ЛІВОРУКІ ДІТИ

Питання «ліворукості» з кожним днем набуває все більшої актуальності, оскільки за останні роки серед учнів частіше зустрічаються ліворукі діти. Є така точка зору, що весь світ побудований для праворуких, а ліворуким у ньому некомфортно. Це міф чи реальність? Хтось вважає ліворуких майже геніями, а хтось упевнений, що ліворукість – недолік.

В Україні близько 10 мільйонів ліворуких людей. Це майже кожен четвертий. Кількість ліворуких серед дітей різного віку різна, але з віком вона зменшується. Обстеження шкіл показали: серед 7—9-річних дітей 13,3 % — ліворукі хлопчики, 10 % — ліворукі дівчатка, у 14—15 років — 4,4 % хлопчиків, 4,1 % дівчаток. Ці цифри реально показують, скількох дітей перевчили.

Для вчених і дотепер залишається загадкою, чому ж людина хоче діяти тією або іншою рукою. У багатьох випадках ми можемо говорити про так звану спадкову ліворукість. Але ліворукість, це вже точно, не можна вважати хворобою і вбачати в ній причину поведінкових порушень або відхилень у розвитку. Ліворукість — не завада творчості, праці, спорту…

ІСТОРИЧНІ ПОГЛЯДИ НА ЛІВОРУКИХ ЛЮДЕЙ

Із давніх-давен існували різні погляди щодо ліворуких. Традиційно склалося, що їх чомусь недолюбляли, і не лише в нас.

Це, взагалі, цікавий момент. Англійське слово у перекладі означає не тільки «ліворукий», а й «неспритний», «нещирий». Таке ж значення має й французьке слово, німецьке. Італійське додає епітет «дефектний», «брехливий». Іспанське «бути дуже розумним» буквально перекладається «не бути ліворуким». Наше слово «лівий» подеколи має негативний відтінок: «лівий заробіток», «устати з лівої ноги», «лівша — крива душа».

Ліворукість у багатьох народів вважалася неабиякою фізичною вадою, каліцтвом, відображенням якихось таємних душевних дефектів. У деяких східних державах (наприклад, в Японії) ліворуких вважали брехливими і спритними людьми, а виявлена ліворукість дружини могла бути підставою для розлучення.

У стародавньому світі лівшів завжди боялися, оскільки не розуміли, як і все непізнане, а також не довіряли їм. У Стародавньому Римі вітатися лівою рукою було не лише непристойним, а й вказувало нібито на те, що ти щось приховуєш від свого візаві. На Русі дітям, котрі тягнулися до загальної миски лівою рукою, давали ложкою по лобі. Богохульниками вважали тих, хто перехрестився лівою рукою. Ще вважали, що лівшами ставали воїни, які мали серце праворуч. Адже щит їм доводилося тримати у правій руці, а меч — у лівій.

Мусульманин дуже образиться, коли йому при зустрічі простягнуть ліву руку або вручать цією рукою гроші, подарунок, бо, знову-таки, вона вважається «нечистою».

Існує й фантастичне пояснення ліворукості: час для них плине не від минулого до майбутнього, а навпаки. Цією неймовірною теорією колись намагалися пояснити здатність лівшів передбачати майбутнє.

Сучасна версія така: у ліворуких домінує права півкуля мозку, шо керує роботою лівої руки і відповідає за інтуїтивно-образне сприйняття світу.

У наші дні практично однаково, якою рукою людина справляється з письмом і ложкою, але все ж таки інтерес до ліворуких залишається. Крім того, 13 серпня в усьому світі святкують День шульги (лівші). Започатковано його 1992 року за ініціативи Клубу шульг Великобританії.

ВИНИКНЕННЯ ЛІВОРУКОСТІ ТА її ВИДИ

Шульга (від давньоруського «шуя» — лівиця, ліва рука) — людина, яка переважно використовує ліву руку. Інші визначення: лівша, ліворукість.

Причини виникнення ліворукості і дотепер не зрозумілі вченим. Але гіпотез із цього приводу безліч.

Одна з них стверджує, що причина в несиметричному розташуванні внутрішніх органів, що зміщають управо центр ваги. Отже, упор на ліву сторону дозволяє правій бути більш вільною й розвиває її більше, ніж ліву.

Однак, є підстави вважати, що ліворукість передається за спадковістю: дослідження показали, що у ліворуких батьків у одному з двох випадків дитина також буде ліворукою. Якщо ж лівша тільки один із батьків, то дитина може народитися такою ж із імовірністю 16,7 % зі 100 %.

Це, власне, вроджена індивідуальна особливість людей, у яких права півкуля домінує над лівою. Попри зовнішню подібність, у півкуль різні функції: права відповідає за інтуїцію, образне мислення; у лівій сконцентровані механізми аналітичного, абстрактного мислення.

За «походженням» фахівці поділяють ліворуких на дві групи. Перші, фізіологічні, мають принципово іншу організацію мозку, ніж праворукі. Як розповідає керівник відділу дитячої підліткової реабілітації НДІ Ігор Марцековський, фізіологічні лівші можуть бути «лівими» більше або менше і, загалом, піддаються переучуванню — стають правшами без особливих зусиль. Такі люди — неординарні, часто є новаторами, революціонерами, люблять подорожувати.

Патологічними лівшами стають діти, які отримали пошкодження мозку, іноді ще в материнській утробі. В інших випадках — унаслідок фізичних травм, перенесеної операції чи певної хвороби, коли потерпають відповідальні за функціонування правої руки мозкові центри — вони не діють або діють не повністю. У такому разі права півкуля мозку компенсує втрату цих функцій, і дитина перетворюється на лівшу; навіть якщо згодом функції правої руки відновлюються, це вже буде набута пра-ворукість. Такі люди чутливі до стресу, схильні до алкогольної залежності, та й загалом нестійкі стосовно шкідливих звичок.

Є ще приховані лівші. Вони бачать, що більшість користується правою рукою, і самі призвичаюються до цього. Може бути перехід до праворукості під тиском батьків. Це особливо яскраво спостерігалося за радянських часів, коли не було прийнято, щоб дитина відрізнялася від загальної маси, і батьки використовувати всі можливі методи для переучування дитини. Не розуміючи, що «в душі» дитина все-таки лівша, і що це може призвести в подальшому до ускладнень, наприклад, до послаблення здатності сконцентруватися, читати і правильно писати, заїкання.

ОСОБЛИВОСТІ ЛІВОРУКИХ ДІТЕЙ

Обидві півкулі мозку працюють у тісному взаємозв’язку. Однак відносне домінування лівої або правої обумовлює конкретний тип мислення людини, визначає характер, темперамент, швидкість мислення, пам’ять, здатність зосереджуватися та інші психофізіологічні особливості. Ліворукі більш уразливі, збудливі, чуттєві, товариські, відповідальні, але часто-густо не впевнені у собі, підвладні різкій зміні настроїв, схильні до песимізму та зневіри. Для них характерні слабкість волі й контролю за своєю поведінкою. їм часто важко стримувати емоції”, зокрема й агресивні. У поведінці переважає гнів, страх, совісність, боязкість, естетична вразливість, чутливість, підвищена тривожність, невротичні реакції.

Особливість ліворуких у тому, що замість аналізу вони більше схильні до синтезу явищ, предметів, їхніх взаємодій. І цей «букет» здібностей — образне сприйняття дійсності, більш тонке відчуття кольору та звуку, розвинута інтуїція, вміння схоплювати великі обсяги інформації та швидко виокремлювати головне, миттєво заглиблюватися у проблему й інтуїтивно знаходити рішення, що дає змогу їм генерувати воістину геніальні ідеї, висувати гіпотези, робити такі відкриття, на які не здатні праворукі люди, які мислять традиційно. Прикладом є геніальний лівша Леонардо да Вінчі, котрий передбачав багато доленосних досягнень людства.

Психологи виокремлюють такі риси ліворуких дітей:

• лівші більш уперті, ніж їхні однолітки;

• зазвичай, це художньо обдаровані й дуже емоційні діти. Уже з трьох років вони набагато краще, ніж інші малюки, малюють, ліплять із глини, воску чи пластиліну;

• у них часто хороші музичні здібності й абсолютний слух;

• зазвичай вони пізніше починають говорити й інколи відчувають труднощі у вимові деяких звуків;

• буває, що їм важко даються читання, письмо й математика;

• у них знижена здатність зорово-рухових координацій: діти погано справляються із завданнями на змальовування графічних зображень, особливо їх послідовності; не можуть писати рівно в рядку, гублять рядок під час читання;

• недоліки просторового сприйняття і зорової пам’яті, труднощі при аналізі просторових співвідношень: у шульги часто спостерігаються спотворення форми і пропорції фігур під час графічного зображення; дзеркальність письма; пропуск і перестановка букв; змішування під час письма близьких за конфігурацією букв (Т — П, М — Л, Н – К, И – Н);

• слабкість уваги («не бачить» слова, де читав або писав), мовні порушення: помилки звуко-буквеного аналізу);

• дитина-лівша безпосередня, довірлива, легко потрапляє під вплив миттєвих почуттів і настрою. Звідси — плаксивість, вередливість, напади гніву і люті, наполегливість у здійсненні бажань;

• лівшам набагато важче, ніж правшам, запам’ятати напрямок руху годинникових стрілок, навчитися визначати час за циферблатом, засвоїти поняття «ліво», «право», «вище», «нижче». Крім того, більшість предметів, якими ми користуємося, прилаштовані «під праву руку». Замисліться, як влаштовані дверні ручки, замки, музичні інструменти, автомобілі у нашому «праворукому» світі. Хоча саме до цих незручностей лівші, як правило, адаптуються дуже швидко і не відчувають у подальшому ніяких проблем;

• для ліворуких дітей характерні спотворення, своєрідні затримки й диспропорції формування різних психічних функцій — мовлення (усного та письмового), читання, рахунку, конструктивних процесів, емоцій. Вони є «групою ризику» у плані виникнення заїкання і проявів недостатності афективно-вольової сфери;

• у лівші, зазвичай, добре розвинене понятійне мислення, і якщо дитину не квапити, дати можливість «увійти» в задачу й самостійно її розв’язувати, то вона впорається навіть зі складними інтелектуальними задачами цілком успішно.

Поширена «видатна» якість молодшого школяра-шульги полягає у несформованості просторових уявлень. Відповідно це негативно відбивається на засвоєнні читання, письма та рахунку, на вмінні пригадувати, інтерпретувати сюжетну картину, складати композицію, схеми, що включає багато елементів тощо.

Як було зазначено, молодші школярі — лівші характеризуються розвиненим довільним контролем над власною діяльністю, залучають різні зовнішні засоби задля опанування тими операціями, які у праворуких формуються незалежно від довільного зусилля. За висловом одного з дослідників, шульги, пізнаючи світ, «усе пропускають крізь голову».

Напружене навантаження на нервову систему підвищує ризик емоційних зривів, схильність ліворуких дітей до неврозоподібних проявів.

Лівша має потенціал позитивної і негативної енергії. Каталізатором для виходу цієї енергії є умови середовища, б яких існує конкретна особистість.

Інколи ми можемо намалювати такий портрет лівші: дуже часто це маленькі бруд-нулі й ледарі. їх погана успішність пояснюється психологічними і педагогічними чинниками: вони настільки чутливі, що ні на що не здатні у стані душевного дискомфорту, і в них так організований мозок, що вони по-іншому сприймають матеріал. Учителів лівші то захоплюють, то дивують тим, що вміють нестандартно відповісти на прості запитання. Вони украй повільні, коли йдеться про техніку читання або швидкість вирішення завдань, неуважні й незграбні, однак часто отримують позитивні оцінки за зміст із усних предметів, особливо там, де творчий викладач. Коли такі діти «йдуть» у свій внутрішній світ, то не чують запитань, із якими до них звертаються. Без позитивного підкріплення діти в’януть.

Якщо говорити про підлітковий вік, то учні-лівші, усвідомлюючи свою несхожість на однокласників, відчувають невпевненість у собі, й через це страждають; їх обтяжують постійні сумніви, вони не здатні радіти життю, болісно шукають і не можуть знайти собі в ньому зручного місця. Це може відбуватися й на тлі гарних — навіть чудових — успіхів у навчанні, якщо в підлітка виникають проблеми у спілкуванні з однолітками.

У «правопівкульних» учнів високо розвинута потреба в самореалізації, для них важливе розуміння соціальної значущості виду діяльності. У шкільних предметах їх приваблює те, що проливає світло на встановлення особистості. їм властиве прагнення до самопізнання, бажання пізнати природу взаємин між людьми. Вони потребують високої оцінки й похвали. їх дуже цікавить естетика дійсності та її відображення. Від цих учнів не можна домогтися абсолютної правильності вимови (її ідеальної зв’язності, точності підбору) й бездоганності виконання завдань, що потребують постійного самоконтролю. Для таких учнів краще усне опитування, а також завдання з «відкритими» запитаннями й фіксованим терміном виконання, впродовж якого вони могли б виявити творче мислення й винахідливість, заслуживши при цьому похвалу. Лівші також лідери в геометрії завдяки цілісному сприйняттю фігур. Вони не люблять розв’язувати математичні й фізичні задачі за заданим алгоритмом і взагалі часто його не потребують, знаходячи відповідь власним оригінальним способом, часом не завжди раціональним.

Виняткова особливість лівші полягає у здатності до створення цілісних образів дійсності, що виникають не внаслідок підсумовування знань, почерпнутих із різних джерел, а завдяки моментальному осяянню, коли такі люди дивляться на реальність із непередбачено індивідуальної точки зору. Людині дані два світи: світ реальний — той, у якому вона живе, і світ внутрішній, що відображає існуючу дійсність. Лівші — діти, яким внутрішній світ «видно» більше, ніж іншим. Вони намагаються підладити реальний світ під внутрішній, ідеальний. Частенько й самі не знають, звідки той або інший сюжет — і від цього їх фантазії та вислови здаються незвичними, а страхи — виразними.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЕВІ ЛІВОРУКИХ ДІТЕЙ

1. Приділіть їй більше часу. Намагайтеся не підкреслювати цю особливість, ставтеся до ліворукості як до чогось звичайного.

2. Не потрібно переучувати дитину, природа візьме своє.

3. Полюбіть лівшу. Внесіть до стосунків із ним якомога більше довіри і тепла. Тримайте дистанцію. Будьте йому не приятелем, а вчителем.

4. Не квапте лівшу, якщо той не встигає робити завдання разом із усіма, спробуйте давати йому індивідуальні завдання на картці.

5. Постарайтеся зробити так, щоб лівша при дітях не демонстрував свою неспроможність, наприклад, не читав уголос, якщо у нього з цим проблеми. Остерігайтеся різких висловів про нього.

6. Хваліть лівшу за все, що в нього виходить. При похвалі ці діти буквально розцвітають.

7. Ліворука дитина легко освоїть матеріал, якщо попросити її «додумати» самій: наприклад, придумати кінцівку розповіді, а потім розповісти, як розвивався сюжет у автора.

8. Лівша засвоює краще ті речі, які він порухав руками, понюхав, замалював. Розкажіть про це батькам. Дозвольте йому на окремому листочку малювати те, про що ви розповідаєте, пов’язане з темою вашої розповіді.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Намагайтеся не підкреслювати цю особливість, ставтеся до ліворукості як до чогось звичайного.

2. Не потрібно переучувати дитину.

3. Поговоріть з учителем, нехай він знає вашу позицію щодо цього питання і не змушує вашого малюка писати незручною для нього рукою.

4. Допоможіть дитині адаптуватися у світі, спочатку придумайте деякі «хитрощі», які полегшать навчання.

5. Хваліть дитину за найменші успіхи, заохочуйте її творчі здібності, але не намагайтеся виростити вундеркінда.

6. Не пред’являйте завищених вимог до дитини і не протиставляйте її іншим дітям.

7. Ураховуючи підвищену емоційність і вразливість такої дитини, доростим слід бути дуже уважними і доброзичливими до неї.

8. Виділіть малюкові кімнату або її частину, яка стане його власною територією. Важливо, щоб робочий стіл стояв так, аби перед собою дитина бачила гладку стіну — щоб її ніщо не відволікало. Простота, спокійний колір і лад допоможуть дитині концентруватися на заняттях.

9. Пам’ятайте, що свіже повітря і фізичні вправи необхідні для повноцінної розумової діяльності дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

завантаження...
WordPress: 23MB | MySQL:26 | 1,241sec