МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ НАТУРАЛЬНИХ ЧИСЕЛ

З натур, числ-ми знайомл. ще в 1 кл. Закінчуючи 4 кл. учн. повинні вміти прочитати і записати натур, ч. в межах мільярда і викон. 4 арифм. дії. Курс м-кн в 5кл. розпочни, параграфом 1 «N ч.» в п.1 поглиблюють знання набуті в 1-4кл.(систем, і узагал. матеріалу вивч. в молод. класі) Потрібно добитися правильного вживання учн. слів «цифра» і «число» вміти читати і запис. ч. в межах мільярда, вміти запис, ч-ло як суму розрядних доданків. На п. 1 відводиться 2 ур. Якщо попередня підготовка слабка то слід навч. і записув. багатоцифрові ч-ла у вигляді розрядних доданків. Під час повтор, нумерації найб. помилок припадає на ті числа, в яких немає певних розрядів, а то й цілих класів. Вони повинні повністю усвідомити що в кожн класі є 3 розряди і що назви розрядів в цих класах однакові: одиниці, десятки, сотні. Доцільно запропонув. уч-м такі вправи: 1)порахувати десятками до ста, сотнями до2000, 2)запис. і прочит. ч-ла від одноцифрових до п’ятицифрових, 3)записати у
вигляді суми 3 розрядних доданків ч-ло 5703. У п. З «округлення ч-л» У п.5 «порівняння N ч.». Правила: 1 )якщо 2 N ч. мають різну к-сть цифр то меншим (більш.) буде ч-ло з менш.(більш) к-стю цифр, 2)Якщо 2 N ч. мають однакову к-сть цифр то б.(м.) буде ч-ло у якого м.(б.) цифра розряду(почин, з найб.) Далі розкрив. Поняття «нуля» як числа, що на корд. промені передує 1-ці і є початком відліку. В результаті вивч. параг.1 учн. повинні добре вміти читати і записув. багатоцифрові ч-ла і порівнювати їх, округл.Методика п. 1.1. «натур, ряд ч-л» Ч-ло є одним з найбільш вживаних понять мат-ки. Нат. ч-ла – ч-ла якими корист. в процесі лічби предм. У середніх класах ви навчались читати і записув. невеликі ч-ла
порівнювати їх за величиною. Вл-ті: 1)натур. ряд почин, з 1. Це найменше число натур, ряду, найб. не існує, 2)за кожним ч-м натур, ряду йде цілком визначене натур, ч-ло, 3)кожному ч-лу передує цілком визначене ч-ло. В 5кл. потрібно повторити як виконуються дії +,-,*,/ і розгл. табл.: а+в=с 1-й доданок, 2-й доданок сума; а-в=с зменшуване від’ємник різниця; а*в=с 1-й множник, 2-й множ., добуток: а/в=с ділене, дільник, частка. Параграф 2 п. 1 «Властивості додавання» розпочни, з задачі: Наталка і Михайлик збирали гриби Н. зібрала 18, a M. 28. Скільки знайшли вони грибів. Властивості + і – виражаються рівностями 1)а+в=в+а- переставна. 2) (а+в)+с=а+(в+с) -сполучна. Ці власт. не доводяться але краще на пр-ді пояснити їх справедливість:18+28=28+18 тобто: від перестановки доданків сума не міняється. 2-га власт. наз. сполучна і читається так: Якщо до суми 2-х ч-л + 3-е ч-ло то дістанемо результат що = сумі 1-го ч-ла і результату суми 2-го і 3-го ч-л. Цю власт. бажано проілюструвати на квадратах. Принципове значення має розгляд випадків + 0, формулюється правило і запис. рівність:0+а=а,а+0=а, якщо 1 -й з доданків сума = 0 то сума = 2-гому дод. Далі в п 2.2 « -. Властивості – .» розгляд. приклад: у голуб’ятнику було 12 гол. 3 вилетіло скільки залишилося. 12-3=9 вчитель наголошує, що 9+3-12 тому є обернене до дії + тобто: відніманням називається дія коли за сумою2-х дод. 12 і 1 -м з них 3 знаходять 2-й дод. Вчителю слід наголосити що для нат. ч-л – можливе тоді коли зменшуване менш, або = від’ємнику. Розгл. власт.: щоб від ч-ла більш, за суму 2-х ч-л то послідовно – кожен дод. окремо. Далі в параграфі. З розгл. п-д: щоб дізнатися скільки олівців в 5 коряках по 8 ол. треба додати це не досить зручно тому записують 8*5=40 і розгляд. прикл.:40 ол. містяться в 5 кор. Скільки ол. в 1 кор. Отже, 40/5=8 Отже ділен. це дія за допомогою якої за відомим добутком і 1 співмножником знаходиться 2-й співмножник. Висновок: дією оберненою до дії + (*) наз. знаходження невідомого доданка ( співмножника) за відомою сумою (до6утком) та 2-м доданком (співмножником ).

завантаження...
WordPress: 22.75MB | MySQL:26 | 0,330sec