Лексико-стилістичні можливості синонімів

Тема: Лексико-стилістичні можливості синонімів

Мета: Поглибити знання учнів про роль синонімів у мовленні, дати поняття про лексичні, стилістичні, семантичні, контекстуальні синоніми, евфемізми, перифрази; розвивати вміння розрізняти види синонімів, правильно проводити синонімічну заміну з метою підсилення тієї чи іншої стилістичної ознаки; виховувати культуру і доречність мовлення.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

 

Хід уроку

Епіграф.

Ви чуєте скільки вогню в нашій мові,

В гаркому, гарячому, гарному слові?

Як грає воно, наче в горні бушує,

Яким воно дужим глаголом вирує!

А. Первомайський

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивування навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Постановка проблемного запитання.

– Яку роль виконують синоніми в усному і писемному мовленні?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Стилістичний експеримент

З поданих у дужках синонімів дібрати найбільш доцільний. Підкреслити його.

У ці дні ми слухали музику весняного лісу (блакитного, голубого, небесно-голубого), неба, лугів і степів. У (тихе, спокійне, нечутне) надвечрі ‘я ми пішли неї луг. Перед нами -(замріяні, задумані, замислені) верби в ніжному листі, в ставу (відбивалося, віддзеркалювалося, відсвічувалося) (бездонне, глибоке) небо, у чистій блакиті летіли ключі лебедів. Ми прислухалися до музики (чудового, чарівного, прекрасного, незвичного) вечора. Ми стояли, зачаровані (дивною, прекрасною, незвичною) музикою весняних лугів.

 

  1. Виклад матеріалу

План.

1. Поняття про синонімічний ряд (Важливе місце серед лексичних засобів стилістики належать синонімам. Найчастіше синонімічний ряд об’єднує близькі або тотожні за значенням слова, що різняться смисловими та емоційно-експресивними відтінками. Це дає можливість вибрати з кожного ряду найточніше, найдоречніше слово, що має велике значення для наукового, ділового, публіцистичного стилів. Наприклад, слова- башта і вежа означають будь-яку вузьку і високу споруду, що височіє и над будинками. Але кожне з цих слів має відтінки в значенні: башта — обертова частина танка, корабля, вежа — вишка, сторожова споруда. У цих значенням кожний із синонімів уживається як науково-технічний термін. Отже, треба сказати телевізійна вежа (а не башта). Стилістично нейтральним у синонімічному ряді є стрижневе слово. Порівняймо :говорити (нейтральне), глаголити, ректи (урочисте), балипити (розмовне), базікати (розмовне, негативно забарвлене). Мовознавці виділяють синоніми лексичні, тобто такі, які належать до однієї частини мови і мають відмінності у значенні, наприклад: розглядати й аналізувати. Перше сло­во загальніше за значенням, друге — відзначається, насампе­ред, належністю до наукової термінології (не просто розгля­дати щось, а з якоюсь науковою метою). Серед лексичних синонімів виділяються стилістичні, наприклад го­ворити і балакати (друге слово доречне в розмовному стилі); семантичні, наприклад вивчати і штудіювати (у значенні другого слова є відтінок «ретельно вивча­ти») і семантико-стилістичні, наприклад, архі­тектор і зодчий (друге слово має відтінок урочистості). Український словник має у своєму складі і так звані о л ю т н і синоніми, наприклад: алфавіт — абетка, буква).

 

  1. Контекстуальні синоніми і їх види.

(Серед синонімів окремо виділяються контексту­альні синоніми. Це слова, що набувають синоніміч­ності тільки в певному контексті. Наприклад, у ре­ченні: Один я на світі без роду, і доля—стеблина-билина на чужому полі (Т. Шевченко.) слова доля, стеблина-билина виступають синонімами. Контексту­альні синоніми творяться в процесі індивідуального мовлення і широко використовуються в художньому, публіцистичному стилях. Елементами синонімічного ряду можуть виступати евфемізми і перифрази.

Евфемізм (від грецького euphemismos — добре і phemi — говорю — пом’якшений вираз) — слово або словосполучення, що вживається для пом’якшення враження від сказаного. Люди, не бажаючи прямо говорити про різні неприємності, користуються евфемізмами: замість вмерти вживають упокоїтися, спо­чити, скінчити життя; замість брехати — говорити неправду, видумувати, фантазувати.

Перифраза (від грецького рeriphrasis — описовий вираз) — описовий зворот, за допомогою якого пред­мет, особу, явище називають не прямо, а описово, через характерні їх риси: рейки — сталеві нитки, хутро — м’яке золото, Київ — місто каштанів, Ан­тарктида — льодовий континент. Перифрази теж є одним із засобів індивідуального мовлення. Вони ши­роко використовуються в художньому і публіцистич­ному стилях. Евфемізми і перифрази — важливі засоби синонімічних замін при творенні текстів.

 

 

ІV. Виконання практичних завдань

 

1. Прочитайте речення. Поміркуйте, як синоніми впливають на їх стилістичне забарвлення. Замініть виділені синоніми стрижневими словами. Як від цього зміниться текст? Чому?

1.Тепле сонце встало пишно; одягається розкішно в яр і золото долина. (Я. Щоголів.). 2. Як хороше , як весело на білім світі жить! (Л. Глібов.) 3. Вітер віє повіває, по полю гуляє. (Т. Шевченко.) 4. Довго я не хотіла коритись весні, не хотіла її вислухати, тії речі лагідні, знадні, чарівні я боялась до серця приймати. (Л. Укра їнка.) 5. У чорную хмару зібралася туга моя, огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився. (З тв. Л. Укра їнки.) 6. І воно живить надію, певну віру в ідеали тим, котрі вже карай свій рідний зацурали, занедбали (М. Воропай.) 7. Рідний степ широкий, вільний, пишнобарвний і квітчастий раптом став перед очима ( З тв. М. Вороного.) 8. Все в тобі (мова) з’єдналося, злилося як і поміститися в одній! — шепіт зачарований колосся, поклик із катами на двобій. 9. І тобі рости й не в’януть зроду, квітувать в поемах і віршах, бо в тобі — великого народу ніжна і замріяна душа. (З те. В. Симоненка.) 10. Немов гуцулка горда і смілива — вона (смерічка) сп’ялася на скали карниз. (Д. Павличко.)

 

2. Запишіть текст, вибираючи з дужок потрібний за змістом і стилістичним забарвленням синонім. Аргументуйте свій вибір.

Перепели давали (натхненний, піднесений, захопле­ний, окрилений, пристрасний) вечірній концерт. Я (йшов, ступав, крокував, чимчикував, шкандибав) серед пташиних пісень, серед (замислених задуманих) колосків жита, що (хилилися, гнулися, клонилися, никнули) з (тихим, спокійним, негучним, нечутним, беззвучним, безшумним) шепотінням і (кланялися, вклонялися, шап­кували) землі, сонцю і людині. Мені не видно було кінця житнього лану, бо хліб (виріс, вимахав, піднявся, ви­тягнувся) вище мого зросту, і я (думав, гадав, мислив, розмірковував, кумекав), що тут, серед цієї (гущавини, хащі, гущі, гущави, гущини), можна заблудитись, як у джунглях. (О. Копиленко.)

 

3. Доберіть ряди синонімів-евфемізмів до кожного із слів : старий, дурний, злодій, вкрасти, п’яний, хворіти.

4. Вільний диктант

Пригадаймо такі слова, як «оксамит», «перла», «намисто», «рушник», «хустка», «знамено»…

Кожне слово має свій сенс, свою красу. У мене особисто народжується велике по­чуття при згадці таких слів, як «світанок», «сонячний промінь», «весняний струмок», «голуба далечінь», «блакитна високість»… А скільки таких слів існує, і за кож­ним — глибинна суть і краса!

У величезному мовному запасі вибрати потрібне слово то велике вміння, і, навпаки, якщо ви користуєтесь словом неточним, то це, власне, те саме, коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися б цвяхом.

Знання рідної мови визначає багатство, широчінь інтелектуальних і естетичних інтересів особистості.

Той, хто не знає рідної мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі, стає безбатченком.

(В. Сухомлинський)

 

5. Гра «Знайди «зайве» слово»

1. Говорить, розмовляє, регоче, базікає, мимрить, гомонить. 2. Цікавий, інтересний, допитливий, непохитний. Дорога, шлях, путь, траса, шосе, діброва. 4. Славнозвісний, знаменитий, бундючний, відомий, видатний.Безмірний, гарний, прекрасний, хороший, красивий, чудовий, чарівний. 6. Небосхил, небозвід, горизонт, пуща, крайнебо. 7. Зарозумілий, гордовитий, пихатий, гонористий, тихий, бундючний, високодумний. Гарно, чудесно, марно, прекрасно, добре.

 

VІ. Підсумок уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання. На вибір

Початковий. Уявіть, що ви познайомилися з однолітком із далекого зарубіжжя. Укладіть словничок із найнеобхідніших слів, які в першу чергу потрібно знати вашому новому другові.

Середній. Складіть і запишіть речення з однією групою синонімів.

Достатній. Напишіть монолог на тему «Синонімічне багатство української мови». Доведіть думку, що синоніми допомагають уникнути повторення однакових чи спільнокореневих слів.

Високий. Побудуйте діалог, який би розкривав значення прислів’я «Слово до слова зложиться мова».

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Лексико-стилістичні можливості синонімів (20.6 KiB, Завантажень: 3)

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 1,134sec