Магістерська робота на тему: «МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ПРОБЛЕМНОГО МЕТОДУ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ I-II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ»(АГРАРНИЙ ПРОФІЛЬ)

Зміст.

 

І. Вступ.    3

II. Дидактична суть проблемного методу навчання.    9

§1. Проблемне навчання і його суть.    9

§2. Аналіз дидактичної, психологічної і методичної літератури по темі дослідження.    23

§3. Аналіз підручників і посібників щодо сприяння проблемного вивчення матеріалу.    37

ІІІ. Методика вивчення вищої математики проблемним методом.    45

§1. Методика вивчення теми «Комплексні числа».    45

§2. Методика вивчення теми “Похідні вищих порядків. Застосування похідних вищих порядків до дослідження функції”.    58

§ 3. Методика вивчення теми “Диференцiальнi рiвняння”.    70

§4. Методика вивчення теми «Ряди».    81

§ 5. Методика вивчення теми “Елементи лінійної алгебри”.    95

§ 6. Методика вивчення теми ” Елементи теорії ймовірностей”    125

§ 7. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики.    145

VI. Висновки.    151

V. Література.    154

VI Додатки.    161

 

І. Вступ.

«Ни один наставник не должен забывать,
что его главнейшая задача состоит в приучении воспитанников к умственному труду и что обязанность эта более важна,
нежели передача самого предмета»

К. Д. Ушинський

Ці слова великого педагога повинні бути професійним кредо кожного педагога, бо думати – дійсно важка праця.

За останні роки у соціальному житті суспільства відбулися значні зміни, що вимагають перегляду системи освіти. Її переорієнтовують у бік демократизації та гуманізації освіти, яка спрямована на виховання, перш за все, особистості, функціонально грамотної і методологічно компетентної, яка володіє інформаційними технологіями, здатна адаптуватися до навколишнього середовища, до аналізу і самоаналізу, до свідомого вибору і до відповідальності за нього.

У Національній доктрині розвитку освіти наголошено: “Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя”.

Творча діяльність людини в усіх галузях життя можлива за наявності міцних знань основ наук, узагальнених умінь та навичок, розвитку її духовних сил (певних позитивних якостей розуму і характеру, почуттів переконань).

Перед кожним новим поколінням життя ставить усе складніші завдання і для їх розв’язання потрібний все вищий рівень освіченості особистості.

Найвищою метою освіти ХХІ століття – є виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і розвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого вирішення проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Формування потенційних можливостей сьогоднішнього студента і майбутнього спеціаліста пов’язане з удосконаленням самого процесу навчання, спрямованого на активізацію розумової діяльності студента, розвиток його творчого мислення. Активізація творчої, пізнавальної діяльності студентів сприяє проблемному навчанню, яке в умовах швидкого росту обсягу інформації і необхідності її більш якісної переробки і засвоєння виступає вельми ефективним засобом досягнення міцних і глибоких знань, навичок і умінь.

Активізація навчального процесу завжди була, є і буде найактуальнішою проблемою педагогіки, хоч в різні часи залежно від мети і завдань навчання її розуміли і розв’язували по-різному. Був час, коли під активізацією навчального процесу розуміли лише вивчення нового шляхом побудови евристичної бесіди, пізніше мова йшла про максимальне використання наочності, потім – про запровадження в процесі навчання практичних робіт, про збільшення кількості самостійних робіт тренувального характеру тощо.

Безумовно, всі ці форми організації педагогічного процесу активізують навчання в цілому і їх слід використовувати, але така активізація здебільшого підсилює моторну діяльність студентів і зовсім не свідчить про активний характер пізнання ними об’єктивної дійсності. Здобуті знання при цьому не стають власними переконаннями кожного з них, а навички і вміння не дістають творчого застосування в тій чи іншій галузі знань.

Як слід удосконалювати навчальний процес? Потрібно створювати такі умови для навчання, за яких знання, вміння і навички мають стати надбанням кожного студента.

В основі активної діяльності студентів лежить розуміння. Активність пізнання визначається вибірковістю підходу до об’єктів пізнання, добором задач і мети пізнання, вибором методів дослідження і проведенням самого дослідження. Активність виявляється в осмисленні зв’язків нового з тим, що їм вже відомо, у визначенні нових ознак предмета, який досліджується. Домогтися такої мислительної активності навчального процесу можна шляхом організації проблемного навчання.

Процес навчання вищої математики визначається метою набуття студентами визначеного обсягу знань, формування умінь використовувати математичні методи для розв’язання прикладних задач, розвитку математичного мислення і виховання професійної культури.

Мета вищої математики – забезпечити вивчення тих математичних понять та методів, які не ввійшли до програми загальноосвітньої математичної підготовки студентів, але використовуються в процесі вивчення дисциплін циклу професійної підготовки.

Вивчення дисциплін включає теоретичні, практичні заняття під керівництвом викладача, а також самостійну роботу студентів, що забезпечує закріплення теоретичних знань, сприяє набуттю практичних навичок і розвитку самостійного мислення.

Викладання дисципліни слід здійснювати у формі доступній для студентів, необхідно широко використовувати сучасні методи навчання, забезпечувати реалізацію, дотримуватися послідовності по відношенню до програми.

Найголовніше, що повинен робити викладач, стимулювати розумову діяльність студентів, задавати питання. Адже, щоб задати питання студент повинен свідомо осмислити одержану інформацію. Особливо ефективним засобом активізації розумової діяльності студентів є проблемний підхід до навчання, що значно формуванню у них специфічної інтелектуальної діяльності, спрямованої на самостійне засвоєння нових математичних знань, вироблення прийомів логіко-теоретичного мислення та інтуїції.

Проблемне навчання орієнтоване на формування і розвиток здібностей до творчої діяльності і потреби в ній, так як воно більш інтенсивно, ніж не проблемне впливає на розвиток творчої і розумової діяльності студентів.

Проблемне навчання – основний спосіб залучення студентів до самостійного наукового пошуку, ефективний засіб розвитку їх пізнавальної активності і творчості.

Проблемне навчання займає неоднакове місце протягом усього навчально-виховного процесу у ВНЗ. Традиційно вважається, що оскільки вчорашні школярі недостатньо до нього підготовлені, то питома вага проблемного навчання зростає на старших курсах. Послідовне здійснення його повинно забезпечити просування студентів від низького рівня виконання діяльності до більш високого. Система проблемного навчання, яка б охоплювала весь навчально-виховний процес, ще недостатньо розроблена у практиці ВНЗ. Основна вимога до проблемного навчання у ВНЗ, як зазначає О.М.Матюшкін [43], – це те, що воно повинно бути реалізоване в усій системі навчальної роботи студентів.

Подальший розвиток вищої школи передбачає не тільки всебічне удосконалення якості професійної підготовки спеціалістів, але і посилення особистого фактору, поворот до людини, як самоцінності суспільства.

Самостійність і творчість кожної людини є фактором становлення і розвитку науково-технічного і соціально-економічного процесу в суспільстві. Педагогічний процес покликаний цілеспрямовано регулювати розвиток самостійності і вносити корективи, заохочуючи досвід самостійної діяльності учнів. Реалізація цієї функції навчального процесу потребує посилення розвиваючої функції навчання, включення студентів у навчально-пізнавальний процес, сприяє зближенню пізнавальної, науково-дослідної і предметно-практичної діяльностей.

Шляхом послідовного ускладнення задач або питань створюється в мисленні студента така проблемна ситуація, для виходу із якої (для знаходження відповіді) йому не вистачає наявних знань, і він повинен сам активно формувати нові знання за допомогою викладача і за участю інших. Таким чином, нові знання студент одержує не в готових формулюваннях лектора, а в результаті власної активної пізнавальної діяльності. Вони є ніби його власним відкриттям, продуктом його власних узагальнень і висновків власної пізнавальної праці. Застосування проблемного навчання призводить до більш глибокого осмислення і прискореного практичного засвоювання знань.

Проблемне навчання має велике виховне значення. Воно полягає в тому, що учні навчаються самостійно досліджувати математичні закономірності і на власному досвіді переконуються в правильності тих чи інших тверджень.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Metod Vyk Probl Met Navch (3.1 MiB, Завантажень: 11)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41
завантаження...
WordPress: 24.36MB | MySQL:26 | 0,377sec