Оксигеновмісні органічні сполуки

Тема. Оксигеновмісні органічні сполуки.

Цілі :дати уявлення про оксигеновмісні органічні сполуки; вчити

виокремлювати ці сполуки з- поміж інших речовин; розвивати    логічне    мислення, вдумливість, практичні навички, формувати вміння  порівнювати і робити висновки.

Обладнання та реактиви:тести, індивідуальні картки, таблиці, зразки оксигеновмісних органічних сполук.

                                    Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Тести

1. Вкажіть пару речовин гомологів:   а) СН3СН2СН2СНО та СН3СН2СН2СООН;

б) СН3СН2СН2СНО та  СН3СОСН2СН3;      в) СН3СН2СН2СНО та СН3ОСН3 ;

г) СН3СН2СН2СООН та НСООН.

 

2. Вкажіть пару речовин ізомерів:   а) СН3-СН(СН3)-СН3 та СН3-СН(СН3)-СН2-СН3 ;

б) СН3-СН(СН3)-СН3, та СН3-СН2-СН3,    в) СН3-СН2-ОН та СН3-О-СН3 ,

г) СН3-СН2-ОН та СН3-СН2-СН2ОН.

 

3. Вкажіть найпоширеніший полісахарид: а) глюкоза,  б) фруктоза,  в) сахароза,    д) крохмаль.

Індивідуальні завдання для учнів з високим рівнем навчальних досягнень

Здійсніть перетворення:

а)С2Н5ОН→СН3СНО→С Н3СООН→С Н3СООNa→ С Н3СООН

б)С6Н6→ С6Н5СІ→ С6Н5ОН→ С6Н5ОNa→ С6Н5ОН

в)С2Н5ОН→ С2Н4→ С2Н5 ОН →СН3СООН→(СН3СОО)2Mg

г) (С6Н10О5)n→С6Н12О6→ С 2Н5ОН→ С2Н4→ С2Н4Вr2

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель.

Ми з вами уже декілька уроків вивчаємо оксигеновмісні органічні речовини. Продовжимо вивчення окремих представників.Сьогодні на уроці ми  підсумуємо вивчене і проведемо це заняття у вигляді семінару. Кожному із вас було дано випереджальне завдання яке ви мали підготувати самостійно.Тож бажаю нам гарної співпраці на уроці.

ІV. Оголошення теми і мети заняття.

V. Вивчення нового матеріалу.

До оксигеновмісних органічних сполук належать спирти, феноли, альдегіди, карбонові кислоти, естери, вуглеводи. Учні, які готували завдання виступлять перед нами із своїми доповідями.

Учень1

Завдання:«Насичені одноатомні та багатоатомні спирти. Застосування спиртів.»

Спирти — це органічнісполуки, до складу яких входить одна або декілька гідроксильних груп (гідроксигруп), сполучених з вуглеводневим радикалом.
Гідроксигрупа – ОНназиваєтьсяфункціональною групою, оскільки вона зумовлює основні хімічні властивості спиртів.
У насичених одноатомних спиртів усі карбонові зв’язки ординарні і лише один атом Гідрогену заміщений гідроксигрупою. Назви спиртів утворюються від назв відповідних вуглеводнів з додаванням суфікса –ол (наприклад етанол). Існують також тривіальні назви (наприклад етиловий спирт).
Представники гомологічного ряду насичених одноатомних спиртів

 

Молеку­лярна формула Назва за міжнародною систематичною номенклатурою Триві­альна назва
  Метанол Метило­вий спирт
  Етанол Етило­вий спирт
  Пропанол Пропіло­вий спирт
  Бутанол Бутило­вий спирт
  Пентанол Аміло­вий спирт

Загальна формула насичених одноатомних спиртів:R-ОН(R-СН2ОН), де R—вуглеводневирадикал,абоСnН2n+4ОН.
При складанні назви ізомеру нумерація атомів Карбону починається з того кінця карбон-карбонового ланцюга, до якого ближча функціональна група. Номер атома Карбону, при якому знаходиться гідроксигрупа, указується в кінці назви спирту. Положення вуглеводневого радикала вказується на початку назви.

Наприклад:
Фізичні властивості спиртів. Спирти з числом атомів Карбону до 15 — рідини, інші — тверді речовини. Метанол і етанол — безбарвні рідини, з характерним запахом, добре розчинні у воді. Температура плавлення метанолу — , етанолу —. Температура кипіння метанолу —, етанолу —.
Біологічнадіяспиртів.
Метанол — дуже сильна отрута, якщо потрапляє в організм у малих дозах (5—10 мл), викликає сліпоту, у великих (30 мл) — смерть.
Етанол — наркотична речовина, у невеликих дозах викликає сп’яніння, у великих — смерть. При постійному вживанні етанолу розвивається захворювання—алкоголізм.

Застосування спиртів.

Етанол застосовують для добування синтетичного каучуку, пластмас, різних органічних речовин: діетилового естеру, барвників, оцтової кислоти. Його використовують як розчинник для виготовлення парфумів, одеколонів, ліків, лаків і т. д. Етанол у суміші з бензином можна використовувати як пальне для двигунів внутрішнього згоряння.
Метанол застосовують як розчинник або сировину для одержання формальдегіду, деяких барвників, фотореактивів, фармацевтичних препаратів.

Багатоатомними називаються спирти, у молекулах яких два або більше атомів Гідрогену заміщені на гідроксигрупи.
Якщо в молекулі спирту містяться три гідроксигрупи, він належить до триатомних спиртів. У назві такого багатоатомного спирту присутній суфікс –тріол.
Загальна формула триатомних . Наприклад, формула пропантріолу-1,2,3 (гліцерину):.

Фізичні властивості гліцерину. Безбарвна, в’язка, гігроскопічна рідина, солодка на смак. Змішується з водою в будь-яких співвідношеннях.

Учень 2.

Завдання: « Феноли. Застосування фенолів.»

Феноли — це органічнісполуки, у молекулах яких гідроксильні групи зв’язані збензеновим ядром.
Феноли з однією гідроксигрупою називаються одноатомними. Найпростіший фенол має загальну формулу . Його структурна формула: або .

Радикал називаєтьсяфеніл.
У молекулі фенолу відбувається взаємний вплив гідроксигрупи і бензенового ядра, в результаті якого атом Гідрогену гідроксигрупи стає більш реакційноздатним, а фенол виявляє властивості слабкої кислоти (слабкішої за карбонатну). Мак­си­муми електронної гус­тини в бензено­вому кіль­ці знаходяться в положеннях Карбону 2, 4, 6 відносно групи -ОН, тому атоми Гідрогену в цих положеннях легше вступають у реакції заміщення.
Фізичні властивості фенолу. Безбарвна кристалічна речовина з різким характерним запахом, частково розчинна у воді (краще розчиняється в гарячій воді).

Застосування фенолу. Фенол застосовується як антисептик, дезінфікуючий засіб, використовується у виробництві пластмас (фенопластів), лікар­ських речовин, барвників, синтетичних волокон, вибухових речовин.

Учень3.

Завдання: «Альдегіди. Застосування альдегідів.»

Альдегідами називаються органічнісполуки, у молекулах яких міститься альдегідна функціональна група: –
Назви альдегідів за міжнародною номенклатурою утворюються від назв відповідних вуглеводнів із додаванням суфікса –аль. Тривіальні назви утворюються від назв кислот, які можуть бути одержані з цих альдегідів.

Загальна формула альдегідів:

 
Ізомерія альдегідів зумовлена зміною в будові карбонового скелета, сполученого з альдегідною групою. Карбон, що входить до альдегідної групи, вважається першим. Наприклад:

Представники гомологічного ряду альдегідів

 

 

Фізичні властивості альдегідів.

Формальдегід — безбарвний газ із різким задушливим запахом. Добре розчиняється у воді. Температура кипіння . Водний 40%-й розчин формальдегіду називається формаліном.
Ацетальдегід — безбарвна легколетка рідина з різким запахом, добре розчинна у воді. Температура кипіння .

Біологічна дія альдегідів.

Альдегіди — отруйні речовини.

Застосування альдегідів.

Формальдегід застосовують для виробництва фенолформальдегідних смол, барвників, синтетичного каучуку, лікарських і вибухових речовин, а також для дезінфекції приміщень і зберігання біологічних препаратів.
Ацетальдегід застосовують для виробництва оцтової кислоти, а також у деяких органічних синтезах.

Учень 4.

Естери

Естериможна розглядати як похідні кислот, у яких Гідроген гідроксильної групи заміщений на вуглеводневий радикал спирту.
Назви естерів утворюються від назв відповідних кислот і спиртів з додаванням слова естер. Наприклад, естер :

можна назвати етиловий естер оцтової кислоти, за міжнародною систематичною номенклатурою — етилацетат (суфікс –ат).
Загальна формула естерів:

де R1 — вуглеводневий радикал кислоти (у мурашиній кислоті це атом Гідрогену), R2 — вуглеводневий радикал спирту.
Фізичні властивості естерів.Естери нижчих карбонових кислот і спиртів — леткі рідини, малорозчинні або нерозчинні у воді, добре розчинні у спирті та інших органічних розчинниках. Багато естерів мають приємний запах.
Естери вищих кислот і спиртів— воскоподібні речовини, без запаху, нерозчинні у воді, добре розчинні в органічних розчинниках.

Застосування естерів. Складні естери застосовуються як розчинники та розрі­джувачі для лаків і фарб, як ароматизатори в харчовій промисловості.

Учень 5.

Жири

Жири — це естери, утворені вищими одноосновними карбоновими кислотами й триатомним спиртом гліцерином. Загальна назва таких сполук —тригліцериди. Природні жири — суміш різних тригліцеридів.
Загальна формула тригліцеридів:

де , , — вуглеводневі радикали кислот.
Назви жирів визначаються назвами кислот, які входять до їхнього складу. Наприклад, жир

 
називається тригліцерид стеаринової кислоти,аботристеарин.
Фізичні властивості жирів. За кімнатної температури жири бувають рідкими й твердими. Агрегатний стан жирів визначається жирними кислотами, які входять до їхнього складу. Тверді жириутворені насиченими кислотами, рідкіжири (олії)— ненасиченими. Температура плавлення жиру тим вища, чим більше в ньому насичених кислот і чим довший кислотний радикал. Тваринні жири частіше тверді, рослинні частіше рідкі.
Жири розчинні в органічних розчинниках і нерозчинні у воді.
Біологічне значення жирів. Жири входять до складу клітин рослинних і тваринних організмів, є джерелом енергії в клітині, будівельним матеріалом, беруть участь в обміні речовин, відкладаються в тканинах організму як запасна поживна речовина.
Застосування жирів. Жири застосовуються в харчовій промисловості, в косметології, для добування гліцерину і вищих карбонових кислот.

Учень 6.

Завдання:

Вуглеводи

Вуглеводи — це органічнісполуки, що мають загальну формулу , де .
Вуглеводи поділяються намоносахариди, олігосахариди, полісахариди.Оліго- і полісахариди гідролізуються з утво­ренням моносахаридів. Моносаха­риди не можуть гідролізуватися з утворенням найпростіших вуглеводів.
За числом атомів Карбону моносахариди поділяють на тетрози , пентозиі гексози.

Застосування крохмалю й целюлози.
У великих кількостяхкрохмальпереробляється на декстрини, патоку і глюкозу, які використовуються в кондитерському виробництві. Із крохмалю добувають етанол, у медицині на його основі готують мазі, присипки тощо.
Целюлозау вигляді бавовни, льону, пеньки йде на виготовлення тканин, велика її кількість витрачається на виробництво паперу. Гідролізуючи целюлозу, а потім зброджуючи одержану глюкозу, добувають гідролізний етанол. Глюкоза, добута з целюлози, служить кормом для худоби. Унаслідок термічного розкладу целюлози утворюється метанол, деревне вугілля та інші сполуки. Із целюлози одержують штучний шовк, пластмаси, кіноплівку, бездимний порох, лаки.

Вчитель: Отже, ми прослухали досить цікаву інформацію про оксигеновмісні органічні сполуки, які ми ширико використовуємо у повсякденному житті.

VІ.Узагальнення і систематизація знань.

Бесіда.

  1. Від якого спирту осліп арабський алхімік?

( від метанолу)

  1. Як експериментально можна розпізнати метанол і етанол?

(за різними температурами кипіння)

3.Які оксигеновмісні сполуки ви знаєте?

( спирти, альдегіди, естери, вуглеводи,карбонові кислоти)

VІІ. Підбиття  підсумків заняття.

VІІІ. Домашнє завдання.

Вивчити конспект заняття.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Оксигеновмісні органічні сполуки (135.9 KiB, Завантажень: 7)

завантаження...
WordPress: 22.81MB | MySQL:26 | 0,340sec