Магістерська робота на тему: «МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ПРОБЛЕМНОГО МЕТОДУ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ПОХІДНОЇ ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ В СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ РІЗНИХ ТИПІВ І У ВНЗ I-II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ»

Зміст

  1. Вступ …………………………………………………………………3

  1. Дидактична суть проблемного методу навчання…………………9

§1. Проблемний метод навчання і його дидактична суть. Аналіз психолого – педагогічної та методичної літератури по темі дослідження ……………9

§2. Аналіз шкільних підручників з алгебри і початків аналізу щодо

проблемного викладу матеріалу………………………………….20

  1. Методика використання проблемного методу навчання при вивченні похідної та її застосування в середніх загальноосвітніх навчальних закладах різних типів і у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації…………………………………………….55

§1. Методика вивчення похідної та її застосування в загальноосвітніх школах. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .55

§2. Методика вивчення похідної та її застосування в школах з поглибленим вивченням математики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78

§3. Методика вивчення похідної та її застосування у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації.. . . . . . . . . . . . . . . . . 90

§4. Експериментальна перевірка розробленої методики . . . . . . . .122

  1. Висновки і рекомендації …………………………………………132

  1. Література ………………………………………………………..135
  2. Додатки . . . . . . . . .. . ……………………………………………141

I. Вступ

Подібно до того, як Архімед,

відкривши закон важеля, сказав:

«Дайте мені точку опори, і я зрушу

Землю», так і Ньютонові сучасники

говорили: «Складіть нам диференціальні

рівняння усіх рухів у природі і навчіть

нас їх інтегрувати, тоді ми будемо подібні

до Бога, бо за допомогою обчислень точно

знатимемо майбутні події.

Д. О. Граве

В 2000/2001 навчальному році було розпочато реформу освіти України, яка передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, переорієнтацію процесу навчання, на розвиток особистості учнів, формування його основних компонентів.

Відповідно до цього змінюються підходи до подачі матеріалу.

Але ми є свідками, що вже помітні проблеми та можливі перспективи в освітній політиці. З одного боку, вчителі математики в основному оволоділи ідеями та змістом нової реформи і зусилля методистів та вчителів слід спрямувати на розробку методики вивчення матеріалу, на вдосконалення методів і форм викладення математики. Але, з другого боку, постає проблема викладання математики в звичайних (без поглибленого вивчення математики) класах, в яких одні учні збираються вивчати математику і після закінчення школи, а для інших вимоги школи завищенні.

Сучасна школа має забезпечити виховання всебічно розвиненої людини, тому одночасно з піднесенням науково-теоретичного рівня викладання треба дбати про вироблення в учнів уміння застосовувати здобуті знання на практиці, про розвиток розумових здібностей, виховання інтересу до предмета, про вміння самостійно здобувати знання.

Навчання — це процес активної взаємодії вчителя і учня. Однак, дуже часто на уроках доводиться спостерігати активність лише самого вчителя або, в крайньому разі, активність невеликої, як правило, однієї тієї самої групи учнів і вчителя. Значну частину уроку вчитель розповідає, пояснює, демонструє, звертаючись час від часу до окремих учнів; переважна ж більшість учнів класу при цьому пасивно стежить за ходом думок учителя, не виявляючи будь-якої активності. На таких уроках відсутні елементи пошуку, дослідництва. Зрозуміло, що, організовуючи так навчання, вчитель не спроможний розв’язати тих відповідальних завдань, що стоять перед школою на сучасному етапі її розвитку. Необхідно застосовувати такі форми і методи навчання, які б забезпечували здобуття учнями глибоких і міцних знань.

Активізація навчального процесу завжди була, є і буде найактуальнішою проблемою педагогіки, хоч в різні часи залежно від мети і завдань навчання її розуміли і розв’язували по-різному. Був час, коли під активізацією навчального процесу розуміли лише вивчення нового шляхом побудови евристичної бесіди, пізніше мова йшла про максимальне використання наочності, потім — про запровадження в процесі навчання практичних робіт, про збільшення кількості самостійних робіт тренувального характеру тощо.

Безумовно, всі ці форми організації педагогічного процесу активізують навчання в цілому і їх слід використовувати, але така активізація здебільшого підсилює моторну діяльність учнів і зовсім не свідчить про активний характер пізнання ними об’єктивної дійсності. Здобуті знання при цьому не стають власними переконаннями кожного з них, а навички і вміння не дістають творчого застосування в тій чи іншій галузі знань.

В якому ж плані слід удосконалювати навчальний процес? Що взяти за основне? Відповідь одна — створювати такі умови для навчання, за яких знання, вміння і навички мають стати надбанням кожного учня.

В основі активної діяльності учнів лежить розуміння. Стосовно до учнів активність пізнання визначається вибірковістю підходу до об’єктів пізнання, добором задач і мети пізнання, вибором методів дослідження і проведенням самого дослідження. Активність виявляється в осмисленні зв’язків нового з тим, що їм вже відомо, у визначенні нових ознак предмета, який досліджується. Домогтися такої мислительної активності навчального процесу в школі можна шляхом організації проблемного навчання.

Завдання вчителя не обмежується поданням учням певної суми знань з даного навчального предмета. Він повинен вчити учнів вчитися, оволодівати методами, що застосовуються у математиці.

Проблемне навчання має велике виховне значення. Воно полягає в тому, що учні навчаються самостійно досліджувати математичні закономірності і на власному досвіді переконуються в правильності тих чи інших тверджень.

Нарешті, застосування проблемного навчання у більшій мірі, ніж так зване «традиційне», сприяє розвитку самостійності учня, вихованню навичок самостійного здобуття знань.

Дослідження психологів С.Л.Рубінштейна[55], Джона Дьюї [17], Е.Й. Клапареда[24], Г.Р.Керштейнера[23], В.В.Заботіна[18], Є.М.Ільїна[20], О.М. Матюшина[38],    О.М.Лєонтьєва[31],а    також    педагогів М.В.Кларіна[25],    Ю.К.Бабанського[2],Т.В.Кудрявцева[27],В.М.Оконя[47], Т.О.Новацького[45], Б.О.Наврочинського[44], О.В.Брушлінського[7], І.Я.Лернара[33], Д.В.Вількєєва[10], І.Я.Ільніцької[21], Л.П.Доблаєва[16] підтверджують думку використання проблемного методу у шкільному курсі алгебри і початки аналізу. Але впроваджений він в школах занадто мало. Це пояснюється тим, що по-перше, проблемний метод навчання вимагає від вчителя чи викладача вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації значних додаткових зусиль. А по-друге, багато вчителів сприймають підручник з математики, як зразок для наслідування, хоча в підручнику проблемний метод навчання відсутній.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Metod Vyk Probl Met (4.0 MiB, Завантажень: 38)

Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38
завантаження...
WordPress: 24.27MB | MySQL:26 | 0,490sec