МЕТОДИКА «ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ ВИКЛАДАННЯ»

(ЗА А. К. МАРКОВОЮ, А. Я. НІКАНОВОЮ)

Інструкція

У пропонованому запитальнику відзначте варіанти відповідей, що підходять до вас. При збігу двох-трьох варіантів відзначайте всі стовпчики. Підрахуйте кількість відзначених відповідей у кожному із чотирьох стовпчиків. У такий спосіб ви зможете визначити свій стиль роботи.

 

Запитання 

Варіанти відповідей 

ЕІС 

ЕМС 

РІС 

РМС 

1. Ви складаєте докладний план уроку?

ні 

так 

ні 

так 

 

2.
Ви
плануєте урок лише загалом?

так 

ні 

так

ні 

 

3. Чи часто ви відхиляєтесь від плану уроку?

так 

так 

так 

ні 

 

4. Чи відхиляєтеся ви від плану, помітивши

прогалини у знаннях учнів або труднощі у засвоєнні матеріалу?

ні 

так 

так 

так 

 

5. Ви відводите більшу частину уроку поясненню нового матеріалу?

так

так 

ні 

ні 

 

6. Ви постійно стежите за тим, як засвоюється новий матеріал у процесі пояснення9

ні 

так 

так 

так 

 

7. Чи часто ви звертаєтеся до учнів із запитаннями у процесі пояснення?

ні 

так 

так 

так 

 

8. У
процесі опитування достатньо часу ви
відводите відповіді
кожного учня?

ні 

ні 

так 

так 

 

9. Ви завжди домагаєтеся абсолютно правильних відповідей?

ні 

так 

так 

так 

 

10. Ви завжди домагаєтеся, щоб опитуваний самостійно виправив свою відповідь?

ні 

ні 

так 

так 

 

11. Ви часто використовуєте додатковий матеріал при поясненні?

так 

так 

так 

ні 

 

 

12. Ви часто змінюєте теми уроків
на уроці?

так 

так 

 

ні 

ні

13. Чи допускаєте ви, що опитування учнів спонтанно перейшло у колективне обговорення нового навчального матеріалу?

так 

ні 

 

ні 


ні
 

14. Ви одразу відповідаєте на несподівані запитання учнів7

так 

ні 

 

ні 

ні 

15. Ви постійно стежите за активністю всіх учнів під час опитування?

ні 

так 

 

ні 

ні 

16. Чи може непідготовленість або настрій учнів під час уроку вивести вас із рівноваги?

так 

так 

 

ні 

ні 

17. Ви завжди самі виправляєте помилки учнів?

так 

так 

 

ні

ні 

18. Ви завжди укладаєтеся в
межі уроку?

ні 

н і

 

так 

так 

19.Ви суворо стежите за тим, щоб учні виконували перевірочні роботи самостійно: без підказок, не підглядаючи в підручник?

ні 

так 

ні 

так 

20. Ви завжди докладно оцінюєте кожну відповідь?

ні 

так 

так 

так 

21. Чи різко ви відрізняєте ваші вимоги до сильних і слабких учнів

так 

ні 

ні

ні 

22. Чи часто ви заохочуєте за гарні відповіді?

так 

так 

так 

ні 

23. Чи часто ви осуджуєте за гарні відповіді?

ні 

так 

ні 

так 

24. Чи часто ви контролюєте знання учнів?

ні 

так 

ні 

так 

25. Чи часто ви перевіряєте пройдений матеріал?

ні 

так 

так 

так 

26. Ви можете перейти до вивчення наступної теми, не будучи впевненим, що попередній матеріал засвоєний всіма учнями?

так 

ні 

так 

ні 

27. Як ви думаєте, учням зазвичай цікаво у
вас на уроках?

так 

так 

так 

ні 

28.
Як ви думаєте, учням зазвичай приємно у вас на уроках

так 

так 

так 

ні 

29. Ви постійно підтримуєте високий темп уроку?

так 

так 

ні 

ні 

30.
Ви занадто переживаєте невиконання учнями домашнього завдання7

ні 

так 

ні 

ні 

31. Ви завжди вимагаєте чіткого дотримання дисципліни на уроці?

ні 

так 

ні 

так 

32. Вас відволікає «робочий шум» на уроці?

ні 

так 

ні 

так 

33. Ви часто аналізуєте свою діяльність на уроці?

ні 

так 

ні  

так  

 

Обробка отриманих результатів

Найбільша кількість відповідей «так» в одній зі стовпчиків свідчить із певною часткою ймовірності про перевагу у вчителя стилю, названого цьому стовпчику.

В основу розрізнення стилю в роботі вчителя А. К. Маркова запропонувала такі показники:

— змістовні характеристики стилю (переважна орієнтація вчителя орієнтовного й контрольно-оціночного етапів у своїй роботі);

— динамічні характеристики стилю (гнучкість, стійкість, переключаємість і т. д.);

— результативність (рівень знання і навичок навчання в школярів, а також інтерес учнів до предмета).

 

Проаналізуємо особливості кожного стилю.

Емоційно-імпровізаційний стиль (ЗІС). Учителя з ЕІС відрізняє переважна орієнтація на процес навчання. Пояснення нового матеріалу вчитель будує логічно, цікаво, однак у процесі пояснення в нього найчастіше відсутній зворотний зв’язок з учнями. Під час опитування вчитель із ЕІС звертається до великої кількості учнів, в основному сильних, що цікавлять його, опитує їх у швидкому темпі, ставить неформальні запитання, але мало дає їм говорити, не чекає, коли вони відповідь сформулюють самостійно. Для вчителя з ЕІС характерне недостатньо адекватне планування навчально-виховного процесу. Для відпрацьовування на уроці він вибирає найцікавіший матеріал; менш цікавий матеріал, хоча й важливий, він залишає для самостійного розбору учнями. У діяльності вчителя з ЕІС недостатньо представлене закріплення і повторення навчального матеріалу, контроль знань учнів. Учителя з ЕІС відрізняє висока оперативність, використання великого арсеналу різноманітних методів навчання. Він часто практикує колективні обговорення, стимулює спонтанні висловлення учнів. Для вчителя з ЕІС характерна інтуїтивність, що виражається в частому невмінні проаналізувати особливості та результативність своєї діяльності на уроці.

Емоційно-методичний стиль (ЕМС). Для вчителя з ЗМС характерна орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу, висока оперативність, певна перевага інтуїтивності над рефлексивністю. Орієнтуючись як на процес, так і на результати навчання, такий учитель адекватно планує навчально-виховний процес, поетапно відпрацьовує весь навчальний матеріал, уважно стежить за рівнем знань всіх учнів (як сильних, так і слабких), у його діяльності постійно представлені повторення та закріплення навчального матеріалу, контроль знань учнів. Такого вчителя відрізняє висока оперативність, він часто змінює види робіт на уроці, практикує колективне обговорення. Використовуючи багатий арсенал методичних прийомів при відпрацьовуванні навчального матеріалу, що й учитель із ЕІС, але на відміну від нього прагне активізувати дітей не зовнішньою спокусливістю, а міцно зацікавити особливостями самого предмета.

Розмірковуюче-імнровізаційний стиль (РІС). Для вчителя з РІС характерна орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу. У порівнянні із учителями емоційних стилів, учитель із РІС проявляє меншу винахідливість у підборі й варіюванні методів навчання, не завжди здатний забезпечити високий темп роботи, рідше практикує колективні обговорення, відносний час спонтанного мовлення його учнів під час уроку в нього менше, ніж у вчителя з емоційні стилем. Учитель із РІС менше говорить сам, особливо під час опитування, бажаючи впливати на учнів непрямим шляхом (за допомогою підказок, уточнень тощо), даючи можливість відповідаючим детально оформити відповідь.

Розмірковуюче-методичний стиль (РМС). Орієнтуючись переважно на результати навчання і адекватно плануючи навчально-виховний процес, учитель із РМС проявляє консервативність у використанні засобів і способів педагогічної діяльності. Висока методичність (систематичність закріплення, повторення навчального матеріалу, контролю знань учнів) поєднується з малим стандартним набором використовуваних методів навчання, перевагою репродуктивної діяльності учнів, рідкісним проявом колективних обговорень. У процесі опитування вчитель із РМС звертається до невеликого числа учнів, даючи кожному багато часу на відповідь, особливу увагу приділяючи слабким учням. Для вчителя із РМС характерна в цілому рефлексивність.

 

Рекомендації з удосконалювання вчителем індивідуального стилю своєї педагогічної діяльності

Емоційно-імпровізаційний стиль. У вчителя з таким стилем досить багато переваг: високий рівень знань, артистизм, контактність, уміння цікаво дати навчальний матеріал, захопити учнів матеріалом, що викладається, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні форми та методи навчання. Такі вчителі вміють створити на уроках сприятливий психологічний клімат.

До недоліків слід віднести: відсутність методичності (недостатня представленість у діяльності закріплення навчального матеріалу, контроль
знань учнів). Можлива недостатня увага до рівня знань слабких учнів, недостатня вимогливість, завищена самооцінка, демонстративність, підвищена обумовлююча чутливість, залежність від ситуації на уроці.

У результаті в учнів проявляється стійкий інтерес до досліджуваного предмета і висока активність поєднуються з неміцними знаннями, недостатньо сформованими навичками вміння.

Рекомендації щодо усунення недоліків у діяльності вчителя з ЕІС:

— зменшити кількість часу, що відводиться поясненню навчального матеріалу;

— у процесі пояснення ретельно контролювати, як засвоюється матеріал (для цього через певні проміжки часу можна звертатися до учнів із проханням повторити сказане або відповісти на запитання);

— ніколи не переходьте до вивчення нового матеріалу, не будучи впевненим, що попередній засвоєний всіма учнями;

— уважно поставтеся до рівня знань слабких учнів;

— ретельно відпрацьовуйте весь навчальний матеріал, приділяючи велику увагу закріпленню й повторенню;

— намагайтеся активізувати учнів не зовнішньою розважальністю, а викликати в них інтерес до особливостей самого предмета;

— під час опитування більше часу відводьте відповіді кожного учня, домагайтеся правильної відповіді й ніколи не виправляйте одразу помилки;

— завжди давайте докладну й об’єктивну оцінку кожній відповіді;

— підвищуйте вимогливість: стежте, щоб учні відповідали п виконували перевірочні роботи самостійно, без підглядання й підказок;

— намагайтеся докладно планувати урок, викопувати намічений план і аналізувати свою діяльність на уроці.

Емоційно-методичний стиль. Учителів з таким стилем відрізняють багато переваг, високий рівень знань, контактність, проникливість, висока методичність, вимогливість, уміння цікаво подати матеріал, вміння активізувати учнів, викликавши в них інтерес до особливостей предмета, уміле варіювання форм і методів навчання.

Недоліки: дещо завищена самооцінка, певна демонстративність, підвищена чутливість, що обумовлює надмірну залежність від ситуації на уроці, настрою й підготовленості учнів.

Рекомендації щодо усунення недоліків у діяльності вчителя з ЕМС:

— намагатися менше говорити на уроці, даючи повною мірою висловитися учням;

— не виправляти одразу неправильні відповіді, а шляхом численних уточнень, доповнень, підказок домагатися, щоб опитуваний сам виправив і оформив свою відповідь;

  • по можливості проявляти більше стриманості.

Розмірковуюче-імпровізаційний стиль. У таких учителів цілий ряд переваг: високий рівень знань, контактність, проникливість, вимогливість, уміння ясно й чітко дати навчальний матеріал, уважне ставлення до рівня знань всіх учнів, об’єктивна самооцінка, стриманість.

Недоліки: недостатньо широке варіювання форм і методів навчання, недостатня увага до постійного заохочення дисципліни на уроці.

Рекомендації щодо усунення недоліків у діяльності вчителя з РІС:

— ширше використовувати різноманітні методи роботи;

— частіше практикувати колективні обговорення, проявляти більше винахідливості у підборі тем, що захоплюють учнів;

— проявляти більше нетерпимості до порушень дисципліни на уроці.

Розмірковуюче-мешодичний стиль. Учитель із таким стилем має багато переваг: високу методичність, уважне ставлення до рівня знань всіх учнів, високу вимогливість.

Недоліки: невміння постійно підтримувати в учнів інтерес до досліджуваного предмета, використання стандартного набору форм і методів навчання, перевага репродуктивної, а не продуктивної діяльності, нестабільне емоційне ставлення до учнів; на уроках часто відсутній сприятливий психологічний клімат.

Рекомендації щодо усунення недоліків у діяльності вчителя із РМС:

— ширше застосовувати заохочення гарних відповідей, менш різко засуджувати погані;

— розширити свій арсенат методичних прийомів, ширше варіювати різноманітні форми занять;

— намагатися використовувати різні вправи для активізації навичок мовлення: ситуативні діалоги, ігри, вправи тощо;

— частіше практикувати колективні обговорення, обирати для них теми, які можуть захопити учнів.

 

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,338sec