Мотивація діяльності людини. Діагностика мотивації досягнення

Тема: Мотивація діяльності людини. Діагностика мотивації досягнення

Мета: сформувати поняття «мотивація»; навчити дітей визначати мотивацію успіху; активізувати процеси вольової регуляції.

 

Хід заняття

 

І. Організаційний момент.

1. Розминка-гра «Подорож на хмарі».

Ця гра допоможе організувати школярів на роботу.

Матеріали: як супровід можна використовувати спокійну інструментальну музику.

Інструкція.

Сядь зручніше й заплющ очі. Двічі-тричі глибоко вдихни і видихни.

Я хочу запросити тебе в подорож на хмарі. Стрибни на білу пухнасту хмару, схожу на м’яку гору з пухких подушок. Відчуй, як твої ноги, спина зручно вмостилися на цій великій хмарній подушці.

Тепер починається подорож. Твоя хмара повільна здіймається в синє небо. Відчуваєш, як вітер пестить тебе?

Тут високо в небі все спокійно і тихо. Нехай хмара перенесе тебе в таке місце, де ти будеш щасливим.

Спробуй подумки «побачити» це місце якомога точніше. Тут ти почуваєшся зовсім спокійно і щасливо. Тут може відбутися щось чудове і чарівне (30 с).

Тепер ти знову на своїй чарівній хмарі, і вона везе тебе назад, на твоє місце в класі. Злізь із хмари і подякуй за те, що вона добре тебе покатала… Тепер подивись, як вона повільно зупиниться в повітрі… Потягнися, випрямися і знову будь бадьорим і уважним.

 

ІІ. Теоретичний блок.


Під мотиваційною сферою особистості розуміють всю сукупність мотиваційних утворень, які є у людини: мотиви, потреби, інтереси. Чим більше у людини мотивів, потреб, інтересів і задач, тим більш розвиненою є її мотиваційна сфера.

Процес формування мотивації пов’язаний з використанням багатьох особистісних утворень, які поступово формуються у мірі розвитку

 

 

особистості. Наприклад, провідним видом діяльності, яка сприяє розвитку мотиваційної сфери діяльності дитини, є гра.

У мотиваційній сфері підлітків відбувається надзвичайна подія, яка полягає в тому, що вони у значній мірі здатні керуватися у моральній поведінці тими потребами й задачами, які самі перед собою ставлять.

У школярів відмічається більша, ніж до цього, стійкість мети, достатньо розвинене почуття обов’язку, відповідальності. Інтереси вже не ситуативні, а виникають поступово за ступенем накопичення знань. Звідси – стійкість низки мотивів, які базуються на інтересах і меті, поставленій самими учнями.

 

ІІІ. Практична робота.

Тест

Визначення мотивації до досягнення успіху

На кожне із питань необхідно відповісти «так» або «ні».

1. Мене дратує, коли помічаю, що не можу на всі 100% виконати завдання.

2.Коли я працюю, це виглядає так, ніби я все ставлю на карту

3.Коли виникає проблемна ситуація, я частіше всього приймаю рішення, яке спадає мені на думку першим.    

4. Коли у мене 2 дні поспіль немає справи, я втрачаю спокій.

5. По відношенню до себе, я більш вимогливіший, ніж по відношенню до інших.

6.Часто я знаходжу можливість займатися саме тими справами, які мене приваблюють.

7. Я доброзичливіший, ніж інші.

8. Відмовившись від важкого завдання, я засуджую себе тому що знаю, що в ньому я досягнув би успіху .     

9.В процесі роботи мені потрібні невеличкі хвилинки відпочинку.

10.Схвалення стимулює мене сильніше, ніж зауваження.

11. Я знаю, що мої знайомі вважають мене розумною людиною.

12. Перепони роблять мої рішення більш твердими.

13. У мене легко викликати честолюбство.

14. Коли я працюю з натхненням, це добре помітно .     

15. Як правило, я не відкладаю те, що повинен зробити відразу.

16. Необхідно розраховувати лише на самого себе.

17. В житті мало речей, більш важливих, ніж гроші.

18. Я більш честолюбний, ніж інші.

19. Наприкінці канікул я радію, що скоро розпочнеться навчання.

20. Коли я маю настрій до роботи, я роблю її краще, ніж інші.

21. Мені простіше і легше спілкуватися з людьми, які можуть наполегливо працювати.    

22. Коли у мене немає справ, я відчуваю себе ніяково.

23. Мені частіше приходиться виконувати відповідальну роботу, ніж іншим.

24. Коли мені треба приймати рішення, я намагаюсь робити це як можна краще.

25. Думаю, що ледачим мене оточуючі не вважають.

26. Мої успіхи в певній мірі залежать від моїх однокласників.

27. Я, як правило, звертаю багато уваги на свої досягнення .

28. Коли я працюю разом з іншими, моя робота дає кращі результати, ніж робота інших.

29. Майже все, за що я берусь, я доводжу до кінця.

30. Я не заздрю людям, у яких багато вільного часу.

31. Коли я впевнений, що стою на правильному шляху, для доказу своєї правоти я йду на крайнощі.

 

 

Обробка результатів:

Підрахуйте суму, оцінюючи кожну відповідь «Так» в 1 бал

Від 1 до 10 балів: низька мотивація успіху.

Від 11 до 16 балів: середній рівень мотивації.

Від 17 до 20 балів: помірно високий рівень мотивації.

Вище 21 бала: занадто високий рівень мотивації до успіху.

(Ознайомлення із результатами тестування).

 

 

2.Вправа «Я – мотивація».

Мета: актуалізація «Я-мотивацій», посилення діагностичних процесів мотивації, активізація процесів мотивації, активізації процесів вольової регуляції.

Процедура: група поділяється на трійки чи четвірки і розсаджується у кола. Відстань між мікрогрупами — 1,5—2 метри. Учасникам дається інструкція: у групі оберете того, хто починатиме вправу. У колі вам слід послідовно обмінюватися пропозиціями. Починати фразу потрібно словами, що зараз будуть названі. Вправа буде складатися з трьох серій, починати і закінчувати які необхідно лише за командою.

 

Серія 1. Я ніколи…

Серія 2. Я хочу, але, напевне, не зможу…

Серія 3. Якщо я дійсно захочу, то…

 

Роль психолога полягає у спостереженні за тим, щоб пропозиція починалася саме з «фіксованої» фрази, стимуляції роботи у мікрогрупах, активізації роботи у групах, якщо вона застопорилася чи учасники переключилися на обговорення сторонніх тем.

Після проходження трьох серій група утворить загальне коло та обговорює: що не сподобалося, що сподобалося в цій вправі; що важко було зробити, що легко; у якій серії мали найбільші утруднення; розповісти, що відчували, про що думали під час виконання вправи.

 

3. Вправа «Успіхи та відчуття».

Учням пропонуємо пригадати свої відчуття, пов’язані з будь-яким успіхом, зосередитись на власних відчуттях. Пропонуємо учням зручно сісти, заплющити очі та пригадати попередні досягнення й успіхи. Запам’ятати відчуття.

Потім пропонуємо уявити себе в комфортному кріслі кінотеатру. Пропонуємо переглянути фільм, у якому будуть показані сцени з власного життя учня. Це мають бути ситуації, де дитина досягла успіху. Можемо підказати ситуації: навчився плавати, вмію оперувати

комп’ютером, одержав гарні бали по математиці, стала переможницею на конкурсі «Міс Осінь-2007». А тепер уяви, як тобі аплодують всі знайомі за цю справу. Пригадай, тепер в деталях як ти це робив. Зверни увагу на власні відчуття, що виникають у твоєму тілі. Ти можеш щоразу пригадувати цей стан, коли захочеш досягнути успіху.

А тепер пригадай ситуацію, в якій ти хотів би досягти кращого результату, ніж ти отримав. Зверни увагу на свої відчуття.

Пригадай позу успіху, надай тілу цієї пози. І кожного разу, коли потрібно буде досягти успіху, надай тілу пози успіху.

А тепер фільм закінчився. Подивись, як темнішає екран та з’являється в залі світло. Потягнись, напруж м’язи. Підійми руки вгору та різко опусти їх. зроби глибокий вдих та розплющ очі.

 

  1. Обговорення заняття.
завантаження...
WordPress: 22.82MB | MySQL:26 | 0,319sec