Мій коник

Тема: Мій коник

Мета: розвиток упевненості у своїх здібностях (талантах) і спроможності досягнення поставлених цілей.

 

Хід заняття

 

  1. Привітання «Асоціація».

Ви вже, мабуть, звикли, що кожну зустріч ми починаємо з традиційного привітання. Гарні традиції допомагають людям почувати себе більш комфортно і спокійно. Думаю, що і ви зараз радісно посміхнетесь один одному і скажете: «Привіт, індивідуальність!». Але сьогодні добавимо ще одне – свої асоціації з яскравими особистостями, наприклад, із політичними діячами, кіноакторами, історичними особистостями чи літературними персонажами. Крім звичайних слів привітання, ви повинні сказати кожному учаснику, наприклад, «Привіт, Сергію, ти мені нагадуєш Вінні Пуха». «Добрий день, Світлано, ти мені нагадуєш Попелюшку».

Будь-хто з вас має право запитати, чому саме з цим героєм чи актором ви асоціюєтесь у вашого партнера. Раджу записати все, що вам скажуть. Це цікавий матеріал для осмислення.

 

  1. Як визначення схильностей впливає на вибір фаху?

    Перед кожною людиною в певний час постає питання про вибір професії. Для його вирішення потрібно знати свої індивідуальні особливості, інтереси, схильності. На основі розвитку стійких інтересів формується схильність, прагнення людини до певного виду діяльності. Інтереси та схильності можна визначити за допомогою спеціальних методик, розроблених ученими-психологами. Для широкої орієнтації у світі професій доцільно скористатися умовною системою розподілу їх за предметом праці, розробленою російським психологом Є.О. Климовим. Він розподілив професії на п’ять типів:

     

     

     

     

     


    Перший – «людина — людина», коли доводиться працювати переважно з людьми, групами і спілками людей, колективами.


    Другий – «людина — техніка», коли головним предметом праці є технічні системи, механізми, матеріали, технічні об’єкти.

     


    Третій – «людина — природа», коли головним предметом праці є живі організми (рослини, тварини).

     

     

     


    Четвертий ~ «людина — знакова система», коли провідним предметом праці є умовні знаки, цифри, коди, природні та штучні мови, ноти тощо.

     


     

    П’ятий – «людина — художній образ», коли головним предметом праці стають художні образи, умови їхньої побудови.

     

     

    Користуючись методиками дослідження схильностей та інтересів, ви зможете визначити свою схильність до певного типу професій, коли будете навчатись у старших класах.

     

    1. Вправа «Здібності».

    Призначення: Розвиток упевненості у своїх здібностях (талантах) і спроможності досягнення поставлених цілей.

    Психологічна (теоретична) сутність вправи:

    Кожна людина є тим, ким вона себе уявляє в думках. Якщо ви себе оцінюєте позитивно, то і почуватиметеся добре. Більш того, якщо ви думаєте, що маєте певні якості й таланти, то ви ними й володітимете. Запропонована нижче техніка допоможе вам досягти того, чого ви прагнете.

    Завдання:

    1.    Запишіть ваші твердження щодо того, хто ви є чи ким ви можете стати, що у вас є чи чого ви хочете. Наприклад:

  • у мене захоплююче й творче життя;
    • я комунікабельний і розкутий;
  • я добиваюся успіху в усьому, що роблю, і нині я успішно справляюся з поставленим завданням тощо.

2.Коли ви закінчите писати, оберіть найважливіші твердження та зосереджуйтеся на них близько хвилини. Потім замружте очі й повторюйте самі собі твердження багато разів упродовж 2—3 хвилин. Перетворіть ваші твердження в зорові образи, тобто за допомогою своєї думки уявіть написане положення.

 

  1. Вправа «Успіх».

Призначення: розвиток упевненості в собі на основі уявлень про досягнутий успіх.

Психологічна сутність вправи: завдяки усвідомленню досягнутого успіху ви почуваєте в собі більше сил, більше динамічності, більше цілеспрямованості, більше почуття власної гідності й усі ці почуття роблять внесок у почуття більшої впевненості в собі.

Завдання:

1.    Вирішіть, який успіх найважливіший для вас — домогтися визнання на новій ниві, вступити до інституту, придбати автомобіль, вдало оженитися (вийти заміж) тощо.

  1. Розслабтеся, замружте очі й уявіть, що ви досягай мети. Уявляю
    чи свій успіх, відчуйте задоволення та почуття власної сили, що воно приносить. Відчувайте підйом, зворушення, силу, міць, абсолютну впевненість у собі й володіння ситуацією.
  2. Потім уявіть, як інші підходять чи дзвонять, щоб щиро поздоровити вас. Ви почуваєте теплоту і схвильовані, приймаючи похвалу від них. Вони говорять вам, який ви щасливий. І ви прекрасно почуваєтеся та здатні на все.

     

5.Вправа «Самопрезентація».

Призначення:

  • виявлення уявлень учасників групи щодо себе;
  • формування настанови щодо значущості своєї особистості;
  • створення умов для саморозкриття.

    Психолог просить усіх учасників по черзі розповісти про себе, про своє улюблене заняття, хобі й по можливості представити їх. Це можуть бути вірші, розповіді, марки, фотографії, вироби, наліпки тощо.

 

 

  1. Ритуал закінчення заняття.

Хто з вас може уявити, що відчуває артист після концерту або вистави, стоячи перед своєю публікою і слухаючи грім оплесків? Можливо, він відчуває ці оплески не тільки слухом. Може, він сприймає овації усім своїм тілом, усією своєю душею.

У нас дуже гарний клас і кожний з вас заслуговує на оплески. Я хочу запропонувати вам гру, якою ми закінчимо наше заняття. Ви стаєте у коло. Один з вас починає: він підходить до якогось учня, дивиться йому в очі й дарує йому свої оплески. Потім вони обирають наступного учня, підходять до нього, стають перед ним і аплодують йому. Потім уже трійка обирає претендента на овації. Щоразу той, кому аплодували, має право обрати наступного. Таким чином, гра триває і овації стають усе гучнішими. (Гра сягає свого апогею, коли остання дитина почула оплески всієї групи.)

 

  1. Обговорення заняття.
завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,406sec