Милосердя — краса душі.

Мета: навчати учнів критично ставитися до своїх учинків та вчинків інших людей; розвивати в учнів почуття доброти, чуйності, милосердя; виховувати в учнів любов і повагу, щирість і працьовитість.

Обладнання: чисті аркуші паперу, ручки.

 

Хід заняття

 

На дошці написано вислови Сааді:

«Коли людина перестане думати про власне задоволення, а житиме для інших, то вона високо підніметься душею».

«Все те, що робиш комусь, робиш собі!»

«Не чиніть зла, воно гидке і кривди не робіть нікому, бо кривда щастя не дає, а зло обмежує свободу».

«Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш називатися людиною».

 

Творче завдання «Потрібна допомога».

Психолог наводить учням приклади із життя дітей у дитячих будинках, тяжко хворих людей, розповідає про покинутих тварин. Потім учитель розділяє учнів на групи і пропонує кожній скласти «План допомоги» тим, хто потребує допомоги. Наприклад: написати лист, відправити іграшки, теплі речі, гроші, відвідати людину і т. д.

 

Слово психолога.

Чим зміряти людяність? Справжня людина, сильна і добра, ніколи не стане кривдити тих, хто їй довірився, хто слабший за неї. Психологи встановили, що більшість злочинців у дитинстві ставали жертвами насильства і жорстокості з боку батьків, а потім і самі виявляли жорстокість — до тварин. У цих людей відсутнє позитивне світосприйняття, адже їхнє дитинство було спотворено злом і ненавистю. От і стає зрозумілим, чим вимірюється гідність людини, її людяність — ставленням до інших: до рослин, тварин, людей. Ми також частина природи, отже, відповідаємо за все, що робимо в ній!

Про бачене людям я хочу сказати:

Пішла із козою до лісу гуляти.

Дивлюся: собака зависла на гіллі.

0, хто поглумився над псом на дозвіллі?

Він лапки зложив на спочинок, невинний.

Висить, бідолаха, неначе дитина.

Хазяїн-алкаш у душі ховав біса —

Задумав собаку, повісити в лісі.

У вбивці є мати, і жінка, і діти.

Чому так жорстокість зростає у світі

Та топиться совість у склянці спиртного,

Немає сумління, в душі нема Бога?

Яка безсердечність у того садиста!

Живе сотворіння для нього, мов листя.

Сьогодні собака, а завтра — людина,

Така беззахисна, така безневинна.

Піде душогубець на сповідь до храму,

Забувши про вбивства гріховну оману.

Для нього не гріх, а розвага, пригода.

Над жертвою плачуть птахи та природа…

 

Бесіда.

Чи правда, що той, хто в дитинстві знущається над тваринами, виростає безжалісним, жорстоким і навіть небезпечним для людського суспільства?

Як ви розумієте слово «милосердя»? Доберіть до цього слова синоніми. (Співчуття, добродійність, чуйність та ін.)

Розкажіть, хто серед ваших знайомих, сусідів потребує співчуття.

Розкажіть про які-небудь випадки із свого життя, коли ви виявили співчуття, або коли хтось виявив співчуття по відношенню до вас.

Як ви гадаєте, які риси характеру мають бути притаманні милосердній людині?

 

Слово психолога.

А тепер послухайте коротеньке оповідання письменника Бруно Ферреро «Розрада».

 

Одна дівчинка повернулася від сусідки, у котрої щойно-померла восьмирічна донька.

  • Чому ти ходила до пані Олі? —; питає батько.
  • Щоб її розрадити,— відповіла дівчинка.
  • А як ти, така мала, могла її розрадити?
  • Я обняла її, вона взяла мене на коліна, і я… плакала з нею.

     

    Якщо хтось поруч тебе страждає, плач разом із ним. Якщо хтось радіє, радій разом із ним. Любов — дивиться й бачить, чує і вислуховує.

    Любити — це брати участь усім своїм єством у радості чи горі ближнього. Той, хто любить, відкриває в собі безмежні можливості розради і співчуття. Ми — янголи, тільки з одним крилом. Отже, ми можемо літати тільки тоді, коли когось обіймаємо.

     

    Запитання до учнів.

    Як іще можна допомогти людині у її горі?

     

    Слово психолога.

    О, Любове, ніщо не може зрівнятися з тобою! Ти — сад квітучий, ти — ліс густий, ти -«- море безкрає. Ти не досліджена ніким і не перевершена нічим. Усе, створене Богом,— прекрасне і мудре, тож учимося жити по-Божому. І велике щастя чекає на кожного з нас!

    Ми недаремно почали говорити про любов, адже все в житті починається з Любові!

    Неправильне розуміння життя на землі призводить до скам’яніння серця. Погляньмо на себе, на оточуючих. Кожний повинен усвідомити: погані думки і вчинки створюють навколо людини небезпечне для неї ж коло чорної енергії. Від наших Думок і вчинків залежить, чи бути Землі й людству взагалі?

    Сьогодні багато говорять про милосердя, доброту. Чим викликаний такий великий інтерес широкої громадськості до проблем моральності?

    Вдумаймося у наслідки трагічних подій, які постійно дають знати про себе: аварія на Чорнобильській АЕС, чисельні зіткнення суден і поїздів, прояви міжнаціональних непорозумінь, факти зростання злочинності. Та йдеться не лише про прямо катастрофічні події. Скільки в Україні покинутих дітей, самотніх старих?

    Дехто заперечить: при чому тут моральність? Але чи мали б місце усі наведені факти, коли б люди були високоморальними? Мабуть, ні.

    Тому сьогодні ми будемо говорити про ті моральні цінності, які повинні бути у сучасних людей, а зокрема й у підлітків.

    Нині поширена думка, що такі риси характеру, як чуйність, жертовність, милосердя є ознакою м’якотілих, безхарактерних людей.

     

    Запитання до учнів.

    Чи згідні ви з цією думкою?

    Нині нас жахає навала людської жорстокості. Байдуже ставлення до старих, яких власні діти відправляють до будинків перестарілих, покинуті безпритульні діти, жебрацтво, хворі, покинуті напризволяще через брак грошей, дитяча та підліткова злочинність — усе це нині вже нікого не дивує.

    Тож де візьметься милосердя, якщо сьогоднішні хлопці та дівчата не завжди відзначаються високим рівнем моральної зрілості. У їхньому середовищі мають місце багато різних правопорушень.

     

    Бесіда.

    Що, на вашу думку, є причиною зростання підліткової злочинності?

    Як запобігти поширенню бездуховності в суспільстві?

    Хто в першу чергу має нести відповідальність за виховання молодого покоління?

     

    Слово психолога.

    У Радянському Союзі, до складу якого входила і Україна, тривалий час побутувала думка, що в державних закладах досягається найвищий рівень ефективності у вихованні —- діти виростають справжніми громадянами своєї держави. Сьогодні ми починаємо замислюватись: а може саме з цього починаються наші втрати у вихованні?

    Послухайте таку сумну історію.

    Олег і його брат Сергій виховувались у неповній сім’ї. Батько-одинак намагався по можливості, матеріально забезпечити родину, не виявляючи інтересу до внутрішніх проблем синів, їхніх захоплень. Становище погіршилося, коли в дім прийшла мачуха, з’явилися молодші діти. Позбавлені батьківської любові й уваги, хлопці стали мало бувати вдома, багато часу проводити на вулиці, погано вчитися, призвичаїлися до спиртного та цигарок. Врешті-решт одного разу Олег і Сергій були затримані міліцією за дрібну крадіжку й потрапили до виправної колонії.

     

    Запитання до учнів.

    Що вас вразило в цій історії?

    Кого ви звинувачуєте у біді хлопців — їх самих чи їхнє оточення?

     

    Слово психолога.

    А от іще одна історія.

    Трагічно склались долі Миколи та Дмитра. Поява хлопчиків на світ не принесла радості їхнім матерям. Байдужість, виявлена до них матерями, зробила цих дітей недовірливими, неповажливими до дорослих, близьких і,чужих. Бажання схитрувати, лицемірство стали тими чинниками, які врешті-решт привели хлопців на лаву підсудних.

    У всьому винні неблагополучні сім’ї.

     

    Запитання до учнів.

    Чи можуть діти, що виховуються у благополучних сім’ях, вирости злочинцями?

    Чи залежить рівень виховання дитини від матеріального становища в сім’ї?

     

    Слово психолога.

    «Багаті теж плачуть» — це слова із дуже популярного колись серіалу. У благополучних сім’ях тривоги, переживання синів і дочок для батьків залишаються таємницею: близько 57 відсотків учнів не хочуть розповідати їм про свої справи. Тільки 18,3 відсотка постійно з усіх питань радяться з татами і мамами, а 29 відсотків лише у крайніх випадках просять про допомогу.

    Своє небажання звертатись до батьків пояснюється невмінням останніх вислухати і зрозуміти їх.

     

    Бесіда.

    Як часто ви радитесь із батьками?

    Кому довіряєте більше: татові, мамі чи подрузі?

    Чи можна вважати вчителя другом?

     

    Творче завдання «Вчимося розумінню».

    Психолог розділяє учнів на чотири групи. Одна група — батьки, друга — бабусі й дідусі, третя — учителі, четверта — діти. Кожна група повинна написати, чому її не розуміє решта груп.. Після того, як представники від груп зачитають свої відповіді, учитель разом з учнями складає загальний список проблем, пов’язаних із нерозумінням один одного, і обговорює з ними, як розв’язати ці проблеми.

     

     

    Слово психолога.

    «Сьогоднішня молодь байдужа, вона не переживає за долю інших людей, за майбутнє країни». Такі гіркі слова можна часто почути з уст старшого покоління. Проте, чи дійсно воно так?

     

    Бесіда.

    Чи були у вас випадки, коли ваші товариші не відвідували школу певний час? Чи цікавились ви станом їхнього здоров’я, їхніми турботами?

    Як часто в житті ви робите добрі книжки? Що це. за вчинки?

    Сьогодні у світі є багато жебраків. Як ви ставитесь до цих людей?

    Чи викликають у вас співчуття діти-сироти, діти-інваліди?

     

    Творче завдання «Великодушний учинок».

    Подумайте, які із запропонованих учинків можна назвати великодушними, а які — ні:

    Ви завжди ділитеся зі своїм другом цукерками, іграшками.

    Ви заблукали в лісі й віддали останній шматок хліба своєму другові, хоча були також дуже голодні.

    Мати купила дочці цукерок. Дорогою додому вона зустріла убогу дитину і пригостила її цукерками.

    Вранці по дорозі в школу ви прибираєте з дитячого майданчика осколки і сміття, щоб малюки не порізалися і не забруднилися.

    Ви організували суботник і зібрали дітей зі всього будинку, щоб прибрати дитячий майданчик.

    Ви завжди вчасно годуєте свого, собаку.

    Ви завжди годуєте бездомних собак і кішок у дворі й навіть можете віддати їм свій сніданок.

     

    Бесіда.

    Про яку людину говорять, що в неї великодушне серце?

    Як ви гадаєте, чи здатні ви на великодушний учинок?

    У чому виявляється великодушність ваших близьких по відношенню до вас?’

    Чи можуть бути милосердними і чуйними діти, яких виховує вулиця?

     

    Слово психолога.

    Великий вплив на формування моральних якостей підлітків має преса та кінофільми, які нині демонструють канали українського телебачення.

     

    Запитання до учнів.

    Як часто ви дивитесь телевізор?

    Які фільми вам подобаються?

    Як ви ставитеся до бойовиків? Чим вони вас приваблюють?

    Чи вчать ці фільми мужності, відваги, доброти?

     

     

     

    Слово психолога.

    Так, бойовики у підлітків, особливо у хлопців, виховують жорстокість, насильство, злобу, ненависть і т, д. Про жорстокість написано чимало. Байдужість і жорстокість — страшні хвороби сучасності, з якими потрібно боротися кожному з нас.

    Чого ми всі такі жорстокі?

    Ще й злішаємо з кожним днем.

    І, загубивши власний спокій,

    Спокою іншим не даєм.

    Чого забули милосердя

    І заповідь святих небес?

    Ой, перед віщим оком смерті

    Чим зможем виправдать себе?

    Душа з начинкою лихою

    Втрачає людяне тепло,

    Ніяк не стане добротою

    Зло, перемножене на зло.    

    Хіба ми будемо багатші,

    Коли розпустим люті дим?

    Хай краще серце вже заплаче,

    Ніж в грудях стане кам’яним.

    Іду навстріч — тож посміхніться,

    І я всміхнуся, мов дитя.

    Ні, ще не висохла криниця,_

    Людська криниця співчуття.

    У істини слова не пишні,

    Щоб кожен зміг до них дійти,

    Бо ж нас усіх створив Всевишній

    З живої плоті доброти.

     

    Запитання до учнів.

    Чим схвилював вас цей вірш?    

     

    Слово психолога.

    Справді, щось «надламалось у світі», «якісь зірвані мости», бо черствіють наші душі, ми залишаємось байдужими до чужого болю, забуваємо, що старість обов’язково прийде до кожного з нас. Ви, мабуть, погодитесь із тим, що в наш час, на жаль, дуже мало чуйності. Про це свідчать переповнені будинки для перестарілих, численні газетні статті, в яких ідеться про непорозуміння, що виникають між батьками і дітьми.

     

    Запитання до учнів.

    Яких норм повинні дотримуватись діти по відношенню до своїх батьків?

    Чи маємо ми право ображатися,на батьків?

     

     

    Слово психолога.

    Хочеться вірити, що ніхто з вас не забуде своїх батьків, особливо тоді, коли до них прийде старість.

    Значна частина сьогоднішньої молоді переконана, що досягти щастя в житті можна, навчившись правильно оцінювати ситуацію і обернувши її на свою користь, а зовсім не завдяки працелюбності, освіченості, наполегливості.

     

    Запитання до учнів.

    Чи згодні ви з цією думкою? Що приносить щастя людині?

    Від того, як ми себе поведемо, залежатиме і наше майбутнє.

    Що для вас найважливіше в житті?

    Без чого можна обійтися в житті?

    Ваша головна проблема на сьогоднішній день?

    З ким ви ділитесь своїми проблемами?

    Які риси характеру ви найбільше цінуєте в людях?

     

    Заключне слово психолога.

    Кожна людина живе лише один раз. І що б не сталося у кожного з вас у житті, завжди пам’ятайте, що ви людина. Ніколи не звинувачуйте когось у тому, що вас погано виховали. Ви самі повинні якомога більше працювати над вдосконаленням своєї особистості. Цей шлях важкий і тернистий, але ви молоді й зможете все подолати. І ось тоді у вашому серці навіки оселяться найсвятіші людські почуття — любов, доброта, прощення. їх не купиш на базарі, в магазині, їх ні в кого не позичиш, але можна навчити себе бути добрими, людяними і милосердними.

    Як часто ми зриваємо квітку, не задумуючись над тим, що завдаємо їй болю. Як легко зранити серце одним необережним словом, тим самим не залишивши у цьому серці місця для проростання добра. Будьмо добрими і чуйними, лагідними і щедрими, бо саме внутрішня краса прикрашає людину. Відкриймо навстіж своє серце і душу для друзів, близьких і рідних. Життя таке прекрасне, тож поспішайте творити добро на землі.

    Бути людиною — не дуже просто,

    Бути людиною — геройство в наші дні.

    Устати й крикнути з трибуни, із помосту:

    О люди, залишайтеся людьми!

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Тема. Справедливість і право.

     

    Мета: розвивати в учнів уроджене відчуття справедливості; допомогти їм зрозуміти, що від справедливості виграє кожний; з’ясувати з учнями сутність поняття «бути справедливим»; довести, що в основі прав лежить справедливість.

     

    Обладнання: три маркери (або інші невеличкі яскраві предмети); торбинка з яблуками; плакат «Справедливий — несправедливий».

     

    Хід заняття

     

    Гра «Нема правил».

    Для проведення гри кожний ряд учнів (учні, які сидять один за одним від першої до останньої парти) складають одну команду. Кількість членів у кожній команді може бути різна. Ті, хто на перших партах,— капітани команд, їм учитель дає по маркеру (або іншому предмету) і оголошує: «Гра почалася!».

    Очевидно, учні будуть у розпачі через відсутність вказівок, дехто почне обурюватися. Після хвилини такої «гри» психолог зупиняє її словами: «Стоп! Ви порушили правила!» і пояснює гру, говорячи, що маркер треба спочатку передати в кінець ряду, а потім повернути його тим, хто починав: виграє команда, яка закінчує першою.

    Учні починають грати, а психолог їх знов зупиняє словами «Стоп! Ви порушили правила!» і пояснює, що вони забули, що можна передавати маркер лише через ліве плече. На це вони можуть почати скаржитися або обурюватися, що психолог нічого не сказав про ці правила. Психолог не реагує
    на скарги.

    Після чергового старту психолог зупиняє учнів: «Ви знов порушили правила» і додає якесь нове правило гри; наприклад: маркери слід передавати правою рукою, а приймати
    лівою.

    Гра починається й триває до завершення. За своїм бажанням психолог визначає «переможців». Коли «переможців» оголошено, більшість учнів виглядають обуреними перебігом гри. Це обурення має стати базою для наступного обговорення.

     

    Психолог пропонує обговорити питання:

  1. Що ви можете сказати про гру?
  2. Що було несправедливим?    
  3. Що може зробити гру справедливою?

    Серед можливих відповідей треба виділити такі:

  • мають бути правила;
  • ці правила мають бути всім відомі;
  • правила мають бути ясні, чіткі, зрозумілі;
  • правила не можуть змінюватись у процесі гри;

    —- усі учасники мають бути рівними у своїх правах.

    Психолог зазначає, що грі справді не вистачає правил. Саме правила є дуже, важливою умовою того, щоб гра здійснилась, була справедливою.

     

    Бесіда.

    Психолог пропонує учням розглянути плакат і дати, визначення понять «справедливий» і «несправедливий». (Проводиться «мозкова атака».)

     

    С

    П

    Р

    А

    В

    Е

    Д

    Л

    И

    В

    И

    Й 

    Н

    Е

    С

    П

    Р

    А

    В

    Е

    Д

    Л

    И

    В

    И

    Й 


        

     



     


     

     



     


     

     

     

     

    Гра «Розпізнай своє яблуко».

    Учні сидять парами, у кожної пари яблуко, яке вона має уважно роздивитися протягом 3 хв: запам’ятати колір, нарости, форму і таке інше, що відрізняє одне яблуко від інших.

    Яблука збираються в торбинку. Потім передаються одне за одним. Усі пари розглядають по черзі кожне яблуко. Якщо якась пара вгадує своє яблуко, вона залишає його собі.

    Коли всі пари розпізнали свої яблука, вони можуть їх з’їсти, розділивши навпіл.

    Психолог ставить запитання до учнів:

  • Хто отримав своє яблуко назад першим? Хто останнім? Чому?
  • Чи відчували ви хвилювання, коли хтось інший отримав ваше яблуко?
  • Що б сталося, якби вашого яблука взагалі більше не було? Що б ви відчували?
  • Сьогодні ми поділили між собою яблука. Чим ще можна поділитися в школі?

     

    Вправа «Мікрофон».

    Чи порушували ви коли-небудь правила?

    Хто постраждав чи міг постраждати, коли ви порушили правила?

    Чи були випадки, коли ви постраждали від порушення правил іншими людьми?

     

    Творча робота «Визначення справедливості».

    Психолог поділяє учнів на групи по 5—6 осіб і просить обговорити в групах, що таке справедливість, потім сформулювати і записати її визначення.

    Щоб полегшити роздуми над тим, що таке справедливість, психолог ставить запитання до учнів:

  • Чи є справедливість важливою для людей? Чому?
  • Чи можете ви пригадати епізод вашого життя, коли сталося щось справедливе або несправедливе?
  • Що робить вчинки несправедливими?

    —    Що ви відчували, коли до вас були несправедливі?
    —- Чи можна завжди бути справедливим?

    Психолог під час роботи в групах може за необхідності втручатися і надавати допомогу учням.

     

    Гра «Хованки».

    Психолог пропонує учням уявити, що вони є учасниками гри «Хованки». Гра проводиться в лісі, на галявині. Є три команди. Кожна команда повинна відшукати п’ять прапорців одного кольору (червоного, жовтого і зеленого), які заховані в траві, листі, на деревах тощо. Вірогідно, що команда, яка шукатиме прапорці червоного кольору, виграє, бо учасникам буде легше знайти їх.

    Психолог ставить запитання до учнів:

  • Що ви відчуваєте, коли ви член команди, яка виграє?
  • А що, якщо — команди, яка програє?
  • Якби ми грали ще раз, у якій команді ви б хотіли бути? Чому?
  • Чи була гра справедливою?    
  • Чи можна зробити її справедливою?
  • Пригадайте всі ігри, які ви знаєте.
  • Що сприяє дотриманню справедливості в проведенні ігор?

     

    Заключне слово психолога.

    Уявіть, що в нашій країні є Будинок Справедливості, куди люди можуть звертатися, якщо з ними несправедливо вчинили. Туди з проханням про допомогу можуть звернутися і всі члени вашої родини. Удома подумайте і напишіть, як їм допоможуть там. Намалюйте цей Будинок Справедливості. Усі ваші роботи і малюнки будуть зібрані в книгу «Світ справедливості».

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Тема. Здоров’я дітей — здоров’я нації.

     

    Мета: виховувати в учнів почуття відповідальності за майбутнє нашої нації; дати розуміння важливості здоров’я для людини і для нації в цілому; формувати вміння цінувати життя, здоров’я в усіх його аспектах.

     

    Обладнання: плакат із висловами відомих людей про здоров’я.

     

    Хід заняття

     

    Дискусія «Яка дорога краща».

    Психолог поділяє учнів на три групи (по рядах) і пропонує учням уявити, що вони заблукали, в густому непрохідному лісі. І перед ними з’явилися три дороги. Кожна може вивести з лісу за певних умов.

  1. Сюди підеш —- велике багатство знайдеш, та здоров’я загубиш.
  2. Цією дорогою підеш — половину багатства знайдеш і половину здоров’я загубиш.
  3. Сюди підеш — нічого не знайдеш, але здоров’я збережеш.

    Учні в групах обирають одну із доріг. Потім висловлюють свої міркування, роблять відповідні висновки.

     

    Слово психолога.

    Здоров’я — одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. 3.давніх-давен у нашій країні цінували здоров’я. Здоров’я — це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне і духовне благополуччя. Тому про нього складено так багато прислів’їв. У багатьох піснях, новорічних засіваннях, привітаннях і прощаннях ми висловлюємо побажання міцного здоров’я: «Доброго вам здоров’я!», «Бувайте здорові!» тощо.

     

    Робота з афоризмами.

    (Психолог вивішує на дошці плакат.)

    «Здоров’я — дорожче золота» (В. Шекспір).

    «Здорова людина є самий дорогоцінний витвір природи» {Томас Карлейль).

    «Здоров’я^— мудрих гонорар» (П. Ж. Беранже).

    «Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж бути дорослими» (Ж.-Ж. Руссо).

    «Хто не цінує життя, той його не заслужив» (Леонардо да Вінчі).

    «Людина їсть, щоб жити, а не живе, щоб їсти» (Сократ).

    «Тютюн завдає шкоди тілу, руйнує розум, отупляє цілі нації» (Оноре де Бальзак).

     

    Робота з прислів’ями.

    Здоровому все здорово.

    У здоровому тілі — здоровий дух.

    Бережи одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий.

    Як на душі, так і на тілі.    

    Весела думка — половина здоров’я.

    Якщо дитина бігає й грається, то їй здоров’я усміхається».

     

    Слово психолога.

    Діти — майбутнє нашої нації. Саме дітям належатиме важлива роль у розбудові нашої держави. А що потрібно для цього? Ну звичайно ж, у першу чергу здоров’я!

    За козацьких часів люди були здоровіші за сьогоднішнє покоління. Вони багато часу проводили на свіжому повітрі, працювали фізично, вели рухливий спосіб життя, мали повноцінне харчування, жили серед природи, яка позитивно впливала на духовність, фізичне і психічне здоров’я.

    Доведено, що стан здоров’я на 50 % залежить від умов та способу життя, на 20 % — від впливу навколишнього середовища, на 20 % — від спадковості і лише на 10 % — від рівня розвитку медицини.

    А що ж відбувається в Україні на початку XXI століття?

    Сьогодні в Україні дуже складна демографічна ситуація. Протягом 1991—2000 років народжуваність у нашій країні зменшилася на 35 %, а смертність —. зросла на 18,6 %. Дитяча захворюваність, яка часто призводить до інвалідності, зросла майже на 20 %.

    Здоров’я не існує саме по собі, воно не дається на все життя, не є постійним і незмінним. Воно потребує турботи протягом усього життя людини. Тому треба з раннього дитинства загартовувати свій організм спортом, заняттями фізкультурою, обтиратися мокрим рушником, обливатися водою, щоб організм звикав до посильних навантажень і ставав дедалі міцнішим і здоровішим.

    Значний відсоток виникнення хвороб залежить від шкідливих звичок самої людини, порушення санітарно-гігієнічних норм, неправильного харчування, відсутності режиму праці й відпочинку.

    Дуже часто діти хочуть стати дорослими, а дорослість свою вбачають у тому, щоб закурити цигарку, випити пива на людях, як це показують у фільмах д як це роблять батьки. Такі діти; із задоволенням спробують викурити цигарку із наркотичною травкою чи нанюхатись різних речовин, щоб «зловити кайф». Вони знищують не тільки своє здоров’я, а й здоров’я своїх майбутніх дітей.

    Паління вражає генетичний апарат, затримує фізичний і психічний розвиток підлітка. Адже до складу тютюнового диму входить близько ЗО отруйних речовин. Англійський філософ Томас Пен вважав, що у людства є три вороги, які забирають більше життів і приносять більше лиха, ніж усі війни разом узяті. Це алкоголізм, тютюнопаління і наркоманія.

     

    Виступ учнів-читців.

    1 учень

    Дитя цигарку витягає,

    Бо хочеться дорослим стать.

    Та сильним, гарним він не стане!

    Бо зріст вповільнюватись став.

    Усе, що в світі є погане,

    Хлопчина в організм запхав.

    Та ще й в залежність від цигарки

    Потрапив хлопець, як в капкан.

    Не допоможуть слово й лайки,

    Тепер над ним — цигарка Пані.

    2-й учень

    І друга погана звичка

    Заходить часом, наче гість.

    Бо в хаті свято часом сяє.

    Горілка в пляшці на столі.

    Хлопчина, деколи буває,

    Ще й вип’є чарочки малі.

    Бо теж попробувати хоче,

    Що то татусь біленьке п’є.

    А потім й сам собі захоче

    Й тихцем горілочки наллє.

    А яд такий усе руйнує,

    Найперш страждає голова.

    Всі центри там паралізує…

    Біда великою бува.

    3-й учень

    Дівчата й хлопці — слабаки.

    Під вплив частенько підпадають.

    Спочатку все це, наче сміх,

    Та час летить, вони страждають.

    Наркотики — страшна біда.

    І молодими помирають… –

    А вороття нема… Шкода…    

    Поглянь, яке чарівне небо

    Нас кличе в синю висоту!

    Яке життя довкіл прекрасне!

    Яке чарівне сонце ясне!

    І неповторна кожна мить!

    Й життя у кожного єдине.

    А ти у світі цім —
    Людина!

    І хай біда тебе мине.

    В хворобі щастя не буває.

    Лише в здоров’ї щастя є!

    Здоров’я лиш дурний псує.

     

    Слово психолога.

    У 70-ті роки XX століття з’явилося нове інфекційне захворювання — синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД).

    СНІД є смертельно небезпечним захворюванням, яке сучасна медицина поки що неспроможна вилікувати.

    Збудник хвороби — специфічний вірус, що отримав назву вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). В організмі людини він руйнує імунну систему, яка покликана захищати організм від різних інфекцій.

    70 % інфікованих — молодь віком від 15 до 29 років. Особливістю поширення ВІЛ-інфекції в Україні є те, що більше половини інфікованих заразилися під час введення наркотиків «гуртовим» шприцом. Шляхами зараження цією інфекцією можуть бути ігри з використаними медичними інструментами, зокрема голками, шприцами; користування чужими предметами особистої гігієни; переливання крові, якщо порушено норми стерилізації інструментів.

    Збережуть від ВІЛ-інфікування:

    — здоровий спосіб життя;

  • дотримання санітарних правил під час медичного обслуговування;
  • утримання від контактів з чужою кров’ю;
  • зважений вибір партнера кохання та взаємна відповідальність;
  • дотримання концепції безпечного сексу;
  • відмова від уживання наркотиків.

     

    Робота з оповіданням.

    Ти ж знав!

    В одному індіанському племені юнаків на зрілість випробовували самотністю. Цим вони мали довести самі собі та спільноті, що готові стати справжніми вошами.

    У час випробування один із цих юнаків опинився посеред гарної квітучої долини. Оглядаючи гори, які оточували цю долину, юнак побачив стрімку вершину, вкриту сліпучо-білим снігом. «Поміряюся з тією вершиною»,— подумав він. Юнак одягнув сорочку зі шкіри зубра, на плече накинув плащ і почав спинатися на гору.

    Вибравшись на вершину, юнак побачив під собою цілий світ: прекрасні краєвиди, безмежний простір. Його серце наповнилося гордістю.    

    Раптом він почув біля своїх ніг дивне шелестіння. Подивився і побачив змію. Хотів відскочити, але змія заговорила:

  • Вмираю… Тут надто зимно для мене, і немає поживи… Візьми мене під свою сорочку і знеси в долину.
  • Ні,— відповів юнак. — Знаю вашу породу. Ти — гримуча змія. Якщо візьму тебе; ти вкусиш мене — і я помру.
  • Ні! Навіть не думай так! — відповіла змія. — 3 тобою
    не буду так поводитися. Якщо мені допоможеш, не вчиню
    тобі жодного зла.    

    Юнак і далі відмовлявся, але змія вміла добре переконувати. Врешті-решт він узяв її під сорочку і поніс із собою. Коли вони вже спустилися в долину, юнак делікатно поклав її на землю. Несподівано змія скрутилася, кинулася на хлопця і вкусила, його в ногу.

  • Ти ж мені обіцяла! — закричав він.
  • Ти ж знав, що ризикуєш, коли брав мене з собою,—
    сказала змія й поповзла собі геть.

     

     

     

    Слово психолога.

    Ця історія присвячена всім, хто піддається таким спокусам, як наркотики, алкоголь тощо. «Ти ж знав, що ризикуєш, коли брав мене з собою». Одна приповідка каже: «Є каяття, та нема вороття». А друга: «Що посієш, те й пожнеш».

    Коли людина здорова, вона може все здолати, про все мріяти і досягти високої мети у своєму житті. А коли хвора, то ніякі мрії не здійсняться. На жаль, на здоров’я людини впливає ще й екологічний стан навколишнього середовища. Людина, будучи частинкою природи, змінює і вдосконалює себе під впливом природних чинників.

     

    Виступ учня-читця.

    4-й учень

    О    боже! Що я бачу! Загидили ліси і землю занедбали.

    Поставили АЕС в верхів’ях трьох річок.

    То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

    Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

    В яких лісах іще ви забарложені?

    Що яничари ще занапастять?

    І мертві, і живі, і ненароджені

    Нікого з вас довіку не простять!

     

    Слово психолога.

    Людина навчилася підкоряти природу. Прокладала канали, осушувала болота, створювала нові водосховища, вирубувала ліси, використовувала хімічні препарати. Людина підкоряла природу і допідкорялася!

    Із 1992
    року територія України оголошена зоною екологічної кризи.

  • Повітря забруднене.
  • Щодня люди дихають смогом, двоокисом сірки, ви
    парами кислотних дощів та іншими токсичними газами.    

    — У містах забруднюють повітря великі підприємства.

    — Вихлопні гази автотранспорту містять небезпечні для здоров’я людини токсичні речовини — свинець та бензопирен.

  • Водні об’єкти України забруднені нафтопродуктами: фенолами, органічними речовинами, солями важких металів.
  • Лише 10 % сільськогосподарських угідь області мають задовільний екологічний стан.
  • Унаслідок аварії на ЧАЕС радіоактивно забруднені 4 млн га лісів.
  • Озоновий шар потоншав-над Україною на 10 % за останні 10 років. І як наслідок — зниження родючості землі, підвищення ракових та інших захворювань.

     

    Виступ учнів-читців.

    5 -й учень

    Чи є надія в нас на майбутнє?

    Чи виживемо? За яким законом?

    Бо скільки вже людей пішло з життя, уражених чорнобильським драконом.

    Ми вже відчули, що він нам приніс, і не одному ще вкоротить віку.

    А скільки люди проливають сліз, коли у сім’ях родяться каліки?

     

    6-й учень

    Якщо ти віриш у майбутнє,

    В його прийдешність, у. життя,

    Дзвони у дзвони, кричи людям,

    Бо більш не буде вороття

    Віддай забуту свіжість травам,

    Відмий від бруду всі хмарки,

    Відреставруй нам синє небо

    І дощ крізь сито проціди.

    Хай ожива вода Дніпрова,

    Правічні височать дуби,

    І хай полин, трава-чорнобиль,

    Не стане іменем біди.

     

    7-й учень

    Боже — Отче всемогутній,

    Захисти коханий край!

    Дай нам вийти у майбутнє,

    Мужність і сміливість дай!

    Захисти нас від свавільних

    Хижаків, жорстоких, злих.

    Захисти від божевільних,

    Від Чорнобилів нових!

    Хай собори на руїні стануть там,

    Де Ти прорік: .

    «Суверенній Україні — слава нині і вовік!»

     

    Заключне слово психолога.

    Близько десяти державних програм спрямовані на пропаганду здорового способу життя дітей та молоді. Особлива увага цьому питанню приділена в Указах Президента України «Про невідкладні додаткові заходи Щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя» від 15 березня 2002 року і «Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України» від 8 серпня 2000 року. Тільки спільними зусиллями, усім миром зможемо забезпечити здоров’я і силу нашої нації.

завантаження...
WordPress: 22.98MB | MySQL:26 | 0,352sec