Опера (продовження)

УРОК 25

Тема уроку:
Опера (продовження).

Мета: Визначити складові оперної вистави, поглибити знання учнів в області оперного мистецтва.

Розвивати вокально-хорові навики учнів.

Виховувати любов до музичного мистецтва в цілому та,

зокрема, до оперної музики.

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: диск з музичними творами по темі уроку, музичний інструмент,

магнітофон, ілюстрації до музичних творів, портрет

композитора С. Гулака-Артемовського..

Орієнтовний план уроку:

  1. Музичне вітання.
  2. Бесіда про оперну музику.
  3. С.С.Гулак-Артемовський. Увертюра, дует Одарки і Карася, фінальна сцена і хор з опери «Запорожець за Дунаєм» –сприймання.
  4. В. Таловирі. «Писанки» – виконання.
  5. Узагальнення.

    ХІД УРОКУ


1. Організаційний етап уроку.

Організація учнів до уроку.

Виконання музичного вітання.


2. Актуалізація музичних вражень учнів.

Бесіда про музичні враження учнів від прослуханої музики.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Бесіда про оперну музику.

Учитель.

Окрім арій і ансамблів, важливе значення в розвитку оперної дії має хор. Він звучить у народних сценах, часто у фіналі опери.

Оркестр – один із головних «героїв» опери. В увертюрі – симфонічному вступі до вистави – звучать головні теми твору, передається його загальна емоційна атмосфера. Деякі композитори відповідно до сюжету включають в оперу хореографічні сцени.

Завдання учням.

  • Поміркуй і назви основні складові оперної вистави.

4.
Слухання С.С. Гулак-Артемовський. Увертюра, дует Одарки і Карася, фінальна сцена і хор «Там за тихим за Дунаєм» з опери «Запорожець за Дунаєм»

ВІДОМОСТІ ПРО КОМПОЗИТОРА

Семе́н Степа́нович Гула́к-Артемо́вський (1813 – 1873) — український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, автор однієї з перших українських опер «Запорожець за Дунаєм».

Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, на його талант звернув увагу Михайло ГлІнка, який шукав виконавця для партії Руслана у щойно написаній опері і взяв його з собою до Петербурга. Тут ГлІнка спочатку сам дає йому уроки співу, а 1839 року організовує на його користь декілька концертів, а на зібрані кошти відправляє вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).

У 1842 Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864 року є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864–1865 — Великого театру у Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. Вперше її було поставлено Марком Кропивницьким у 1884 році.

МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Події сюжету опери «Запорожець за Дунаєм» відбуваються у ХVІІІ ст. на Задунайській Січі, де оселилися запорізькі козаки після знищення російською царицею Запорізької Січі. Головні дійові особи – родина козака Івана Карася – звичайні прості люди, які ніби вийшли з глибин українського народу

У фіналі опери, коли запорожці отримали довгоочікувану змогу повернутися на батьківщину, звучить урочистий хор, у якому яскраво виражені радісні почуття героїв та їхні сподівання на кращу долю.

С.С. Гулак-Артемовський. Увертюра, дует Одарки і Карася, фінальна

сцена і хор «Там за тихим за Дунаєм» з опери «Запорожець за Дунаєм»

Завдання та запитання учням.

  • Якими музичними засобами композитор характеризує головних героїв?
    • Поміркуйте: цей дует ліричний, чи комічний? Поясніть.
    • Охарактеризуйте музичні засоби, притаманні фінальній сцені опери.

    5. Розучування пісні В. Таловирі. «Писанки».

    Розповідь про писанки

    Писанки – це розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця – один із найдавніших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва.

    Яйце з жовтком, що схожий на сонце, з давніх часів вважалося символом життя. Розписування яєць – це народний звичай, пов’язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни.

    Цей звичай мав символічний зміст: у писанках поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил.

    У Коломиї є єдиний у світі Музей писанки. Його колекція нараховує більше 6 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі.

    Робота над піснею «Писанки»

    Запитання до учнів.

    Робота з книгою. Музичне мистецтво 5 клас, с.124.

  • Оцінювання активності, музично-творчої діяльності учнів на уроці.

    МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

    Оперний театр прийнято відвідувати у святковому одязі. У деяких зарубіжних оперних театрах чоловіків допускають на виставу, тільки якщо вони одягнені у спеціальний вечірній костюм – смокінг.

    7. Домашнє завдання.

  • Слухати оперну музику за власним вибором. Звернути увагу на її зміст, звучання.
  • Виконувати пісню В. Таловирі. «Писанки».
завантаження...
WordPress: 22.79MB | MySQL:26 | 0,338sec