Народні музичні інструменти

УРОК 10

Тема. Народні музичні інструменти

Мета.

  • Ознайомити учнів з українськими народними інструментами та особливостями їхнього звучання, розглянути різновиди струнних, духових та ударних інструментів та особливість їх звучання;
  • розвивати творчу уяву, фантазію, слухацькі та вокально-хорові навички; вміння учнів розрізняти на слух звучання окремих народних інструментів;
  • закріпити поняття «троїсті музики»;
  • виховувати кращі моральні якості особистості, ціннісне ставлення до літератури, музики, народної творчості, почуття прекрасного.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент; диск для слухання музики у 5 класі; набір ілюстрацій «Музичні інструменти»; набір карток для творчого завдання; ілюстрації до української народної казки «Чарівна скрипка»; нотні зошити.

ТЗН: музичний центр.

Основні поняття для засвоєння: кобза, бандура, волинка, троїсті музики.

Музичний матеріал:

• українська народна пісня «Як ішов я з Дебречина додому»; шотландські награвання «Грай, волинко» – слухання;

• вірші М.Воньо і П.Карася, музика М.Балеми. Пісня «Козацькому роду нема переводу» – виконання.

Хід уроку.

  1. Організація учнів до уроку. Музичне вітання.

    2. Актуалізація опорних знань.

    1) Мозковий штурм:

    – Які народні пісні ми називаємо історичними?

    – Хто такі кобзарі? Кому із них був поставлений пам’ятник? Розкажіть про цю легендарну людину.

    – Як ви гадаєте, чому Т.Г.Шевченка теж називають Кобзарем?

    – Який твір ми слухали на попередньому уроці? Хто його автор?

    – Що вас вразило у біографії М.В.Лисенка?

    2) Презентація учнями власних міні-проектів «Улюблена народна пісня моєї родини».

    3) Демонстрація ілюстрацій до вивченої пісні «Козацькому роду нема переводу».

    3. Розвиток вокально-хорових навиків. Виконання пісні «Козацькому роду нема переводу»:

    – розспівка;

    – виконання пісні хором;

    – виконання пісні у квартеті.

    4. Мотивація до уроку, повідомлення теми і мети

    – Відгадайте загадку:

    Україну прославляє, У похід її з собою

    хоч не знає слів, Брав козак Мамай,

    Тугу людям розганяє……….. Мов ясну леліяв зброю.

    Многострунний спів……….. Хто вона: вгадай?(Бандура)

    Сьогодні на уроці ми будемо говорити про народні інструменти, українські зокрема. Ви дізнаєтесь про історію їх виникнення, навчитесь розпізнавати їх звучання.

    – Які українські народні інструменти ви знаєте?

    5. Сприймання нового матеріалу.

    – Розповідь вчителя. Музичні інструменти з’явилися у процесі трудової діяльності людини. Найдавнішими вважають ударні інструменти, звуки яких

    задавали певний ритм і допомагали організувати групову роботу. Перші духові музичні інструменти слугували для передачі звукових сигналів на досить велику відстань. Наші предки виготовляли їх
    із рогів та трубчастих кісток тварин, раковин молюсків, стебел очерету та інших рослин. Струнні інструменти з’явилися значно пізніше — їх
    прообразом був лук із туго натягненою тятивою. Струнні інструменти люди не використовували у практичній діяльності як ударні та духові, а створювали їх для власного задоволення. У процесі економічного і культурного розвитку суспільства музичні інструменти вдосконалювали та створювали нові. У часи Київської Русі на теренах України були поширені гуслі, дерев’яні труби, роги, бубни й різні свирілі, пищалі та сопілки. На Запорозькій Січі популярними інструментами стали литаври, барабани, козацькі сурми і труби.

    У сучасній Україні народні інструменти входять до складу найрізноманітніших ансамблів та оркестрів.

    Самостійна робота: опрацювати текст у підручнику (ст.53-54)

    Виконання творчого завдання: розгляньте малюнки на картках
    та спробуйте встановити відповідність між зображеними музичними
    інструментами та їхніми характерними ознаками.
    Для виконання завдання необхідні пари карток:

    із зображенням інструментів: сопілка, бубон, басоля, бандура,

    цимбали, волинка.

    із надписами:

    а) дерев’яний духовий інструмент з високим тембром;

    б) ударний інструмент;

    в) струнно-смичковий інструмент з низьким тембром;

    г) струнно-ударний інструмент;

    д) струнно-щипковий інструмент;

    е) духовий інструмент з міхуром та декількома трубками.

    Про особливості українських народних інструментів.

    Духові інструменти мають різні тембри, які легко розпізнати на слух: ніжний звук сопілки, закличний сигнал сурми або густий і надзвичайно сильний звук трембіти. Багатоголосна волинка — колоритний народний інструмент, що

    складається з декількох трубок, які кріпляться до торби або міхура з повітрям. Побутував переважно серед пастухів і набув значного поширення у середньовічній Європі. В Україні з’явився приблизно у XVI ст. та отримав багато синонімічних назв: «дуда», «коза», «баран», «міх». Цікаво, що волинка входила до полкового оркестру Війська Запорозького.

    На струнних інструментах звук утворюється по-різному: бандура, кобза і домра потребують щипкового дотику, на басолі й гудку грають смичком, а на цимбалах звук видобувають ударами паличок по струнах.

    6. Музичний словничок. Дослідження.

    Учні з’ясовують з допомогою музичних словників та ілюстрацій у підручнику (ст.55) значення поняття «троїсті музики».
    Виписують самостійно визначення у нотні зошити. Діляться з вчителем результатами дослідження.

    7. Слухання музики.

  • Послухайте українську народну пісню «Як ішов я з Дебречина додому» у виконанні троїстих музик. (Слухання)
  • Про що розповідається у пісні? Який її характер? Які музичні інструменти звучать? Охарактеризуйте тембр кожного інструмента та розкажіть про особливості його звучання. У чому незвичність виконання цієї пісні? Які засоби музичної виразності допомогли композиторам створити яскраві музичні образи?
  • До вашої уваги шотландські награвання «Грай, волинко»
  • Яку інструменти ви впізнали,слухаючи другий твір? Який музичний інструмент виконує соло? Порівняйте з українською музикою троїстих музик.

8. Музична скарбничка казок і легенд. Вступне слово вчителя (мотивація):

– ще з давніх-давен наші предки розуміли, як впливає музика на людину. Тому з любов’ю та захопленням розповідали про народних умільців, які майстерно володіли мовою звуків. Це є свідченням того, що народ завжди цінував і з великою повагою та любов’ю ставився до музикантів-аматорів, які силою свого мистецтва допомагали творити добро, несли людям радість. Так народжувались музичні образи в казках, легендах та оповіданнях. Яскравим прикладом цього є українська народна казка «Чарівна скрипка».

Слухання української народної казки «Чарівна скрипка» (літературне читання; диск для слухання музики у 5 класі). Демонстрація ілюстрацій до казки.

Обговорення казки:

– Яку чудодійну силу мала скрипка Петрика?

– Як Петрик зі своєю чарівною скрипкою допомагав селянам?

– Як і чому графа було покарано?

– Чи виникла б ця казка, якби не було музики?

9. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці з коментарем.

Що нового дізнались на уроці? Звучання яких українських народних музичних інструментів вам найбільше до вподоби?

– Оберіть з поданих музичних інструментів ті, які використовують троїсті музики ( малюнок у підручнику, ст..58).

– Як ви вважаєте, чи має музика чарівну силу та як це проявляється?

10. Домашнє завдання.

– знайти і записати загадки про українські народні інструменти;

* (Завдання підвищено складності, виконується за бажанням, на вибір).

*Дослідити походження кобзи і бандури. Порівняти ці інструменти.

* Створити ілюстрацію до української народної казки «Чарівна скрипка».

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,493sec