Нова виборча система в Україні

Тема: «Нова виборча система в Україні»

Мета: ознайомити учнів із загальними засадами виборів та видами виборчих систем в тому числі змішаної виборчої системи; формувати в учнів розуміння необхідності та доцільності участі кожного у виборах, залежності долі країни від активності кожного громадянина у виборчій кампанії.

Обладнання: Конституція України, роздатковий матеріал (витяги із законодавства України),
Основні поняття: вибори, виборчі системи,зміщана виборча система, бюлетень.

Тип заняття: комбінований.

Структура заняття

  1. Організаційний момент
  2. Актуалізація опорних знань та вмінь
  3. Вивчення нового матеріалу:

а) Види виборчих систем

б) Порядок проведення виборів

  1. Закріплення нових знань та вмінь учнів.
  2. Підсумки уроку

Хід заняття

  1. 1.  Організаційний момент
  2. 2.  Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

Індивідуальне завдання (виконується на дошці) Відтворити схему «Форми народовладдя в Україні». Бесіда.

  1. Які види референдумів передбачено законодавством?
  2. Хто має право призначити референдум?
  3. Які питання можуть розглядатися референдумом
  4. 3. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

Проведення виборів, наявність легітимних, вільно обраних демократичним шляхом органів влади та самоуправління є обов’язковою ознакою демократичної держави.

 

  Колективна робота за завданням. Спираючись на повідомлення засобів масової інформації, назвіть виборчі посади в нашій країні. (Учитель доповнює відповіді учнів, що, як правило, називають Президента України, народних депутатів, рідше — голів села, селища, міста та депутатів місцевих Рад.)

 Розповідь вчителя.

Виборча система— це встановлений Конституцією та законами порядок проведення та визначення результатів виборів. Існують три різновиди виборчих систем, кожний з яких має багато конкретних варіантів: мажоритарна, пропорційна та змішана.

Перший виборчий закон в незалежній Україні був прийнятий на восьмій сесії Верховної Ради України II скликання 18 листопада 1993 р. Закон складався з XII розділів, які містили 52 статті. Законом встановлювалась мажоритарна система абсолютної більшості, тобто обраним вважався той кандидат, “який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, але не менше як 25% від числа виборців, внесених до списку виборців даного округу”. Другий тур виборів також відбувався за системою абсолютної більшості. В ст. 43 Закону було введено ліміт явки виборців на виборчі дільниці: “…вибори вважаються такими, що не відбулися, якщо в них взяло участь менше як 50% від числа виборців, внесених до списку виборців даного округу”.

Дані статті Закону привели до того, що 2 7 березня 1994 р. було обрано всього 49 депутатів. Тільки після другого туру виборів 10 квітня 1994 р. Верховна Рада України розпочала свою роботу.

Сутність мажоритарної виборчої системи полягає у тому, що для обрання кожному кандидату треба набрати більшість голосів виборців певної території або країни. Зрозуміло це буде на умовному прикладі виборів. Припустимо, що призначено вибори до парламенту. У виборчому окрузі висунуто три кандидати — А., Б., В. Округ налічує 100 000 виборців. Унаслідок голосування виявилося, що за кандидата А. подано 45000 голосів, кандидата Б.— 20000;кандидата В.— 25000

 Завдання.

Висловіть аргументовану думку щодо причин «нестачі голосів». (Якщо учні не зможуть надати відповідь, учитель повинен пояснити, що певна частина виборців ігнорує вибори, не бере в них участі, а дехто голосує проти всіх кандидатів, не підтримує жодного

кандидата.)

Наслідками виборів у наведеному прикладі є обрання кандидата.  Отже, принцип мажоритарності — це обрання того, хто набрав більше голосів виборців серед кандидатів.

Слід пояснити різницю між мажоритарною системою абсолютної та відносної більшості. Так, за системи відносної більшості обраним вважається той, за кого віддано більше голосів, аніж за його суперників (більшість відносно інших кандидатів). За такої системи у наведеному вище прикладі буде обраний кандидат А. У випадку використання системи абсолютної більшості для перемоги кандидату необхідно набрати абсолютну більшість голосів — більше 50 %. За такої системи жоден з кандидатів у наведеному прикладі не буде обраний. Для визначення переможця потрібен другий тур виборів, у якому голосування провадиться лише за двома кандидатурами, що набрали відносну більшість в першому турі.

Проведення виборів до Верховної Ради України в 1994 р. відповідно до мажоритарної системи абсолютної більшості засвідчило, що така система не може ефективно використовуватись на теренах України. По-перше, конституційний склад Верховної Ради так і не був обраний. По-друге, дана система показала себе в Україні неекономічною, оскільки потрібно було проводити цілий ряд довиборів. По-третє, у громадян внаслідок циклу перевиборів виникла апатія до політичного процесу в суспільстві, тому через неявку виборців у багатьох округах народні депутати взагалі не були обрані. По-четверте, дана виборча система не сприяла структуруванню парламенту, що не дозволило йому ефективно працювати. Партійний склад парламенту виявився досить строкатим при наявності великої кількості безпартійних кандидатів.

 

Проміжний підсумок.

Учитель визначає, що при мажоритарній системі обраним буде вважатися кандидат, що в окремому окрузі набрав більшість голосів.

Завдання.

Назва виборчої системи — пропорційна, отже депутатські місця розподілятимуться пропорційно до кількості отриманих голосів. Визначте кількість депутатських місць?.

Розв’язання. Скласти відповідну пропорцію: 10 млн виборців — 100 місць, 2,0 млн виборців — ?, 4,5 млн виборців — ?, 3,5 млн виборців — ?. (Учитель разом з учнями веде розрахунки .)

Проміжний підсумок.

Отже, при пропорційній виборчій системі в боротьбі беруть участь не окремі особи, а партії, виборчі блоки, місця розподіляються пропорційно отриманих голосів.

Розповідь учителя

Після прийняття нової Конституції України (1996 р.) чи не найважливішим кроком на шляху реформування суспільного життя стало прийняття у вересні 1997 р. нового Закону “Про вибори народних депутатів України”. Цей закон закріпив основні засади і принципи нової змішаної виборчої системи в нашій державі.

Відповідно до нового закону про вибори, політичні партії ставали повноправними суб’єктами виборчого процесу, оскільки 225 депутатів обиралися в одномандатних виборчих округах, а інші 225 — за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій.

При змішаній виборчій системі поєднуються елементи мажоритарної і пропорційної систем: у більшості випадків частина депутатів обирається за пропорційною системою, частина — за мажоритарною.

Отже,  виборча система, згідно з новим виборчим законом, залишається змішаною (пропорційно-мажоритарною): 225 депутатів обираються за пропорційною системою у багатомандатному загальнодержавному виборчому округу за виборчими списками від політичних партій (виборчих блоків), а інші 225 — обираються за мажоритарною системою відносної більшості. Тривалість виборчого процесу, згідно з законом — 90 днів. Сам виборчий процес включає такі етапи: 1) складання списків виборців; 2) утворення одномандатних округів; 3) утворення виборчих комісій; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; б) голосування; 7) підрахунок голосів та встановлення результатів виборів; 8) реєстрація обраних депутатів.

Слід зауважити, що в новому законі вперше були чітко визначені суб’єкти виборчого процесу, визначені їх права та обов’язки. Ними є:

1)громадяни України, які мають право голосу;

2)виборчі комісії;

3)кандидати у депутати, зареєстровані у порядку, встановленому законом;

4)партії (блоки), які висунули кандидатів у депутати;

5)органи державної влади та місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом;

6)офіційні спостерігачі від партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, від іноземних держав і міжнародних організацій.

Кожна з розглянутих виборчих систем має свої недоліки та переваги. Пропорційна виборча система використовується у Німеччині (для обрання нижньої палати — бундестагу), Ізраїлі, Франції; мажоритарна — у СІЛА, Великій Британії; змішана — у Росії, Грузії, Україні.

2. Порядок проведеная виборів. Евристична бесіда.

Висловіть аргументовану думку щодо етапів проведення виборів.

Учням необхідно згадати інформацію засобів масової інформації під час проведення передвиборчих кампаній та безпосередньо виборів, які проводилися в Україні, врахувати принципи виборів. За необхідності учитель допомагає учням навідними запитаннями.

Учитель узагальнює та коригує відповіді учнів, визначає основні етапи виборчої кампанії: формування виборчих округів і дільниць, виборчих комісій, складання списків виборців, висунення кандидатів та їх реєстрація,

передвиборча агітація, голосування, підведення підсумків та їх оголошення, реєстрація обраних кандидатів.

При цьому учителю необхідно звернути увагу учнів на основні моменти голосування, які має знати кожен виборець.

1. Кожен виборець має голосувати особисто, голосування за інших (навіть
найближчих родичів), за дорученням тощо не допускається.

  1. Кожен виборець бере участь у виборах на виборчій дільниці, де його внесено до списку виборців відповідно до місця проживання.
  2. Виборчий бюлетень видається членом виборчої комісії на підставі документа, який посвідчує особу (паспорта, військового квитка).
  3. При отриманні бюлетеня виборець має розписатися у списку виборців та у відривному талоні на виборчому бюлетені.
  4. Для того, щоб висловити свою думку, виборець в кабіні (кімнаті) для таємного голосування ставить певну позначку («галочку», хрестик тощо) проти прізвища кандидата, назви партії або варіанта рішення, яке він підтримує, або проти речення «Не підтримую жодного кандидата (жодної партії)». Виборець має право зробити лише одну позначку, бюлетень, у якому зроблено більше однієї позначки або не зроблено жодної, вважається недійсним.
  5. Здійснивши вибір, виборець опускає бюлетень в скриньку для голосування.

4.    Закріплення знань та умінь учнів

 Колективна робота за завданнями.

  1. Назвіть форми прямого народовладдя.
  2. Визначте різницю між референдумом та виборами.
  3. Схарактеризуйте принципи, на яких провадяться вибори та референдуми.
  4. Складіть перелік виборчих систем.

5.  Підсумок уроку

Учитель аналізує роботу учнів на уроці і зазначає, що саме шляхом участі у виборах громадяни найчастіше реалізують своє право на участь в управлінні державою. Тому в інтересах кожного громадянина бути свідомим виборцем.

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,341sec