр) лекцію, де твердив, що на хід хімічної реакції впливають маса, леткість, розчинність речовин тощо. Іншими  словами, з його думок випливало, що склад хімічної сполуки повинен залежати (серед іншого) від кількостей взаємодіючих реагентів.

Проте Пруст показав, шо природній карбонат міді і штучний, отриманий взаємодією карбонатів лужних металів зі сіллю міді – мають однаковий склад. Іншими словами, якщо перехід від однієї речовини (за складом) до іншої має місце, то це стається стрибком, а не поступово, як думав Бертоле.

   3. Закон       об’ємних відно­шень. (З історії хімії).

Газові закони. Їх встановив один з найвидатніших хіміків XIX ст. Жозеф    Луї    Гей-Люссак    (1778-1850).    Він    був    прекрасним експериментатором, відзначався глибоким критичним розумом. 1-й закон Гей-Люсака встановлює зв’язок між Т і V газів.

2-й закон Гей-Люсака встановлює зв’язок між об’ємами газів, які реагують між собою. Цей закон він відкрив ще в 1805 р., коли показав, що Н і О реагують у співвідношенні об’ємів 2:1=2. Це він сформулював так:

« Гази завжди сполучаються в простих об’ємних співвідношеннях».  Це він підтвердив також дослідженням

ІV. Закріплення і узагальнення знань.

–                     Робота в групах:

–                     1). Яка маса води утворилася під час взаємодії 0,6 г водню і 4,8 г кисню?

–                     2). Визначте масу кальцій оксиду, який утворюється при взаємодії 3, 43 г кисню й 8,57 г кальцію.

–                     3). 5.2 г речовини А взаємодіють з 2,6 г речовини В. При цьому утворюються 1,4 г речовини С і речовина D. Визначити масу цієї речовини.

V. Домашнє завдання. Поясни!

Коли М. В. Ломоносов після прожарювання посудини з металами відламував запаяний кінчик посудини, то маса посудини з відламаним кінчиком була більша, ніж маса посудини з металом до прожарювання. Пояснити це явище.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Основні закони хімії Закон збереження маси речовин, ста­лості складу, об'ємних відно­шень (22.7 KiB, Завантажень: 13)

завантаження...
WordPress: 23.01MB | MySQL:28 | 0,525sec