Металічні мікроелементи

Тема. Металічні мікроелементи.

Мета: сформувати знання про металічні мікроелементи – метали Цинк, Купрум,

Манган, Хром; охарактеризувати їх за місцем у періодичній системі

хімічних елементів Д. Менделєєва та будовою атома; розкрити значення

необхідної кількості металічних мікроелементів для забезпечення

нормального функціонування організму, гіпоавітаміноз  та гіперавітаміноз;

розвивати творчу активність, пізнавальні інтереси учнів, продовжити

формувати вміння порівнювати, роботи висновки, працювати у групі;

виховувати культуру здорового харчування.

Обладнання: таблиця «Вміст мікроелементів в організмі людини»

Хід заняття

І. Організаційний етап. (Психологічний тренінг)

Психологічний тренінг: «Працюємо разом – досягнемо більшого, тому що…»

ІІ. Актуалізація опорних знань. («Інтелектуальна розминка»)

Запитання до учнів. (наприклад)

  1. Які елементи називають мікроелементами?
  2. Які мікроелементи вам відомі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. (прийом «Барон Мюнгаузен»)

Ця історія про двох однокласниць. Одна дбала про своє здоров’я, постійно в свій харчовий раціон включала велику кількість мікроелементів. Інша навпаки не підбирала продукти з великим вмістом мікроелементів для споживання. Хочете дізнатися як такий спосіб харчування вплинув на здоров’я дівчат. Давайте з’ясуємо, яку роль відіграють мікроелементи в організмі людини.

ІV. Оголошення теми і мети заняття.

V. Вивчення нового матеріалу. (Вправа «Предметна служба розвідки»)

Учні поділяються на 4 групи. Кожна група отримує завдання відшукати інформацію по своєму мікроелементу, та презентувати на прес-конференції.

Час на опрацювання інформації 10 хв. Виступи представників груп – 3хв.

Девіз розвідки «Ніхто не знає так багато, як усі ми разом»

Група 1. Цинк

Група 2. Купрум.

Група 3. Манган.

Група 4. Хром.

План розвідки

  1. Положення в періодичній системі хімічних елементів та будова атома мікроелемента.
  2. Кількість мікроелемента в організмі людини.
  3. Роль в організмі людини.
  4. Наслідки гіпоавітамінозу та гіпервітамінозу.

VІ. Узагальнення та систематизація знань. (Методичний прийом «Впізнай мене», Вправа «Точка зору»)

Упізнайте хімічний елемент

Спроба 1. Цей елемент міститься в такій лікарській рослині, як подорожник. чимало його в грибах.

Спроба 2. У багатьох безхребетних він виконує ту саму роль, що й Ферум у хребетних.

Спроба 3. Є в людському організмі – у зубах,статевих залозах, мозку, печінці, підшлунковій залозі, нервовій системі.

Спроба 4. Міститься в отруті кобр і гадюк.

Спроба 5. Його оксид, білий порошок, застосовують для виробництва білої фарби, наповнювача гуми, пластмас, а також у медицині, косметиці, для лікування шкірних хвороб. (Цинк)

Упізнайте хімічний елемент

Спроба 1. Цей елемент робить жінку «найчарівнішою й найпривабливішою» (ще в стародавні часи з його простої речовини носили прикраси).

Спроба 2. Бере участь у синтезі еритроцитів, гормонів щитовидної залози.

Спроба 3. Попереджає розвиток артритів, викривлення хребта.

Спроба 4. Сприяє проведенню нервового імпульсу, попереджуючи розсіяний

склероз.

Спроба 5. У разі хронічної стомлюваності, депресії. (Купрум)

Упізнайте хімічний елемент

Спроба 1. Необхідний для побудови кісток і сполучної тканини, для синтезу ДНК.

Спроба 2. Є каталізатором засвоєння Кальцію в організмі.

Спроба 3. За його недостачі у дітей виникає затримка психосоматичного розвитку;

Спроба 4. Необхідний для нормального вироблення інсуліну в підшлунковій залозі.

Спроба 5. За нестачі цього елемента в організмі розвивається неврастенія зі схильністю до депресії, він допомагає людині бути оптимістом. (Хром)

Вправа «Точка зору»

Давайте повернемося до наших дівчат. Як вплинув на їх організм спосіб харчування?

VІІ. Підведення підсумків. (Метод «Мікрофон»)

VІІІ. Домашнє завдання.

        Підготуватися до практичної роботи 2. Визначення добової потреби металічних елементів.

 

Додаток 1

Цинк

Про те, що нам необхідний цинк, ми дізналися не так давно, хоча цинковою маззю лікували рани ще за часів фараонів, а може й раніше. Однак зараз ми знаємо про цинк значно більше. Цей елемент знайдено в усіх клітинах і органах людського організму. Найбільше його в ендокринних залозах  –   гіпофізі та підшлунковій залозі, сітківці ока, а також у чоловічих статевих залозах, особливо їх секреті  –   спермі, яка містить величезну кількість цинку (100-200 мг на 100г сперми).

Надходячи в організм людини, цинк всмоктується в тонкому кишечнику, після цього потрапляє в печінку, а звідти  –   в усі необхідні органи. Будучи зв’язаним з ферментами, гормонами і вітамінами, він здійснює значний вплив на фундаментальні життєві процеси: кровотворення, розмноження, ріст і розвиток організму, обмін боків, жирів та вуглеводів.

Відомо, що Цинк, стимулюючи гормональну діяльність гіпофізу, сприяє росту організму та збільшенню його ваги. Відповідно, недостатність цього мікроелементу призводить до затримки росту і зниження маси тіла. У жителів деяких країн Середнього Сходу, частини районів Єгипту, продукти харчування яких бідні Цинком, часто спостерігається розвиток карликовості. Кількість Цинку в організмі також впливає на ріст нігтів та волосся, стан шкірних покривів. Не виключено, що облисіння чоловіків у старшому віці зумовлене дефіцитом в їхньому організмі саме Цинку.

Важлива роль цього мікроелементу у функції чоловічих статевих органів. Цинк сприяє секреції фолікулостимулюючого (того, що активує утворення сперматозоїдів у сім’яних канальцях) і лютеїнізуючого (відповідального за продукування тестостерону в клітинах навколо канальців) гормонів. Тобто, він активно впливає на репродуктивну функцію чоловіків. Тому дефіцит цього елементу може призвести до порушення сперматогенезу, атрофії яєчок і навіть статевої стерильності. Виявлено зв’язок також між недостатністю Цинку в їжі і заживлениям ран. У хворих із важковиліковними ранами кінцівок спостерігалося зменшення кількості Цинку в крові. Додаткове введення в їх харчовий раціон цинку сприяло швидкому загоєнню ран. Отож, цей елемент відіграє важливу роль у регенерації і заживленні тканин.

До найбільш ранніх ознак недостатності Цинку можуть відноситись апатія і депресія. Описані випадки важкої депресії (спроби самогубства в групі дорослих людей, хворих на вірусний гепатит), що супроводжувалися дефіцитом Цинку.

Порушення обміну цього елементу може проявлятися також пониженням чи спотворенням смакових і нюхових відчуттів. Доведена активна участь Цинку в обміні вітаміну А (ретинолу), який повинен постійно надходити до сітківки ока для утворення зорового пігменту і попередження “курячої сліпоти”. Лабораторно встановлено, що недостатність Цинку може викликати вроджені вади розвитку органів і систем, особливо легень та центральної нервової системи. Отож, важливість Цинку в організмі людини беззаперечна. Добова потребайого в організмі дорослого становить близько 0,2 мг/кг ваги (тобто 10-15 мг), а підлітка, який росте, – не менше 0,3 мг на 1кг ваги тіла. Особливо необхідний Цинк також дитячому організмові в період його інтенсивного росту і статевого дозрівання.

Основні джерела Цинку — м’ясо, риба, яйця, сири. Багаті Цинком гриби, зернові, бобові, горіхи, однак з рослинних продуктів він погано всмоктується в кишечнику. Внесення дріжджів   при   випічці   хлібобулочних   виробів,   а   також   попереднє замочування у воді бобових сприяє кращому засвоєнню Цинку.

 

Додаток 2

Купрум

У нинішній час значення Купруму як життєво необхідного для організму тварин і людини мікроелементу сприймається як звичайне. Однак ще декілька десятиліть назад багато регіонів планети вважалися проклятими Богом через те, що на зовні прекрасних, соковитих пасовищах тварини доходили до крайнього ступеня виснаження і гинули. Більше при цьому страждали корови, надої від яких не варто було й очікувати, щось подібне відбувалося і з іншими тваринами. Пошуки причини в кінцевому результаті показали, що виною всьому є низький вміст Купруму в довкіллі — ґрунті, траві тощо. Нестача Купруму в продуктах харчування негативно відбивалася і на здоров’ї людей, особливо в прибережних районах морів, на територіях з бідними на Купрум піщаними болотистими ґрунтами.  З установленням причини цього були вжиті компенсаційні заходи — використання відходів виробництва Купруму як добрив дозволили швидко зробити такі райони здоровими і багатими. Купрум міститься практично в усіх органах і тканинах людини: в печінці, мозку, серці, нирках, нагромаджується в м’язовій і кістковій тканинах. Всмоктуючись переважно у верхніх відділах кишечника, Купрум сприяє переносу Феруму в кістковий мозок, перетворенню неорганічного Феруму, що надходить з їжею і водою, в органічні зв’язані форми, що забезпечують кровотворення. Купрум бере активну участь у багатьох обмінних процесах, позитивно впливає на функцію залоз внутрішньої секреції. Важливою стороною її біологічної дії є участь в регуляції вуглеводного обміну. Добова потреба в Купрумі для дорослих становить близько 2 мг. Різноманітне харчування, як правило, її забезпечує. Але дітям, особливо при малокрів’ї, в харчовий раціон необхідно включати продукти, найбільш багаті на цей елемент, — печінку, рибу, овочі, листяну зелень, чорну смородину, журавлину, абрикоси, аґрус, груші, полуниці. Бідні на Купрум молочні продукти. Купрум яєчних жовтків погано засвоюється з кишечника.

Додаток 3

Манган

Манган — мікроелемент досить поширений в навколишньому середовищі — ґрунті, воді, харчових продуктах. В організмі дорослої людини він переважно накопичується в тканинах мозку, підшлунковій залозі, нирках, бере участь у формуванні та функціонуванні цих органів та відповідних систем. Засвоєння Мангану в кишечнику коливається від 37 до 63 % від його вмісту в їжі, причому високий вміст у ній Кальцію та Фосфору знижує всмоктування Мангану. В крові він зв’язується з особливим транспортним білком-глобуліном, в сполуці з яким і виявляє свою біологічну активність. Фізіологічне значення та біологічна роль Мангану досить значні. Він стимулює процеси росту, необхідний для підтримання функцій відтворення, утворення кісткової та нормального функціонування сполучної тканин. Встановлена участь Мангану в процесах кровотворення, при цьому ефективність його дії проявляється в комплексі з іншими кровотворними мікроелементами — Купрумом, Кобальтом, Ферумом. Важливою стороною біологічної дії Мангану є попередження з його участю шкідливої для здоров’я тривалої затримки жиру в печінці і зниження вмісту цукру в крові. Недостатність Мангану в організмі може виявлятися похуданням, дерматитом, нудотою, блювотою. Фізіологічна потреба людини в Мангані становить 5-10 мг на добу. Він міститься в багатьох продуктах тваринного і рослинного походження, найбільше його в злакових, бобових (0,5-5 мг на 100г їстівної частини), в чаї і каві (1,3 мг в одній чашці).

Додаток 4

Хром

При нестачі Хрому в тварин і людини можуть бути такі ознаки: зниження толерантності до глюкози, підвищена концентрація інсуліну в крові, глюкозурія, гіперглікемія натще, затримка росту, зменшення тривалості життя, підвищення концентрації тригліцеридів та холестерину в сироватці крові, збільшення числа атеросклеротичних бляшок в аорті, периферичні нейропатії, порушення вищої нервової діяльності, зниження здатності до запліднення та числа сперміїв.

Потреба людини в Хромі коливається, за наявними даними, в межах 50-200мкг на добу. В той же час в загальноприйнятій дієті міститься 33-125 мкг Хрому, а для осіб похилого віку навіть 5-115 мкг. Особливо бідні на Хром високоочищені продукти харчування, такі як цукор-рафінад (3,85 мкмоль/кг), пшеничне борошно тонкого помолу та спечений з нього хліб (2,7 мкмоль/кг). Якщо врахувати, що цукор, окрім цього, посилює втрати Хрому з організму, то можна допустити, що в людській популяції є значні групи осіб, які зазнають нестачі цього елемента, насамперед особи похилого віку.

Додаток 5

Гіпоавітаміноз та гіперавітаміноз

Також особливу роль у нормальній життєдіяльності організму відіграють вітаміни, які є низькомолекулярними органічними сполуками з високою біологічною активністю. Вітаміни необхідні для здійснення механізмів ферментативного каталізу, забезпечення нормального обміну речовин, підтримання гомеостазу, біохімічного забезпечення всіх життєвих функції організму. Вони пригнічують атерогенез, запобігають розвитку ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда і не використовуються як джерело енергії або пластичний матеріал.

Слід зауважити, що більшість вітамінів в організмі людини не синтезується, окрім вітаміну К та біотину (вітамін Н) або синтезуються в недостатній кількості (вітаміни В1, В2, В6, РР, D, фолат) і тому повинні надходити з їжею. Уміст вітамінів у продуктах значно нижчий, ніж основних нутрієнтів, і не перевищує, як правило, 10-100 мг/100 г продукту.

За сучасними уявленнями всі вітаміни поділяють на водорозчинні (С, В1, В2, В6, РР, В12, В3, В5, Н), жиророзчинні (A, D, Е, К) та вітаміноподібні (В4, В8, U, F, Р, N, В1З, В15, параамінобензойна кислота).

Для характеристики насиченості організму будь-яким вітаміном прийняторозрізняти три його стани: авітаміноз (повне виснаження вітамінних ресурсів організму), гіпоавітаміноз (різке зменшення забезпеченості організму одним або декількома вітамінами), гіперавітаміноз (стан, що характеризується надмірним уведенням вітамінів в організм). Відсутність або дефіцит вітамінів у раціонах харчування призводить до порушення обміну речовин, зниження працездатності та імунологічної реактивності тощо. Підвищене психоемоційне навантаження, погіршення екологічної ситуації і якості питної води, порушення структури харчування, підвищений радіаційний фон, безконтрольне використання ліків  – це перелік деяких факторів, вплив яких погіршує показники стану здоров’я населення і сприяє масовому щоденному дефіциту більшості вітамінів як у дорослого, так і дитячого населення.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Konspekt HEVOL (15) (25.1 KiB, Завантажень: 2)

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Презентація ХЕВОЛ (15) (198.0 KiB, Завантажень: 3)

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Для учнів (15) (40.2 KiB, Завантажень: 2)

завантаження...
WordPress: 18.35MB | MySQL:23 | 0.694sec