МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ РІВНЯ ВІДЧУТТЯ САМОТНОСТІ

(Д. Рассел і М. Фергюсон)

 

Інструкція. Перед вами твердження, на які необхідно відповісти одним з чотирьох можливих варіантів відповіді: «часто», «іноді», «рідко», «ніколи».

 

Твердження

Я нещасний, займаючись скількома речами поодинці.

Мені ні з ким поговорити.

Для мене нестерпно бути таким самотнім.

Мені не вистачає спілкування.

Я почуваю, начебто ніхто справді не розуміє мене.

Я застаю себе в чеканні, що люди подзвонять або напишуть мені.

Немає нікого, до кого я міг би звернутися.

Я зараз ні з ким не близький.

Ті, хто мене оточує, не розділяють моїх інтересів та ідей.

Я почуваю себе покинутим.

Я не здатний спілкуватися з тими, хто мене оточує.

Я почуваю себе зовсім самотнім.

Мої соціальні відносини і зв’язки поверхневі.

Я помираю від туги за компанією.

Насправді ніхто як слід не знає мене.

Я почуваю себе ізольованим від інших.

Я нещасний, будучи таким знедоленим.

Мені важко знаходити друзів.

Я почуваю себе виключеним й ізольованим іншими.

Люди навколо мене, але не зі мною.

 

Обробка результатів

Підраховується кількість кожного з варіантів відповідей. Сума відповідей «часто» збільшується на три, «іноді» — на два, «рідко» — на один і «ніколи» — на 0.

 

Отримані результати додаються:

40—60 балів — високий рівень самотності;

20—40 балів — середній рівень самотності;

0—20 балів — низький рівень самітності.

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,796sec