Методика «Піктограми»

(А. Р. Лурія)

Історична довідка. Методика піктограм була запропонована вітчизняним нейропсихологом А. Р. Лурією в 1936 р. Спочатку вона призначалася тільки для клінічних випробувань, але простота та інформативність методу дотепер дозволяють розширювати сферу його застосування. Зараз метод піктограм відноситься до числа найпоширеніших методик дослідження мислення, широко вживається для вивчення пізнавальної сфери й особистості у вітчизняній клінічній психодіагностиці.

Однією з особливостей, яка розширює інтерпретативну спрямованість методики, є та обставина, що опосередковане запам’ятовування відбиває як мнестичні, так і інтелектуальні процеси. Деякі дослідники вважали роль пам’яті у мисленні настільки важливою, що, наприклад, Блонський визначав розум як пам’ять, тобто він у мисленні орієнтувався насамперед на запам’ятовування ознак. Побудова образу, придатного для запам’ятовування, є наслідком творчої активності мислення, у якому відбивається його індивідуальна структура (С. В. Логінова, С. Я. Рубінштейн, 1972). Звідси широкі можливості для дослідження мислення, у першу чергу процесу узагальнення. Не випадково перші дослідження були присвячені аналізу особливостей мислення психічно хворих, тому що побудова піктограми сполучена зі значними розумовими зусиллями й недоступна при інтелектуальній недостатності.

Методика дозволяє одержати досить великі відомості, що стосуються не тільки особливостей наочно-образного мислення, але й особливостей емоційного стану випробуваних, спрямованості їхньої свідомості, особистісних властивостей тощо, бо може набувати проективного значення. У наш час відзначається тенденція розробки й удосконалювання інтерпретативної схеми методики, що враховує різноманітні категорії досліджуваних показників і передбачає формалізацію даних. Це розширює можливості методики, що допускала раніше лише якісну узагальнену інтерпретацію результатів, і є основою для стандартизації показників.

Сама назва — піктограма (від лат. pictus — намальований; грецьк. grapho — пишу — позначає малюнковий аркуш, коли предмети, події, дії позначаються малюнками або умовними знаками. Сутність методики складається в передачі якого-небудь вербально позначеного поняття через його образ, що згодом піддається оцінці через ряд критеріїв: адекватності, відтворення, конкретності-абстрактності, стандартності-оригінальності.

 

  1. Планування

    Мета й завдання

  • оцінка особливостей наочно-образного мислення;
  • перевірка опосередкованої пам’яті, її продуктивності;
  • характер розумової діяльності;
  • рівні формування понятійного мислення;
  • можна використати для аналізу характеру асоціативного мислення;
  • для оцінки емоційного стану випробуваних;
  • встановлення деяких особистісних рис та спрямованості людини;
  • визначення ціннісних орієнтацій, встановлення ієрархії цінностей;
  • при оцінці міжособистісних відносин;
  • можна використовувати в арт-терапії.

    Контингент, вікові категорії

Використовується для діагностики як дітей починаючи з 5 років, так і дорослих. Підходить для групових і індивідуальних досліджень. Бажано, щоб діти молодшої школи при груповому тестуванні сиділи по одній особі за партою, бо дітям 6—8 років властиво копіювати малюнки одне одного.

Строки й час проведення: планувати та проводити зазначену методику можна на будь-який період навчального року, наприклад, лютий-березень. Оптимальний час проведення методики — не раніше 2-го і не пізніше 4-го уроків.

Час обстеження для дорослих не регламентується, для дітей час регламентований, щоб діти не захоплювалися просто малюванням, відволікаючись від завдання.

2.ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріали та устаткування. Для проведення піктограми дитині пропонується аркуш білого паперу (стандартний аркуш формату А4), простий олівець або ручка й набір слів для запам’ятовування (пред’являються експериментатором на слух).

Потрібно заздалегідь підготувати будь-які 12-16 слів і виражень для запам’ятовування. Зразковий набір слів, яким можна користуватися:

Варіант 1     Варіант 2

  1. Веселе свято     1. Глуха старенька
  2. Важка робота     2. Війна
  3. Розвиток     3. Сувора вчителька
  4. Смачна вечеря     4. Голодна людина
  5. Сміливий вчинок     5. Сліпий хлопчик
  6. Хвороба     6. Багатство
  7. Щастя     7. Дівчинці холодно
  8. Розлука     8. Влада
  9. Дружба     9. Хвора жінка
    1. Темна ніч     10. Обман
    2. Сум     11. Весела компанія
    3. Теплий вітер     12. Справедливість

Інструктаж. Особливістю інструкції є орієнтація випробуваного на дослідження тільки особливостей пам’яті, а також заборона використовувати будь-які літерні позначення. Після виконання малюнків випробуваний повинен назвати відповідні їм поняття або вираження. Одним із найважливіших елементів дослідження є бесіда, що дозволяє розкрити зміст відтворених символів.

1 варіант: «Вам запропонований список понять. Ваше завдання спробувати зобразити ці поняття у вигляді якого-небудь образу. Але ніяких літер! Більше обмежень для цього немає. Якість малюнка ролі не відіграє, можна намалювати що завгодно і як завгодно, аби тільки вам це змогло нагадати задане слово — як вузлик на пам’ять зав’язують».

2 варіант: «Я зараз прочитаю слова, які тобі треба добре запам’ятати й повторити мені наприкінці заняття. Слів багато, тому запам’ятати їх важко, щоб тобі було легше впоратися із завданням, ти можеш на цьому аркуші намалювати що-небудь, що тобі нагадає дане слово. Але малювати можна тільки якісь картинки, а не букви. Тому що слів досить багато, а аркуш тільки один, постарайся розташувати малюнки таким чином, щоб всі вони вмістилися на цьому аркуші. Не намагайся вимальовувати картинки, якість малюнків не важлива, головне, щоб вони правильно відображали зміст слова».

Процедура тестування

Дітям повільно читаються наведені вище слова і словосполучення (які йдуть як одне слово) з інтервалом 30 секунд. При цьому дорослий уважно дивиться затим, щоб дитина малювала не букви, а тільки певні зображення. Якщо дитина починає малювати більші фігурки, що займають основну частину аркуша, то їй можна нагадати про те, що аркуш один і на ньому треба буде вмістити всі картинки. Це нагадування робиться один раз, приблизно після 2— 3-го слова. При необхідності аркуш можна перегорнути, однак при цьому дитині обов’язково варто нагадати про те, що її попереджали, що місця мало, а вона це прослухала і тому порушила інструкцію.

Утому випадку, якщо в дорослого з’являються підозри, що дитина малює без усякої мети й змісту, першу картинку, що прийшла в голову, ніяк не пов’язану зі словом, тобто що він не зрозумів або не розчув інструкцію, необхідно запитати про те, що за малюнок робить дитина і яке відношення він має до слова, названого дорослим. Можна уточнити, чи пам’ятає ще дитина те слово, на яке робить малюнок.

Час, що відпускається на кожен малюнок до слова, обмежений і не перевищує 1—2 хвилини. Якщо діти починають захоплюватися, вимальовувати деталі й додавати щось до первісного малюнка, то дорослий повинен нагадати, що його не цікавить якість картинки, важливий тільки її зв’язок з вимовленим словом. Якщо дитина продовжує малювати, цей процес переривається і їй дається наступне слово.

Після закінчення роботи дорослий повинен пронумерувати малюнки, щоб було видно, який малюнок до якого слова відноситься. (Утому випадку, якщо діти вміють лічити, це можна попросити зробити саму дитину.) Через деякий час після виконання завдання (не раніше ніж через 40—60 хв.) експерт перевіряє здатність випробуваного відновити список вихідних понять за його власними піктограмами. Звичайно для цього закривається список понять, і випробуваному у випадковому порядку пропонується відновити їх. Фіксується кількість правильно відтворених слів, а також кількість помилок, які були допущені дитиною. При цьому відтворення, наприклад, словосполучення «смачна вечеря» як «солодка вечеря», або «розлука» як «розставання» вважається як правильне (відповіді позначаються знаками «+» або «—»).

ОБРОБКА, ОЦІНКА ТА ФІКСАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Вам знадобиться список класу, червона паста, список слів для оголошення, бланк протоколу дослідження. Спочатку розкладіть бланки за алфавітом, заповніть паспортну частину бланку. Насамперед фіксується кількість правильно відтворених слів, що говорить нам про обсяг опосередкованої пам’яті, який повинен бути більше, ніж обсяг безпосередньої пам’яті, і в нормі для дітей цього віку становить 10—12 слів (тобто практично стовідсоткове відтворення).

При обробці експериментальних даних ураховуються якісні показники. Для цього вводиться ряд критеріїв:

  • критерій адекватності (+ або —);
  • критерій відтворення через відстрочений період (+ або —);
  • критерій конкретності-абстрактності образу в балах (від 1 до 3);
  • критерій стандартності-оригінальності образу в балах (від Ідо 3).

Крім запропонованих критеріїв аналізу також додаються процедурні моменти: легкість виконання завдання, емоційне відношення до нього, потреба в більш широкому просторі тощо.

1.    Найважливіший критерій — «адекватність». Варто звернути увагу на характер малюнків до слів різної складності, спеціально підібрані в піктограмі. Так, намалювати знак, що
відбиває вислів «смачна вечеря» або «сувора вчителька», дітям набагато простіше, ніж «хвороба» або «обман». Найбільш складними вважаються слова «теплий вітер» й «розвиток». Для дітей 5 років нормою є адекватні малюнки для простих слів і відмова або буквальне, конкретне відбиття складних слів. У той же час для дітей 6 років і більше нормою є адекватне зображення всіх слів даної піктограми.

У випадку обґрунтованості зв’язку між запропонованим поняттям і його піктограмою експерт ставить знак «+», при відсутності зв’язку — знак «—». Норма характеризується високими показниками за критерієм адекватності — від 70 % і вище.

2.    «Критерій відтворення». Якщо випробуваний використав для передачі різних понять ті самі піктограми, він припускається помилок і всіляких неточностей типу синонімії, скорочення складного поняття, переплутування («—»). За цим показником можна судити
про роль пам’яті у мисленні. Норма для критерію відтворення понять через відстрочений період — від 80 % і вище.

  1. «Конкретність-абстрактність» — також оцінюється експертом за ступенем відповідності піктограми реальному об’єкту. Якщо ця відповідність максимально конкретна (наприклад, веселе свято зображується у вигляді застілля з конкретними гостями й сервіруванням стола), то експерт оцінює піктограму в 1 бал. Якщо ж образ має досить абстрактний характер (наприклад, те ж веселе свято зображується у вигляді ряду знаків оклику), то піктограма оцінюється в 3 бали. Можуть бути й змішані образи, які важко віднести до крайніх типів. У такому випадку вони одержують оцінку в 2 бали. Експертні оцінки далі підсумовуються й підраховуються середні дані (середнє арифметичне, яке в нормі відповідає величині в 2 бали).
  2. «Стандартність-оригінальність» піктограм також оцінюється експертом, по-перше, за своїм суб’єктивним уявленням, і, по-друге, за ступенем збігу образів у різних випробуваних. Збіги вже говорять про стандартність виконання завдання, і такі піктограми одержують нижчий бал, що дорівнює 1. Унікальні, неповторювані піктограми одержують оцінку в 3 бали, проміжні варіанти одержують оцінку 2 бали. Результати підсумовуються й підраховуються середні дані, які в нормі відповідають величині в 2 бали (теж переводимо у %).

    Аналіз та інтерпретація результатів

    А — абстрактні зображення у вигляді ліній, не оформлених у пізнаваний візерунок.

    З — знаково-символічне зображення ( геометричні фігури, стрілки і т. д.).

    К — конкретні предмети.

    С — сюжетні картинки.

    М — метафоричні (художній вимисел).

    А і 3 — розумовий тип.

СІМ — творче мислення, усвідомлює в собі наявність художніх здібностей або захоплюється художньою творчістю.

К — перевага конкретно-дійового мислення, тобто оперування об’єктами та зв’язками, що безпосередньо сприймаються. Або практичне мислення, направлене на вирішення окремих конкретних задач у практичній діяльності. Перше часто властиве дітям до 10—11 років, друге — керівним працівникам та вчителям.

  • При порушенні опосередкованої пам’яті випробуваний постійно задає додаткові питання, що стосуються дрібниць, часто стирає та перемальовує, не може пов’язати поняття з будь-яким більш конкретним.
  • Рівень розвитку образного мислення досліджується за допомогою аналізу малюнків. При цьому в дітей з низьким рівнем мислення малюнки мало пов’язані з темою або їхній зв’язок поверхневий, в той час як у дітей з високим рівнем образного мислення малюнки відбивають сутність даного предмета. Наприклад, для смачної вечері може бути намальований торт, стіл з якоюсь стравою, тарілка з їжею і т. п.
  • Необхідно відзначити ті випадки, коли дитина малює практично однотипні, мало пов’язані зі змістом слова малюнки, але в той же час правильно відтворює слова. Це говорить про те, що низький рівень мислення компенсується в цьому випадку гарною механічною пам’яттю. У той же час той факт, що в дитини відзначається низький рівень розвитку й пам’яті, і мислення може в якомусь ступені бути показником її загального інтелектуального відставання.
  • Великий інтерес представляє порівняння даних про відтворений матеріал при безпосередньому й опосередкованому запам’ятовуванні, тому що у випадку гарного розвитку образного мислення воно може компенсувати недолік пам’яті. При цьому дитина відтворює нормальну кількість слів (10—12) у піктограмі, однак при безпосередньому запам’ятовуванні може запам’ятати їх менше норми, наприклад усього 3—5 слів.

    •    Аналіз розташування малюнків на аркуші паперу показує здатність дитини правильно організувати свою діяльність, що особливо важливо враховувати при діагностиці шестирічних дітлахів, тому що це є одним із параметрів, пов’язаних з готовністю до шкільного навчання. Найбільш адекватним вважається розташування малюнків у тій послідовності, у якій даються слова, так що дорослому навіть не потрібно їх спеціально нумерувати наприкінці піктограми. При цьому зображення відділені одна від одної і вільно вміщаються на одному боці аркуша. Найбільш низьким рівнем організації є варіант, при якому малюнки хаотично розкидані по аркуші й настільки великі, що налазять один на одного, не вміщаються, і доводиться перегортати аркуш.

Якщо в якості опосередкованих стимулів часто зображуються чоловічки і відтворення успішне, це вказує на комунікативність, якщо відтворення ускладнене — інфантильність.

За якістю малювання можна прослідкувати наявність виснажуваності — зростання неохайності, послаблення натиску на олівець. У зв’язку з цим слід звергати увагу на проективне значення методики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФІКСАЦІЯ ТЛ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ

Можна використовувати різні варіанти індивідуального бланку фіксації результатів, наприклад:

 


п/п 

Код учня 

Поняття піктограми 

Критерій адекватності 

Критерій відтворення 

Критерій конкретності/ абстрактності 

Критерій стандартності/ оригінальності 

Проективне значення 

1 

             

2 

             

3 

             

4 

             

5 

             

6 

             

Середнє  

           

Результати аналізуються – індивідуальний та груповий аналіз. Підраховуються середні показники, робиться висновок про якість оперативної пам’яті учнів. Далі заповнюються консультативні документи, проводиться консультативна та корекційно – розвивальна робота (за потребою)

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,324sec