Марійка Підгірянка – поетеса рідного краю

Тема. Марійка Підгірянка – поетеса рідного краю.

Мета: Поглибити знання про життя і творчість Марійки Підгірянки, розкриваючи красу і багатство рідного слова за допомогою творів поетеси. Розвивати мовлення учнів; виховувати любов до рідного слова.

Обладнання: Портрет поетеси та її вірші, дитячі малюнки до творів М.Підгірянки.

Хід заняття

I.Актуалізація знань учнів.

Хорове читання вірша з дошки.

Рідне слово моє,

В нім озвуться віки,

Рідне слово моє крізь хмари сія,

Словом вишию день,

Постелю рушники,

А на тих рушниках – Україна моя.

 

Першим було слово. А зі слова, з рідної мови починається людина. Вона робить перші кроки по землі й перед нею відкривається загадковий дивосвіт, відкривається чудова краса навколишнього світу – рідного краю.

Ми живемо в Україні, в краї невимовно багатому на казкові краєвиди, на чарівні пісні, на чудову милозвучну мову, якою можна передати все на світі.

Душа, переповнена любов’ю, добротою, щирістю, звертається до поезії і починає відтворювати цю красу. Таку красу та любов до рідного краю, рідної природи змалювала у своїх віршах Марійка Підгірянка – поетеса чудового гірського краю.

«Я не думала ніколи, що колись буду «друкована» – я самоук, несміле дитя Підгір’я, списувала, що мені старі ліси розказували, та не знаю, чи розуміла добре смерекову мову. Почала я писати дуже рано… писала, бо чула душевну потребу вилити на папір ті враження, якими напувала мене краса природи».

 

II. Знайомство з життєвим шляхом Марійки Підгірянки.

1.Розгляд портрету поетеси.

2.Біографічні відомості. (Клас поділений на групи. Від кожної групи виступає один учень).

1-й учень. Її зірочка засвітилася 29 березня 1881 року в селі Білі Ослави на Станіславщині (тепер Івано-Франківщині) в сім’ї Ленертів. Батько Марійки працював лісничим, а мати – дочка священика, була домогосподаркою. З дитинства дівчина чула неспокійний шум смерек, гомін лісу, рідне слово і спів пташок.

2-й учень. Вона зростала у багатодітній сім’їде було п’ятеро дітей. Дідусь по матері навчив її писати і читати. Ще маленькою вона прочитала «Кобзаря» Т.Г.Шевченка. Свої перші вірші Марійка почала писати, коли їй було 13 років. Її сестри знайшли ті вірші, написані на окремих клаптиках паперу, і склали першу її збірку.

3-й учень. Вона дуже любила дітей, і тому стала вчителькою. У 1908 році вийшла її перша поетична збірка «Відгуки душі». Це було для поетеси великою радістю. Та життєва доля дарувала не тільки радість. Дуже багато перешкод траплялося на її життєвому шляху, які їй довелося переборювати. Деякий час Підгірянка жила в Австрії. Перебуваючи на чужині, вона дуже тужила за рідними Карпатами. Тут і народилася її нова збірка «На чужині», оповідання «Малий Василько», п’єса для дітей «Сон на могилі» та поема «Мати-страдниця».

4-й учень. Повернувшись у рідні місця, Марійка Підгірянка продовжує вчителювати, а з 1938 року працює директором школи.

Померла Марійка Підгірянка 18 травня 1963 року. Похована у м. Львові на Личаківському кладовищі.

 

III. 1-а сторінка. Талант, відданий дітям.

–      Діти, давайте глянемо на портрет поетеси.

–      Чи можете ви сказати, якою є душа її?

–      Яке справжнє прізвище Марійки Підгірянки?

–      Де народилася поетеса?

–      В якій сім’ї зростала?

–      Що було її найбільшою насолодою?

–      Як здобула освіту?

–      Коли почала записувати перші вірші

2-а сторінка. Мої пісні.

Учитель (читає).

Де я тії пісеньки подію,

Що розраду в серце моє ллють?

Хіба між квітами посію,

Хай поміж ними розцвітуть.

Зійдуть мої пісеньки, як рута,

Наче ряст, розквітнуть навесні.

І як я вже буду позабута,

То цвістимуть пісеньки мої.

–      Чому свої поетичні твори Підгірянка називала піснями?

Розмова з місяцем

–      Ой місяцю, місяченьку,

Срібнолиций стороженьку,

Що сторожиш ти?

–      Я сторожу в тиху нічку

Гай і поле, луг і річку,

І сільські хати.

–      Ой місяцю, місяченьку,

Срібнолиций стороженьку,

Хто є в тих хатках?

–      Там сплять діти в колисочках,

Сон цілує їхні очка,

Бачать мрії в снах.

–      Ой місяцю, місяченьку,

Срібнолиций стороженьку,

Про що мрії ті?

–      Про край рідний, край єдиний,

Про майбутнє України

Снять діти малі.

–      Ой місяцю, місяченьку,

Срібнолиций стороженьку,

Чи здійсняться сни?

–      Стануть діти підростати,

Для народу працювати –

І здійсняться сни!

 

Різдвяна зірка

Різдвяна зірка на небо вийде,

Малий Ісусик до дітей прийде.

 

Малий Ісусик, Божа дитинка,

Буде Свят-вечір, буде ялинка.

 

Буде колядка в кожній хатині,

Настане радість в кожній родині.

Разом з піснями до нас прилинули і пори року.

 

Бабине літо

                   Де золотіло жито –                              Тоненькі волоконця

                   Сіріє там стерня,                              В повітрі скрізь тремтять

По ній бабине літо                            Блищать в проміннях сонця,

Іде там навмання.                             І з вітром ген летять.

Йде нивами, лугами,                        Летять, розповідають,

І прясти не стає –                              Що літа вже нема –

Аж срібними нитками                       Й осінні дні минають,

Усе скрізь заснує.                               Що йде уже зима…

 

Зима-білосніжка

Ходить, ходить зима гаєм – білосніжка,

Килимочки простеляє по доріжках,

Беріз коси стрічечками заплітає,

По ярочках з потічками розмовляє.

Ходить, ходить зима в полі – білосніжка,

Розклада в полях перини, як на ліжках,

Накрива дбайливо ниви в час негоди,

Щоби спали без пригод озимі сходи.

Ходить зима то узбіччям, то в діброві,

То шелесне, то шепоче в чар розмові,

То розкине перли ясні на полянці –

Та й назустріч любій, красній тій Веснянці…

 

У яких рядках вірша зима замальовується як жива істота?

Опиши своє враження про зимове вбрання дерев, вигляд снігового покриву в полі, по дорозі до лісу, використовуючи порівняння.

3-я сторінка. Що я люблю.

Найбільше поетеса любила людей – щирих, працьовитих, творців легенд і пісень, казок і переказів.

За що мене люблять

Любить мене матуся,

Що я гарно учуся,

Любить мене тато,

Що читаю багато.

Люблять мене сусіди,

Що я чемний завсіди.

Не пустую ніколи

Ні удома, ні в школі.

Дарунок

Я донечка матусина –

Мама мене любить,

Мама мені у крамниці

Черевички купить.

Черевички шнуровані,

А жупан в три поли,

Я книжечки у торбину –

Та й бігом до школи!

4-а сторінка. Учись, маленький!

– Понад 40 років М.Підгірянка несла людям світло і добро. Давайте побачимо школу очима поетеси.

Школа

Школо наша, школо, приголуб нас мила,

Пригорни усіх нас, як голуб під крила.

Ти нас всіх научиш, як у світі жити,

Як зло оминати, а добро чинити.

Бджілоньки на квіти, дітоньки до школи,

Там збирають мудрість, як мед в полі, бджоли.

 

Школярики

Шляхом до школи – пісні, сміх –

Радій, вкраїнська Мати!

В дітях – школяриках своїх –

Все будеш процвітати.

 

 

Малий школярик

Гей, нема то так нікому,

Як школярику малому:

Він не журиться ніколи,

Взяв книжечки – і до школи!

А в тій книжечці – малюночки,

А в тій книжечці – співаночки,

І наука, і забава,

Бо та книжечка цікава,

Бо та книжечка рідненька…

Тулить її до серденька,

Сторінки все оглядає,

Вірші радісно читає…

–      Чого прагнуть діти, йдучи до школи?

5-а сторінка. Безкінечні казочки.

Скажу, діти, вам казку:

Приніс зайчик дров в’язку,

Поколов їх дрібненько,

Зварив юшку швиденько.

Юшка була солодка –

Моя казка коротка.

 

Скажу, діти, і другу:

Прибіг котик із лугу,

Ліг собі серед печі,

Муркотів дивні речі.

Дасте бубликів в’язку –

Докажу вам ту казку.

 

Ще б і третю сказала:

Мушка в хаті літала,

У сметану влетіла,

Вийти звідти не вміла.

Дала – далі не можна,

Бо це казка тривожна.

 

Ба, ще знаю четверту:

Був горобчик упертий,

Дзьобав скирту він спритно:

-Змолочу усе жито!

Чи змолотить – не знати.

Доведеться чекати.

Ще послухайте й п’яту:

Вбіг хлопчина в кімнату,

У болоті по вуха,

Бо він мами не слуха.

А що далі – не знаю.

Хіба маму спитаю.

Скажу шосту вам завтра,

Сьому й восьму позавтра,

У суботу дев’яту,

А в неділю десяту.

Певно, будете раді

Казочок цих громаді.

IV. Підсумок заняття.

Вірші, пісні Марійки Підгірянки хай допоможуть вам краще відчути гарний настрій і непростий навколишній світ, навчать, «як зло оминати і добро чинити».

завантаження...
WordPress: 22.85MB | MySQL:26 | 0,328sec