Охорона водойм. Причини забруднення води даної місцевості

Тема. Охорона водойм. Причини забруднення води даної місцевості.

Цілі: ознайомити учнів з існуючими екологічними проблемами щодо водойм та

водних джерел  у Чемеровецькому районі, методами; розвивати вміння передбачати виникнення проблем щодо забруднення водойм та їх  розв’язувати; виховувати дбайливе, економне ставлення до природних джерел (водойм, колодязів, джерел, водопровідної води).

Обладнання: річкова та кринична вода.

Розум – це здатність використовувати сили навколишнього світу без руйнування цього світу.

Брати Стругацькі, письменники-фантасти

Хід заняття

І. Організаційний етап. (Поетичне привітання)

Учитель. Добрий день!
Рада, діти, вас вітати

Й дуже хочу запитати,

Чи готові розпочати

Черговий урок?

    Учні. Так! Сміливий робім крок.

ІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності. (Вправа «Глосарій»)

–         Яку площу займає вода на нашій планеті?

–         Який відсотковий вміст солоної води?

–         Де міститься прісна вода на Землі?

ІІІ. Оголошення теми і мети заняття.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. 1.     Техногенні чинники та їх вплив на водойми. (Гра «Ти – мені, я –тобі»)

Опрацювавши текст, у міні-підручнику, скласти запитання до однокласників. Оцінюється як запитання так і відповідь.

  1. 2.     Стадії забруднення природніх вод. (Пояснення вчителя з елементами бесіди)

Початкова стадія – концентрація забруднювачів у воді вища за фонову, але менша за ГДК.

– Що може спричинити дану стадію забруднення?

Небезпечна стадія – концентрація забруднювачів досягає ГДК або трохи перевищує її.

– Що спричиняє небезпечну стадію забруднення?

Дуже небезпечна стадія – вміст забруднювачів значно перевищує ГДК.

–         Чи охороняються водні ресурси законодавством?

–         Чи здатні природні водойми до самоочищення?

–          Які представники рослинного чи тваринного світу здатні очищувати водойми?

3. Практична робота. (Робота у парах)

Тема. Контроль чистоти води з місцевих резервуарів (на вміст мікроорганізмів)

Мета: дослідити воду на наявність у ній мікроорганізмів.

Обладнання: вода річкова та колодязна, мікроскоп, предметні та накривні скельця, піпетка.

Хід роботи

  1. Беремо пробу води із колодязя та річкової води.
  2. На перше предметне скельце кладемо піпеткою краплю криничної води на інше  – річкової.
  3. Накриваємо предметні скельця накривними та розгуляємо краплини воді під мікроскопом.
  4. Рахуємо кількість мікроорганізмів.
  5. Зробіть висновок.

V. Узагальнення та систематизація знань. (Метод «Прес»)

– Які стадії забруднення природних вод?

– Які причини забруднення води нашого містечка?

– Що впливає на формування хімічного складу природних вод?

– Як можна охарактеризувати  стан забруднення води нашого населеного пункту?

VІ. Підведення підсумків.

VІІІ. Домашнє завдання.

Поміркуйте над тим, як можна очистити воду з під крану.

Додаток 1

     Згідно із Загальною декларацію прав людини, право на чисту воду. Її охорону та ін­формацію про якість води є основними правами людини, які захищають не тільки її здоров’я, а й життя. Майже вся вода на планеті (96,5%) – солона морська. Підземні, поверхневі та ат­мосферні води становлять 3,5% усієї води на Землі. На частку прісних вод припадає 2,5% планетарних запасів води.

У формуванні хімічного складу природних вод велику роль відіграють техногенні чинники, які можуть здійснювати хіміч­ний, фізичний, радіоактивний і біологічний вплив.

     Хімічний вплив справляють надходження до водних об’єктів зі стічних вод, атмосфери, а також інших джерел речовин тех­ногенного походження. Проявляється у збільшенні загальної мінералізації і концентрації макро- і мікрокомпонентів, появі у воді не властивих їй сполук. Часто супроводжується запахом, забарвленням та підвищенням температури. Все це впливає на хімічний склад води.

     Фізичний вплив – це зміна фізичних параметрів природних вод (теплове забруднення). Виявляється у підвищенні темпера­тури води. Його супроводжує зміна хімічного та газового скла­ду води, зменшення кількості кисню, «цвітіння» води, збіль­шення вмісту в ній мікроорганізмів.

     Біологічний вплив полягає у бактеріальному(мікробному) за­брудненні. У воді з’являються патогенні організми, зокрема бактерії кишкової палички. Бактерії живуть від 30 до 40 діб, тому таке забруднення локалізується на порівняно невеликій ділянці і є тимчасовим.

 Радіоактивний вплив пов’язаний з підвищенням у воді вмісту радіоактивних речовин. Через те, що час напіврозпаду різних радіонуклідів триває від кількох годин до тисяч років, радіо­активне забруднення води є дуже стійким і може зберігатися тривалий час.

Все це призводить до евтрофікації водойм, тобто збільшен­ня у водоймах біогенних речовин, зокрема тих, що містять багато Нітрогену і Фосфору, які порушують у них нормаль­ний біологічний кругообіг, викликають їхнє загнивання, змен­шення умісту кисню і, зрештою, загибель водяних організмів. Бактеріальне забруднення поверхневих та підземних вод спри­чиняє спалахи епідемій важких інфекційних хвороб.

Проблеми одержання питної води з прісних водойм розв’я­зують за допомогою фільтрування та знезаражування води природних джерел.

Забрудненню вод протидіють здатність водних екосистем до самоочищення та процеси природного очищення води під час її кругообігу в атмосфері, літосфері та гідросфері. У водних екосистемах самоочищення відбувається головним чином завдяки життєдіяльності бактерій, водяних рослин та безхребетних тварин. Серед численних чинників само­очищення водойм виділяють фізичні, хімічні та біологічні. До перших належать розчинення, розведення, перемішування, осідання забруднень, що надходять у водойму, до хімічних – окиснення органічних і мінеральних речовин. Про ступінь хімічного самоочищення води свідчать зміни вмісту легко окиснюваних органічних речовин, які визначаються за біо­хімічною потребою кисню або зміною загального вмісту органічних залишків.

Забруднення води, викликані антропогенними чинниками, викликають зміни в її фізичних та біологічних властивостях порівняно з природним станом, що роблять воду частково або цілком не придатною для використання.

Розрізняють три стадії забруднення природних вод.

  Початкова стадія – концентрація забруднювачів (полюрантів) у воді вища за фонову, але менша за ГДК. Властивості води в межах норми. Зміни, що спостерігаються, не є перепо­ною для використання води для господарсько-питних потреб, але вказують на наявність джерела забруднення.

  Небезпечна стадія – концентрація забруднювачів досягає ГДК або трохи перевищує її. Площа забрудненої ділянки (для підземних вод) становить           0,02-0,5 км2 пере­вищує ГДК. Площа забрудненої ділянки (для підземних вод) становить 0,5-1 км2.

Очищенню води від мікрофлори сприяють деякі хімічні ре­човини, які, крім патогенних бактерій і вірусів, можуть згубно впливати і на ті мікроорганізми, які допомагають самоочищенню водойм. У процесах самоочищення беруть участь також водорості та представники тваринного світу – молюски, амеби тощо.

В Україні, як і в усьому світі, вживаються заходи, спрямова­ні на охорону водних об’єктів, особливо тих, що є джерелами водопостачання. Внаслідок цього концентрація деяких забруд­нювальних речовин стабілізувалася, а подекуди навіть знизила­ся. Охорона вод від забруднення є комплексним і дуже склад­ним завданням. Стан водних об’єктів повинен бути таким, щоб не завдавати шкоди здоров’ю людей і забезпечувати нормальне функціонування природних екосистем.

Охорона водних ресурсів закріплена в законодавстві у Водному Кодексі України, прийнятому 6.06.1995 р.

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,540sec