ОБДАРОВАНА ДИТИНА В ШКОЛІ

Вивчення кола референтних осіб

    У роботі шкільного психолога ми дуже часто маємо справу з проблемою визначення обдарованості дітей. Явище творчої обдарованості є надзвичайно складним, тому не дивно, що навіть у тлумаченні відповідного поняття серед психологів існують істотні розбіжності..

    На сучасному етапі проблемою с на сам процес визначення обдарованості, а подальша робота з обдарованими дітьми, процес їх навчання і виховання. Тому в цій роботі зроблено спробу визначення чинників, які впливають на формування творчої особистості.

    Для роботи ми вибрали дітей віком від 12 до 15 років. Саме цей вік характеризується наявністю ідентифікаційних зв’язків креативів з особистостями відомих діячів, творчих авторитетів у вибраних сферах життєдіяльності. Цей період є зв’язуючою ланкою наслідуванням і самостійною творчістю. Наявність зразка є дуже важливою для поступового розвитку особистості, адже зразок являє собою еталон. Не дивно, що для зразка притаманні такі риси, яких у людини немає і які вона намагається виробити в собі. Коли відбувається ідентифікація з особистістю зразка, креатив ніби сам набуває певних рис, що дає йому змогу згодом здійсняти перехід до справжньої творчої активності.

Методи виявлення креативів

    У дослідженнях на виявлення креативів ми вважали за доцільне використовувати таку методику, як тест на креатшпість Дж.Плфорда.

Цей тест є одним з найбільш єфективних інструментів тестового психологічного діагностування творчо-продуктивної (креативної) обдарованості.    

    Всього в батареї тестів Дж.Гіяфорда її субтестів, з них 10 – на вербальну креативність, 4 – на невербальну. Тести призначені для тестування індивідів віком від 12 до 21 року. Надійність тестів коливається від 0,6 до 0,9.

    У цій роботі ми використовували такі завдання з тестів Дж.Гілфорда:

1) інтерпретація зображення – діагностованим пропонували три зображення, які можна витлумачити (відповісти на запитання: що це

таке?) по-різному;

2) використання предметів – пропонувалося у письмовому вигляді викласти найрізноманітніші способи використання (вживання) певних предметів;

3) конкретизація – діагностованим пропонують записати якомога більше принципово відмінних явищ чи предметів, які можуть мати

певну властивість.    

    Для роботи було обрано саме ці тести з кількох важливих причин. Тести на креативність, на жаль, не є однозначно достовірними. Але оптимальними, найбільш прийнятними в цьому контексті виявилися тести креативності Дж.Гілфорда. Різні джерела доводять високу надійність цих тестів. Позитивним с той факт, що тести дають змогу зробити дослідження компактним, не потребують спеціального оснащення. Тести апробовані на нашій вибірці, а це відіграло істотну роль у виборі тестів для дослідження.

    Ще один метод, який ми використовувала з діагностованими, – це референтометрія, процедура проведення якої подібна до соціометрії. Але ми внесли деякі зміни в проведення цього дослідження. Ми вибрали такий варіант, який не обмежує коло людей для вибору. В нашому випадку обмеженою є лише кількість обраних осіб (їхня кількість обмежувалася 3 представниками), але не існувало конкретного заданого і обмеженого кола осіб, з яких можна було зробити вибір. Діагностовано отримували таку інструкцію: «Якби у вас була можливість, то чию думку або враження про себе або якийсь предмет ви хотіли б знати?». Основним тут є ціннісний чинник.

 

 

 

 

ХІД ДОСЛІДЖЕННЯ

    У роботі використано результати виконання тестів Дж.Гілфорда учнями 6 – 9-х класів. Загальний масив залучених до роботи діагностованих г- 106 осіб. Серед них було 65 дівчат і 41 хлопець. Всі діагностовано були віком від 12до 15 років.

    Дослідження проводилося в кілька етапів:

• виявлення творчо обдарованих дітей (креатинів);

• формування двох груп діагностованих: групи креатинів і грипи некреативів;

• проведення референтометрії на цих двох групах.

    На першому ставилося завдання: виявити серед загального масиву учнів дітей, яких можна віднести до творчо обдарованих дітей за допомогою тестів Дж.Гілфорда. На цьому етапі робота, проводилася в класах, тобто мала групову форму. На основі результатів ми відбирали дітей, яких можна було віднести до креативів. Щоб потрапити до цієї групи, діагностованому необхідно набрати таку кількість балів, яка б свідчила про високий або

середній рівень вираженості творчої обдарованості.

    Цей етап був тривалим. Наприкінці було визначено групу діагностованих, яких можна віднести до креатинів. Ця група склала 30 осіб. Серед них було 23дівчат і 7хлопців.Визначено і групу діагностованих без особливої творчої обдарованості. До цієї групи ми також долучили 30 осіб (хоча вона є значно ширшою). Серед них є 15 дівчат і 15 хлопців. Таким чином, у нас після завершення першого етапу роботи сформовано дві групи діагностованих для подальшої роботи.

    Другий етап роботи – референтометрія. Робота потребувала індивідуального підходу, тому проводилася вже не в групах, а індивідуально з кожним діагностуваним. Це дослідження проводилося діагностованим. Це дослідження проводилося тільки в двох сформованих групах. Як підсумок другого етапу ми визначили коло референтних носіїв для креатинів і некреативів. Таку роботу можна подати за допомогою таблиць 1.2.

 

Таблиця 1

Коло референтних осіб (креатини)

 

Категорія 

Кількість виборів 

1 

Друзі, подруги 

19 

2 

Вчителі 

17 

3 

Сім’я, рідні

14 

4 

Кохана людина 

7 

5 

Актори, співаки 

2 

6 

Президент 

2 

7 

Казковий герой 

1

8 

Психолог 

1 

9 

Директор школи 

1 

10 

Незнайома людина 

1 

11 

Ідеальна істота (Бог) 

1 

12 

Тварина, природа 

1 

 

Таблиця 2

Коло референтних осіб (некреативи)

 

Категорія 

Кількість виборів 

1 

Друзі, однокласники 

22 

2 

Рідні, сім’я

15 

3 

Вчителі 

5 

4 

Мене не цікавить думка інших

3 

5 

Казковий герой 

2 

 

    Ми можемо побачити, що обрали наші діагностовано. На цьому другий етап роботи був завершений.

Аналіз та інтерпретація результатів

    Проведена нами робота дала змогу отримати результати, цікаві в межах проблеми творчої обдарованості.

    Як ми бачимо, коло референтних носіїв у випадку креативів містить 12 категорій, а саме: «друзі», «сім’я, рідні», «вчителі», «директор школи», «тварина», «психолог», «кохана людина», «відомі особистості» (актори, діячі), «президент», «казковий герой», «незнайома людина», «ідеальна істота (Бог)». Причому деякі з цих категорій широко представлені, а деякі ні. Як і можна було передбачити, найбільшою виявилася категорія «друзі» (19 виборів). Це, на нашу думку, пояснюється тим, що в цьому віці (підлітковий вік і початок юності) в дітей з’являється велика потреба у спілкуванні.

    На другому місці – категорія «вчителі» (17 виборів). Для креатявів важливе знати, як враження вони справляють на оточення. Вчитель є носієм певних знань, умінь, навичок. Тому думка вчителя є вагомою – це думка авторитету, компетентної особи. Креативи гостро відчувають брак знань, умінь, притаманних учителям. Набуття таких характеристик є дуже

важливим етапом у формуванні індивіда, а це можливо за допомогою ідентифікації з особистістю вчителя.

    Третє місце за кількістю виборів посіла категорія «сім’я» (14 виборів). Сім’я – це наше найближче оточення. Сім’я – найперший інститут виховання, тут ми отримуємо перші знання, уміння; робимо перші кроки. Тому не дивно, що в цій категорії стільки виборів.

    Наступною за кількістю балів є категорія «кохана людина». Вибір у якості референтного носія коханої людини (7 вибори) має свої нюанси. З одного боку, такий вибір свідчить про важливість міжособистісних взаємин для індивідів цього віку. З іншого боку, тут є момент непостійності, нестабільності.

    Наступні місця за кількістю виборів зайняла категорія «Президент» (2 вибори), категорія «Відома особистість» (2 вибори). Цей факт дуже яскраво виражає, механізм ідентифікації зі значущими іншими. Відомий діяч, актор – це ідеальні особи, які не належать до кола близького оточення дитини. Спілкування з такими особистостями може відбуватися лише у формі внутрішнього, ідеального діалогу. Але ця особа досягла високих результатів, тому вона є зразком для наслідування. Креатив приписує цій особі низку ряс, які, на його думку, притаманні їй і яких сам індивід не мас в актуалізованій формі. Тому для креатину ідентифікація з такою особистістю дуже важлива. Вона веде д6 підсилення наявних можливостей індивіда, формування позитивної «Я-концепції», що впливає на подальшу активність людини. Вибір референтним носієм відомої людини свідчить про високу мотивацію креатива до досягнення значних результатів. Ідентифікація допомагає почуватися сильнішим, що дозволяє подолати труднощі на шляху переходу до. самостійної творчості.

    Однакову кількість балів набрали такі категорії, як: «ідеальна істота (Бог)» (1 вибір), «тварина» (1 вибір), «казковий герой» (1 вибір), «психолог» (1 вибір), «директор школи» (1 вибір), «незнайома людина» (1 вибір). Вибір у якості референтної особи «тварини» і «казкового героя», на нашу думку, пояснюється тим, що вони є ідеальними істотами. Цей вибір є нестандартним, тому однозначного підходу до тлумачення цього явища немає. Це може бути виявом багатої уяви креативів, наслідком нестандартного підходу до різних явищ, здатності створювати оригінальні незвичні зразки тощо.

    Вибір референтною особою директора школи і психолога пояснюється, на нашу думку, та» само, як і вибір учителя.

    Категорія «незнайома людина» має 1 вибір. Привертає увагу той факт, що просто незнайома людина не належить до кола близького оточення. І її вибір у якості референтного носія може , свідчити проте, що вона чимось приваблює дитину. Можливо, тут відбувається приписування певних рис особистості, які є бажаними для дитини. Тому ідентифікація з такою людиною допомогає креатину залишатися самим собою, але при цьому відбувається підсилення можливостей дитини, що впливає на її творчість, самовираження.

    Цікавим для нас виявився той факт, що до кола референтних осіб потрапила така категорія, як «ідеальна істота (Бог)». Бог е для нас досконалістю, якої ми завжди прагнемо. Він наділений тільки позитивними рисами. Тому такий вибір може свідчите про прагнення людини досягнути вершин внутрішньої взаємодії, стати внутрішньо сильною Особистістю, саморозвиватися. Тому вважаємо, що наявність такої категорії є доказом нестандартного мислення творчо обдарованих дітей.

    До кола референтних носив у випадку креативів потрапляють люди, які не належать до близького оточення. Це може бути і психолог, і вчитель, і знайома людина, і відомі особистості. Висока вимогливість до себе потребує від креативів вибору в якості зразків компетентних осіб, авторитетів—людей, що досягай певних значущих результатів.

    Коло референтних носив У випадку некреативів передбачає такі категорії: «сім’я», «друзі, однокласники», «вчителі», «казковий герой», «мене ні цікавить думка інших». Найпоширенішими є категорії «Інші» та «сім’я».

    Порівнявши результати двох груп діагностованих, можемо визначите деякі Істотні розбіжності. Ми виявили, що коло референтних носіїв у випадку креативів є значно ширшим і більш розмаїтим, ніжу випадку некреативів. Є категорії; які подані у двох групах, але при цьому у випадках потенційних креативів не відбувається обмеження лише колом близького оточення, до кола референтних осіб залучаються і відомі особи, ідеали, що також підтверджує наші припущення.

завантаження...
WordPress: 22.96MB | MySQL:26 | 1,243sec