НАЙДАВНІШІ ПАМ’ЯТКИ СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА

Мета: розглянути священні книги народів світу: Веди, Коран, Біблію

з точки зору їх загальнокультурного значення, наголосити на

відображенні в них священної історії та естетичних норм

існування людства; виховання терпимості до культури та

релігійних поглядів інших народів світу; розвивати навички

сприйняття лекцій.

Зміст роботи.

Проблемне запитання: «Чому інтелігентна людина ХХI ст. має

Знати про такі найдавніші пам’ятки людської культури, як Веди,

Коран, Біблія?»


Лекція вчителя.

З давніх часів люди колективно створювали міфи, в яких

відображались їхні уявлення про світ, природу та людину. Згадаймо:

_ Які причини виникнення міфів?

_ Чи можна їх назвати явищами мистецтва слова?

_ Міфи яких народів вам відомі?

 


1. Міфологія є основою мистецтва різних народів, а саме греків та єгиптян: «Коли читаєш твори античної літератури, складається враження, що греки, як єгиптяни, які їх наслідували, жили наполовину в реальному, наполовину у вигаданому світі, постійно відчували незриму присутність богів. Ось чому у своєму мистецтві вони розповідали головним чином про цей величний світ богів та героїв».

Міфи відбилися і в обрядових піснях різних народів,зокрема в народних обрядах українців – колядуванні, щедруванні, святі Івана Купала, а також у різних віруваннях – християнстві, мусульманстві, іудаїзмі та ін., у найдавніших пам’ятках словесної культури, як от Ведах, Корані та Біблії.

Веди (від санскр. «знання») – перші найдавніші пам’ятки індійської стародавньої літератури, що виникли вкінці II тис. – I половині I тис. до н. е., до появи буддизму. Вони складаються з чотирьох книг, де зібрані віршовані релігійні гімни, молитви, замовлення від хвороб та ворогів, магічні заклинання, звернення до богів, мудреців, небесних світили тощо. Перша книга Веди – «Ригведа» – книга гімнів, «Самеда» – книга пісень, мелодій, «Яджурведа» – книга жертвоприношень, офірних віршів та висловлювань, «Атхарваведа» – книга заклинань жерців.

Веди народжувались упродовж тривалого часу й існували спочатку в усній формі. За індуїстською традицією, ці вірші є одкровенням верховного бога Брахми, передані стародавнім мудрецям та співцям – ріші, які обробляли й доповнювали вже існуючі гімни, шліфуючи їхню форму. Пізніше їх записали жерці літературною староіндійською мовою – санскритом

2.Коран (від араб. «куран» – «збір, зібрання» (Божий одкровень) або «виразне читання») – Священне Писання ісламу й перша писемна пам’ятка арабської літератури. Вона включає зібрання проповідей, обрядових та юридичних настанов, заклинань і молитов, повчальних оповідань та притч.

Текст Корану налічує 114 розділів – сур. Це слово означає «ряд каменів, ряд цеглин у стіні» – так Моххамед називав кожнє своє одкровення. Сури не мають внутрішньої композиційної єдності, а включають розрізнені проповіді без якогось зв’язку. Вони подані в порядку зменшення за обсягом – від найбільшої до найкоротшої, за винятком першої сури «Фатіха» – «Та що відкриває книгу», а потім періодично повторюється, як у Біблії молитва «Отче наш».

У Корані, як у Ведах та Біблії, прославляється Бог. Кожна сура починається однаково: «В ім’я все милостивого, все милосердного Бога». Традиційно Коран читається співуче.


. бесіда за запитаннями.

  • Що на вашу думку, спільне між Ведами, Біблією та Кораном
  • Яке їхнє значення в житті громадян XXI ст?

 

3. Біблія (від грецьк. Biblia, буквально «книги») – зібрання стародавніх текстів, одна із найвизначніших памяток світової літератури. Вона канонізована, тобто узаконена найвищою церковною владою як Священе Писання для іудаїстів та християн. Це унікальний твір і за історією свого народження. І за географією розповсюдження. І за авторством. Він створювався протягом тривалого часу, майже півтора тисячоліття – від XXI ст.. до н. е. Біблія має багато авторів: учені налічують близько 400 осіб, котрі в різні часи писали різні частини вічної книги. Підраховано, що в її творенні брало участь 60 поколінь жителів трьох континентів – Азії, Африки та Європи.

Біблія писалась трьома мовами: найбільша її частина – давньоєврейською, а решта – армейською та грецькою. На жаль. До наших часів не дійшло жодного тексту, написаного рукою – священного автора, – усі оригінали втрачено.

Збереглися лише пізніші списки, скопійовані тексти з усіма похибками, як це трапляється при переписуванні.

Біблія складається із 77 книг, об’єднаних у старий Заповіт та Новий заповіт. В основі такого поділу – народження Ісуса Христа. Обсяг Старого Заповіту значно більший: до нього належать 50 книг, це – пам’ятки давньоєврейської літератури, решта 27 книг складають Новий Заповіт.

Ще одна частина Старого Заповіту – книги давніх пророків: Ісайї, Єремії, Єзекиїла, Даниїла та інших. Пророки – посередники між Богом і людьми, несли їм святе слово, намагаючись навернути своїх сучасників до добра і справедливості, чесного та милосердного життя. У їхніх розповідях відбився моральний досвід тогочасного суспільства, людські цінності, що не втратили свого значення і для їхніх далеких нащадків – громадян третього тисячоліття.

  • Виразне читання першого оповідання Історії Йосипа».
  • Бесіда (на виявлення первісного читацького сприймання).
  • Простежте, які стосунки були між братами в родині Йосипа.
  • Як ви оцінюєте вчинок братів? На чиєму боці ваші симпатії?

Учні дають відповіді на попередньо поставлені запитання, а також з’ясовують:

  • За що брати вирішили вбити Йосипа?
  • Чи справді він завинив перед своїми родичами?
    • Виразне читання оповідання «Йосип в Єгипті» («Сни підчашого та пекаря» та «Фараонові сни»).
    • Бесіда за запитаннями.
  • Що допомогло юнакові врятуватися із в’язниці ? Як він розтлумачив віщі сни фараона? Чи справдилися вони?
  • Чому фараон призначив юнака – чужоземця на такий високий пост у своїй державі?
  • Чи згодні ви зі словами епіграфа до уроку?

     

Домашнє завдання:

прочитайте до кінця історію Йосипа, дайте відповідь на запитання .

завантаження...
WordPress: 22.78MB | MySQL:26 | 0,343sec