НАЙДАВНІШІ БІБЛІОТЕКИ СВІТУ. ДЕНЬ ІНФОРМАЦІЇ

«Бібліотеки найважливіші в культурі. Може не бути університетів, інститутів, інших культурних установ,

але якщо є бібліотеки культура не загине

в такій країні»

Людству давно відомо, що цінності бувають не тільки матеріальні, але й духовні. Людство вчилось їх берегти та накопичувати. Ось тому і з’явились бібліотеки.

Бібліотека як сховище пам’яток шумерської культури, де зберігалися десятки тисяч глиняних пластинок з клинописними текстами, сягає своїм корінням III тисячі років до нашої ери. Систематизовані за змістом пластинки розташовували у ящиках або закритих кошиках, і до них додавали своєрідні каталоги — етикети, які визначали зміст текстів, що містилися у сховищах.

Систему письма, що виникла у шумерів, клинопис, пізніше у II—І тис. до н.е. запозичили вавілонці, ассірійці та інші народи Стародавнього Сходу.

Використовуючи культурну спадщину шумерської епохи, вавілонці створили літературу, яка досягла свого розквіту у II тис. до н.е. У вавілонських бібліотеках зберігалися зафіксовані на глиняних табличках історичні легенди і літописи, драматичні, релігійні, філософські твори.

Найбільшою бібліотекою Стародавнього Світу була бібліотека царя Ассирії Ашшурбаніпала. Понад 2500 років на лівому березі ріки Тигр стояло велике місто Ніневія, яке було столицею могутньої рабовласницької держави Ассирії. Правив цією державою цар Ашшурбаніпал. Він добре знав літературу та науку свого часу.

Цар був завзятим колекціонером. Тому він віддав наказ збирати для бібліотеки книги з усього світу. Збереглись, за розпорядженнями
Ашшурбаніпала, такі таблички: «Дорогоцінні таблички, яких немає в Ашшур, знайдіть і приставте їх мені…» або: «Якщо ви дізнаєтесь, та чи інша табличка… годяться для палацу, то відшукайте й надішліть мені.»

Частину книжок було привезено з переможених Ассирією країн. Частину купували в храмах інших міст або у приватних осіб. Але більшість фондів ніневійської бібліотеки становили копії. Вони знімалися з глиняних книг», які зберігались в бібліотеках і архівах храмів Вавилону та інших центрах стародавньої культури Межиріччя. Таким чином було зібрано кілька тисяч книг різними мовами. У бібліотеці зберігались медичні трактати й граматичні довідники, книги ассірійських царів, записи астрологічних спостережень.

У ніневійському книгосховищі книжки були чітко упорядковані. Внизу кожної таблички стояла повна назва книги. Поряд ставили номер сторінки. Крім того, кожний останній рядок попередньої сторінки повторювався на початку наступної.

Був у бібліотеці й каталог, де зазначалася назва книги, кількість рядків, галузь знань — відділу, до якого належала книга. Знайти потрібну книгу було легко й звично: до кожної палички прикріплювалася невеличка глиняна книга з назвою відділу.

Але під час вавілонської війни бібліотека загинула. У 612 р. до н.е. вавилонські війська захопили Ассирію та підпалили столицю держави, Ніневія. Багато днів у місті палала пожежа. Місто було зруйноване. Значна кількість жителів, які вціліли, втекла.

Минали роки. Поступово над руїнами утворились великі горби. Років через двісті вже ніхто точно не знав, де було місто Ніневія. Бібліотека біла знайдена лише у 1849 р. Англійський мандрівник Лейард, відшукуючи пам’ятки старовини, почав розкопувати горб біля селища Куюнджик на лівому березі річки Тигр. Незабаром він виявив якісь руїни. Поховані під шаром землі. Виявилось, що палац Ассірійського царя Ашшурбаніпала.

Палац був дуже красивий, Вхід охороняли дві величезні статуї биків з людськими головами.
Малюнки на стінах зображували полювання
ассірійських царів на левів та сцени з воєнних походів. У палаці Лейард знайшов близько 30: тис. невеликих глиняних табличок різноманітної форми. Спочатку Лейард вважав, що ті не мають великої цінності, але все-таки надіслав таблички до Лондону. Років 20 пролежали вони не розшифрованими в Британському музеї, тому
що вчені тільки починали вчитись розшифровувати клиноподібне письмо.    

Глиняні таблички були розшифровані лише через 20 років. Виявилося, що це і була бібліотека царя Ашшурбаніпала. Глиняні книги з його
бібліотеки дають змогу пізнати історію народів Близького Сходу.    

У Стародавньому Єгипті для рукописних книг почали використовувати папірус. Стебла його формі сувоїв застосовувалися як основу для рукописних книг. Назва «папірус» поширилася і на сам рукопис. Порівняно з глиняними плитками, папірус забезпечував рукописним книгам більш компактну форму, але він був недовговічним, тому що швидко ламався.    

Бібліотеки у Стародавньому Єгипті вважали осередками мудрості. Існували вони здебільшого при храмах. Олександрія стала центром науки та культури. Полишаючи країну, Олександр Македонський призначив її правителем свого соратника Птоломея. У цей час книга стала необхідним джерелом відомостей про світ.

Цар Птоломей і його послідовники, намагаючись зміцнити та звеличувати свою владу, сприяли розвитку науки, літератури й мистецтва. Вони створили в Олександрії науково – культурну установу, яка дістала назву «Мусейон», що в перекладі означає «установа, присвячена музам» За віруванням стародавніх греків, розвитку мистецтв та наук сприяли 9 муз: історії — Кліо, науки — Калліопа, трагедії — Мельпомена, драматичної поезії — Евтерпа, астрономії — Урани танцю — Терпсихора, комедії — Талія, серйозної поезії — Полігімнія, Ерато. Ця установа виконувала освітні та навчальні функції Проте на той час всі книги коштували дуже дорого і доступними лише вузькому колу жерців, церковних діячів та освічених багатіїв.

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,449sec