НАД КОДАЦЬКИМ ПОРОГОМ

НАД КОДАЦЬКИМ ПОРОГОМ

(Про гетьмана Сулиму)

 

Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1635 ро­ці, був на Січі запорозьким кошовим отаманом Іван Сулима. За своїх молодих літ Сулима придбав собі вели­кого войовничого хисту й завзяття, бо козаку­вав саме під час славних походів гетьмана Са­гайдачного.

Слава про Івана Сулиму розійшлася далеко поза межами України і нарешті стала всесвітньою після того, як він, захопивши у морі на турецькій галері багато бранців, триста з них послав у подарунок римському папі, що під той час теж воювався з турками.

За небагато до того, як стати Сулимі кошовим отаманом, поляки почали будувати на запорозькій землі, біля Дніпра, над Кодацьким порогом, міцну фортецю, маючи на думці одрізнити Запорожжя од України перешкоджати поневоле­ному українському людові тікати од панів на Січ, а запорож­цям виходити з Січі на Україну та нагадувати нещасним бра­там про те, що на світі існує воля.

Будування Кодаку було нестерпучою образою і шкодою запорожцям. Доводилося або скоритися полякам і поволі вмерти без з’єднання з рідним краєм, або битися з поляками на смерть. Сулима, як тільки став на Січі кошовим, зваживсь на останнє.

Запорозький кошовий знав, що як зруйнувати Кодак, то доведеться воювати з Польщею, бо вона того не подарувала б… От і надумав Сулима, перш ніж воювати з Польщею, йти мо­рем на пишний у ті часи турецький город Азов та здобути у ньому срібла й золота і всяких скарбів.

Минуло тільки два тижні, а вже були готові до походу у мо­ре півсотні добрих чайок.

Упевнившись, що все упорядковано добре, кошовий зняв шапку й перехрестився на схід сонця… Перехрестився отаман, і всі козаки, слідом по ньому, ски­дали шапки та хрестилися, посилаючи рідній Україні своє останнє привітання…

Пливуть козаки і день, і два, і тиждень… Тільки небо бла­китне бачать та безкрає море що з небом на обрії сполучи­лося. Тільки через тиждень, далеко на півночі, виявилися козакам у блакиті неба кримські гори Бабуган та Чатир-Даг.

Ще минуло два дні, і козаки пливли вже повз Кафу, що її сімнадцять років до того зруйнував славний гетьман Сагай­дачний.

Над вечір того дня Сулима побачив, що з моря, назустріч козакам, виринають вітрила турецької галери. Щоб не вияви­ти себе, кошовий поставив чайки так, щоб од галери вони хова­лися у сяйві вечірнього сонця.

Аж ось козацькі чайки вже оточують галеру тісним колом, а запорожці направляють на вартових мушкети та залізними гаками зачіпають галеру за чардак. Випалило враз кільки сот мушкетів, і турецькі вартові попадали додолу.

Небагато минуло часу, а вже й немає кого козакам на гале­рі рубати.

— Розбивайте невольникам кайдани! гукнув Сули­ма.— Роздавайте їм турецьку зброю та беріть по байдаках, а галеру пускайте на дно!

Нарешті стомлені козаки прибули до Тамані і, заїхавши у вкриті очеретами гирла річки Кубані, стали там на одпочинок. Тільки через три дні, набравши там повні кухви солод­кої води, козаки рушили на північ, у Азовське море.

Через два тижні, після всяких пригод, прибули запорожці до річки Дону. Заховавши там у гирлах річки всі чайки, Сули­ма з одним байдаком, ховаючись поміж очеретами, поїхав обдивитись, чи є біля Азова турецькі галери, та де саме стоять; коли ж сонце сіло, і він обміркував уже, як вдарити на воро­жий город, то рушив з усім військом до Азову.

— Ну, діти, поділяйтеся тепер на три війська,— наказу­вав кошовий полковникам та курінним отаманам.— Першому війську з Бурляєм турецькі галери топити, з другим сам піду бусурманів рубати та у замок всіх яничарів заганяти, тре­тьому з Хвилоном невольників по льохах шукати та на світ божий випускати.

Вдарили козаки одночасно й на галери, й на місто, і до півночі у березі зайнялися бочарні, у місті запалав базар, а на річці пойнялися вогнем галери. Високо під небо піднялося над Азовом полум’я і, загравши на хмарах, одбилося по протоках та затоках Дону.

Рубалися козаки з бусурманами на галерах, рубалися й у місті, а тут ще вибігли на них яничари з Азовського замку.

А у місті тим часом Хвилон Джеджалик з своєю ватагою хазяйнує: добро турецьке забирає, невольників на білий світ випускає…

Були поміж невольниками люди й з України, й з Москов­щини. Були такі, що тільки рік або два у неволі пробули, молоді ще парубки й дівчата, а були й такі, що вже постаріли неволі, позаростали бородами й забули вже про рідну країну й думати. З великої радості та з хвилювання невольники пла­кали, неначе малі діти, і, обнімаючи козаків, розпитували про те, що діялося на Україні.

Всю ніч у Азові хазяйнували запорожці, а ранком, постягавши з недогорілих турецьких галер гармати, начали громити з них замок та розбивати браму.

Налякалися турки і прислали кошовому повну кухву золо­та, аби тільки він замку не добував та турецькому султанові ганьби не робив. Щоб не дратувати султана, Сулима справді згодився взяти одкуп, але з умовою, щоб турки випустили на волю і тих невольників, що були в замку; а щоб не було зради, послав він до замку Джеджалика з товаришами огля­діти по замку всі льохи й будинки і забрати всіх невольників

 

 

700сл.                              А.Кащенко


 

І варіант

 

1. Про який рік йдеться у творі А. Кащенка  „Над Кодацьким порогом?

а) 1636 р.;                                              в) 1635 р. ;

б) 1935 р.;                                              г) 1753 р..

2. Скільки бранців Іван Сулима  послав у подарунок римському папі ?

а) 300;                                           в) 30;

б) 500;                                           г) 350.

3. Що почали будувати поляки на берегах Дніпра?

а) церкву;                                               в) палац;

б) фортецю;                                  г) в’язницю.

4. За скільки тижнів козаки побудували півсотні добрих чайок?

а) три тижні;                                 в) шість тижнів;

б) один тиждень;                          г) два тижні.

5. Що зробили козаки перед тим, як вирушити в дорогу?

а) виспалися;                                в) попрощалися з близькими;

б) помолились Богу;                    г) посварилися.

6. Хто зруйнував місто Кару?

а) Іван Сулима;                                      в) Сагайдачний;

б) Б. Хмельницький;                    г) І. Мазепа.

7. Що мало робити перше військо?

а) рубати бусурманів;                          в) топити турецькі галери;

б) чекати;                                               г) грабувати місто.

8. Хто визволяв невольників?

а) запорожці;                                в) Іван Сулима;

б) бусурмани;                               г) Хвилон Джеджалик.

 

 

 

 

 

9. Встановіть відповідність:

1. Іван Сулима був учнем… а) Хмельницького;       в) Мазепи ;

б) Сагайдачного;                   г) Ярослава Мудрого .

2. Надійним і справжнім другом для Івана був … а) курінний отаман;     в) гетьман ;

б) Джеджалик;             г) Сагайдачний .

3. Хазяйнували запорожці в Азові а) два дні;                     в) всю ніч;

б) тиждень ;                  г) місяць .

4. „Caм піду бусурманів рубати…” Слова належать а) Джеджалику;            в) курінному отаману;

б) І. Сулимі;                 г) гетьману.

 

10. Тлумачення слова „дратувати” подано у рядку:

а) навмисно злити, виводити з рівноваги кого-небудь;

в) стан спокою, нерухомості;

б)  муштрувати кого-небудь;

г) часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь.

11. У реченні „Тільки небо блакитне бачать та безкрає море …” є такі художні засоби як:

а) гіпербола;                                 в) метафора;

б) порівнянне;                              г) епітет .

12. У реченні „З великої радості та з хвилювання невольники плакали, неначе малі діти, і, обнімаючи козаків, розпитували …” є:

а) дієприкметниковий зворот;     в) дієприслівниковий зворот;

б) вставне словосполучення;       г) складений дієслівний присудок.

 

ІІ варіант

 

1. Іван Сулима був…

а) осавулом;                                в) рядовим козаком;

б) кошовим отаманом;                г) султаном.

2. Іван козакував саме під час славних походів гетьмана …

а) Богдана Хмельницького;         в) Сагайдачного;

б) Вишневецького;                       г) Мазепи.

3. Що вирішив Іван Сулима зробити з поляками, які вирішили роз’єднати Запорожжя од України?

а)  скоритися їм;                           в) покарати;

б) допомогти;                               г) битися.

4. Яке місто кошовий  отаман мав намір захопити?

а) город Азов;                              в) Хотин;

б) город Тамань;                          г) Очаків.

5. З ким довелося битися козакам на морі?

а) з турками;                                в) німцями;

б) поляками;                                 г) росіянами .

6. Через два тижні прибули запорожці до річки…

а) Дніпро;                                              в) Дону;

б) Волги;                                      г) Кубані.

7. Що наказав Іван Сулима своєму війську біля города Азова?

а) поділитися два війська;           в) поділитися на три війська;

б) поділитися на чотири війська;          г) боротись всім разом .

8. Яке завдання Іван дав третьому війську?

а) битися з ворогами;                            в) забирати добро турецьке;

б) шукати невольників;               г) чекати у засідці.

 

 

 

 

9. Встановіть відповідність:

1. Даний твір несе у собі… а) історичний характер;   в) фантастичний;

б) соціальний;              г) соціально-побутовий.

2. “Рубалися козаки з бусурманами на галерах,а тут ще вибігли на них…” а) поляки;                     в) татари;

б) яничари;                   г) невольники.

3. Обнімаючи козаків невольники розпитували про… а) сім’ю;                       в) негоду;

б) здоров’я ;                 г)Україну .

4. Перелякані турки прислали кошовому… а)повну кухву золота;   в) зброю;

б)бочку вина ;              г)їжу .

 

10. Тлумачення слова „ганьба подано у рядку:

а) поганий кінець;                        в) недобра слава,безчестя;огуда;

б) бездомний сирота,наймит;      г)докоряти кому-н; лаяти,сварити.

11. Пунктуаційну помилку допущено у реченні:

а) „Вдарили козаки одночасно й галери,й на місто,і до півночі у березі зайнялися бочарні…”;

б) „Небагато минуло часу,а вже й немає кого козакам на галері рубати”;

в) „Пливуть козаки і день,і два,і тиждень…”;

г) „Будування Кодаку було нестерпучою образою і шкодою запорожцям” .

12. У реченні „Минуло тільки два тижні,а вже були готові до походу у море півсотні добрих чайок вжито сполучник: 

а) єднальний;                                в) розділові;

б) протиставний;                          г) з’ясувальний.

 

 

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

НАД КОДАЦЬКИМ ПОРОГОМ (28.1 KiB, Завантажень: 1)

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,476sec