Нуклеїнові кислоти. ДНК

Тема. Нуклеїнові кислоти. ДНК

Мета: поглибити знання учнів про нуклеїнові кислоти;

сформувати знання про особливості будови молекули ДНК як біополімеру; значення ДНК у зберіганні і передачі спадкової інформації;
на прикладі наукових пошуків вчених, їх самовідданості виховувати учнів

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи та форми роботи:

I. Інформаційно-рецептивний:
1. Мовний (розповідь, бесіда).
2. Наочний (застосування таблиць, моделі ДНК).
II. Репродуктивний (виконання графічно-біологічного диктанту, письмового завдання, розв’язування вправи з молекулярної біології, розгадування кросворду).

 

Терміни та поняття: біополімери, мономери, нуклеїнові кислоти (лат. nucleus – ядро), нуклеотиди, ДНК, РНК, А, Г, Ц, Т, комплементарність, редуплікація

 

Обладнання: таблиці “Будова тваринної клітини”, “Будова нуклеотида”, модель молекули ДНК.

 

Девіз уроку.

«Дорога  довжиною в тисячу лі

починається з першого кроку».

Китайське прислів’я

 

Хід уроку.

І.       Організаційних момент.

Психологічний тренінг: «Працюємо разом – досягнемо більше, тому, що…»

 

ІІ.      Актуалізація опорних знань.

Індивідуальне опитування учнів за картками

Завдання № 1.

1. Складні органічні сполуки клітини, що мають величезну молекулярну масу і в житті клітини відіграють першорядну роль.
2. Мономери білка.
3. Складна сполука білка, що являє собою довгий ланцюг, у якому багаторазово повторюється одна й та ж сама проста структура.
4. Складова частина полімеру.
5. Які хімічні елементи містяться у будь-якому білку?
6. Назвіть міцний хімічний зв’язок між двома амінокислотами.
7. Спосіб існування білкових тіл.

Завдання № 2.

Яку структуру білка визначає:
1) послідовність АК у молекулах?
2) спіралізація поліпептидного ланцюга?
3) утворення дисульфідних зв’язків?
4) об’єднання кількох білків у глобулі?
5) сполучення АК між собою?

 

ІІІ.    Мотивація навчальної діяльності.

Історія відкриття нуклеїнових кислот.

Нуклеїнові кислоти відкрив швейцарський вчений Ф. Мішер у 1868 р. Дані речовини були виділені з ядер клітин гною. Кожного дня Мішеру доставляли з найближчої лікарні кошик з використаними гнійними бинтами. Хімічний склад гною вчений і повинен був визначати. Спочатку він виявив у гною білки. Треба було і білки розчинити.

Вчитель, зупиняючи учня, задає проблемне завдання учням:
– Скажіть, будь ласка, чим, на вашу думку, зміг подіяти вчений, щоб розчинити білки?

Учні відповідають, і учень продовжує повідомлення далі.

Під дією НСІ і пепсину гній з бинтів розчинявся, а замість огидної маси в колбі був білий каламутний розчин. Коли Мішер капнув розчин на скло і подивився на нього в мікроскоп, то побачив, що клітини розчинилися, але чомусь не повністю. В рідині плавали дрібні частки. Це могли бути тільки ядра клітин…
Далі, шляхом хімічного аналізу, він виявляє, що в ядрах міститься якась речовина кислотного характеру. Нову речовину вчений назвав нуклеїном.

Вчитель після закінчення повідомлення знову звертається до учнів:
– Як ви вважаєте, чому Мішер дав саме таку назву цій речовині – нуклеїн?

 

ІV.    Повідомлення теми і теми уроку.

(Монітор комп’ютера).

План

1. Нуклеїнові кислоти як біополімери.

2. Особливості будови молекули ДНК:
а) з’єднання нуклеотидів у нитки ДНК;
б) відкриття Е. Чаргаффа (принцип комплементарності нуклеотидів);
в) просторова структура ДНК.

3. Структура ДНК.

4. Властивості ДНК.

5. Редуплікація та значення ДНК.

 

 

V.      Надання необхідної інформації.

1. Нуклеїнові кислоти як біополімери.

2. Особливості будови молекули ДНК:
а) з’єднання нуклеотидів у нитки ДНК;
б) відкриття Е. Чаргаффа (принцип комплементарності нуклеотидів);
в) просторова структура ДНК.

3. Структура ДНК.

4. Властивості ДНК.

5. Редуплікація та значення ДНК.

 

 

 

 

б) У 1950 р. американський вчений Е. Чаргафф виявив рентгеноструктурним аналізом такі закономірності кількісного вмісту залишків азотистих основ у молекулі ДНК:
Число аденінових залишків у будь-якій молекулі дорівнює числу тимінових (А = Т) , а Г = Ц. В свою чергу, дорівнюють і їхні суми: А + Г = Т + Ц.
Це відкриття сприяло подальшому з’ясуванню просторової структури ДНК та її ролі у передачі генетичної інформації від одного покоління до іншого.
Чітку відповідність нуклеотидів у двох ланцюгах назвали комплементарністю (від лат. комплементум – доповнення).

в) Далі в 1953 р. Джеймс Уотсон (американський біохімік) та Френсіс Крік (англійський фізик) запропонували модель просторової структури ДНК, яка складається з двох ланцюгів, які з’єднуються між собою за допомогою водневих зв’язків, які виникають між залишками азотистих основ, які, в свою чергу, чітко відповідають стосовно розташуванню один відносно одного. Відповідно но запропонованої моделі, будова ДНК: 2 ланцюги нуклеотидів обвивають один одного, створюючи закручену праворуч спіраль. Діаметр спіралі 2 нм.
Встановлення просторової структури ДНК дозволило пояснити механізм запису генетичної інформації в молекулах ДНК.
За відкриття молекулярної структури ДНК вони були удостоєні Нобелівської премії (1962 р.).

 

 

 

5. Редуплікація (лат. редуплікатіо – подвоєння) – процес самоподвоювання молекули ДНК, який забезпечує точне копіювання генетичної інформації і передачу її від покоління до покоління.
Самоподвоєння ДНК відбувається в період інтерфази перед діленням клітини. При цьому молекула ДНК починає роздвоюватись, і напроти одного ланцюга синтезується другий ланцюг молекули ДНК, комплементарний першому. В результаті замість однієї молекули ДНК утворюються дві, причому обидві є точними копіями материнської молекули.
Лауреат Нобелівської премії Дж. Кендрю в 1964 році сказав, що ДНК є “ниткою життя”, і це дійсно так, оскільки значення цієї речовини полягає в зберіганні та передачі спадкової інформації.

 

 

VІ.    Інтерактивна вправа.

Розв’язування вправи з молекулярної біології

Одна із спіралей фрагменту ДНК має такий склад нуклеотидів:
…Г-Г-Г-Ц-А-Т-А-А-А-Ц…
Визначити порядок чергування нуклеотидів у другій спіралі фрагменту ДНК.

 

 

VІІ.   Рефлексія.

 

По горизонталі:
8. Мономер білка.
9. Білок, що міститься в червоних кров’яних клітинах.
10. Частина молекули амінокислоти.
11. Один з білків, що міститься в яйці.
12. Білок-каталізатор.
13. Хімічний елемент, що входить до складу амінокислот.
14. Сполука, утворена хімічним зв’язком СО-NH.
15. Спосіб існування білкових тіл.

По вертикалі:
1. Один з білків, що виконує гормональну функцію.
2. Фермент, який розщеплює пероксид водню.
3. Проста структура у ланцюзі полімеру, що повторюється.
4. Моносахарид, що міститься у молоці.
5. Фермент, який розщеплює РНК.
6. Порушення природної структури білка.
7. Хімічний елемент, що входить до складу всіх органічних речовин.
8. Мономер ДНК і РНК.
9. Основа, властива РНК.

 

 

VІІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання і мотивація.

 

ІХ.    Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал в підручнику. Скласти кросворд .

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

11 Тема Нуклеїнові кислоти ДНК (26.4 KiB, Завантажень: 38)

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

11 ДНК (144.5 KiB, Завантажень: 20)

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 1,047sec