Магістерська робота: “ПИХОЛОГО-УПРАВЛІНСЬКІ ПРИЧИНИ КОНФЛІКТІВ У ШКІЛЬНОМУ СОЦІУМІ”

ЗМІСТ

1.1. Аналіз поняттяконфліктологічної культури

1.2. Конфліктологічна культура в аспекті педагогічної діяльності

1.3. Пихолого-управлінські причини конфліктів у шкільному соціумі

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У сучасних соціокультурних умовах, коли суспільство переживає період нестабільності та соціальних конфліктів у багатьох сферах нашого життя, де відносини будуються за схемою “людина – людина”, важливою є проблема взаєморозуміння, взаємодії й співробітництва. Це особлива система відносин, в якій провідне місце займає конфліктологічна культура, що є складовою професійної культури педагога.  Для реалізації професійної діяльності у конфліктогенному середовищі вчителю необхідний відповідний вид культури як спосіб життєдіяльності в конфліктних ситуаціях і конфліктах у взаємодії із іншими суб’єктами.

За даними Н. Підбуцької, О. Степаненко, Т. Черняєвої та іншої молоді, фахівці педагогічних вузів не готові до управління конфліктними ситуаціями в процесі професійної діяльності. Це виявляється у недостатньому розвиткові у них необхідних якостей, котрі забезпечують фахівцеві орієнтування у складній ситуації професійної взаємодії, вміння керувати негативними емоційними станами, впливати на опонента, виконувати дії щодо попередження або розв’язання конфлікту.

Неможливо під час навчання в вищих навчальних закладах, зокрема педагогічних, повністю розглянути усі конфліктологічні ситуації та продумати стратегії дій для кожного випадку, адже життя настільки непередбачуване, що важко спланувати наперед свої думки, емоції, вчинки. Тому, прийшовши на роботу, молодий спеціаліст немає достатніх знань і навиків, можна говорити, що його конфліктологічна культура не на високому рівні.

Аби сформувати культурологічну культуру та навчитись поводитись у різних ситуаціях на допомогу вчителям приходить керівник навчального закладу. В його обов’язки входить контроль та стимулювання своїх підлеглих до розвитку. Керівник є не лише наставником, товаришем але й критиком і вчителем, тому його діяльність має бути обдуманою та доречною.

Він має бути спокійним, виваженим, швидким у прийнятті рішень і прикладом для наслідування. Важливим є те, що б управлінець сформував у колективі комфортний психологічний клімат, це покращить ефективність роботи всіх членів організації. Чим менше конфліктних ситуацій на робочому місці, тим більш захищено почуває себе вчитель і отримує задоволення він від своєї роботи.

В науковій літературі є чимало дослідження з питань конфліктології. Сутність конфлікту й основних понять, що його описують, типології конфліктів, їх причини і стратегії розв’язання, умови запобігання конфліктам та рекомендації щодо конструктивного їх вирішення вивчали А. Анцупов, А. Бандурка, Ф. Бородін, Н. Грішина, О. Донченко, В. Друзі, Н. Коряк, Г. Ложкін, М. Пірен, Л. Петровська, Д. Скотт, Т. Титаренко, Р. Фішер, А. Шипілов, У. Юрі та інші. Зв’язок конфліктів з проблемами професіоналізації особистості досліджували І. Ващенко, Л. Карамушка, Н. Коломінський, Г. Ложкін та інші. Особливості професійної конфліктологічної підготовки, зокрема: конфліктна ситуація й конфлікт як засіб становлення конфліктологічної культури, розглядали В. Афонькова, А. Донцов і Т. Полозова, А. Єршов, І. Хасан та інші. Проблеми підготовки фахівців сфери обслуговування розкриваються в сучасних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених, а саме: М. Абрамова, Т. Арбузової, І. Гайового, Е. Горбунова, Л. Грибової, К. Кларка, І. Матійківа, М. Пальчук, В. Парен, В. Полуди, В. Семенова, Т. Стахмич та інші. Крім того існують також розробки педагогічних технологій в професійній підготовці майбутніх фахівців якими займалися Г. Васянович, П. Воловик, Р. Гуревич, О. Падалка, О. Пєхота, С. Сисоєва та інші; В. Андрущенко, Л. Барановська, І. Бех, С. Гончаренко, І. Зязюн, О. Коваленко, В. Кудін, Н. Ничкало, Г.Тарасенко, Л. Товажнянський сформулювали поради з гуманізації та гуманітаризації вищої освіти. Дослідженнями конфлікту з позиції культурологічного підходу займалися Є. Бондаревської, В. Борісенкова, О. Газмана, О. Гукаленко, М. Нікандрова, С. Кульневича, З. Малькової, Л. Супрунової, А. Джакоба, З. Морсі, П. Хаммерата інші. Формування конфліктологічної культури особистості розглядали у своїх робота Г. Антонов, М. Васильєва, Є. Дурманенко, О. Іонова, А. Лукашенко, М. Рибакова, Н. Самсонова, Н. Щуркова та інші.

Не дивлячись на таке різноманіття робіт з конфліктології та формування гуманістичних і культурних рис поведінки під час конфліктних ситуацій в них міститься мало конкретних фактів про роль керівника у вирішенні конфліктів в колективі. В дослідженнях недостатньо теоретичних і практичних аспектів з зазначеної проблеми, а також недостатність чітких порад на підвищення рівня конфліктологічної культури у педколективі зумовили вибір теми мого дослідження: “Психолого-управлінські умови формування конфліктологічної культури у вчителів “.

Об’єктом дослідження процес формування конфліктологічної культури в педколективі.

Предмет дослідження – психолого-управлінські умови формування конфліктологічної культури у вчителів.

Мета дослідження – на основі результатів теоретико-емпіричного дослідження розробити психолого-методичні рекомендації для керівників загальноосвітніх закладів щодо формування конфліктологічної культури у своєму колективі.

Завдання дослідження:

  1. На основі аналізу стану проблеми у психологічній та педагогічній літературі уточнити сутність і зміст поняття “конфліктологічна культура”, розглянути теоретичні підходи до психолого-управлінскьих умов її формування у вчителів.
  2. Розроблення та проведення емпіричного дослідження психолого-управлінських умов формування конфліктологічної культури у вчителів.
  3. Складання психолого-методичних рекомендацій для керівників загальноосвітніх навчальних закладів з питань формування конфліктологічної культури у педагогічному колективі.

Для досягнення мети розв’язання завдань дослідження були використані такі методи дослідження:

  • теоретичні – аналіз наукових джерел, порівняння, синтез, узагальнення інформації з проблеми дослідження (з метою з’ясування сутності, структури, компонентів і показників розвитку професійних умінь майбутніх фахівців сфери обслуговування, обґрунтування педагогічних умов їх формування), моделювання (з метою відображення властивостей і зв’язків об’єкта, що досліджується),
  • емпіричні – спостереження, бесіда, інтерв’ювання, тестування, експертні оцінки (визначення вихідного стану сформованості конфліктологічної культури майбутніх вчителів).

Експериментальна база дослідження. В експерименті взяли участь адміністрація та вчителі Чемеровецьго НВК № 2 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія» та Юрковецької ЗОШ І-ІІ ступенів. СКІЛЬКИ?

Практичне значення цієї роботи в тому, що нами розроблено психолого-методичні рекомендації, що можуть бути використаними керівниками загальноосвітніх навчальних закладів при вирішенні питань формування конфліктологічної культури у педагогічному колективі.

Рекомендації керівнику дозволять зменшити кількість конфліктних ситуацій та швидко їх розв’язувати. Підвищення конфліктологічної культури дозволить уникати неприємних інцидентів на робочому місці, попереджувати напруженість, а також дозволять вчителю обрати правильну стратегію дій під час конфлікту. Керівник може проводити спеціальну роботу з потенційно конфліктними працівниками. Завдяки проведеній роботі керівники зможуть покращити психологічний клімат в організації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– розширено знання про конфліктологічну культуру педагогів, про психолого-управлінські умови формування конфліктологічної культури в педагогічному колективі.

В цій роботі нами розглядаються теоретичні питання вивчення поняття конфлікт, конфліктологічна культура, соціально-психологічний клімат; досліджувалися обов’язки керівника та його діяльність під час вирішення конфліктних ситуацій; визначались різноманітні причини виникнення конфліктів у педагогічному колективі. В практичній частині цієї роботи описується розробка та проведення експериментального дослідження, яке показує рівень конфліктологічної культури в загальноосвітньому закладі та дозволяє сформувати поради для управлінця під час формування такої культури.

Структура магістерської роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Повний обсяг магістерської складає … сторінки, основного тексту – … сторінки. Використано 88 літературних джерел.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Mag Rob (181.1 KiB, Завантажень: 8)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
завантаження...
WordPress: 23.82MB | MySQL:26 | 0,329sec