М.Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Уславлення світлого, здорового життя, яке перебуває в гармонії з природою

Тема:    М.Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Уславлення світлого, здорового життя, яке перебуває в гармонії з природою.

Мета:    опрацювати зміст повісті «Тіні забутих предків», дізнатися про істо-

рію створення повісті, розкрити її фольклорні джерела, ідейно-тема-

тичний зміст твору; розвивати вміння аналізувати прозові твори,

усне мовлення, дослідницькі здібності; виховувати повагу до звичаїв

свого  та іншого народів, любов до художнього слова.

Обладнання: відеокасета з фільмом С.Параджанова «Тіні забутих предків»,

фотокадри  з фільму, мелодія «Самотній пастух»

Тип уроку: урок-дослідження.

Форми роботи: повідомлення учнів, евристична бесіда, гра «Ти – мені, я –

тобі», «незакінчене речення».

 

Любов, відчай, самотність, смерть –

Ось фрески із життя людини, які ми створювали.

                                                                                                                           С. Параджанов

 

 

       Хід уроку

І.  Вступне слово вчителя

– Протягом  десятків років творчість М.Коцюбинського хвилювала і продовжує хвилювати своїх прихильників. У чому ж секрет популярності його творів? Перш за все, у тому, що звертався він до своїх читачів  із зрозу-

мілими для всіх проблемами. По-друге, його герої були й є актуальними. По-

третє, секрет його популярності – у своєрідному індивідуальному стилі й зверненні до нових літературних напрямків. …У чому загадковість і прониз-ливий трагізм  цього художнього шедевру Коцюбинського? Може в дусі гуцульської легенди, в якому, не змовляючись, творять Кобилянська й Хоткевич… Може, справа в тому, що весь світ «Тіней…» – це казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна…

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

– Який напрям в українській літературі презентувала новела «Інтермецо»?

– Де зародився цей напрям?

– Назвіть представників імпресіонізму в різних галузях мистецтва?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Тема уроку та завдання сьогоднішнього уроку:

– опрацювати зміст твору;

– дізнатися про історію створення повісті;

– розкрити фольклорні джерела «Тіней забутих предків»;

– розкрити ідейно-тематичний зміст повісті.

 

 

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 1. Повідомлення «Історія створення повісті «Тіні забутих предків»

Улітку 1911 р. Коцюбинський, повертаючись з Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити давню мрію – відвідати Карпати.

Інтерес до життя гуцулів з’явився в Коцюбинського значно раніше. Ще в 1902 р. В.Гнатюк, відомий фольклорист і етнограф, надсилає письменникові багатотомні видання етнографічної комісії Наукового товариства імені Шев-

ченка у Львові. Тут і коломийки, і легенди, і анекдоти, зібрані самим В.Гна-тюком у Закарпатті. У 1911 р., у липні, вдруге прибувши до Криво рівні, письменник вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірки, назви рослин, проймається духом гірської природи.

З нотатника і начерків Коцюбинського до твору видно, які дивні, вигадливі образи викликає в нього карпатська природа: гори, Черемош, чорні смереки.

І в центрі цієї природи людина – «гуцул – здоровий, як гірське повітря, легкий, як потік у свому бігу».

Із записів видно, що назва твору письменникові далася не відразу. Він пере-

бирає аж 13 варіантів. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, це таємничість і казковість, показати Карпати, як своєрідний загадковий ку-точок, острівець із своїм світом.  Письменник намагається окреслити і обме-жити простір, у якому розвиватиметься дія. Тож  він записує: «В зелених го-рах».

Проте перша назва не вдовольнила письменника. Мабуть тому, що в ній не було головного – дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. А саме про цю закоріненість у віки сучасного гуцула і хотілося письменникові найбіль-ше сказати. Наступні варіанти пов’язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: «Тіні минулого», «Голос віків», «Голоси передвічні», «Спадок віків». Але й ці назви видалися, очевидно, досить абстрактними. В них не було людини, тобто того, чий голос долинає, чиє дихання чути. З’явилося

Ще декілька назв: «Дар предків забутих», «Голос забутих предків», «Тіні забутих предків».  Зупинився на останній як такій, що містить натяк на загад-

ковість, казковість і дихання віків.

 

   2. Бесіда за змістом твору.

– За яких обставин уперше зустрілися Іванко та Марічка? Чому саме між ними виникла приязнь?

– Як у творі розповідається про творчу уяву Івана, про його талант?

– Чи можемо сказати, що Іванко та Марічка були дітьми прекрасної природи, жили за її законами, і ніщо в їхніх стосунках не порушувало природної чистоти?

– Чи була талановитою Марічка? Підтвердіть цитатою.

– Автор захоплено розповідає про полонинські звичаї. А що саме вам сподо-балося з цього матеріалу?

– Як переніс Іван смерть Марічки? Чи є риси романтизму в зображенні тяжкої втрати?

– Між Марічкою та Іваном  було велике взаємне кохання? Чи таким

воно було між Іваном та “фудульною, здоровою дівкою, з грубим голосом й воластою шиєю” Палагною?

– Як автор висвітлює ставлення гуцулів до худоби?

– У повісті дуже яскраво відображено народні звичаї (Святий вечір, ворожіння в ніч перед Юрієм). Розкрийте їхню красу.

– Чи зраджували Іван та Палагна одне одного до зустрічі Палагни з Юрою-мольфаром? Чому ці гріхи не бралися до уваги раніше?

– Чи відразу Палагна стала любаскою Юри? Що стало причиною їхньої гріховної, більше тілесної, ніж духовної любові?

– Як сприйняв Іван замах на своє життя? Чому шукав розради в у спогадах про минуле кохання?

– Проаналізуйте розмову Івана з нявкою? Чи є в цій розмові деталі, які вказують на неминучість трагедії?

– Як проявляється благородство Івана в ставленні до нявки?

– Опишіть похорон героя. Чи все в цій картині ви сприймаєте, схвалюєте? Яке ваше ставлення до Палагни-вдови?

 

Повідомлення «Фільм “Тіні забутих предків” і його доля»

Фільм «Тіні забутих предків» був задуманий де 100-літнього ювілею Михайла Коцюбинського. Завершений у 1964 році. Чому його доручили знімати Сергію Параджанову, достеменно невідомо. Хоча з цього приводу висловлюються деякі міркування. Мало хто чекав тоді від цієї постановки чогось неординарного, тим більше того твору, котрий своєю появою зробить своєрідний переворот у кіномистецтві і не тільки в ньому. Однак, що судилося, те судилося. Якось Томас Манн зауважив, що твори, які отримують моментальне визнання у публіки, – то одне, а твори, що займають своє місце повільно, з поразками й труднощами – зовсім інше. «Тіні забутих предків» ішли до глядача довго, років п’ять. Вряди-годи стрічку крутили в кінотеатрах, швидше, заради звітності. Для більшості пересічних глядачів це була нудна картина, неоднозначно сприймала її й тодішня інтелектуальна еліта.

Захоплений красою Карпат, самобутнім життям гуцулів, Параджанов працював натхненно, стверджуючи: «Знімаю геніальний фільм». В умовах великодержавного шовінізму цей твір, справді, став творчою перемогою режисера: він відтворив з потужною духовною енергією національний образ України.

У вересні 1965 року відбулася прем’єра кінострічки. З неї почалися арешти української патріотичної інтелігенції. Було зрозуміло: стрічці вготована особлива доля на шляхах усвідомлення своєї національної ідентичності.

Державний і політичний діяч В’ячеслав Чорновіл згадував: «…Четверте вересня 1965 року. Щойно прокотилася хвиля політичних арештів. Уже за ґратами — Іван Світличний, брати Горині, Олександр Мартиненко, Євгенія Кузнєцова. Хапали людей у Києві, Львові, Івано-Франківську, Луцьку, Тернополі. Що робити? Як протестувати? Домовляємося з Іваном Дзюбою скористатися прем’єрою фільму Параджанова «Тіні забутих предків». На сцені Дзюба скаже про арешти, а я підтримаю його із зали. Уже першою фразою режисера Параджанова: «Спустя год после окончания работы над фильмом, наконец видит его зритель» — створено належну атмосферу. Та ось бере слово Іван Дзюба і несподівано каже про арешти, називаючи імена тих, кого кинуто за грати. І раптом з переднього ряду вихоплюється Стус і кричить до зали: «Потрібно протестувати! Сьогодні беруть українців, завтра візьмуться за євреїв, післязавтра — за росіян!»

Після цього виступу Василь Стус був виключений з аспірантури Інституту літератури, а в 1972 році заарештований і несправедливо засуджений…

Кажуть, президент Франції де Голль, побачивши картину, назвав її кіношедевром, який відкрив йому диво — Україну, і замовив для особистої кінотеки копію стрічки.

 

Учитель. Чому С. Параджанов сказав про фільм: «Любов, відчай, самотність, смерть — ось фрески із життя людини, які ми створювали».

 

V. Застосування одержаних знань

Гра «Ти – мені, я – тобі»

Клас розбивається на дві команди. Учасники однієї команди ставлять запитання учасникам другої. Якщо друга команда дала правильну відповідь, вона має право ставити своє питання учасникам першої. Якщо ж відповідь була неправильною, то друга команда відповідає на наступне питання.

Можливі запитання

1.      Тема повісті «Тіні забутих предків».

2.      Особливості імпресіоністичного письма твору.

3.      Рік випуску однойменного фільму.

4.      Виконавець ролі Івана у фільмі С. Параджанова.

5.      Скільки варіантів назви твору перебрав М. Коцюбинський для

назви своєї повісті?

6.       Де вивчав традиції гуцульського народу Михайло Михайлович?

7.       Роль вогню у творі.

8.       Символіка води у повісті.

 

VI. Підбиття підсумків уроку

Продовжте речення: Мене вразило…

 

VII. Домашнє завдання

1. Дослідіть, які народні звичаї показав Коцюбинський у своїй повісті.

2. Порівняйте твір «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського і «Лісову пісню» Лесі Українки.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Тіні забутих предків 1 (53.5 KiB, Завантажень: 2)

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 0,317sec