Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. Стилістика мови (практична) і стилістика мовлення (функціональна), їх відмінність

Тема уроку: Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. Стилістика мови (практична) і стилістика мовлення (функціональна), їх відмінність.

Мета уроку: систематизувати й узагальнити основні відомості зі стилістики тексту; поглибити знання про стилі, типи і жанри мовлення; сформувати практичні вміння й навички, передбачені темою; розвивати мовленнєво-мислительні вміння аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення; уміння порівнювати й узагальнювати вивчений мовний матеріал, моделювати висловлювання відповідно до комунікативного завдання в певній композиційній формі; засобами мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в учнів шану й повагу до рідної мови як невід’ємного складника формування й самовираження особистості.

Тип уроку: систематизація й узагальнення знань з елементами поглиблення

(урок-практикум).

Обладнання: таблиці “Стилі та жанри мовлення”, “Типи мовлення та їхні ознаки”; пам’ятка “Мовностилістичний аналіз тексту”.

Хід уроку

I.            Організаційний момент.

II.            Актуалізація опорних знань і навичок учнів.

1. Уважно прочитати уривок з листа В.Стуса синові. Дати відповідь на запитання: як поет радить поглиблювати знання з мови?

Пишучи про стилістику, не дбай, а намагайся висловлюватися точно — то є найкраща стилістика, (втім, може, ти не знаєш, що то є стилістика? Подивися в латинському словникові пояснення або у “Словнику іншомовних слів”). Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай, але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Для цього треба добре знати мову — і літературну, і народну. Першої ти навчишся у школі. Що стосується народної мови, то ти її, на жаль, не чуєш (усе мріяв колись поїхати з тобою і мамою до Рахнівки — там би ти почув). Отож і тут: читай старих авторів (Квітку-Основ’яненка, Марка Вовчка, Нечуя-Левицького). А ще краще — читай, виписуючи вдалі, “густі” вирази, приказки, прислів’я читай, пісні народні — але вже “дорослим” оком — багато радості дадуть і казки.

За допомогою словника іншомовних слів пояснити значення понять стиль, стилістика.

Стиль (від лат. stilys — загострена паличка для письма) — це своєрідна сукупність мовних засобів (лексичних, граматичних, синтаксичних та ін.), що їх свідомо використовує мовець за певних умов спілкування, у тій чи іншій сфері людської діяльності (політика, наука і техніка, художня література, право, діловодство тощо).

Стилістика — розділ мовознавства, що вивчає суть і специфіку стилів, їх розвиток і сучасне призначення.

Що таке жанри мовлення?

Жанри — це різновиди текстів певного стилю, що різняться метою мовлення, сферою спілкування та іншими ознаками.

Що вивчає стилістика? З’ясувати відмінність між стилістикою мови і стилістикою мовлення.

Стилістика мови (описова) вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів; такі поняття, як синоніми (лексичні, граматичні — морфологічні і синтаксичні), їх стилістичне забарвлення.

Стилістика мовлення (функціональна) вивчає стилі мовлення — розмовний і книжні (публіцистичний, науковий, офіційно-діловий, художній); загальні ознаки їх.

Визначити стиль попереднього тексту, його жанрову належність. Які мовні (лексичні, синтаксичні) особливості властиві текстові?

 

2. Проаналізувати матеріал таблиці, пригадати типи мовлення. Вписати назви типів мовлення у відповідний рядок таблиці.

 

 

 

 

 

 

Типи мовлення та їхні ознаки

Назви

 типів

мовлення

 

Основна функція

Відношення,

що

 виражаються реченнями

Будова

 висловлювання

(розповідь)

Повідомлення про події

Часові

Експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка

(опис)

Словесне

Зображення

предмета

Просторові

Певна послідовність загальних і наслідкових

ознак, що

відображають

предмет

висловлювання

(роздум)

Доведення або

пояснення чогось

Причинево-наслідкові

Теза, аргументи,

висновки

 

На основі таблиці схарактеризувати кожен із типів мовлення.

 

3. Прослухати повідомлення учня і скласти схему “Різновиди типів мовлення”.

Повідомлення учня. Висловлювання всіх трьох типів бувають різних видів. Так, розповідь має такі різновиди: власне розповідь (оповідання), повідомлення, відповідь, перелік, найменування, оголошення. Кожний із цих видів має у свою чергу підвиди. Так, у повідомленні розрізняємо власне повідомлення, звіт, інформацію, рапорт, донесення, сповіщення та ін. Власне повідомлення — це найчастіше відповідь на питання. Інформація або звіт — це насамперед виклад фактичного матеріалу, аналіз повідомлюваних даних, визначення завдань на майбутнє.

Описи діляться на пейзажні, портретні, описи інтер’єру, характеристики людини, предметів, явищ.

Роздуми теж бувають різних видів: індуктивні (від часткового, конкретного до загального) і дедуктивні (від загальних положень — до конкретних висновків); роздум-твердження (доказ істинності висунутої тези) і роздум-спростування, заперечення (доказ помилковості, хибності висунутої тези); роздум з прямими доказами (слушність висунутої тези безпосередньо обґрунтовується доводами) і роздум з доказом від протилежного (істинність основної тези доводиться через спростування передбачуваної тези, протилежної тій, що доводиться).

 

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Учні ознайомлюються й записують у зошити тему та епіграф уроку:

Микито, рідний брате!., будь ласкав, напиши до мене так, як я до тебе пишу… Нехай же я хоч через папір почую рідне слово…

 З листа Т.Шевченка до М.Шевченка

 

 Єдиний скарб у тебе — рідна мова, Заклятий для сусіднього хижацтва. Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства.

 П. Куліш

IV. Систематизація й узагальнення вивченого.

  1. 1.                             Що спільного, на вашу думку, в цих уривках? Свій вибір обґрунтувати.
Культура мовлення –це

система вимог,

регламентацій

щодо вживання мови в

мовленнєвій діяльності

(усній і писемній).

Умій слухати себе та інших

з погляду нормативності.

Будь вдячний тому, хто

виправляє твої мовленнєві

помилки. А свої зауваження,

поради та рекомендації

іншим роби тактовно,

делікатно.

Нормативність це –

додержання правил

усного і писемного

мовлення: правильне

наголошення, інтонація,

слововживання, будова

речень, діалогу, тексту

 

тощо.

 

2. Робота у групах. Мовностилістичний аналіз текстів з використанням матеріалу таблиць “Стилі та жанри мовлення”, “Типи мовлення та їхні ознаки” за схемою:

1.            Тема й головна думка висловлювання;

2.            Стиль тексту, його основні ознаки:

  • мета мовлення (обмін інформацією, думками, враженнями; повідомлення; регулювання офіційно-ділових стосунків; обговорення; різнобічний вплив

та ін.);

  • сфера спілкування (побутові стосунки, наука, освіта, офіційно-ділові стосунки, громадсько-політична сфера, мистецтво слова);
  • форма мовлення (писемна, усна);
  • форма реалізації стилю (монолог, діалог);

• мовні особливості стилю (лексичні, морфологічні, синтаксичні);

  1. Жанр висловлювання, у якому реалізується стиль;
  2. Тип мовлення; характеристика будови висловлювання відповідно до типу мовлення.

Текст для 1-ї групи.

Рідне слово — це невід’ємна частина рідного краю. Для українця — це закучерявлені парками схили Дніпра у Києві, над якими велично здіймається в небо дзвіниця Печерської лаври; неповторні вулиці під тінистими каштанами; це старовинна архітектура Львова, в якій класичні форми чергуються з пишним декором бароко, тут і там височать шпилі готичних костьолів; це золотоверхий Чернігів над срібною Десною, де під склепіннями стародавніх соборів спочивають київські князі й видатні діячі давньої України; це стрункі і строгі хмарочоси індустріального Харкова; це буйно-зелена Волинь із сумними плесами озер.

А над усією Україною, у Каневі, на Чернечій горі, — могила великого Кобзаря, який розказав нам, “хто ми, і чиї ми діти”, розповів нашу минулу славу… Звуки рідної мови пов’язані не тільки зі звичним образом отчого краю, а й з тим, що закарбувалося в пам’яті наших предків; його увіковічено в пісні й передано нам у спадщину (За А.Матвієнко).

Комунікативне завдання до тексту. Додержуючи вимог даного стилю, колективно побудувати роздум “Яку роль відіграє рідне слово у самовираженні особистості”.

Текст для 2-ї групи.

Не вдавайтесь у крайнощі: не будьте ні надто мовчазним, ані надто балакучим. Говоріть лише тоді, коли у вас є що сказати. Цікаво не може говорити той, хто нічого не читає, не бере участі в громадському житті, не відвідує культурних закладів, не дискутує з товаришами, не подорожує і нічого не переживає.

Щоб стати активним співрозмовником, треба занотувати цікаву інформацію та нові знання, щоб запам’ятати їх, а пізніше розповісти іншим.

Установіть, які слова ви вживаєте надто часто, і намагайтеся замінити їх іншими словами і виразами.

Навчіться точно висловлюватися. Вибирайте точні та однозначні слова.

Чергуйте довгі речення з короткими. Основна думка має завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним.

Виклад ведіть від простого до складного, від відомого до невідомого

(За І. Томаном).

Комунікативне завдання до тексту. Критично оцініть, чи вмієте ви спілкуватися. На що ви порадили б ровесникам звернути увагу під час спілкування? До поданих у тексті додайте свої поради, беручи до уваги дихання, голос, жести у процесі мовлення; особистість мовця та ін.

Текст для 3-ї групи.

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (Розділ І. “Загальні засади “Конституції України).

Комунікативне завдання до тексту. Висловити аргументовану думку про те, наскільки зміст статті 10 Конституції України є актуальним сьогодні і які шляхи розвитку рідної мови ви вважаєте найефективнішими.

Текст для 4-ї групи.

Формування мовної особистості можливе за умови доброго знання навколишнього світу і доброго знання виробленої попередніми поколіннями носіїв системи даної мови (її історії, стилістики, у тому числі емоційно-експресивних засобів), а також за наявності мотивів та цілей, які зумовлюють використання мовцем усієї цієї сукупності знань. Незліченні мотиви людського спілкування і забезпечують розвиток мовної особистості, керують її поведінкою, зумовлюють добір засобів для досягнення передбачуваних результатів спілкування.

Своєрідність мовної особистості формується мовою, в першу чергу, мовою рідною, за допомогою якої людина здобувала перші знання про навколишній світ і про закони, що керують його розвитком. Тобто мовець стане мовною особистістю тоді, коли він знатиме психологію, культуру й етнографію народу, мовою якого він говорить, і коли знання ці будуть органічно пов’язані з його життєвою і розумовою діяльністю, оскільки поряд зі спільністю мови народ (націю) визначає спільність культурних цінностей і традицій.

Отже, національну мовну індивідуальність визначає національна культура, білінгвістичну мовну індивідуальність — дві національні культури: без знання психології, культури (та історії) народу, мовою якого можеш говорити, особистістю щодо цієї мови стати неможливо

(За Н. Бабич).

Комунікативне завдання до тексту. На основі тексту дати власне визначення мовної особистості. Чи вважаєте ви себе такою особистістю? Свої міркування запишіть.

Текст для 5-ї групи.

Моя мова

Все в тобі з’єдналося, злилося —

Вченому ти лагідно відкрила

Як помістилося в одній!—

Мудрості людської глибину.

Шепіт зачарований колосся,

І тобі рости й не в’януть зроду,

Поклик із катами на двобій.

Квітувать в поемах і віршах,

Ти даєш поету дужі крила,

Бо в тобі — великого народу,

Що підносять правду в вишину,

Ніжна і замріяна душа.

 В. Симоненко

Комунікативне завдання до тексту. Як ви розумієте зміст останніх двох поетичних рядків? Свої міркування запишіть.

 

  1. 3.           Захист створених у групах міні-підручників.
  2. 4.           Прочитати речення. Чи становлять вони зв’язне висловлювання? Яке слово в цих реченнях є ключовим? З’ясувати стильові ознаки й жанрову належність синтаксичних конструкцій.

Слово старше за гроші. Хто мовчить, той двох навчить, і від солодких слів буває гірко. Не говори, що знаєш, але знай, що говориш. Слово до слова — зложиться мова. На слові зірвався — увесь світ дізнався. Де багато слів, там мало мудрості. Слово без діла нічого не варте (Нар. творч.).

Подані речення записати в такій послідовності: а) прості речення; б) складні речення. Визначити в них граматичні основи.

 

4.Робота в парах. Вибрати вислів, який найбільше сподобався. Скласти невеликий діалог дискусійного характеру, розкриваючи зміст вислову з урахуванням адресата, ситуації мовлення, комунікативного завдання.

 

5. Індивідуальна робота.

 Творчий диктант.

Доповнити речення таким чином, щоб утворився текст. Дібрати до нього заголовок, який виражав би тему висловлювання. З’ясувати стиль, тип і жанр тексту.

Рідною мовою належить вважати мову ….. Українська мова повинна бути рідною для кожного…..Знати, берегти і примножувати багатства мови — ….. Людина…..віддаляє себе від культурно-історичного досвіду і досягнень свого народу, його культурно-духовних надбань. Для неї вмовкає українська пісня, дума, легенда, прислів’я, перед нею зачиняє двері ….. Не будучи носієм цих надбань, такий “українець” …..

 

V. Підсумок уроку.

Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з’ясовують практичне значення опрацьованого матеріалу для власного життєвого досвіду.

Учитель характеризує проведену навчально-пошукову діяльність учнів, окреслює перспективи подальшої їхньої роботи щодо вивченої теми.

 

VI. Домашнє завдання.

На тему “Стилі, типи і жанри мовлення” підготувати на вибір:

1) словничок лінгвістичних термінів;

2)   узагальнювальну таблицю-схему у вигляді міні-підручника;

3)   тестові завдання з вибірковими і конструйованими відповідями творчого характеру;

4)   статтю до науково-популярного журналу;

виступ на засідання «круглого столу».

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення (32.4 KiB, Завантажень: 12)

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,336sec