НЕМАЄ ВИЩОЇ СВЯТИНІ, ЯК ЧИСТЕ СЯЙВО ДОБРОТИ

НЕМАЄ ВИЩОЇ СВЯТИНІ, ЯК ЧИСТЕ СЯЙВО ДОБРОТИ

 (Виховна година)

Мета. Допомогти учням зрозуміти сенс людського життя, визначити своє місце в ньому. Сприяти вихованню в них активної життєвої позиції, людяності, чесності, ми­лосердя, доброти. Спонукати до самовихо­вання і самовдосконалення.

Обладнання. Мультимедійна система, магнітна дошка, заготовка для букету «добра» (листя, квіточки з написами: вдячність, доброзичливість, милосердя, чемність, небайдужість), мультфільм «Просто так», фрагменти фільму «Опуда­ло», режисер Р. Биков, «Мосфільм», 1982, пам’ятки-сувеніри, фотокартки із зобра­женням щасливих сімей, фотокартки са­мотніх літніх людей, пісня «Родительский дом» Ю. Антонова, «Твори добро» Шури.

На екран спроектовано вислів:

Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти!  

                                                          О. Довгий

1-й учень. Нам би про душу хоч не забути,

Нам би хоч трохи добрішими бути,

Ми лише раз, так уже повелося,

Живемо на цій грішній землі…

2-й учень. Хай прокинуться сплячі душі,

Що як квіти у квітнику,

Що потребують дощу і суші

На довгім життєвім шляху.

3-й учень. Хай романтика віри й любові,

Слова людського тепла и доброти

Нам порожнини в душах заповнить,

Куди вже війнули байдужі вітри.

(Показ мультфільма «Просто так»).

 1-й    ведучий.    Як    добре,    коли    всі усміхаються, коли навколо панує радість та порозуміння. Але від чого це залежить? Чи від кого? А може, починати треба із себе?

2-й ведучий. Звичайно, кожен може ска­зати: «Що я можу зробити? Хто мене по­слухає? Я ще малий, а світ навколо такий жорстокий». Та чи буде він правий?

1-й ведучий. Тож давайте спробуємо розібратися, де починається добро, чи лег­ко бути добрим у наш час і чи потрібно це?

2-й ведучий. Героям мультику, що ми щойно переглянули, було легко: подарува­ли букет, сказали «Просто так» і вже настрій поліпшився, і вже прийшло відчуття щастя. Нам складніше – у нас та­кого букета немає…

1-й ведучий. Так у чому справа?! Ми теж можемо скласти свій букет добра. Та тільки складатися він буде з незвичай­них квітів. Яких саме, давайте з’ясуємо всі разом.

(На магнітній дошці – букет без квіточок)

2-й ведучий. А щоб наш букет був дійсно добрим, для збирання квітів ми запрошуємо експертів із добрих справ (заздалегідь підготовлені діти).

1-й ведучий. Давайте з’ясуємо, яка ж квітка має бути першою в нашому букеті?

1-й експерт. Чи можемо ми називати доброю людиною ту, яка не є вдячною і не поважає своїх найближчих, найдорожчих людей? Батько й мати, бабуся й дідусь – це люди, чиєю любов’ю і вічною турботою ми завжди зігріті. А чи завжди ми пам’ятаємо про них, платимо їм за це ува­гою? Можливо, інколи ми забуваємо про них у щасливі й радісні хвилини. Але ко­ли у нас горе, біда, то чомусь ми завжди повертаємося до батьківського дому, до маминої безмежної доброти, до бабусиної теплоти, до дідусевої мудрості.

(Звучить фрагмент пісні «Родительс­кий дом». На екран проектуються фото щасливих сімей)

Першою квіткою нашо­го букету буде «Вдячність» (прикріпля­ють до букету).

2-й експерт. Що заважає нам бути доб­рими? Чому інколи, знаючи як вчинити добре, ми робимо навпаки? (Демонстрація уривків з кінофільму «Опудало» режисер. Р. Биков, «Мосфільм», 1982. Обговорення вчинків Олени та Діми. Підвести дітей до висновку: Олена взяла провину на себе, бо була доброю і вірила в те, що Діма зізнається в скоєному. Діма злякався ста­ти «білою вороною», і не тільки не зізна­вався, а й зрадив Оленку як усі й почав знущатися з неї. Ним керували такі по­чуття: боягузтво, безчесність, брех­ливість і т.д.).

– Чому промовчали ще двоє дітей, які знали   правду?   Вони   були   байдужими!

Тому друга квіточка, яку ми приєднаємо до нашого букету, називається «Небайдужість».

3-й експерт. Ставитися до інших відкри­то, по-товариськи, дружньо, з при­хильністю може лише добра людина. Да­вайте дізнаємось на скільки товариським є кожен із вас.

(На   екрані   проектуються   питання тесту. Експерт озвучує).

Тест

(При відповіді «так» зараховується 1 бал).

1. Чи звертаєш увагу, який настрій у од­нокласників, коли заходиш до класу?

2. Чи приємно тобі називати одноклас­ників по імені?

3. Під час сварки ти намагаєшся образи­ти однокласника?

4. Якщо кого-небудь із дітей звинуватив без причини вчитель, ти будеш його захищати?

5. Якщо однокласник попросив у чомусь допомогти йому, ти погодишся?

Ключ до тесту: 4-5 балів – ти хороший товариш. З бали – ще трішки придивись до себе, в тебе все вийде.

1-2 бали – все залежить тільки від тебе, хочеш бути краще – зміни себе сам.

Як каже нам Біблія: «Тож усе чого тіль­ки бажаєте, щоб чинили вам люди, самі чиніть їм і ви…».

 3-й експерт. Третю квіточку ми назвемо «Доброзичливість»

4-й експерт. Усі ми люди на цій великій Землі. Всі ми – різні. Скільки людей – стільки характерів. У кожного з нас є своє світобачення, світосприйняття, інтереси, уподобання, плюси і мінуси у характері. Та об’єднує всіх в одне ціле, яке нази­вається словом «людство», те, що народилися ми із лона матері. І для кожного з
нас, мабуть, найріднішим, найдорожчим є, насамперед, – родина, батьки. Дорогими і також є дім, у якому живемо, вулиця, школа, село, знайомі. Тому в житті всім
нам дуже важливо вміти спілкуватися з іншими, щоб бути щасливими та успішно вчитися, працювати.

Отже, норми і правила поведінки встановлюють самі люди, а їхнє дотримання робить   життя  й  спілкування  людей  гуманнішим, ефективнішим, зручнішим.
         На думку приходить вислів французького філософа, математика, фізика і письменника XVII ст. Б. Паскаля: «Правила доброї поведінки відомі з давніх-давен, річ за дрібницею – вміти користуватися ними». Звичайно, вжите слово «дрібниця» – насправді означає дуже багато. Адже коли  порушуються правила поведінки, етикет спілкування, створюються конфліктні ситуації, виникає роздратованість, злість, і     ні про яке добро вже мова не іде.  Тому необхідною   квіткою   в   нашому  букеті  є «Чемність».

5-й експерт. Чемність і чуйність, співпе­реживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було в характері нашого ук­раїнського народу. У наших традиціях спо­конвіку зберігалася звичка наділити про­хаючого, прихилити подорожнього, надати допомогу немічному, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого. Чи збереглася ця звичка до сьогодні? Як часто в потоці щоденної ме­тушні ми забуваємо, що поруч живуть лю­ди самотні, залишені дітьми, одинокі, для яких елементарний вияв нашої уваги, доб­ре слово, привітна усмішка є своєрідним рятівним колом у буднях. (Проектуються фото самотніх літніх людей). В Україні проживає майже 2млн. одиноких людей. Близько 200 тисяч із них – в будинках-інтернатах, їх об’єднує немічність і са­мотність. У злигоднях живуть 50 тисяч на­ших земляків. Близько 10 тисяч із них мешкають у напіврозвалених халупах, 70 тисяч – ті, що отримують пенсію, якої не вистачає для прожиття. Це така невтішна правда життя.

1-й учень. Живе одинока людина,

Чому ж ми проходимо мимо?

Живе одинока людина

Ніким у житі нелюбима.

2-й учень. І серце у неї відкрите

Для ласки людської й привіту,

Печальним льодком оповите.

Віддалене горем від світу.

3-й учень. Чому ж ми не прийдемо в хату,

її не покличем з собою?

Бо буде одна вікувати

Людина з своєю журбою.

4-й учень. Нам легше, бо ми не самотні.

Ходімо ж до неї в світлицю,

І серце людини з безодні

Полине над нами, як птиця.

6-й експерт. Родина – природний осере­док найглибших людських почуттів, де ди­тина засвоює основи моралі серцем і ду­шею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого. Батьки – головні природні вихователі дитини. Але часом буває так, що дитина позбавлена найнеобхіднішого –родинного тепла, затишку, турботи. Так, інколи доля розпоряджається таким чи­ном, що батьки йдуть із життя. І тут уже нічого не вдієш… Та частіше, діти стають сиротами при живих батьках. Статистика свідчить:   за  5  років  1795  жінок  вбили

своїх первонароджених дітей; 6 тисяч ма­терів залишили дітей у дитбудинках, декілька тисяч батьків позбавлені батьківських прав.

1-й ведучий. Що ж потрібно зробити для того, щоб згадані добрі звички і традиції. оте всенародне милосердя, що здавна було властиве нашому народові, зберегти на віки?

2-й ведучий. Напевне, треба менше гово­рити про добро, а просто проявляти мило­сердя до тих, кому воно потрібне.

1-й експерт. Найбільшою квіткою нашо­го букету добра стає квітка «Милосердя».

1-й ведучий. Будьте добрими, людяни­ми, милосердними, терпеливими. Нехай не черствіють ваші душі в щоденних клопотах, бережіть свої серця від усього злого.

2-й ведучий. А зараз, ми хочемо подару­вати вам пам’ятки про нашу сьогоднішню зустріч і просимо пам’ятати про те, що ще князь Київської Русі Володимир Мономах у своєму «Повчанні» закликав:

  • не забувайте убогих, подавайте сиро­там, захистіть вдову;
  • не майте гордощів у своєму серці, старших шануйте;
  • не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово мовте;
  • на світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: «Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю і добром виправдав життя своє».

(Лунає пісня «Твори добро». Експерти роздають пам’ятки всім присутнім у залі).

Вчитель. Ось і зібрали ми наш букет доброти. І нехай ця година доброти пере­росте у щоденну потребу робити добро. Всім нам нелегко у сьогоднішній скрутний час, але пам’ятаймо, що поруч є люди, яким набагато гірше. А ми можемо і по­винні хоч на крихітку покращити їхнє життя.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

НЕМАЄ ВИЩОЇ СВЯТИНІ (22.6 KiB, Завантажень: 2)

завантаження...
WordPress: 22.81MB | MySQL:26 | 0,319sec