Методичні рекомендації щодо проведення індивідуально-корекційних занять

Напрямки роботи консультанта-логопеда ПМПК

І. Заняття з метою логопедичного обстеження стану мовленнєвого розвитку дитини. ( «Картки стану здоров’я і розвитку дитини», « мовної картки», 1-2 заняття).

Напрямки роботи логопеда:

  • Встановлення контакту.
  • Анкетні дані
  • Анамнестичні дані з історії розвитку дитини.
  • Мовленнєвий розвиток дитини.
  • Психологічні особливості дитини.
  • Стан фонематичного слуху.
  • Стан моторної сфери.
  • Стан артикуляційного апарату.
  • Обстеження звукової сторони мовлення.
  • Виявлення словникового запасу.
  • Обстеження граматичної будови мовлення.
  • Стан зв’язного мовлення.
  • Загальне звучання мовлення.
  • Характеристика оволодіння технікою читання.
  • Зразок диктанту первинного обстеження.
  • Характеристика дитини за даними педагогічного спостереження.
  • Висновок логопеда.

    ІІ. Заняття з метою пробного короткотривалого вивчення мовленнєвих навичок дитини і визначення актуального рівня знань, здатності до навчання.

    Проводяться з метою уточнення діагнозу, видів порушень( під час

    первинного обстеження чи при діагностичному обстеженні в ПМПК).

    Напрямки роботи логопеда:

  1. Встановлення контакту з дитиною.
  2. Вивчення звукової сторони мовлення:
  • стан артикуляційного апарату;
  • вимова звуків;
  • розрізнення звуків;
  • відсутність звуків;
  • спотворення звуків.
  1. Стан фонематичного слуху:
  • недиференційована звуковимова пар або груп звуків;
  • заміна одних звуків іншими;
  • змішування звуків.
  1. Виявлення словникового запасу:

– на побутовому рівні, відповідність віковій нормі;

– доцільність використання слів;

– чи є заміни слів;

– переважна більшість частин мови, які використовує;

– використання синонімів, антонімів;

– вживання багатоскладових слів.

5. Обстеження граматичної будови мовлення:

– наявність аграматизмів;

– узгодження слів у реченні;

– типи речень, які частіше використовує.

6. Зв’язне мовлення:

– детально описати сюжетний малюнок;

– описати серію сюжетних малюнків;

– скласти оповідання;

– розповісти казку;

– наявність в мові складних сполучників;

– переказ оповідання, тексту.

7. Темп і розбірливість мовлення:

– прискорений темп мовлення;

– уповільнений темп мовлення;

8. Характеристика оволодіння технікою читання:

– помилки при читанні;

– темп читання;

– усвідомленість прочитаного;

– виразність.

9. Обстеження письма:

– написання слів за малюнком;

– написання речень за малюнком;

– слуховий диктант;

– самостійне письмо ( твір за малюнком).

10. Характеристика дитини за даними педагогічного спостереження:

– відношення до свого дефекту(адекватне, неадекватне);

– наявність бажання до усунення дефекту.

Висновок стосовно видів порушень.

ІІІ. Заняття з метою усунення мовленнєвих вад.

Заняття з логопедом проводяться при наступних порушеннях:

1.Фонетичне порушення мовлення.

2.Фонетико-фонематичне порушення мовлення.

3. Загальне недорозвинення мовлення.

Заняття проводяться за існуючими програмами та методиками з урахуванням

Індивідуальних особливостей інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини.

4. Демонстраційні заняття для батьків, які займаються з дитиною з вадами мовленнєвого розвитку вдома, орієнтація в цілях, основних напрямках.

Напрямки роботи логопеда.

1. Скарги батьків на недоліки в мовленнєвому розвитку дитини.

2. При необхідності – обстеження дитини вузькими спеціалістами ПМПК(психолог, психіатр, дефектолог):

– для уточнення рівня розумового розвитку дитини;

– для встановлення основного діагнозу.

3. Визначення основних напрямків роботи по усуненню мовленнєвого порушення:

– вступна бесіда з батьками щодо подолання вад у мовленнєвому розвитку дитини та визначення етапів роботи;

– навчати батьків логопедичним прийомам при роботі над даним дефектом;

– перехід до наступного етапу корекційної роботи за умов засвоєння попереднього матеріалу;

– встановлення вдома відповідного мовленнєвого режиму;

– створити сприятливі умови на заняттях (можливо у формі гри);

– грамотно здійснювати контроль за мовленням дитини.

Примітка: корекційна робота вдома проводиться батьками систематично при умові постійного логопедичного супроводу.

Напрямки роботи психолога-консультанта ПМПК

(індивідуально – корекційні заняття для дітей,

які мають порушення емоційно-вольової сфери).

 

Встановлення контакту, визначення проблеми.

 

І етап. Діагностичний.

1.Тривожність (реактивна чи особистісна).

2.Встановлення діагнозу за існуючими методиками.

ІІ етап. Установчий.

1.Зняття м’язової та емоційної напруги.

2.Визначення стану внутрішнього конфлікту ( чим викликаний )

ІІІ етап. Корекційний.

1.Підвищення самооцінки дитини.

2.Вироблення навичок оволодіння собою в ситуаціях, травмуючих дитину( метод самоконтролю, саморегуляції), релаксація.

3.Робота з батьками.

ІУ етап. Оцінювання ефективності корекційного впливу ( повторна діагностика ).

 

Орієнтовна схема

індивідуального заняття з психокорекції агресивності дитини,

етапи взаємодії.

 

Встановлення контакту, визначення проблеми.

 

І етап. Діагностичний.

1. Агресивність чи агресія.

2.Встановлення діагнозу за методиками.

ІІ етап. Установчий.

1.Визначення ступеню гніву (Кемпбел).

2.Навчання агресивних дітей способам вираження гніву в прийнятній формі.

ІІІ етап Корекційний.

1.Прийоми саморегуляції, самовладання.

2.Вироблення навичок спілкування.

3.Розвиток позитивних якостей особистості (емпатія, довіра, повага, тощо).

4.Робота з батьками.

Заняття для аутичних дітей

( проводяться дефектологом, психологом).

 

1. Встановлення контакту з батьками та дитиною.

2. Імітація ( наслідування імітації звуків, розвиток відчуття ритму):

– корекція дотикового та полі сенсорного сприймання ;

– корекція та координація дрібної моторики рук, відчуття ритму;

– коригування рухових дій, поєднання їх з музикою ;

– спостереження за іншою особою і наслідування їм ;

– подолання у дітей страху та невпевненості під час виконання різних рухів, орієнтація в просторі;

– проведення різних ліній на площині.

3. Розвиток сприйняття:

– принести задані предмети ( за величиною, формою, кольором );

– розпізнання та відтворення ритму (стимулювання слухової уваги).

4. Корекція пізнавальної діяльності:

– розуміння елементарної інструкції дорослого;

– поняття: малий-великий, багато-мало, більше – менше;

– вміння впізнавати назви картинки, назвати її.

5. Корекція мовлення:

– навчальна імітація звуків (наслідування);

– розширення словникового запасу.

6. Вироблення санітарно-гігієнічних умінь та навичок, догляд за собою та своїми речами.

7. Вироблення санітарно-гігієнічних умінь та навичок:

– розуміння завдання , прохання ;

– попросити необхідну річ за допомогою жестів;

– взаємодія дитини з дорослим через гру;

– сприйняття свого тіла через малюнок ( намалювати, обвести ).

8. Розвиток дрібної моторики:

– гра з м’ячем;

– стрибання.

9. Розвиток дрібної моторики:

– різання ножицями;

– нанизування бусинок;

– застигнути ґудзики, блискавку.

10. Ровиток координації ока, руки :

– розвиток хисту до малювання;

– навчання сприйняттю та малюванню ( домалювати, розфарбувати);

– написання великих літер, цифр.

Завдання на обстеження дітей на ПМПК

 

І.Бесіда по виявленню знань дитини про оточуючу дійсність.

1.1.Бесіда з дитиною про себе, сім’ю.

1.2.Орієнтування в явищах природи.

1.3.Орієнтування в часі.

1.4.Орієнтування в просторі.

1.5.Орієнтування в житті людей.

 

ІІ. Завдання на виявлення розуміння завдання, координацію рухів, вміння розрізняти величину, цілеспрямованість.

2.1.Складання піраміди.

2.2.Складання кубиків за зразком.

2.3.Гра з дитячим посудом.

2.4.Складання ялинки.

 

ІІІ. Завдання на розуміння форми предметів.

3.1.Коло, квадрат, прямокутник, трикутник .

3.2.Завдання підібрати за формою.

 

ІУ. Завдання на розуміння кольору, уваги.

4.1.Згуртування геометричних фігур за кольором.

4.2.Скласти кубики за зразком ЧСЗ,ЧСЗ,ЧСЗ.

4.3.Підбери за кольором.

 

У.Завдання на розуміння кольору, уваги.

5.1.Підбери що до чого підходить: альбом, конверт пори року.

5.2.Що змінилось на малюнку.

 

УІ. Завдання на дослідження пам’яті.

6.1.Розповісти напам’ять вірша.

6.2.Відтворити стук паличкою.

6.3.Завдання на виключення.

6.4.Завдання на запам’ятовування предметів на малюнку.

 

УІІ. Завдання на розвиток мовлення.

7.1.Вставити пропущенні букви.

7.2.Підібрати до даного слова протилежне слово.

7.3.Скласти речення з деформованого тексту.

7.4.Складання оповідань з даних речень.

7.5.Дослідженя мовлення.

7.6.Скласти речення з даними словами.

7.7.Скласти речення з даними словами.

7.8.Складання оповідань за сюжетними картинками.

 

УІІІ. Завдання на вивчення мислення.

8.1.Розкладання предметів в ряд від більшого до меншого.

8.2.Складання цілого з частин.

8.3.Підбір малюнків в логічній послідовності на відповідну тему.

 

ІХ. Завдання на класифікації.

 


Х. Завдання на встановлення функціональних зв’язків.

 

ХІ. Нісенітниця.

 

ХІІ. Розповідь за сюжетним малюнком.

 

ХІІІ. Розповідь за малюнком з прихованим змістом.

 

ХІУ. Завдання на розуміння зображених предметів.

 

ХУ. Завдання на розуміння літературного тексту.

15.1.Розуміння поговірок, прислів’їв.

15.2.Загадок.

15.3.Розуміння оповідання.

15.4.Склади приказку або прислів’я за початком.

 

ХУІ. Завдання на знання математичних дій.

16.1.Придумати задачу за схемою і розв’язати.

16.2.Скласти задачу.

16.3.Дослідження стану лічби.

16.4.Розуміння натурального ряду чисел.

16.5.Розв’язання задач.

16.6.Розуміня один-багато.

 

ХУІІ. Безсловесні завдання.

17.1.Поштовий ящик.

17.2 Знаходження форми предмету.

17.3.Підбір відповідних форм.

ХУІІІ. Завдання на дію.

 

 

 

 

 

Напрямки роботи консультанта-дефектолога ПМПК

 

Заняття з метою пробного короткотривалого вивчення дитини і визначення актуального рівня знань, здатності до навчання (уточнення діагнозу, видів порушень, при проявах негативізму(під час первинного обстеження чи при діагностичному обстеженні в ПМПК))

 

Напрямки роботи дефектолога

Вивчення стану розвитку пізнавальних процесів , актуального рівня знань, умінь , навичок:

– Встановлення контакту з дитиною.

– Загальна обізнаність із навколишнім , елементи світогляду.

– Завдання на дослідження просторових уявлень.

– Завдання на узагальнення змістовного матеріалу з опорою на наочність:

– за функціональними ознаками;

– за родовими ознаками;

– «четвертий зайвий»- виключення четвертого предмету , який не має цієї ознаки;

– класифікація множин зображення предметів , об’єктів.

– Узагальнення наочного матеріалу , що не має прихованого логічного змісту:

– встановлення системи в заданому ряді знак;

– класифікація геометричних фігур ( за кольором , формою , величиною).

– Завдання , спрямовані на вивчення здатності розкривати причинно-наслідкові зв’язки у наочно зображеній ситуації як суттєвого показника сформованості розумової діяльності дитини.

– Завдання на розуміння прихованого змісту.

– «Нісенітниці».

– Знання букв , вміння читати , розуміння прочитаного . Переказ.

– Знання цифр . Співвідношення цифри і множини .Числовий ряд . Лічба (пряма , зворотня) . Арифметичні дії . Розв’язування простих задач, розуміння виконання.

 

 

Заняття з метою усунення певних вад

Основні напрямки роботи дефектолога

1.Встановлення контакту з дитиною.

2.Розвиток пізнавальної сфери.

2.1.Формування уявлення про себе і найближче оточення:

– уточнення знань про себе , родину , імена , прізвища членів родини , адреса , дім , тощо;

– Батьківщина (країна , столиця);

– природа (жива , нежива);

– погода , пори року , тощо.

2.2.Функції по самообслуговуванню:

– самостійно вдягатись , взуватись , роздягатись;

– скласти одяг , іграшки;

– виконання санітарно-режимних моментів , тощо.

2.3. Розвиток просторових понять : вгорі, внизу, попереду, позаду, посередині, справа, зліва, всередині, зовні, верхній, нижній, правий, лівий, біля, за, поруч, ближче, далі, там, тут ;

– розвиток умінь орієнтуватися у просторі відносно себе, об’єктів , визначення положення предметів відносно один одного;

– визначення відстані (ближче, далі) на основі зорового сприймання.

2.4. Збагачення сенсорного досвіду за допомогою зорових, слухових, дотикових, м’язових відчуттів:

– ігри на розпізнавання звуків довкілля;

– визначення і диференціація кольорів;

– називання предметів , порівняння їх за формою;

– визначення і порівняння предметів за величиною;

– визначення і порівняння предметів за їх ознаками: кольором , формою, величиною, додаткове обстеження предметів із заплющеними очима, визначення їх форми, величини;

2.5.Розвиток цілісного, структурного детального сприйняття:

– складання цілого зображення із його частин;

– зоровий пошук за зразком, по пам’яті заданого зображення ;

    – зоровий пошук зображення за сполученням двох чи більше ознак (колір-колір, колір-форма, розмір-форма-колір і т. д.) ;

– зоровий пошук цільового зображення, які відрізняються кольором, розміром .

2.6.Розвиток уваги: (концентрація, розподіл, стійкість) .

2.7.Розвиток пам’яті:

– запам’ятовування предмету, образу, слова ;

відтворювання;

– впізнавання предмету, образу, слова .

    2.8.Розвиток мислення: (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, вилучення; судження; аналогія).

 

3.Виявлення можливостей дитини щодо засвоєння елементарних знань , умінь , навичок ( готовність до навчання ):

3.1. Розвиток кількісних уявлень :

– багато-один, багато-мало, більше-менше, однакова кількість, пара .

3.2. Розвиток понять про розміри предметів :

– великий-малий, більше-менше, високий-низький, широкий-вузький, довгий-короткий, товстий-тонкий, однакові за розміром .

3.3.Розвиток понять про форму предметів :

– геометричні фігури, геометричні тіла .

3.4.Розвиток часових понять:

– доба, ранок, день, вечір, ніч, їх послідовність, вчора, сьогодні, завтра.

3.5.Розвиток дрібної моторики:

– гімнастичні вправи для кисті руки;

– розвиток і координація рухів кисті руки, пальців;

– робота з папером, ножицями, мозаїкою, конструктором, пластиліном;

– обведення олівцем на папері трафаретів, геометричних фігур, заштриховування їх прямими лініями з дотриманням меж;

– малювання прямих ліній, простих предметів з них (вікно, прапорець, фігури за формою букв) .

3.6.Здатність дитини до засвоєння письма, читання:

– робота з реченням;

– робота зі словом;

– розвиток слухового сприймання, мовного слуху ( удосконалення вимови, повторення, розпізнавання);

– склад слів, звуко-буквенний аналіз складів, слів;

– засвоєння букв, здатність зливати їх в склади;

– читання простих слів;

– прослуховування казок, розуміння їх змісту, переказ.

3.7.Здатність дитини до здвоєння елементів математичних знань, умінь, навичок:

– геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, називання, розрізнення);

– співвіднесення цифри, числа та кількості;

– послідовність та позначення чисел числового ряду;

– склад числа;

– розв’язування прикладів на додавання і віднімання у тому числі на конкретному матеріалі.

 

Демонстраційні заняття для батьків, які займаються з дитиною вдома, орієнтація в цілях, основних напрямках.

 

Напрямки роботи дефектолога по розвитку пізнавальної сфери дитини.

1.Бесіда з батьками, визначення проблеми.

2.Визначення етапів роботи з дитиною.

3.Вироблення навичок ауто релаксації.

4.Розвиток сенсорних уявлень (колір, величина, порівняння множин, орієнтація в площині, в просторі).

5.Орієнтація в навколишньому, елементи світогляду.

6.Вправи на узагальнення понять, вилучення зайвого предмету ( з опорою на наочність ).

7.Вправи, які розвивають увагу дітей, діагностують їхню ерудицію.

8.Вправи на формування зосередженості дитини, пам’яті .

9.Вправи на формування вміння аналізувати.

10.Вправи на розвиток сприйняття, логічного мислення.

11.Вправи на розвиток творчого мислення, уваги.

12.Вправи на формування наочно-дійового мислення.

Рекомендації батькам при проведенні занять:

1.Не можна дозволяти, щоб негативна оцінка навчальної діяльності дитини розповсюджувалась на її особистість.

2.Не можна порівнювати дитину з іншою дитиною.

3.Створити в родині сприятливу систему взаємовідносин з дитиною.

4.Соціальна адаптація дитини повинна виходити з її можливостей.

5.Батьки , добре знаючи свою дитину повинні регулювати ступінь навантаження на дитину.

 

 

 

 

 


 

завантаження...
WordPress: 22.99MB | MySQL:26 | 0,338sec